Постанова від 17.02.2025 по справі 600/2150/24-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/2150/24-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

17 лютого 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонний завод «Кубометр» на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонний завод «Кубометр» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №072273 від 20 лютого 2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що посадовими особами ТОВ «Бетонний завод «Кубометр» було забезпечено водія, який здійснював перевезення вантажу, необхідною кількістю тахокарт (реєстраційний листок режиму праці та відпочинку водіїв). Вказано, що у водія були в наявності заповнені тахокарти за період з 04 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року та з 04 січня 2024 року по 05 січня 2024 року і такі було додано до заперечення на акт перевірки. При цьому за період 01 січня 2024 року по 03 січня 2024 року тахокарти водієм не заповнювались, оскільки в ці дні він не здійснював перевезення вантажів. Натомість на момент проведення перевірки, яка була проведена 05 січня 2024 року, водій надав усі документи, що засвідчують використання транспортного засобу на законних підставах, у тому числі тахокарту за 05 січня 2024 року та протокол адаптації тахографа до транспортного засобу, а також тахокарти за попередні дні, коли водій здійснював перевезення вантажу. Крім цього позивач зазначив, що уповноваженою особою відповідача під час перевірки не враховано того, що показник спідометра, який було зафіксовано в тахокарті за 31 грудня 2023 року та по закінченню роботи показував 691310 км, на момент виїзду водія 04 січня 2024 року не змінився, що було зафіксовано у тахокарті за 04 січня 2024 року. Відповідно, тахокарти за період з 01 січня 2024 року по 03 січня 2024 року не заповнювалися, оскільки в ці дні транспортний засіб не використовувався. Також зазначено, що обов`язок щодо належного заповнення тахокарти покладається на водія, а до обов`язків позивача як автомобільного перевізника входить лише забезпечення водія необхідною кількістю тахокарт. Водночас жодними нормами законодавства не затверджено форму і зміст тахокарти та порядок її заповнення, що ставить позивача у невизначене становище та ускладнює належне виконання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». Також позивач посилався на неналежне проведення перевірки, оскільки така проводилась однією посадовою особою відповідача без залучення другого співробітника Державної служби України з безпеки на транспорті або посадової особи Національної поліції України.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що на підставі направлення на рейдову перевірку від 28 грудня 2023 року №001157 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на ділянці дороги М-19 «Ковель-Чернівці-Тереблече» 05 січня 2024 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажу транспортного засобу марки IVECO/MISTRALL, днз НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , яким керував водій ОСОБА_1 і який належить ТОВ «Бетонний завод «Кубометр», про що складено акт №032164 від 05 січня 2024 року.

Під час перевірки встановлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», які зафіксовано в акті перевірки акт №032164 від 05 січня 2024 року, а саме: під час здійснення перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія щоденними реєстраційними листками режимів праці та відпочинку за 10 грудня 2023 року, 24 грудня 2023 року, 25 грудня 2023 року, 31 грудня 2023 року, 01 січня 2024 року, 02 січня 2024 року, 03 січня 2024 року; бланк підтвердження діяльності за вказані дати відсутній, чим порушено пункт 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом МТЗУ від 07 червня 2010 року №340, пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Листами від 10 січня 2024 року №2193/42/24-24 та від 07 лютого 2024 року №10408/42/24-24 відповідач повідомляв позивача про розгляд справи про порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», який було призначено на 20 лютого 2024 року о 10 год. 00 хв.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення лист відповідача про призначення розгляду справи про порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» на 20 лютого 2024 року о 10 год. 00 хв. позивач отримав 13 лютого 2024 року.

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача було подано до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті заперечення на акт проведення перевірки №032164 від 05 січня 2024 року, до яких було додано такі документи: копію свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; копію посвідчення водія НОМЕР_5 ; копію товарно-транспортної накладної №Р552 від 05 січня 2024 року; копію протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 30 листопада 2023 року; копію відомостей видачі реєстраційних листів режиму праці та відпочинку (тахокарт) водія на грудень 2023 року та січень 2024 року; копії заповнених тахокарт за період з 04 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року та з 04 січня 2024 року по 05 січня 2024 року; копію бланку підтвердження діяльності про не здійснення перевезення вантажів у період з 01 січня 2024 року по 03 січня 2024 року включно; копії протоколів перевірки ТЗ; копії полісів обов`язкового страхування власників ТЗ.

20 лютого 2024 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) в Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову №072273 про застосування до ТОВ «Бетонний завод «Кубометр» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн за порушення вимог статей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність на момент перевірки щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія за 10 грудня 2023 року, 24 грудня 2023 року, 25 грудня 2023 року, 31 грудня 2023 року, 01 січня 2024 року, 02 січня 2024 року, 03 січня 2024 року або бланків підтвердження діяльності водія, за яке передбачена відповідальність абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У березні 2024 року позивачем було подано скаргу до Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову від 20 лютого 2024 року №072273, за результатами розгляду якої листом від 18 березня 2024 року №3990/3.1/15-24 Державна служба України з безпеки на транспорті залишила скаргу позивача без задоволення, а постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20 лютого 2024 року №072273 без змін.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі Порядок №1567).

Пунктами 2, абзацом 1 пункту 4 Розділу «Загальна частина» Порядку №1567 визначено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

В силу пункту 1 Положення про державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі Положення №103 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Підпунктами 2, 54, 57 пункту 5 Положення №103 визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; проводить перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За змістом абзацу 1 пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до абзацу 1, 10 пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Абзацом 1 пункту 16 Порядку №1567 встановлено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

У відповідності до пунктів 20, 21 Розділу «Оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів» Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з абзацом 1 пункту 25 Розділу «Оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів» Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 26, 27 Розділу «Оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів» Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Статтею 1 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно зі статтею 18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Частиною четвертої статті 20 Закону №2344-ІІІ визначено, що до перевезень пасажирів автобусами у нічний час (з двадцять другої до шостої години), крім тих, що використовуються на маршрутах загального користування в режимі регулярних пасажирських перевезень, допускаються автобуси, обладнані контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв.

У главі 6 (статті 29-34) Закону №2344-III наведені положення про автомобільного перевізника. Так, згідно частини першої статті 33 Закону №2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Положеннями частини першої статті 34 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема, забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Частинами першою, другою статті 48 Закону №2344-ІІІ встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону №2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

В силу частини восьмої статті 53 Закону №2344-ІІІ водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Тобто, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, визначених статтею 48 Закону №2344-ІІІ віднесено також інші документи, що передбачені законодавством. Зокрема, Закон №2344-ІІІ (частина восьма статті 53) передбачає обов`язок водія належного автомобільному перевізнику транспортного засобу надавати посадовій особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (Укртрансбезпеки), під час здійснення перевірки реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв тахокарти.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10 травня 2019 року у справі №816/124/17, в якій наголошено, що норми Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року №2344-III зобов`язують автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти.

Як вбачається зі встановлений у даній справі обставин, під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення вантажу належного позивачу транспортним засобом уповноваженою особою відповідача виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: під час здійснення перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія щоденними реєстраційними листками режимів праці та відпочинку за 10 грудня 2023 року, 24 грудня 2023 року, 25 грудня 2023 року, 31 грудня 2023 року, 01 січня 2024 року, 02 січня 2024 року, 03 січня 2024 року; бланк підтвердження діяльності за вказані дати відсутній, чим порушено пункт 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом МТЗУ від 07 червня 2010 року №340, пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно з пунктом 1.3 Розділу І Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року №340, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 14 вересня 2010 року за №811/18106 (далі Положення №340) вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 6.3 Розділу VI Положення №340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (пункт 6.3 Розділу VI Положення №340).

За приписами абзаців 2, 3, 4 пункту 6.4 Розділу VI Положення №340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Таким чином, оскільки належний позивачу транспортний засіб обладнаний аналоговим тахографом (вказане, як вбачається із заяв по суті справи та встановлених у ній обставин, сторонами не заперечується), то у відповідності до наведених вище норм законодавства позивач як автомобільний перевізник в розумінні положень Закону №2344-ІІІ зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу транспортного засобу. Відповідно, водій транспортного засобу під час перевезення вантажу повинен мати при собі необхідну документацію щодо обліку його робочого часу (за формами встановленого зразка, які визначені Положенням №340 (додатки 3, 4) і пред`явити таку документацію уповноваженій особі Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі).

Водночас заповнення щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є щоденним обов`язком водія, а тому перевірка дотримання такого обов`язку проводиться окремо за кожен день, коли водій керував відповідним транспортним засобом.

У разі, зокрема, якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, то перевізником заповнюються бланки підтвердження діяльності, які водій зобов`язаний зберігати протягом 28 днів з дня закінчення робочої зміни, а перевізники зберігають бланки підтвердження протягом 12 місяців.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24 червня 2010 року №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року №946/18241, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385).

Згідно з пунктом 1.1 Розділу І Інструкції №385 цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про Дорожній рух".

Відповідно до пункту 1.2 Розділу І Інструкції №385 ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Пунктом 1.3 Розділу І Інструкції №385 визначено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

В силу п. 1.4 Розділу І Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні:

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).

За змістом пункту 2.4 Розділу ІІ Інструкції №385 транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Пунктом 3.6 Розділу ІІІ Інструкції №385 встановлено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994_016) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) (994_016); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Відповідно до статей 10, 11 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті» від 06 березня 2008 року №129-VI, компетентні власті чи органи в кожній країні: а) передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями; b) установлюють процедуру оголошення годин, відпрацьованих відповідно до положень пункту 1 статті 9 цієї Конвенції та умов, які їх обґрунтовують. Кожен роботодавець: а) веде відповідно до зразка, затвердженого компетентними властями чи органами в кожній країні, відомість із зазначеною в ній кількістю годин роботи й відпочинку кожного водія, який працює в нього; b) надає цю відомість у розпорядження контрольних органів у спосіб, установлений компетентними властями чи органами в кожній країні. Традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні. Компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають: а) відповідну систему інспекції, яка включає проведення контролю на підприємствах і на дорогах; b) відповідні санкції на випадок недотримання вимог цієї Конвенції.

З 20 грудня 2010 року набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970 року, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зобов`язаний: використовувати, своєчасно встановлювати, змінювати і заповнювати тахокарти та забезпечувати їх належне зберігання; мати при собі заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР; зберігати записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Статтею 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Непред`явлення або відсутність під час проведення перевірки визначених Законом №2344-ІІІ документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, свідчить про порушення автомобільним перевізником законодавства про автомобільний транспорт, що, відповідно, має наслідком застосування адміністративно-господарських штрафів, визначених статтею 60 Закону №2344-ІІІ.

З матеріалів справи встановлено, що на момент проведення відповідачем перевірки транспортного засобу позивача у водія були відсутні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку за 10 грудня 2023 року, 24 грудня 2023 року, 25 грудня 2023 року, 31 грудня 2023 року, 01 січня 2024 року, 02 січня 2024 року та 03 січня 2024 року, бланк підтвердження діяльності за вказані дати відсутній.

Разом з цим позивачем в ході судового розгляду цієї справи не спростовано доводів відповідача про те, що з наданих на перевірку тахокарт за період з 04 грудня 2023 року по 23 грудня 2023 року тахокарта за 10 грудня 2023 року взагалі не була заповнена, а також щодо відсутності на момент проведення перевірки тахокарт за 24, 25 та 31 грудня 2023 року та 01, 02, 03 січня 2024 року.

Не подано тахокарт за вказані дні і до суду, тахокарти за 10, 24, 25, 31 грудня 2023 року та 01, 02, 03 січня 2024 року в матеріалах справи відсутні.

Водночас, позивач визнає, що тахокарти за 01, 02 та 03 січня 2024 року не заповнювались водієм, оскільки у вказані дні він не здійснював перевезення вантажів.

При цьому, у разі, якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, то перевізником перед виїздом (рейсом) заповнюються бланки підтвердження діяльності, які водій зобов`язаний зберігати протягом 28 днів з дня закінчення робочої зміни, а перевізники зберігають бланки підтвердження протягом 12 місяців.

Таких бланків підтвердження діяльності, як вбачається зі встановлених у даній справі обставин, на момент пред`явлення перевірки водієм належного позивачу транспортного засобу відповідачу не було пред`явлено.

Щодо посилань позивача про те, що до заперечень на акт перевірки №032164 від 05 січня 2024 року було надано бланк підтвердження діяльності за період з 01 січня по 03 січня 2024 року, то вказане, не спростовує того факту, що саме станом на момент проведення перевірки уповноваженій особі Укртрансбезпеки водієм не було пред`явлено бланк (бланків) підтвердження діяльності за дні, в які водієм не здійснювалось перевезення вантажу. Водночас такий обов`язок прямо випливає з положень Закону №2344-ІІІ, Положення №340 та Інструкції №385, про що було зазначено вище.

Таким чином, не пред`явлення позивачем (його уповноваженою особою) під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія (тахокарт) або бланку (бланків) підтвердження діяльності свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування адміністративно-господарського штрафу, визначеного статтею 60 Закону №2344-ІІІ.

Що стосується посилань позивача на те, що правильність заповнення та оформлення тахокарт є обов`язком водія, а не перевізника, то вони є помилковими, оскільки контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

Стосовно тверджень позивача про те, що жодними нормами законодавства не затверджено форма, зміст та порядок заповнення такого документу як «тахокарта - реєстраційний листок режиму праці та відпочинку водіїв» слід зазначити, що позивача було притягнуто до відповідальності не за помилки водія при заповненні вказаних документів, а через те, що на момент проведення перевірки вони, фактично, були відсутні.

У відповідності до пункту 3.3 Інструкції №385 саме своєчасне заповнення тахокарти та забезпечення їх належного зберігання є безпосереднім обов`язком водія транспортного засобу, а автомобільний перевізник в свою чергу зобов`язаний здійснювати контроль за роботою водіїв транспортних засобів.

Наведені вище висновки узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01 лютого 2024 року (справа №600/3906/22-а).

Також необхідно зауважити і те, що положеннями частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ чітко визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону №2344-ІІІ, застосовується саме до автомобільних перевізників.

Тобто, положеннями Закону №2344-ІІІ встановлено, що відповідальність за порушення, зокрема, статті 48 цього Закону, несе автомобільний перевізник, а не водій, як помилково вважає позивач.

Твердження позивача про неналежне проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) через проведення такою однією посадовою особою відповідача також є безпідставними, оскільки, як зазначалось вище, абзацом 1 пункту 16 Порядку №1567 встановлено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки, якою в подальшому і було складено та підписано акт перевірки №032164 від 05 січня 2024 року на виконання вимог пункту 21 Порядку №1657.

Варто зауважити, що Порядком №1567 не визначено прямого обов`язку складання актів про порушення законодавства про автомобільний транспорт кількома посадовими особами Укртрансбезпеки або ж із обов`язковим залученням працівників Національної поліції України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонний завод «Кубометр» залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.