Постанова

від 11.12.2024 по справі 910/8290/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. м.Київ Справа№ 910/8290/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Сибіги О.М.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 11.12.2024:

від позивача: Павлов Р.В.

від відповідача-1: Білічак Х.В.

від відповідача-2: не з?явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради ,

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 30.09.2024 року ( повний текст складено та підписано 04.10.2024),

у справі №910/8290/24 (суддя Марченко О.В.),

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської

міської ради

до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Осокорки"

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканер-Центр"

про стягнення 25 025 679,25 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог, заперечень та рух справи

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Осокорки" (далі - ТОВ "Славутич-Осокорки") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканер-Центр" (далі - ТОВ "Сканер-Центр") 25 025 679,25 грн безпідставно збереженого пайового внеску у сумі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва а бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 02.07.2021 видано сертифікат №ІУ123210624234 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за проєктом "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва. І черга будівництва" (далі - Об`єкт); замовниками будівництва вказано ТОВ "Славутич-Осокорки" та ТОВ "Сканер-Центр"; в сертифікаті зазначено дату початку будівництва 11.04.2017;

- 22.03.2021 Департамент звернувся до відповідачів з претензією №050/08-1601 щодо укладення договору пайової участі за Об`єктом, оскільки відповідачі отримали дозволи на виконання будівельних робіт на І-ІІІ черги будівництва, та надання переліку документів, які передбаченні підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (далі - Порядок);

- відповідачі листами від 31.03.2021 №2 та від 30.032021 №300321-332 надали ідентичну відповідь на претензію Департаменту в якій підтвердили, що отримали право на виконання будівельних робіт починаючи з 11.04.2017, однак вважають, що законодавством не передбачено кінцевого строку для звернення до Департаменту; на думку відповідачів, з 2021 положення пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (далі - Закон) не застосовується;

- відповідачі спочатку не уклали договір пайової участі з Департаментом, а потім не звернулися із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єктів будівництва протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 та до введення в експлуатацію і не сплатили пайовий внесок за збудований Об`єкт, чим порушили обов`язок, який встановлений Порядком, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, а також права та інтереси територіальної громади міста Києва та Департаменту;

- згідно з сертифікатом №ІУ123210624234 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва замовниками будівництва за Об`єктом є ТОВ "Славутич-Осокорки" та ТОВ "Сканер-Центр", а тому у Департаменту є право вимагати солідарну сплату пайової участі з усіх відповідачів;

- у зв`язку з відмовою забудовників від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів у сумі 25 025 679,25 грн, обов`язок сплати яких був встановлений Законом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.08.2024.

05.08.2024 відповідачі подали суду відзив на позовну заяву, в якому заперечили проти задоволення позову, оскільки:

- станом на 05.08.2024 (дата підписання відзиву) ТОВ "Славутич-Осокорки" є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:009:0019, а ТОВ "Сканер-Центр" є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:009:0053;

- Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.04.2017 №ІУ 115171012422 для будівництва Об`єкта (І черга будівництва); до вказаного дозволу вносилися зміни у липні 2017 року в частині зміни замовника будівництва на ТОВ "Славутич-Осокорки", та у вересні 2019 року - в частині зміни замовника будівництва на ТОВ "Славутич-Осокорки" та ТОВ "Сканер-Центр";

- І черга будівництва Об`єкта прийнята в експлуатацію, що засвідчено сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 02.07.2021 №ІУ 123210624234;

- на момент введення в експлуатацію І черги будівництва Об`єкта в 2021 році відсутня норма закону, яка зобов`язує замовника будівництва сплачувати пайову участь у розвиток інфраструктури міста;

- відсутній обов`язок сплати пайової участі при будівництві І черги будівництва Об`єкту, оскільки будівництво Об`єкта розпочалося до 01.01.2020, і договір про сплату пайової участі стосовно цього Об`єкта не був укладений до 01.01.2020;

- Законом передбачений обов`язок сплати пайової участі виключно протягом 2020 року на підставі розрахунку пайової участі заявою, поданою протягом 10 робочих днів після початку будівництва в 2020 році;

- у відповідачів був відсутній обов`язок звертатися до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі, оскільки такий обов`язок встановлений виключно для об`єктів, будівництво яких розпочато після набуття чинності Законом;

- правовий висновок, викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, не може бути застосований під час розгляду справи № 910/8290/24 з огляду на різні фактичні обставини, які мають юридичне значення;

- позивачем неправильно визначений показник опосередкованої вартості спорудження житла у місті Києві для цілей розрахунку пайової участі; станом на 06.02.2020 опосередкована вартість спорудження житла в місті Києві становила 14 694 грн відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій та України від 02.12.2019 № 286 "Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України" (розраховані станом на 01.10.2019), відтак, є помилковим застосування позивачем показників опосередкованої вартості, визначених станом на 01.04.2024;

- Департаментом неправильно визначена площа житлових будинків для цілей розрахунку пайової участі; відповідно до Закону розрахунок розміру пайової участі для житлових будинків здійснюється відповідно до площі квартир, а не загальної площі будинку, яка включає місця загального користування тощо; показник площа об`єкта повинен бути 35 779,4 кв.м, що є загальною площею квартир у житлових будинках №3,4,5,6;

- позивачем не виключена із загальної площі і житлових будинків площа технічних приміщень; показник площа об`єкта при розрахунку пайової участі по житловим будинкам становить 45 666,4 кв.м; цей показник застосовується, якщо використовувати для розрахунку цього показника не площу квартир, як на тому наполягають відповідачі, а загальну площу житлового будинку;

- Департаментом не виключена із загальної площі торговельного центру площа технічних приміщень; показник площа об`єкта по торговельному центру становить 2971,6 кв.м;

- загальний розмір пайової участі при будівництві І черги Об`єкта становить 12 119 514,07 грн;

- вимога позивача про стягнення пайового внеску солідарно з відповідачів є незаконною, оскільки у правовідносинах між позивачем та відповідачами відсутній договір, що передбачає солідарну відповідальність відповідачів перед позивачем зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; так само, відсутній закон, який би передбачав солідарну відповідальність замовників будівництва або замовника будівництва та особи, яка виконує (частково виконує) функції замовника будівництва.

13.08.2024 Департаментом подано суду відповідь на відзив відповідачів, в якій зазначено, що:

- предметом позовної заяви у даній справі є стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, а непримусове укладення договору пайової участі через суд; підставами позову є не виконання відповідачами свого обов`язку щодо сплати коштів пайової участі до введення об`єктів будівництва в експлуатацію відповідно до "Прикінцевих та перехідних" положень Закону, з огляду на це твердження відповідачів щодо наявності/відсутності договору пайової участі не заслуговують на увагу;

- на думку позивача, твердження відповідачів щодо розрахунку пайової участі для житлових будинків виходячи із площі квартир таким, що суперечать положенням Закону та Порядку; відповідь на питання стосовно віднесення тих чи інших приміщень до технічних, може надати особа, яка пройшла професійну атестацію та отримала кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна та якою вже проведено технічну інвентаризацію об`єкту по цьому об`єкту, оскільки об`єкт введений в експлуатацію;

- згідно з сертифікатом №ІУ 123210624234 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва замовниками будівництва за Об`єктом є ТОВ "Славутич-Осокорки" та ТОВ "Сканер-Центр", то у Департаменту є право вимагати солідарну сплату пайової участі з ТОВ "Славутич-Осокорки" та ТОВ "Сканер-Центр"; законодавством не передбачено часткову участь замовника будівництва у пайовій участі, а тому неможливо поділити предмет позову (пайову участь) щодо кожного замовника.

19.08.2024 відповідачі подали суду заперечення на відповідь на відзив, в яких заперечили проти доводів, викладених у відповіді на відзив, оскільки пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту при будівництві І черги будівництва Об`єкта взагалі не повинна сплачуватися на підставах, які викладені у відзиві.

Представник відповідачів у підготовчому засіданні 30.09.2024 просив суд першої інстанції задовольнити клопотання, подані суду 23.08.2024, про призначення у справі №910/8290/24 будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої просив поставити такі питання:

"1. Визначити загальну площу приміщень технічних та об`єктів інженерної інфраструктури у житлових будинках № 3,4, 5, 6, що входять до складу 1 черги будівництва об`єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151 -Б у Дарницькому районі м. Києва".

2. Визначити загальну площу приміщень технічних та об`єктів інженерної інфраструктури у торговельному центрі, що входить до складу І черги будівництва об`єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва".";

"Визначити загальну площу квартир (житлових приміщень) у житлових будинках №3, 4, 5, 6, що входять до складу І черги будівництва об`єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва".".

Клопотання мотивовано тим, що для визначення правильності розрахунку розміру пайової участі, з яким відповідачі не погоджуються та наводять свій розрахунок, підлягає з?ясуванню питання щодо загальної площі квартир житлових будинків, що входять до складу 1 черги будівництва спірного об?єкта, а також підлягає з?ясуванню питання щодо загальної площі «приміщень технічних» або «об?єктів інженерної інфраструктури» в житлових будинках та торговельному центрі, що входять до складу 1 черги будівництва спірного об?єкта. Для аналізу та встановлення розміру пайової участі, та визначення, чи належать певні приміщення до відповідних категорій, визначених п.п. 6.4.2., 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415, необхідним є застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації.

В клопотаннях, поданих суду 23.08.2024, про призначення у справі №910/8290/24 будівельно-технічної експертизи, відповідачі просили суд проведення такої експертизи доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А).

У підготовчому засіданні 30.09.2024 представник відповідачів наголосила на доводах додаткових пояснень, поданих суду 30.09.2024, в яких просила суд, з метою проведення будівельно-технічної експертизи в розумні строки, доручити проведення будівельно-технічної експертизи Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (вул. Костанайська, буд. 6, м. Київ, 03118).

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 року призначено у справі №910/8290/24 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (вул. Костанайська, буд. 6, м. Київ, 03118).

На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставлено такі питання:

- визначити загальну площу приміщень технічних та об`єктів інженерної інфраструктури у житлових будинках № 3,4, 5, 6, що входять до складу І черги будівництва об`єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151 -Б у Дарницькому районі м. Києва";

- визначити загальну площу приміщень технічних та об`єктів інженерної інфраструктури у торговельному центрі, що входить до складу І черги будівництва об`єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва";

- визначити загальну площу квартир (житлових приміщень) у житлових будинках №3, 4, 5, 6, що входять до складу І черги будівництва об`єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва".

Також, в означеній ухвалі попереджено експерта, який буде проводити дослідження, про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384, 385 Кримінального кодексу України; зупинено провадження у справі № №910/8290/24 до закінчення проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання ТОВ "Славутич-Осокорки" та ТОВ "Сканер-Центр" про призначення у справі №910/8290/24 судової будівельно-технічної експертизи, у зв`язку з необхідністю з`ясування питань, що виникли у вирішенні даного спору і потребують спеціальних знань, Господарський суд міста Києва вважає за необхідне призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу.

У зв`язку з призначенням судової експертизи, провадження у справі було зупинено з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради, звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалити рішення, яким скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва 30.09.2024 у справі № 910/8290/24 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Скаржник наголошує, що спеціальні знання для вирішення відповідного спору - не є необхідними, а висновок експерта у даній справі можуть замінити інші засоби доказування, зокрема технічні паспорта та довідки щодо показників на житлові громадські чи виробничі будинки, господарські будівлі, захисні споруди, які наявні в матеріалах справи:

- відповідь на питання 1 та 2 наведені у пункті 2 ухвали Господарського суду міста Києві від 30.09.2024 може надати особа, яка пройшла професійну атестацію та отримала кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна та якою вже проведено технічну інвентаризацію об`єкту по цьому об`єкту, яка наявна в матеріалах справи;

- методика розрахунку пайового внеску замовників у розвитку інфраструктури міста визначена у розділі VI Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (в редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033);

- стосовно питання 3 немає необхідності у спеціальних знаннях для встановлення зазначених обставин, оскільки належними та допустимими докази зазначені у питанні обставини встановлені та не потребують призначення судової експертизи.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

28.11.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника Біличак Х.В. , яка є представником відповідача-1 - ТОВ «Славутич-Осокорки» та відповідача-2 - ТОВ «Сканер-Центр» через систему «Електронний суд», у встановлений судом строк надійшов відзив на апеляційну скаргу, сформований у електронній системі 07.10.2024, і прийнятий судом апеляційної інстанції до розгляду у відповідності до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, в якому представник відповідачів проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів посилався на те, що:

- відповідно до ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути тільки особи, які пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності, проте, особа, яка проводить технічну інвентаризацію, не проходить підготовку та не має кваліфікації судового експерта, а тому така особа не може виступати в якості судового експерта в даній справі;

- станом на сьогоднішній день чинним є Порядок проведення технічної інвентаризації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 488 (далі - Порядок № 488);

- відповідно до п. 1 Порядку № 488, технічна інвентаризація проводиться з метою визначення складу, фактичної площі, об`єму, технічного стану та/або змін зазначених характеристик за певний період часу із виготовленням відповідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) з використанням Реєстру будівельної діяльності;

- відповідно до визначень, наведених в п. 2 Порядку № 488, характеристики об`єкта нерухомого майна - загальна площа та об`єм об`єкта нерухомого майна, загальна площа його приміщень, площа житлових та нежитлових приміщень, забудована площа земельної ділянки, корисна площа, житлова площа приміщень, площа допоміжних приміщень, поверховість (поверх розташування), висота, протяжність тощо; таким чином, чинний Порядок № 488 також не відносить до завдань технічної інвентаризації класифікацію приміщень, в тому числі, як «приміщення технічне», «об`єкт інженерної інфраструктури», «житлове приміщення»;

- положення ч. 1 ст. 39-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» також не відносить до завдань технічної інвентаризації класифікацію приміщень;

- відомості матеріалів технічної інвентаризації не можуть мати значення під час віднесення тих чи інших приміщень до відповідних категорій;

- безпідставними є посилання позивача на визначення поняття «приміщення технічне», викладене в п. 3.38 ДБН В.2.2-15:2019, оскільки наведена норма не містить вичерпного переліку приміщень, що можуть бути віднесені до категорії «приміщення технічне»;

- безпідставними є посилання позивача на п. 5.1.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (далі - Порядок № 411/1415), який визначає перелік документів, що подаються замовником будівництва для отримання розрахунку розміру пайової участі;

- абз. 6 п. 5.1.1. Порядку № 411/1415 передбачає, що для отримання розрахунку розміру пайової участі замовник будівництва подає, зокрема, копію технічного паспорта об`єкта або довідки щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди (за наявності на дату подачі заяви);

- Порядок № 411/1415 не регулює питання щодо завдань та порядку проведення технічної інвентаризації.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 14.10.2024 року, апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного суду від 14.10.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8290/24.

31.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/8290/24.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. перебував у відрядженні з 02.11.2024 по 07.11.2024 включно та у щорічній відпустці у період з 08.11.2024 по 19.11.2024 включно і відповідно до цього вирішення питання стосовно руху справи здійснюється після виходу судді з відпустки.

У зв`язку з перебуванням з 18.11.2024 по 22.11.2024 включно на підвищенні кваліфікації НШСУ судді Іоннікової І.А. яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання щодо подальшого руху справи у визначеному складі - неможливо.

У відповідності до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.11.2024 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2024 справу №910/8290/24 за апеляційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Сибіга О.М., відкрито апеляційне провадження у справі №910/8290/24 за апеляційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради на ухвали Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі №910/8290/24, розгляд справи призначено на 11.12.2024.

Також, оскільки скаржником не пропущено обумовлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строк подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, а тому клопотання скаржника про поновлення відповідного строку залишено без розгляду.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судовому засіданні 11.12.2024 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва 30.09.2024 у справі № 910/8290/24 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Представник відповідача -1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Осокорки" заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сканер-Центр" в судове засідання 1.12.2024 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників будь-якої з сторін у судове засідання, за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Крім того, відповідачем-2 відзив на апеляційну скаргу не подано, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Осокорки" (далі - ТОВ "Славутич-Осокорки") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканер-Центр" (далі - ТОВ "Сканер-Центр") 25 025 679,25 грн безпідставно збереженого пайового внеску у сумі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва а бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 02.07.2021 видано сертифікат №ІУ123210624234 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за проєктом "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва. І черга будівництва" (далі - Об`єкт); замовниками будівництва вказано ТОВ "Славутич-Осокорки" та ТОВ "Сканер-Центр"; в сертифікаті зазначено дату початку будівництва 11.04.2017;

- 22.03.2021 Департамент звернувся до відповідачів з претензією №050/08-1601 щодо укладення договору пайової участі за Об`єктом, оскільки відповідачі отримали дозволи на виконання будівельних робіт на І-ІІІ черги будівництва, та надання переліку документів, які передбаченні підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (далі - Порядок);

- відповідачі листами від 31.03.2021 №2 та від 30.032021 №300321-332 надали ідентичну відповідь на претензію Департаменту в якій підтвердили, що отримали право на виконання будівельних робіт починаючи з 11.04.2017, однак вважають, що законодавством не передбачено кінцевого строку для звернення до Департаменту; на думку відповідачів, з 2021 положення пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (далі - Закон) не застосовується;

- відповідачі спочатку не уклали договір пайової участі з Департаментом, а потім не звернулися із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єктів будівництва протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 та до введення в експлуатацію і не сплатили пайовий внесок за збудований Об`єкт, чим порушили обов`язок, який встановлений Порядком, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, а також права та інтереси територіальної громади міста Києва та Департаменту;

- згідно з сертифікатом №ІУ123210624234 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва замовниками будівництва за Об`єктом є ТОВ "Славутич-Осокорки" та ТОВ "Сканер-Центр", а тому у Департаменту є право вимагати солідарну сплату пайової участі з усіх відповідачів;

- у зв`язку з відмовою забудовників від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів у сумі 25 025 679,25 грн, обов`язок сплати яких був встановлений Законом.

В свою чергу, відповідач проти позову заперечували, вказуючи на те, що:

- станом на 05.08.2024 (дата підписання відзиву) ТОВ "Славутич-Осокорки" є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:009:0019, а ТОВ "Сканер-Центр" є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:009:0053;

- Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.04.2017 №ІУ 115171012422 для будівництва Об`єкта (І черга будівництва); до вказаного дозволу вносилися зміни у липні 2017 року в частині зміни замовника будівництва на ТОВ "Славутич-Осокорки", та у вересні 2019 року - в частині зміни замовника будівництва на ТОВ "Славутич-Осокорки" та ТОВ "Сканер-Центр";

- І черга будівництва Об`єкта прийнята в експлуатацію, що засвідчено сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 02.07.2021 №ІУ 123210624234;

- на момент введення в експлуатацію І черги будівництва Об`єкта в 2021 році відсутня норма закону, яка зобов`язує замовника будівництва сплачувати пайову участь у розвиток інфраструктури міста;

- відсутній обов`язок сплати пайової участі при будівництві І черги будівництва Об`єкту, оскільки будівництво Об`єкта розпочалося до 01.01.2020, і договір про сплату пайової участі стосовно цього Об`єкта не був укладений до 01.01.2020;

- Законом передбачений обов`язок сплати пайової участі виключно протягом 2020 року на підставі розрахунку пайової участі заявою, поданою протягом 10 робочих днів після початку будівництва в 2020 році;

- у відповідачів був відсутній обов`язок звертатися до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі, оскільки такий обов`язок встановлений виключно для об`єктів, будівництво яких розпочато після набуття чинності Законом;

- правовий висновок, викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, не може бути застосований під час розгляду справи № 910/8290/24 з огляду на різні фактичні обставини, які мають юридичне значення;

- позивачем неправильно визначений показник опосередкованої вартості спорудження житла у місті Києві для цілей розрахунку пайової участі; станом на 06.02.2020 опосередкована вартість спорудження житла в місті Києві становила 14 694 грн відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій та України від 02.12.2019 № 286 "Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України" (розраховані станом на 01.10.2019), відтак, є помилковим застосування позивачем показників опосередкованої вартості, визначених станом на 01.04.2024;

- Департаментом неправильно визначена площа житлових будинків для цілей розрахунку пайової участі; відповідно до Закону розрахунок розміру пайової участі для житлових будинків здійснюється відповідно до площі квартир, а не загальної площі будинку, яка включає місця загального користування тощо; показник площа об`єкта повинен бути 35 779,4 кв.м, що є загальною площею квартир у житлових будинках №3,4,5,6;

- позивачем не виключена із загальної площі і житлових будинків площа технічних приміщень; показник площа об`єкта при розрахунку пайової участі по житловим будинкам становить 45 666,4 кв.м; цей показник застосовується, якщо використовувати для розрахунку цього показника не площу квартир, як на тому наполягають відповідачі, а загальну площу житлового будинку;

- Департаментом не виключена із загальної площі торговельного центру площа технічних приміщень; показник площа об`єкта по торговельному центру становить 2971,6 кв.м;

- загальний розмір пайової участі при будівництві І черги Об`єкта становить 12 119 514,07 грн;

- вимога позивача про стягнення пайового внеску солідарно з відповідачів є незаконною, оскільки у правовідносинах між позивачем та відповідачами відсутній договір, що передбачає солідарну відповідальність відповідачів перед позивачем зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; так само, відсутній закон, який би передбачав солідарну відповідальність замовників будівництва або замовника будівництва та особи, яка виконує (частково виконує) функції замовника будівництва.

У клопотанні про призначення у справі №910/8290/24 будівельно-технічної експертизи, відповідачі на вирішення просили поставити такі питання:

"1. Визначити загальну площу приміщень технічних та об`єктів інженерної інфраструктури у житлових будинках № 3,4, 5, 6, що входять до складу 1 черги будівництва об`єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151 -Б у Дарницькому районі м. Києва".

2. Визначити загальну площу приміщень технічних та об`єктів інженерної інфраструктури у торговельному центрі, що входить до складу І черги будівництва об`єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва".";

"Визначити загальну площу квартир (житлових приміщень) у житлових будинках №3, 4, 5, 6, що входять до складу І черги будівництва об`єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва".".

Клопотання мотивовано тим, що для визначення правильності розрахунку розміру пайової участі, з яким відповідачі не погоджуються та наводять свій розрахунок, підлягає з?ясуванню питання щодо загальної площі квартир житлових будинків, що входять до складу 1 черги будівництва спірного об?єкта, а також підлягає з?ясуванню питання щодо загальної площі «приміщень технічних» або «об?єктів інженерної інфраструктури» в житлових будинках та торговельному центрі, що входять до складу 1 черги будівництва спірного об?єкта. Для аналізу та встановлення розміру пайової участі, та визначення, чи належать певні приміщення до відповідних категорій, визначених п.п. 6.4.2., 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415, необхідним є застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 року призначено у справі №910/8290/24 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (вул. Костанайська, буд. 6, м. Київ, 03118).

На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставлено такі питання:

- визначити загальну площу приміщень технічних та об`єктів інженерної інфраструктури у житлових будинках № 3,4, 5, 6, що входять до складу І черги будівництва об`єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151 -Б у Дарницькому районі м. Києва";

- визначити загальну площу приміщень технічних та об`єктів інженерної інфраструктури у торговельному центрі, що входить до складу І черги будівництва об`єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва";

- визначити загальну площу квартир (житлових приміщень) у житлових будинках №3, 4, 5, 6, що входять до складу І черги будівництва об`єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва".

Також, в означеній ухвалі попереджено експерта, який буде проводити дослідження, про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384, 385 Кримінального кодексу України; з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі № №910/8290/24 до закінчення проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання ТОВ "Славутич-Осокорки" та ТОВ "Сканер-Центр" про призначення у справі №910/8290/24 судової будівельно-технічної експертизи, у зв`язку з необхідністю з`ясування питань, що виникли у вирішенні даного спору і потребують спеціальних знань, Господарський суд міста Києва вважає за необхідне призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в ухвалі, в оскаржуваній частині, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про призначення експертизи (п. 11), про зупинення провадження у справі (п. 11).

Згідно з ч. 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи п вилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, з урахуванням меж апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч. 6 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів (ч. 7 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть змінити інші засоби доказування.

Пунктами 1.2.13 пункту 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5; далі - Інструкція), передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Підпунктами 1.2.2 пункту 1.2 розділу І Інструкції, передбачено, що основними видами (підвидами) експертизи є інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів;

Будівельно-технічна експертиза - це процес дослідження об`єктів, явищ і процесів на основі спеціальних знань у галузі будівництва з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Предметом будівельно-технічної експертизи є коло питань у галузі будівництва, в тому числі ціноутворення у будівництві, вирішення яких належить до компетенції експертів будівельно-технічної експертизи.

Об`єктом будівельно-технічної експертизи в цілому є ті джерела відомостей про встановлювані факти, ті носії інформації, що піддаються дослідженню і за допомогою яких експерт пізнає обставини, що входять у предмет експертизи.

Пунктом 5.1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 р. № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 р. № 460/8033).

У відповідності до ч. 1 розділу І Порядку № 411/1415, цей Порядок визначає механізм залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва (далі - пайова участь) та оформлення договорів пайової участі у зв`язку зі здійсненням або намірами на здійснення будівництва (в тому числі, нового будівництва та реконструкції) об`єктів (в тому числі, будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форми власності.

У відповідності до п. 4.2 Порядку № 411/1415, до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва:

- об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування в частині, що фінансується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів;

- будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу);

- об`єктів в частині площ приміщень (в тому числі, вбудованих та прибудованих в житлових будинках) закладів дошкільної освіти, споруджених у відповідності до вимог ДБН Б.2.2.-12:2018 (функціональне призначення таких приміщень підтверджується відповідно до даних технічної інвентаризації);

- об`єктів будівництва, за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури (дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади) в разі, якщо спорудження таких об`єктів соціальної інфраструктури здійснюється відповідно до цільового призначення земельної ділянки, після передачі останніх до комунальної власності територіальної громади міста Києва, при цьому вартість будівництва об`єктів соціальної інфраструктури повинна дорівнювати або перевищувати розмір пайової участі за об`єктом;

- будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла в частині таких площ;

- індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

- об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів у встановленому порядку;

- об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

- об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень;

- об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;

- будівель, споруд, їх комплексів або частин представництв іноземних держав відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини;

- паркінгів;

- будівлі для культової та релігійної діяльності (згідно з державним класифікатором будівель та споруд підклас 1272.1 "церкви, собори, костьоли, мечеті, синагоги тощо");

- об`єктів, які належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу);

- об`єктів, які належать до будівель промислових (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу);

- об`єктів, які належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції) (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу).

В свою чергу, в межах розгляду даної справи підлягає з`ясуванню питання щодо площі об`єкту "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва", на І чергу будівництва якого має нараховуватись пайова участь у розвитку інфраструктури міста, з урахуванням приміщень, які не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури на підставі п. 4.2 Порядку.

Також, для визначення правильності розрахунку розміру пайової участі, з яким відповідачі не погоджуються та наводять свій розрахунок, підлягає з?ясуванню питання щодо загальної площі квартир житлових будинків, що входять до складу 1 черги будівництва спірного об?єкта, а також підлягає з?ясуванню питання щодо загальної площі «приміщень технічних» або «об?єктів інженерної інфраструктури» в житлових будинках та торговельному центрі, що входять до складу 1 черги будівництва спірного об?єкта.

При цьому, враховуючи, що спір між сторонами виник щодо площі та її характеристик, на яку має нараховуватись пайова участь, судом першої інстанції обґрунтовано поставлено питання на вирішення експерта щодо площі збудованих об`єктів.

Оскільки для аналізу та встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, а саме: визначення чи належать певні приміщення до відповідних категорій, визначених п. 4.2 Порядку, необхідним є застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що для роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання, оскільки без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.

Вбачається, що жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань.

При цьому, судом враховано рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00), за змістом якого експертиза, призначена судом є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об`єктивним дослідженням обставин та доказів.

Виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, місцевий суд дійшов правильного висновку щодо призначення у цій справі судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про судову експертизу», судовими експертами можуть бути тільки особи, які пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності, проте, особа, яка проводить технічну інвентаризацію, не проходить підготовку та не має кваліфікації судового експерта, а тому така особа не може виступати в якості судового експерта в даній справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що застосування спеціальних знань у будівельно-технічній галузі виходить за межі компетенції господарського суду та дійсно потребує спеціальних знань у вказаній галузі, а тому для повного, об`єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення будівельно-технічної експертизи.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі №910/8290/24.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним.

Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення ЄСПЛ у справі "Фрідлендер проти Франції").

Виходячи з предмету та підстав заявленого позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали обґрунтовано та наведено підстави щодо дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування та які не можуть бути самостійно з`ясовані судом на підставі наявних матеріалів справи, а також обгрунтовано підстави, з яких суд першої інстанції вважав, що підтвердити чи спростувати обставини, на які посилаються сторони, можливо лише шляхом залучення особи, яка володіє спеціальними знаннями (експерта) у відповідній будівельно-технічній галузі знань.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що оцінка змісту наявних у справі документів, як і їх оцінка як доказів в підтвердження або спростовування певних обставин, здійснюється судом першої інстанції на стадії розгляду справи по суті, і при здійсненні даного апеляційного провадження судом апеляційної інстанції не здійснювалась оцінка саме змісту поданих доказів на предмет наявності або відсутності правових підстав для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог, а межі апеляційного провадження стосувались саме оскаржуваної ухвали суду першої інстанції щодо процесуальних підстав призначення судової експертизи, і відповідно, зупинення провадження до отримання висновку такої.

З огляду на викладене, з метою правильного вирішення спору і попередження необґрунтованого втручання у права учасників справи в право на спірні кошти на певній правовій підставі, суд першої інстанції обгрунтовано призначив судову будівельно - технічну експертизу, зупинивши провадження у справі.

Крім того, усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при розгляді апеляційної скарги, проте, є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо оскаржуваної ухвали.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, ухвала суду першої інстанції постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, обумовлені ст. 277, 280 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі №910/8290/24 - відсутні за наведених скаржником доводів, з урахуванням меж апеляційного провадження.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за оскарження ухвали суд першої інстанції покладається на скаржника з огляду на приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі №910/8290/24 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі №910/8290/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №910/8290/24 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту постанови: 17.02.2025 (після виходу судді з лікарняного)

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.М. Сибіга

М.Л. Яковлєв