Постанова

від 14.02.2025 по справі 640/19084/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19084/22 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Єгорової Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАБАКО ДІМ" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2022 №149870411.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю «Табако Дім» у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2022 року, за результатом якої складено Акт від 23.06.2022 №14569/Ж5/26-15-04-11-03/43873464 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість товариством з обмеженою відповідальністю «Табако Дім» (код ЄДРПОУ 43873464) за січень 2022 року».

На Акт перевірки №14569 товариством з обмеженою відповідальністю «Табако Дім» були подані заперечення від 04.07.2022 №04/07/2022-1.

Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 21.07.2022 №7781/26-15-04-11-08 «Про результати розгляду заперечення до акту перевірки» повідомлено, що висновки Акту перевірки №14569 залишено без змін, а заперечення товариства з обмеженою відповідальністю «Табако Дім» - без задоволення.

Надалі, платником податків отримано податкове повідомлення-рішення від 26.07.2022 №149870411, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 125 000 грн.

До Державної податкової служби України 08.08.2022 надіслана скарга №08/08/2022-1 на податкове повідомлення-рішення від 26.07.2022 №149870411, в якій заявлено про намір платника податків взяти участь у розгляді скарги.

Рішенням ДПС від 22.08.2022 №9580/6/99-00-06-01-05-06 продовжено строк розгляду скарги до 08.10.2022 (включно), проте вже рішенням ДПС від 29.09.2022 №11892/6/99-00-06-01-05-06 відмовлено у задоволенні поданої скарги та залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 26.07.2022 №149870411.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав, що висновок Головного управління ДПС у м. Києві, наведений в Акті камеральної перевірки №14569 стосовно завишення товариством з обмеженою відповідальністю «Табако Дім» суми від`ємного значення ПДВ у розмірі 125 000,00 грн, яка вже була зменшена за результатом документальної позапланової перевірки, що відображено у рядку 16.3/колонка Б податкової декларації з ПДВ за січень 2022 року та у таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку», є необґрунтованим та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

За змістом підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до статті 76 ПК камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Як передбачено статтею 83 ПК для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

З аналізу наведених правових норм слідує, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Натомість, інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, повинні бути предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення іншого виду перевірок, а саме - документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК.

Аналогічне правозастосування викладене в постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 420/5098/20, від 24.06.2020 у справі №640/18801/18, від 03.10.2023 у справі №160/8243/22, від 16.07.2024 у справі №320/4281/23.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спірної камеральної перевірки була податкова звітність позивача з податку на додану вартість за січень 2022 року.

Під час проведення камеральної перевірки контролюючим органом використовувались дані, зазначені у податкових деклараціях позивача, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість та Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідачем було досліджено відповідність даним системи електронного адміністрування податку на додану вартість та Єдиного реєстру податкових накладних.

За результатами перевірки податковим органом був складений акт камеральної перевірки, в якому зазначено про виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних. Зокрема вказано, що у січні 2022 року було зареєстровано податкових накладних на суму 125 000 грн ПДВ.

У зв`язку і цим, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення суми від`ємного значення з ПДВ на вказану суму. Наведене спростовує доводи позивача та висновки суду першої інстанції щодо причин винесення оскаржуваного рішення.

Натомість, з урахуванням наведеного вище, встановлені відповідачем обставини щодо невключення до складу податкових зобов`язань суми ПДВ по зареєстрованим податковим накладним, що призвело до заниження податкових зобов`язань (завищення від`ємного знаачення), тобто, декларування податкових зобов`язань не в повному обсязі, свідчать про наявність розбіжностей між даними, що містяться у податковій звітності позивача, та даними ЄРПН, що є підставою для вчинення дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК.

Отже, при збільшенні суми грошового зобов`язання (зменшення суми від`ємного значення) ПДВ на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій, що, своєю чергою, доводить протиправність такого податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього.

Відповідно, контролюючий орган за обставин цієї справи не мав правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення про зменшення суми від`ємного значення ПДВ за наслідками камеральної перевірки, під час якої виявлено розбіжність даних податкової декларації та даних ЄРПН.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.10.2024 у справі № 160/15502/22.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову, проте з помилкових мотивів, оскільки судо невірно було встановлено причини зменшення позивачу сум від`ємного значення згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає зміні в мотивувальній частині.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві задовольнити частково.

Змінити рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 в мотивувальній частині.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Н.М. Єгорова