Постанова

від 14.02.2025 по справі 925/10/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2025 р. Справа№ 925/10/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 у справі №925/10/24 (суддя Грачов В.М., повний текст складено - 06.09.2024) та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2024 у справі №925/10/24 (суддя Грачов В.М., повний текст складено - 09.09.2024) за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1" до ОСОБА_1 про стягнення 4130,10 коп.

ВСТАНОВИВ наступне.

Гаражно-будівельний кооператив "Зірочка-1" звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь 2356 грн. 22 коп. пені, 1514 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 259 грн. 3% річних, нарахованих у зв`язку з простроченням оплати експлуатаційних внесків та податку на землю за період з 20.01.2020 по 31.12.2022 (з урахуванням прийнятої судом заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язку зі сплати експлуатаційних внесків та податку на землю, розмір яких встановлено рішеннями загальних зборів Кооперативу, внаслідок чого позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 у справі №925/10/24 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 2356 грн. 22 коп. пені, 1514 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 259 грн. 3% річних.

Суд першої інстанції, встановивши обставини допущення відповідачем прострочення в частині виконання свого зорбовязання з оплати експлуатаційних внесків та податку на землю за період з 20.01.2020 по 31.12.2022, дійшов висновку про обґрунтованість, здійснених позивачем нарахувань.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.09.2024 у справі №925/10/24 заяву Гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1" про розподіл судових витрат задоволено частково; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Так, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом Руднічуком Д.В. робіт, послуг, предмет позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для не покладення на відповідача усіх витрат на професійну правничу допомогу позивача, на користь якого ухвалено судове рішення.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказані рішення суду.

Апеляційна скарга мотивована відсутністю підстав для сплати відповідачем внесків у період з 20.01.2020 по 31.12.2022, з огляду на те, що ОСОБА_1 в цей час не був членом Кооперативу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що заявлена позивачем сума витрат правничої допомоги неспівмірна зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та ціною позову.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду не підлягають зміні або скасуванню з наступних підстав.

12.12.1990 року проведена державна реєстрація юридичної особи позивача - Гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1" (ГБК "Зірочка-1"), йому присвоєно ідентифікаційний код 22791887, 09.08.1994 року Головним управлінням ДПС у Черкаській області юридичну особу взято на облік як платника податків, 22.05.2006 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_1 , відповідно до інформації із спеціального журналу обліку членів ГБК "Зірочка-1" № 1-393 і довідки позивача №293 від 29.12.2023 року, з 01.01.2003 року є членом ГБК "Зірочка-1" та має у власності гараж № НОМЕР_1 площею 31,2 м2, розташований на території кооперативу (а.с. 13-14).

Рішеннями загальних зборів ГБК "Зірочка-1", оформленими протоколами від 25.01.2020 № 4 і від 06.02.2022 № 10, були затверджені відповідні редакції Статуту ГБК "Зірочка-1" (а.с. 21-27, 28-37).

Статутом ГБК "Зірочка-1" встановлено:

п. 1.1. ГБК "Зірочка-1" заснований відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про кооперацію» від 10.06.2003 № 1087-IV, та інших чинних законодавчих актів України;

п. 2.4. кооператив діє на основі повного господарського розрахунку, самофінансування, та самоокупності за рахунок членських, щорічних та цільових внесків і не передбачає одержання прибутку;

п.п. 3.1., 4.12. кооператив створюється з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю, поділу між ними витрат та можливих ризиків. Проведення діяльності, на яку кооператив має право відповідно до мети створення кооперативу та вимог чинного законодавства України, у тому числі здійснення заходів щодо оренди чи приватизації земельної ділянки, яка виділена кооперативу для використання;

п. 5.1. членами Кооперативу можуть бути громадяни України фізичні особи, які досягли 16-річного віку, та юридичні особи України, що діють через своїх представників, які виявляють бажання брати участь у діяльності та розбудові кооперативу, додержуватись вимог цього Статуту, внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених Статутом кооперативу і користуються правом ухвального голосу. Нерезиденти та особи без громадянства України можуть бути тільки асоційованими членами кооперативу;

п.п. 6.2.1, 6.2.4., 6.2.7., 6.3. члени кооперативу зобов`язані: дотримуватись вимог статуту, внутрішніх нормативних документів кооперативу та виконувати рішення органів управління кооперативу. Член кооперативу зобов`язаний регулярно, у визначений термін, сплачувати членські внески та інші платежі, які затверджені загальними зборами або зборами уповноважених за поданням правління кооперативу. Член Кооперативу зобов`язаний самостійно ознайомлюватись з прийнятими в Кооперативі поточними постановами, рішеннями, оголошеннями тощо, а також з особистою фінансовою заборгованістю перед Кооперативом. За невиконання своїх фінансових зобов`язань члени кооперативу сплачують кооперативу неустойку у виді пені, а за порушення правил внутрішнього розпорядку у виді штрафу. Величини пені і штрафу визначаються відповідними положеннями та рішеннями загальних зборів або зборів уповноважених членів кооперативу;

п. 7.5. з моменту прийняття рішення про примусове виключення особи із членів кооперативу, а також відносно особи, яка не бажає бути членом кооперативу, а має на його території гараж у власності, ці особи сплачують в касу кооперативу за зберігання його гаража експлуатаційні внески не менше 5-и кратного розміру членських внесків діючих членів кооперативу. Такі особи втрачають право безоплатного перебування на території кооперативу;

п.п. 15.3.2., 15.3.4. п. 15.3., п.п. 15.5., 15.8. вступні, пайові та експлуатаційні (щомісячні та цільові) внески є обов`язковою умовою членства в кооперативі. Поточна статутна діяльність кооперативу ведеться як правило за рахунок членських внесків, а саме щомісячних експлуатаційних внесків та цільових членських внесків. Розмір та порядок сплати щомісячних експлуатаційних та цільових членських внесків для членів кооперативу затверджується загальними зборами або зборами уповноважених членів кооперативу за поданням правління кооперативу. Експлуатаційні внески сплачуються в касу кооперативу готівкою або за погодженням з правлінням кооперативу на поточний банківський рахунок поквартально до 20 числа першого місяця поточного кварталу. За несвоєчасну сплату внесків член кооперативу і асоційований член кооперативу сплачує неустойку у формі пені. Пеня нараховується за кожен день несплати членських внесків за весь період заборгованості і незалежно від строку заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки. Органи управління кооперативу мають право на стягнення в судовому порядку із членів кооперативу їх боргів перед кооперативом по членським внескам та неустойкам, які визначені цим статутом та відповідними положеннями кооперативу;

п. 16.1. - земля кооперативу складається з земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:05:005:0004, наданої йому відповідно до ухвали виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1530 від 10.12.2001 «Про надання в користування землі ГБК "Зірочка-1", яка використовується кооперативом за призначенням.

Рішеннями загальних зборів (зборів уповноважених) ГБК "Зірочка-1", оформленими відповідними протоколами (а.с. 15, 16, 17, 18), затверджувались розміри земельного податку і членських внесків на відповідний рік:

протоколом № 4 від 25.01.2020 в 2020 році земельний податок 7,3 грн. за квадратний метр, членські внески 36,27 грн. за квадратний метр;

протоколом № 7 від 07.02.2021 (зборів уповноважених) в 2021 році земельний податок 7,3 грн. за квадратний метр, членські внески 43,93 грн. за квадратний метр;

протоколом № 10 від 25.01.2022 (зборів уповноважених) в 2022 році земельний податок 7,3 грн. за квадратний метр, членські внески 51,31 грн. за квадратний метр;

протоколом № 12 від 05.02.2023 (зборів уповноважених) в 2023 році земельний податок 7,3 грн. за квадратний метр, членські внески 51,31 грн. за квадратний метр.

Відповідач, як член кооперативу, неналежним чином виконував свої обов`язки по сплаті вказаних внесків у період 20.01.2020 по 31.12.2022, внаслідок чого позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції, стягнення яких є предметом розгляду у даній справі.

В свою чергу, відповідач вважає відсутнім у нього обов`язок з оплати наведених коштів, оскільки, за його висновком, ОСОБА_1 у вказаний період не був членом Кооперативу.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Відповідно до п.п. 6.2.1, 6.2.4., 6.2.7., 6.3. Статуту Кооперативу члени кооперативу зобов`язані: дотримуватись вимог статуту, внутрішніх нормативних документів кооперативу та виконувати рішення органів управління кооперативу. Член кооперативу зобов`язаний регулярно, у визначений термін, сплачувати членські внески та інші платежі, які затверджені загальними зборами або зборами уповноважених за поданням правління кооперативу. Член Кооперативу зобов`язаний самостійно ознайомлюватись з прийнятими в Кооперативі поточними постановами, рішеннями, оголошеннями тощо, а також з особистою фінансовою заборгованістю перед Кооперативом. За невиконання своїх фінансових зобов`язань члени кооперативу сплачують кооперативу неустойку у виді пені, а за порушення правил внутрішнього розпорядку у виді штрафу. Величини пені і штрафу визначаються відповідними положеннями та рішеннями загальних зборів або зборів уповноважених членів кооперативу

Рішеннями загальних зборів (зборів уповноважених) ГБК "Зірочка-1", оформленими відповідними протоколами (а.с. 15, 16, 17, 18), затверджувались розміри земельного податку і членських внесків на відповідний рік:

протоколом № 4 від 25.01.2020 в 2020 році земельний податок 7,3 грн. за квадратний метр, членські внески 36,27 грн. за квадратний метр;

протоколом № 7 від 07.02.2021 (зборів уповноважених) в 2021 році земельний податок 7,3 грн. за квадратний метр, членські внески 43,93 грн. за квадратний метр;

протоколом № 10 від 25.01.2022 (зборів уповноважених) в 2022 році земельний податок 7,3 грн. за квадратний метр, членські внески 51,31 грн. за квадратний метр;

протоколом № 12 від 05.02.2023 (зборів уповноважених) в 2023 році земельний податок 7,3 грн. за квадратний метр, членські внески 51,31 грн. за квадратний метр.

Отже, на відповідача, як на члена кооперативу, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів Кооперативу, якими зокрема є загальні збори, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідач, як член кооперативу, неналежним чином виконував свої обов`язки по сплаті вказаних внесків у період 20.01.2020 по 31.12.2022, внаслідок чого позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції.

Стосовно доводів скаржника про відсутність у нього обов`язку з оплати наведених коштів, оскільки, за його висновком, ОСОБА_1 у вказаний період не був членом Кооперативу, колегія суддів зазачає наступне.

Так, 25.01.2020 були проведені загальні збори гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1", оформлені протоколом №4, на яких ОСОБА_1 було виключено з членів гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1".

ОСОБА_1 25.01.2023 звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовом до гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1", в якому просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1", оформлене протоколом №4 загальних зборів гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1" від 25.01.2020 в частині виключення його зі складу членів Коопертиву.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.08.2023 року у справі № 925/137/23 позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним рішення загальних зборів Гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1", оформлене протоколом загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1" від 25.01.2020 року № 4, в частині виключення ОСОБА_1 зі складу членів Гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1". Рішення суду набрало законної сили 22.09.2023 року.

Апелянт, посилаючись на вказане рішення суду, вказує, що у нього був відсутній обов`язок сплачувати внески з січня 2020 року по грудень 2022 року, оскільки він в цей період не був членом Кооперативу.

Колегія суддів вказує, що наслідки скасування рішення не тотожні правовим наслідкам його недійсності. Визнання недійсним означає, що воно не створює правових наслідків з моменту його прийняття. Скасування означає втрату чинності на майбутнє. Скасування рішення означає, що воно скасовується з дати прийняття рішення про скасування.

Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 14.09.2022 у справі №909/298/21, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.07.2023 у справі №911/3342/21, Верховного Суду від 12 липня 2023 року у справі № 924/641/20.

Враховуючи те, що рішення загальних зборів Гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1", оформлене протоколом від 25.01.2020 року № 4, в частині виключення ОСОБА_1 зі складу членів Гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1" визнано судом саме недійсним, відповідно воно не створило правових наслідків з моменту його прийняття.

Таким чином, відповідач у наведений спірний період (з січня 2020 року по грудень 2022 року) був членом Кооперативу та мав обов`язки щодо сплати внесків.

Відповідач не заперечує обставин сплати внесків за спірний період лише у 2023 році, що свідчить про допущення ним прострочення.

Пунктами 15.3.2., 15.3.4. Статуту Кооперативу визначено, що розмір та порядок сплати щомісячних та цільових членських внесків для членів Кооперативу затверджується загальними зборами або зборами уповноважених членів Кооперативу за поданням правління Кооперативу; експлуатаційні внески сплачуються в касу кооперативу готівкою або за погодженням з правлінням Кооперативу безготівково на поточний банківський рахунок поквартально до 20 числа першого місяця поточного кварталу.

Пунктом 15.5. Статуту Кооперативу визначено, що за несвоєчасну сплату внесків член кооперативу сплачує неустойку у формі пені. Пеня нараховується за кожен день несплати членських (пайових, експлуатаційних, цільових) внесків за весь період заборгованості і незалежно від строку заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, вказаною статтею визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати внесків та земельного податку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача2356 грн. 22 коп. пені, 1514 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 259 грн. 3% річних.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача (апелянта).

Стосовно вимог апеляційної скарги на додаткове рішення, слід зазначити наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві позивач зазначив про те, що попередній розрахунок суми судових витрат складає 6 000 грн.

Позивачем в межах вказаного строку було подано до суду першої інстанції докази понесення витрат правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 10 000 грн. заявник надав: копії: договору про надання правової допомоги №9/ю/2023-3 від 27.12.2023 року; кошторису витрат за надані та заплановані юридичні послуги адвоката № 1 від 27.12.2023 року на суму 10000 грн.; рахунку №1 від 27.12.2023 року на суму 6000 грн; рахунку №2 від 12.08.2024 року на суму 4000 грн; акт виконаних робіт від 12.08.2024 року.

Із доданих до позовної заяви і заяви про розподіл судових витрат документів вбачається, що 27.12.2023 року між позивачем, як клієнтом, та адвокатом Руднічуком Д.В., укладено договір про надання правової допомоги №9/ю/2023-3, в якому сторони погодили зокрема наступне:

п. 3 вартість роботи 1 години адвоката буде складати 1000 грн., при цьому гранична сума гонорару адвоката, що може бути сплачена в межах виконання цього договору за згодою сторін не може перевищувати 10000 грн;

п. 4 - попередня вартість фактичної виконаної адвокатом роботи пов`язаної з підготовкою адвоката до участі у розгляді даної справи, складання процесуальних документів пов`язаних з цим, підготовка та участь адвоката у судових засіданнях , може бути за домовленістю сторін оплачена на підставі виставлених адвокатом рахунків або згідно складеного адвокатом кошторису витрат;

п. 5 - остаточна оплата повної вартості наданих юридичних послуг здійснюється в день підписання сторонами акта виконаних робіт, що наступає в день призначення судом останнього судового засідання по справі або у наступний день після ухвалення рішення суду по цій справі;

п. 6 - оплата послуг адвоката здійснюється з дня отримання клієнтом відповідних рахунків на підставі підписаного сторонами акта виконаних робіт або кошторису витрат, якщо це є робота не пов`язана з підготовкою до участі у судовому засідання, коли оплата може здійснюватись до підписання акта виконаних робіт на підставі виставленого адвокатом рахунка, на підставі погодженого сторонами кошторису витрат.

Кошторис витрат за надані та заплановані юридичні послуги адвоката № 1 від 27.12.2023 року містить наступні найменування витрат, затрачений час та їх вартість, а саме:

- ознайомлення з усіма матеріалами наявними у клієнта та які стосуються предмета даного договору, у т.ч. документами кооперативу щодо його діяльності починаючи з 2020 року, статутами кооперативу, протоколами зборів та правління, листуванням сторін та усіма бухгалтерськими, іншими документами, що стосуються або можуть стосуватится спору, зняття з них копій - 1 год.- 1000,00 грн.;

- вироблення правової позиції на підставі аналізу вивчених по вищевказаному спору документів, відібрання та порівняння юридично значимої для розгляду справи та виробленої позиції документації; надання юридичної консультації та погодження виробленої правової позиції з клієнтом щодо предмета спору -1 год.- 1000,00 грн.;

- складання досудової вимоги, позовної заяви, формування пакету документів до позовної заяви та проведення відповідних розрахунків, інших будь-яких процесуальних документів, заяв про збільшення/зменшення позовних вимог та їх відправка стороні та суду - 4 год.- 4000,00 грн.;

- вартість роботи пов`язаної з участю адвоката у судових засіданнях буде оплачена згідно складеного адвокатом акта виконаних робіт, вдень останнього засідання у справі або на наступний день після ухвалення рішення суду по цій справі, що буде здійснено на підставі виставленого адвокатом рахунку, виходячи з розрахунку витрат на 1 засідання - 1000 грн. Враховуючи складність даної справи кількість судових засідань, що буде сплачена адвокату за участь у справі буде братись в межах 4 с/з.

Всього витрат за кошторисом на суму 10000 грн.

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Наведене вище повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Одночасно, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі №920/39/20.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Колегія суддів зазначає стосовно таких послуг, як ознайомлення з усіма матеріалами наявними у клієнта, вироблення правової позиції на підставі аналізу вивчених по вищевказаному спору документів, відібрання та порівняння юридично значимої для розгляду справи та виробленої позиції документації; надання юридичної консультації та погодження виробленої правової позиції з клієнтом щодо предмета спору, складання досудової вимоги, то вони поглинаються такою послугою, як підготовка позовної заяви.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, оцінивши витрати позивача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем у відповідності до вимог статті 74 ГПК України викладених ним обставин стосовно надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлені Гаражно-будівельним кооперативом "Зірочка-1" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України).

Так, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, слід зазначити, що визначений позивачем розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співмірності і становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Отже, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд вірно вказав, що розумним та співмірним розміром витрат на послуги адвоката у даному спорі є 2 000,00 грн.

Таким чином, оскаржуване додаткове рішення підлягає залишенню без змін.

Стосовно заявлених позивачем у відзиві на апеляційну скаргу витрат правничої допомоги в розмірі 3 000 грн. колегія суддів зазначає наступне.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 3 000 грн. заявник надав: договір про надання правової допомоги №136/ю/2024 від 15.11.2024 року; акт виконаних робіт від 18.11.2024 року, рахунок.

Згідно п. 2 договору адвокат надає клієнту послугу з підготовки відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2024 у справі №925/10/24.

Вартість послуги складає 3 000 грн. (п.3 договору).

Колегія суддів зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу Суд також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Судом враховується подання відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат правничої допомоги до 0 грн.

Стосовно підготовки відзиву на апеляційну скаргу, то колегією суддів враховується, що правова позиція сторін в суді апеляційної інстанції не змінювалася, адвокату позивача не було потрібно вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, фактично відзив на апеляційну скаргу відповідача містить узагальнену позицію позивача по справі, яка наводилася ним ще в суді першої інстанції.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, оцінивши витрати позивача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем у відповідності до вимог статті 74 ГПК України викладених ним обставин стосовно надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлені Гаражно-будівельним кооперативом "Зірочка-1" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України).

Так, колегія суддів вважає, що справедливим та співмірним розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції є 1 500 грн.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2024 у справі №925/10/24 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Гаражно-будівельного кооперативу "Зірочка-1" 1 500 грн. витрат правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена: 14.02.2025 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук