Рішення

від 06.02.2025 по справі 902/535/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2025 р. Cправа № 902/535/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни за участю секретаря судового засідання Ломачко А.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свитанок" (08522, Київська обл., Фастівський р-н, село Велика Мотовилівка, вулиця Шкільна, будинок 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи 38070645)

до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (22160, Вінницька обл., Хмільницький (Козятинський) р-н, село Миколаївка, вулиця Миру, будинок 51, ідентифікаційний код юридичної особи 03732057)

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" (36009, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Кондратенка, будинок 6-А, ідентифікаційний код юридичної особи 32081777)

до відповідача 3 - Фізичної особи - підприємця Гоц Наталії Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Приватний виконавець Виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович (21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Соборна, будинок 8, офіс 301)

про визнання права власності на транспортний засіб, скасування арешту належного на праві власності позивачу транспортного засобу.

за участю представників:

від ТОВ "Свитанок" - адвокат Краснящих Б.М., згідно ордеру

від ТОВ "Дружба Миколаївка" - не з`явився

від ТОВ "Тандем-2002" - не з`явився

від ФОП Гоц Н.О. - адвокат Дяченко А.М., згідно ордеру

третя особа - Приватний виконавець Виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович - не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 07.05.2024 надійшла позовна заява № б/н від 02.05.2024 (вх. № 550/24 від 07.05.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Свитанок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002", у якій позивач просив: скасувати арешт з належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Свитанок" транспортного засобу вантажного автомобіля МАЗ 555102, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_4 у виконавчому провадженні НОМЕР_7 відкритому постановою Приватного виконавця Виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимиром Вікторовичем від 13.10.2021 року; скасувати розшук майна з належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Свитанок" транспортного засобу вантажного автомобіля МАЗ 555102, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , який перебуває у розшуку на підставі постанови про розшук майна боржника № 18580538148 від 07.12.2021 року, у виконавчому провадженні НОМЕР_7 відкритому постановою Приватного виконавця Виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимиром Вікторовичем від 13.10.2021 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 09.05.2024 судом постановлено позовну заяву № б/н від 02.05.2024 (вх. № 550/24 від 07.05.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Свитанок" залишити без руху із встановленням позивачу строку та способу усунення недоліків позовної заяви.

До суду від позивача 21.05.2024 надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

До заяви про усунення недоліків позивачем додано позовну заяву у новій редакції.

Згідно прохальної частини позову у новій редакції позивач просив скасувати арешт з належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Свитанок" транспортного засобу вантажного автомобіля МАЗ 555102, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_4 у виконавчому провадженні НОМЕР_7 відкритому постановою Приватного виконавця Виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимиром Вікторовичем від 13.10.2021 року.

Ухвалою від 27.05.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №902/535/24 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі № 902/535/24 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного виконавця Виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича, судове засідання у справі призначено на 25.06.2024 о 10:00 год.

04.06.2024 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 04.06.2024 (вх. № 01-34/5839/24) у якому останній заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав зазначених у ньому, у задоволенні позову просить відмовити. Ідентичний відзив відповідачем-2 також надіслано до суду 05.06.2024 (вх. № 01-34/5865/24).

06.06.2024 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання № б/н від 06.06.2024 (вх. № 01-34/5935/24) про залучення документів до матеріалів справи.

07.06.2024 до суду від третьої особи надійшов лист № 13360 від 04.06.2024 (вх. № 01-34/5969/24) із поясненнями щодо заявлених позовних вимог.

10.06.2024 до суду позивача надійшла відповідь на відзив № б/н від 10.06.2024 (вх. № 01-34/6009/24) із запереченнями проти викладеного у відзиві.

14.06.2024 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 06.06.2024 (вх. № 01-34/6187/24) у якому останній зазначив про визнання заявлених позовних вимог з підстав зазначених у ньому, просив позов задовольнити.

20.06.2024 до суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 01-34/6456/24) про залучення до участі у справі № 902/535/24 у якості співвідповідача Фізичну особу- підприємця Гоц Наталію Олександрівну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

25.06.2024 до суду від позивача надійшла заява № б/н від 25.06.2024 (вх. № 01-34/6580/24) про розгляд поданого позивачем клопотання про залучення співвідповідача за відсутності представника позивача.

Ухвалою від 25.06.2024 судом задоволено клопотання представника позивача, залучено до участі у справі № 902/535/24 в якості співвідповідача ФОП Гоц Н.О. та відкладено судове засідання у справі № 902/535/24 на 18.07.2024 о 15:00 год.

03.07.2024 до суду від позивача надійшла заява № б/н від 03.07.2024 (вх. № 01-34/6909/24) про надання доказів надіслання відповідачу-3 позовної заяви з додатками.

05.07.2024 до суду від ФОП Гоц Н.О. надійшло клопотання № б/н від 05.07.2024 (вх. № 01-34/7020/24) про розгляд справи спочатку.

17.07.2024 до суду від представника позивача надійшла заява № б/н від 17.07.2024 (вх. № 01-34/7325/24) про розгляд справи без участі, у якій зазначено про те, що позивач не заперечує проти заяви відповідача-3 про розгляд справи спочатку.

17.07.2024 до суду від ФОП Гоц Н.О. надійшло клопотання № б/н від 17.07.2024 (вх. № 01-34/7346/24) про відкладення підготовчого засідання у справі на іншу дату.

Ухвалою від 18.07.2024 судом задоволено клопотання відповідача-3 ФОП Гоц Н.О. № б/н від 05.07.2024 (вх. № 01-34/7020/24), розгляд справи № 902/535/24 розпочато спочатку та призначено підготовче засідання у справі № 902/535/24 спочатку в загальному порядку на 06.08.2024 о 10:00 год.

23.07.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 23.07.2024 (вх. № 01-34/7529/24) про об`єднання в одне провадження справ № 902/535/24 та № 902/747/24.

06.08.2024 до суду від представника позивача надійшла заява № б/н від 06.08.2024 (вх. № 01-34/7916/24) про розгляд справи без участі представника позивача, у якій позивач зазначив про подання ним клопотання про об`єднання справ, підтримання ним вказаного клопотання та розгляд справи за відсутності представника позивача.

За результатами судового засідання 06.08.2024, з метою висловлення учасниками справи своїх позицій щодо клопотання представника позивача про об`єднання справ в одне провадження, суд, без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвали про задоволення клопотання представників відповідача-2 та відповідача-3, оголошення перерви в судовому засіданні до 14:00 15.08.2024 із встановленням сторонам строку для подання суду своїх письмових позицій до 13.08.2024, які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою від 15.08.2024 судом задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Свитанок" № б/н від 23.07.2024 (вх. № 01-34/7529/24 від 23.07.2024) про об`єднання справ в одне провадження, об`єднано в одне провадження справу № 902/535/24 та справу № 902/747/24 з присвоєнням об`єднаній справі №902/535/24. Також вказаною ухвалою постановлено передати справу №902/747/24 на розгляд суду у справі №902/535/24 у складі судді Шамшуріної М.В., розгляд об`єднаної справи №902/535/24, у зв`язку зі зміною складу суду, розпочати спочатку, здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі № 902/535/24 на 29 серпня 2024 о 14:00 год.

Ухвалою від 29.08.2024 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/535/24, призначено справу № 902/535/24 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 10.10.2024 року о 12:00 год.

Судове засідання з розгляду справи № 902/535/24 по суті 10.10.2024 не відбулось у зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" на території Вінницької області.

Ухвалою від 14.10.2024 судом повідомлено учасників справи про призначення судового засідання з розгляду справи №902/535/24 по суті на 14:00 31.10.2024 року.

За результатами судового засідання 31.10.2024, з метою всебічності розгляду справи, забезпечення рівності та змагальності учасників справи, висловлення учасниками справи своєї позиції щодо заявлених позовних вимог, суд, без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи № 902/535/24 по суті до 11:00 15.11.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

14.11.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю представника позивача, до якого долучено копію медичного висновку (вх. № 01-34/11205/24 від 14.11.2024).

15.11.2024 року від представника відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача-2 (вх. №01-34/11236/24 від 15.11.2024).

За результатами судового засідання 15.11.2024, з метою забезпечення рівності та змагальності учасників справи, всебічності розгляду справи, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про задоволення клопотання представника позивача та про відкладення розгляду справи № 902/535/24 по суті на 12:00 28.11.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 28.11.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи № 902/535/24 по суті до 14:00 17.12.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

17.12.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 17.12.2024 (вх. № 01-34/12462/24 від 17.12.2024) про відкладення розгляду справи.

За результатами судового засідання 17.12.2024, з метою забезпечення рівності та змагальності учасників справи, всебічності розгляду справи, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про задоволення клопотання представника позивача та про відкладення розгляду справи № 902/535/24 по суті на 11:00 26.12.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

23.12.2024 до суду від представника відповідача-1 надійшли пояснення по справі № б/н від 23.12.2024 (вх. № 01-34/12646/24 від 23.12.2024).

24.12.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі № б/н від 24.12.2024 (вх. № 01-34/12677/24 від 24.12.2024).

24.12.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 24.12.2024 (вх. № 01-34/12678/24 від 24.12.2024) про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 26.12.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про задоволення клопотання представника позивача та про відкладення судового засідання з розгляду справи №902/535/24 по суті на 12:00 10.01.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.

03.01.2025 до суду від позивача надійшла заява № б/н від 03.01.2025 (вх. № 01-34/53/25 від 03.01.2025) з додатками на виконання вимог суду.

08.01.2025 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання № б/н від 07.01.2025 (вх. № 01-34/179/25 від 08.01.2025) з додатками на виконання вимог суду.

10.01.2025 до суду від позивача надійшла заява № б/н від 10.01.2025 (вх. № 01-34/270/25 від 10.01.2025) про виправлення описки у прохальній частині позову.

У судовому засіданні 10.01.2025 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача-3, оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи № 902/535/24 по суті до 23.01.2025 о 15:00, яку занесено до протоколу судового засідання.

13.01.2025 до суду від представника позивача надійшла заява № б/н від 13.01.2025 (вх. № 01-34/337/25 від 13.01.2025) про виправлення описки у прохальній частині позову з доказами надіслання вказаної заяви учасникам справи.

За наслідком розгляду заяви представника позивача № б/н від 13.01.2025 (вх. № 01-34/337/25 від 13.01.2025) про виправлення описки у прохальній частині позову суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про прийняття вказаної заяви (зокрема щодо зазначення свідоцтва про реєстрацію ТЗ вірним слід вважати серія НОМЕР_5 ) та здійснення подальшого розгляду справи з урахуванням цієї заяви яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 23.01.2025 судом оглянуто надані представником позивача оригінали договору купівлі-продажу, накладної та акту від 04.11.2020, копії які містяться у матеріалах справи. Оглянувши оригінали доказів, надані представником позивача у судовому засіданні, судом повернуто їх представнику позивача.

За наслідком судового засідання 23.01.2025 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/535/24 по суті до 06.02.2025 о 09:30, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену судом дату у судове засідання з`явилися представник позивача та представник відповідача-3. Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином ухвалою від 28.01.2025 про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач-1, відповідач-2 та третя особа у свою чергу не скористалися наданим їм правом участі у розгляді справи і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1, відповідача-2, третьої особи за наявними матеріалами.

Судом враховано клопотання відповідача-2 про розгляд справи за відсутності представника відповідача-2.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Представник відповідача-3 проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі та орієнтовний час виходу. Після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Свитанок" звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" та до Фізичної особи - підприємця Гоц Наталії Олександрівни про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Свитанок" права власності на транспортний засіб марки МАЗ, модель 555102, категорія ТЗ: вантажний, рік виробництва 1992, VIN НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , колір синій, зареєстрованого на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 та про скасування арешту з належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Свитанок" транспортного засобу вантажного автомобіля МАЗ 555102, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_4 у виконавчому провадженні НОМЕР_7 відкритому постановою Приватного виконавця Виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимиром Вікторовичем від 13.10.2021 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 04 листопада 2020 року ТОВ "Свитанок" є власником вантажного автомобіля МАЗ 555102, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 на підставі укладеного між ТОВ "Свитанок" та ТОВ "Дружба Миколаївка" договору купівлі-продажу, натомість 16.04.2024 року ТОВ "Свитанок" стало відомо, що належний ТОВ "Свитанок" на праві власності вантажний автомобіль МАЗ 555102, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 перебуває у розшуку в інформаційній підсистемі "Гарпун".

Позивач зауважив, що позивачем у позові щодо захисту права власності може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.

Як стверджує позивач під час винесення постанови про арешт майна боржника приватний виконавець зазначив майно, що не належало боржнику, а оголошений в розшук автомобіль належить позивачу, який не є стороною виконавчого провадження НОМЕР_9. За наявності арештів (обтяжень) накладених на майно, порушується право позивача на реалізацію своїх майнових прав, внаслідок чого ТОВ "Свитанок" позбавлено змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися належним йому майном, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. Перебування належного позивачеві майна під арештом згідно з постановою приватного виконавця, унеможливлює проведення відповідних реєстраційних дій щодо такого майна.

Позивачем зазначено, що накладення приватним виконавцем Тимощук В.В. арешту на належний на праві власності ТОВ "Свитанок" транспортний засіб та здійснення його реалізації за борговими зобов`язаннями ТОВ "Дружба Миколаївка" порушує право позивача на вільне володіння його майном та свідчить про невизнання відповідачами, а також приватним виконавцем його права власності, що зумовлює висновки про відповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права у спосіб визнання за ТОВ "Свитанок" права власності на транспортний засіб марки МАЗ, модель 555102, категорія ТЗ: вантажний, рік виробництва 1992, НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_3 , колір синій, зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_5 та зняття арешту з належного на праві власності ТОВ "Свитанок" транспортного засобу, накладеного постановою приватного виконавця Тимощук В.В. від 13.10.2021 року, як спеціального способу захисту прав власника, визначеного ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", а тому позивач звернувся із цим позовом до суду для захисту свого порушеного права.

Відповідач-1 ТОВ "Дружба Миколаївка" у відзиві на позовну заяву зазначило про визнання заявлених позовних вимог та підтвердило обставину укладення між ТОВ "Свитанок" та ТОВ "Дружба Миколаївка" договору купівлі-продажу №37/2020 від 04 листопада 2020.

Відповідач-1 зазначив, що на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу 04.11.2020 ТОВ "Дружба Миколаївка" передало у власність ТОВ "Свитанок" вантажний автомобіль МАЗ 555102, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 на підставі видаткової накладної № 163 від 04.11.2020 та акту приймання передачі від 04.11.2020. Разом із автомобілем було передано свідоцтво про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_5 .

За твердженням відповідача-1, 05.11.2020 ТОВ "Дружба Миколаївка" отримано кошти згідно вказаного договору, що підтверджується платіжною інструкцією № 950 від 05.11.2020. Претензії щодо виконання умов договору у ТОВ "Дружба Миколаївка" відсутні. Позовні вимоги щодо скасування арешту належного на праві власності позивачу транспортного засобу відповідач-1 просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач-2 ТОВ "Тандем-2002" у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, зазначив, що на переконання відповідача-2 договір купівлі-продажу № 37\2020 від 04.07.2020 року не підтверджує придбання позивачем саме того транспортного засобу, на який накладений арешт приватним виконавцем Тимощуком В.В.; акт приймання-передачі долучений позивачем до позовної заяви, не підтверджує факт передачі відповідачем-1 позивачу спірного транспортного засобу; в рахунку-фактурі та платіжній інструкції відсутні дані за якими можна ідентифікувати, що оплата пройшла саме за спірний автомобіль; оскільки позивач не додав до позовної заяви докази проведення експертного підтвердження справжності ідентифікаційного номера транспортного засобу - неможливо встановити справжність ідентифікаційного номера транспортного засобу, що був придбаний позивачем, а тому на думку відповідача-2, позивачем не доведено право власності на спірний транспортний засіб та у задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.

Відповідач-3 правом подання відзиву не скористався. Представник відповідача-3 у судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що на його переконання договір купівлі-продажу № 37\2020 від 04.07.2020 року, акт приймання-передачі не підтверджують придбання позивачем саме того транспортного засобу, на який накладений арешт приватним виконавцем, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

Позивач у відповіді на відзив відповідача-2 заперечив щодо викладеного "Тандем-2002" у відзиві, зазначив, що твердження відповідача-2 є помилковими. Зміст і структуру ідентифікаційного номера КТЗ (далі - VIN) визначає ДСТУ ISO 3779:2012 "Колісні транспортні засоби. Номер ідентифікаційний транспортного засобу (VIN). VIN-код є індивідуальним для кожного конкретного транспортного засобу.

Позивач зауважив, що в договорі купівлі-продажу № 37\2020 від 04.11.2020 року зазначено: марку МАЗ, модель 555102, номер ідентифікаційний транспортного засобу (VIN) НОМЕР_2, що дає змогу ідентифікувати спірний транспортний засіб та підтверджує, що ТОВ "Свитанок" придбало у ТОВ "Дружба Миколаївка" вантажний автомобіль МАЗ 555102, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_5 , на який накладено арешт приватним виконавцем Виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В.

Також позивач зазначив, що договір купівлі-продажу № 37\2020 від 04.11.2020 року містить всі істотні умови відповідно до вимог Цивільного кодексу України. В акті приймання-передачі від 04.11.2020 року вказано сторони між якими складено цей акт, вказано предмет передачі - марка МАЗ модель 555102, вказано номер договору за яким здійснюється передача, видаткову накладну №163 від 04.11.2020 року згідно якої передано спірний автомобіль та зафіксовано факт такої передачі. Допущені в акті приймання-передачі помилки або описки не спростовують факт передачі спірного автомобіля. Рахунок-фактура №23 від 04.11.2020 відповідає вимогам законодавства України чинного на момент його складання. Реквізити зазначенні у платіжній інструкції №950 від 05.11.2020, як і сама платіжна інструкція, підтверджують виконання ТОВ "Свитанок" своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу №37\2020 від 04.11.2020 щодо оплати товару.

Зважаючи на викладене, на переконання позивача твердження відповідача-2, що вказані документи не підтверджують факту передачі відповідачем-1 позивачу транспортного засобу є помилковими.

Крім того, позивач зазначив, що експертне підтвердження справжності ідентифікаційного номера проводиться у разі пошкодження ідентифікаційного номера транспортного засобу і перевіряється під час проведення державної реєстрації транспортних засобів уповноваженим органом, натомість у позовній заяві не йдеться про будь-які пошкодження ідентифікаційного номера ТЗ.

Щодо визначеної у договорі ціни транспортного засобу позивач зауважив, що після набуття у власність спірного автомобіля в період 2021 - 2022 року ТОВ "Свитанок" здійснювало ремонт та відновлення автомобіля МАЗ 555102, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що підтверджується доданими до позову рахунками на роботи та запчастини та платіжними інструкціями на оплату рахунків засвідчені АТ "Райффайзен банк" 17 квітня 2024 року, так як автомобіль був набутий в технічно несправному стані частково розукомплектований. На переконання позивача ціна спірного автомобіля у розмірі 3800,00 гривень на момент його придбання була справедливою та встановлена за домовленістю сторін договору.

Третя особа у наданих до суду поясненнях зазначила, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області перебуває зведене виконавче провадження №69733725, до складу якого входять: виконавче провадження НОМЕР_7 з виконання наказу Господарського суду Вінницької області у справі № 902/407/21 від 17.09.2021 про стягнення з ТОВ "Дружба Миколаївка" на користь ТОВ "Тандем-2002" коштів у сумі 512689,14 грн. (відкрите 13.10.2021 р.) та виконавче провадження НОМЕР_8 з виконання наказу Господарського суду Вінницької області у справі № 902/608/21 від 09.05.2022 про стягнення з ТОВ "Дружба Миколаївка" на користь ФОП Гоц Н.О. коштів у сумі 436884,16 грн. (відкрите 26.08.2022 р.).

Приватним виконавцем зазначено, що 13.10.2021 ним на підставі статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про арешт майна боржника та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ТОВ "Дружба Миколаївка". Згідно отриманої виконавцем у межах виконавчого провадження НОМЕР_7 відповіді Міністерства внутрішніх справ України за боржником ТОВ "Дружба Миколаївка", код ЄДРПОУ 03732057, зареєстровано транспортний засіб МАЗ 555102, вантажний, 1992 р.в, номер шасі НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 .

Надалі, як зазначив приватний виконавець, 07.12.2021 на підставі статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" ним було винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук транспортний засіб МАЗ 555102, вантажний, 1992 р.в, номер шасі НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 , що належить ТОВ "Дружба Миколаївка". 17.04.2024 на електронну адресу приватного виконавця надійшло повідомлення Чергової частини БПП в м. Біла Церква про вилучення транспортного засобу МАЗ 555102, вантажний, 1992 р.в, номер шасі НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 у водія ОСОБА_1 .

Третьою особою зазначено, що 23.04.2024 на адресу приватного виконавця надійшла заява ТОВ "Свитанок" від 17.04.2024 р. про зняття арешту з транспортного засобу МАЗ 555102, вантажний, 1992 р.в., номер шасі НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 , який ТОВ "Свитанок" придбав у боржника ТОВ "Дружба Миколаївка" 04.11.2020 (до відкриття виконавчого провадження). На вказану заяву виконавцем 30.04.2024 було надано відповідь ТОВ "Свитанок", якою відмовлено у задоволенні цієї заяви та роз`яснено право на звернення до відповідного суду на підставі частини 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідач-1 у наданих до суду поясненнях від 23.12.2024 зазначив, що станом на дату укладення договору купівлі-продажу № 37/2020 від 04.11.2020 та акту приймання-передачі від 04.11.2020, на праві власності ТОВ "Дружба Миколаївка" належав один транспортний засіб марки, модель - МАЗ 555102, тип - самоскид, рік випуску 1992 р.в., об`єм двигуна (см 3) - 11150, дата державної реєстрації - 28.01.2015, який передано ТОВ "Свитанок" 04.11.2020 на підставі договору купівлі-продажу № 37/2020 від 04.11.2020 та за актом приймання-передачі від 04.11.2020. На підтвердження викладеного відповідачем долучено до пояснень Витяг з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

28 січня 2015 року транспортний засіб марки МАЗ, модель 555102, тип транспортного засобу: загальний вантажний, самоскид, номер шасі (кузова, рами), VIN: НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 1992, колір синій було зареєстровано за СВК "Дружба", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 88, т. 2 а.с. 7 (зворотна сторона), 10).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.04.2019 було внесено відомості до реєстру щодо зміни назви юридичної особи за ідентифікаційним кодом юридичної особи 03732057, адреса місцезнаходження: 22160, Вінницька обл., Хмільницький (Козятинський) р-н, село Миколаївка, вулиця Миру, будинок 51 з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (https://opendatabot.ua/c/03732057).

04 лиcтопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Свитанок" (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (далі - відповідач-1, продавець) укладено договір купівлі-продажу №37/2020 (далі - договір) (т. 1 а.с.9, т. 2 а.с. 18).

Згідно з пунктом 1.1. договору продавець зобов`язується на підставі цього договору передати товар у власність, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити за товар на умовах вказаних у договорі.

За умовами пункту 1.2. договору під товаром у цьому договорі сторони розуміють: найменування товару - МАЗ 555102 НОМЕР_2 у кількості 1, сума з ПДВ 3800,00 гривень.

Відповідно до пункту 2.1. договору сторони домовились, що загальна ціна товару за цим договором є договірна та на момент підписання договору становить 3800,00 грн (три тисячі вісімсот грн. 00 коп).

Покупець зобов`язаний сплатити суму вартості товару, визначену в пункті 2.1. в строк до 6.11.2020 р. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, в національній валюті У країни - гривні (пункт 2.2. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору продавець передає товар покупцеві на умовах, визначених цим договором, про що сторони підписують видаткову накладну.

Відповідно до пункту 3.2. договору місце передачі товару призначене за адресою: Вінницька область, Козятинський район , село Миколаївка, вулиця Миру 51В.

Пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що право власності на придбаний за цим договором товар виникає у покупця з моменту підписання акту приймання-передачі.

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. договору продавець зобов`язаний вчасно, на умовах визначених цим договором, передати товар покупцю. Покупець зобов`язаний прийняти товар у продавця та підписати видаткову накладну.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного його виконання (пункт 6.1. договору).

Договір підписано уповноваженими представниками ТОВ "Свитанок" та ТОВ "Дружба Миколаївка" та скріплений печатками цих товариств.

На виконання умов договору 04 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Свитанок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" підписано видаткову накладну № 163 від 04.11.2020, згідно якої ТОВ "Дружба Миколаївка передано ТОВ "Свитанок" МАЗ 555102 на суму 3800,00 гривень згідно договору № 37/2020 від 04.11.2020 (т. 1 а.с. 12, т. 2 а.с. 21).

04 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Свитанок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" підписано акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки за договором № 37/2020 від 04.11.2020 (т. 1 а.с. 13, т. 2 а.с. 22).

Відповідно до вказаного акту продавцем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка") передано, а покупцем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Свитанок") прийнято товар, що є предметом договору № 37/2020 від 04.11.2020, МАЗ 555102 згідно видаткової накладної № 163 від 04.11.2020, загальною вартістю 3800,00 гривень.

Акт приймання - передачі підписано уповноваженими представниками ТОВ "Свитанок" та ТОВ "Дружба Миколаївка" та скріплений печатками цих товариств.

Обставина щодо передання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" Товариству з обмеженою відповідальністю "Свитанок" транспортного засобу марки МАЗ, моделі 555102, тип транспортного засобу: загальний вантажний, самоскид, номер шасі (кузова, рами), VIN: НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 1992, колір синій, зареєстрованого на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 згідно вказаних договору-купівлі продажу, видаткової накладної, акту приймання-передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" визнається, про що ним зазначено у поданому до суду відзиві.

На підставі рахунку-фактури №23 від 04.11.2020 позивач 05.11.2020 сплатив відповідачу-1 вартість автомобіля МАЗ 555102 у розмірі 3800,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №950 від 05.11.2022, а також наданими сторонами банківськими виписками (т. 1 а.с. 10, 11, т. 2 а.с. 19, 20, т. 3 а.с. 102 (зворотна сторона), 105).

Як вбачається із пояснень приватного виконавця Виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В., на примусовому виконанні у виконавця перебуває зведене виконавче провадження №69733725, до складу якого входять: виконавче провадження НОМЕР_7 з виконання наказу Господарського суду Вінницької області у справі № 902/407/21 від 17.09.2021 про стягнення з ТОВ "Дружба Миколаївка" на користь ТОВ "Тандем-2002" коштів у сумі 512689,14 грн. (відкрите 13.10.2021 р.) та виконавче провадження НОМЕР_8 з виконання наказу Господарського суду Вінницької області у справі № 902/608/21 від 09.05.2022 про стягнення з ТОВ "Дружба Миколаївка" на користь ФОП Гоц Н.О. коштів у сумі 436884,16 грн. (відкрите 26.08.2022 р.).

Судом установлено, що 13.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. відкрито виконавче провадження (реєстраційний номер виконавчого провадження: НОМЕР_9) з виконання наказу Господарського суду Вінницької області у справі № 902/407/21 від 17.09.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка", ідентифікаційний код юридичної особи 03732057 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002", ідентифікаційний код юридичної особи 32081777 коштів у сумі 512 689,14 грн. (т. 1 а.с. 127, 129).

13.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. винесено постанову про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_9.

Згідно пункту 1 вказаної постанови приватним виконавцем постановлено накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить боржнику: Товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка", адреса: Вінницька обл., Козятинський р., с. Миколаївка, вул. Миру, буд. 51, код ЄДРПОУ 03732057 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 564827,05 гривень (т. 1 а.с. 131).

Згідно отриманої виконавцем відповіді на запит № 118318798 від 13.10.2021 10:07 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_9 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка", код ЄДРПОУ 03732057 станом на 13.10.2021 наявна інформація щодо реєстрації за товариством транспортних засобів, зокрема і транспортного засобу: марка ТЗ: МАЗ, модель ТЗ: 555102, категорія ТЗ: вантажний, рік виробництва; 1992, VIN: НОМЕР_6 , номар шасі: НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_3 , колір ТЗ: синій (т. 1 а.с. 132-134).

07.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. винесено постанову про розшук майна боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_9, згідно пункту 1 якої постановлено оголосити в розшук майно боржника, зокрема транспортний засіб марка ТЗ: МАЗ, модель ТЗ: 555102, категорія ТЗ: вантажний, рік виробництва ТЗ: 1992, VIN: НОМЕР_6 , номер шасі: НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_3 , колір ТЗ: синій (т. 1 а.с. 135, 136).

Судом встановлено, що 23.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Свитанок" звернулось до приватного виконавця із листом б/н від 17.04.2024 у якому повідомило, що з 04 листопада 2020 року власником вантажного автомобіля МАЗ 555102, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Свитанок", надало підтверджуючі документи та клопотало скасувати арешт з належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Свитанок" транспортного засобу вантажного автомобіля МАЗ 555102, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , скасувати розшук майна з вказаного транспортного засобу вантажного автомобіля МАЗ 555102, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , який перебуває у розшуку на підставі постанов про розшук майна боржника № 18580538148 від 07.12.2021 року, ВП№ НОМЕР_9 від 13.10.2021 року (т. 1 а.с. 138, 139).

У відповідь на лист позивача, листом № 11274 від 30.04.2024 приватний виконавець повідомив зокрема, що статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначено вичерпний перелік підстав, при яких виконавцем може бути знято арешт з майна (коштів) боржника та зазначив, що серед наведених підстав відсутня норма, яка б дозволяла/зобов`язувала виконавця задовольнити зазначені позивачем у листі від 17.04.2024 вимоги (т. 1 а.с. 140, 141).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правові вимоги позивача про визнання за ТОВ "Свитанок" права власності на транспортний засіб марки МАЗ, модель 555102, категорія ТЗ: вантажний, рік виробництва 1992, VIN НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , колір синій, зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_5 та про скасування арешту з належного на праві власності ТОВ "Свитанок" транспортного засобу вантажного автомобіля МАЗ 555102, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_5 у виконавчому провадженні НОМЕР_7 відкритому постановою Приватного виконавця Виконавчого округу Вінницької області Тимощуком Володимиром Вікторовичем від 13.10.2021 року.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Щодо вимоги про визнання права власності на спірний транспортний засіб.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

У постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 Велика Палата Верхового Суду погодилися з висновками Верховного Суду України, сформульованими в постанові від 21 листопада 2012 року у справі № 6-134цс12, що згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

Таким чином, одним із способів захисту права власності є визнання його в судовому порядку.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вказаний спосіб захисту права власності пов`язаний з тим, що право власності має спиратись на певний титул, щоб бути доведеним перед іншими особами.

Отже, рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в порядку статті 392 ЦК України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності.

У зв`язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для ухвалення останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов`язує виникнення права власності.

Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності згідно зі статтею 392 ЦК України є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної норми судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16).

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Позивачем за таким позовом може бути особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи. Крім того, визнання в судовому порядку права власності на річ за загальним правилом, встановленим статтею 392 ЦК України, є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 27.06.2018 у справі №904/8186/17, від 11.04.2019 у справі № 910/8880/18 та висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц.

У спірних правовідносинах позивач стверджує, що є власником транспортного засобу марки МАЗ, модель 555102, категорія ТЗ: вантажний, рік виробництва 1992, VIN НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , колір синій, зареєстрованого на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_5 , проте набуте ним право власності на автомобіль фактично оспорюється, оскільки у межах виконавчого провадження на вказаний автомобіль накладено арешт з підстав віднесення його до складу майна, що належить відповідачу-1, який є боржником у цьому виконавчому провадженні.

Положеннями частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Отже, зазначеною нормою, що є спеціальною у спірних правовідносинах закріплено порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно такої особи і у разі виникнення спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі N 905/386/18, особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна.

Подібні висновки в частині застосування статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" щодо належних відповідачів у відповідній категорії справ є сталими та неодноразово висловлювалися Верховним Судом у постановах від 01.04.2019 у справі № 461/5308/16, від 03.07.2019 у справі № 461/7265/16-ц, від 10.06.2020 у справі № 183/59/17-ц, від 04.08.2020 у справі № 607/3748/18, від 07.12.2022 у справі № 359/3609/19, від 27.01.2023 у справі № 343/565/21, від 29.03.2023 у справі № 462/8376/20, а також постановах від 26.06.2019 у справі № 521/17712/15, від 13.11.2019 у справі № 745/691/18, від 12.08.2021 у справі № 756/14542/19, від 26.01.2022 у справі № 457/726/17, від 02.02.2022 у справі № 607/3269/21.

Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом частин 1-2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Згідно приписів частин 1-2 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин 1, 3 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України (у редакції на дату укладення договору) предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Як вбачається із матеріалів справи транспортний засіб марки МАЗ, модель 555102, тип транспортного засобу: загальний вантажний, самоскид, номер шасі (кузова, рами), VIN: НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 1992, колір синій 28 січня 2015 року було зареєстровано за СВК "Дружба", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 88, т. 2 а.с. 7 (зворотна сторона), 10).

Судом установлено, що 04 лиcтопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Свитанок" як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" як продавцем укладено договір купівлі-продажу №37/2020 відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язався на підставі цього договору передати товар у власність, а покупець - прийняти і сплатити за товар на умовах вказаних у договорі.

За умовами пункту 1.2. договору під товаром у цьому договорі сторони розуміють: найменування товару - МАЗ 555102 НОМЕР_2 у кількості 1, сума з ПДВ 3800,00 гривень.

Приписами частин 1-2 статті 334 ЦК України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина 4 статті 334 ЦК України).

Положеннями частини 2 статті 181 ЦК України передбачено, що рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Отже, критерієм віднесення речей до рухомих визначається можливість їх вільного переміщення у просторі. Автомобіль є рухомою річчю.

За загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть в договорі самі визначити момент виникнення права власності на рухому річ. Правила частини четвертої статті 334 ЦК України застосовуються до нерухомих речей. (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суд від 26 квітня 2023 року у справі 569/20334/21 (провадження № 61-474св23).

На відміну від нерухомого майна, ЦК України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов`язковою виходячи з нормативного регулювання (частина 4 статті 334 ЦК України).

Згідно пункту 1.2. договору купівлі-продажу № 37/2020 від 04.11.2020 товаром за цим договором є МАЗ 555102 НОМЕР_2 у кількості 1, сума з ПДВ 3800,00 гривень.

Пунктом 3.1. договору купівлі-продажу № 37/2020 від 04.11.2020 сторони погодили, що продавець передає товар покупцеві на умовах, визначених цим договором, про що сторони підписують видаткову накладну.

За умовами пункту 3.3. договору купівлі-продажу № 37/2020 від 04.11.2020 право власності на придбаний за цим договором товар виникає у покупця з моменту підписання акту приймання-передачі.

Судом установлено, що 04 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Свитанок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" підписано видаткову накладну № 163 від 04.11.2020, згідно якої ТОВ "Дружба Миколаївка передано ТОВ "Свитанок" МАЗ 555102 на суму 3800,00 гривень згідно договору № 37/2020 від 04.11.2020.

Також 04 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Свитанок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" підписано акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки за договором № 37/2020 від 04.11.2020, відповідно до якого продавцем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка") передано, а покупцем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Свитанок") прийнято товар, що є предметом договору № 37/2020 від 04.11.2020, МАЗ 555102 згідно видаткової накладної № 163 від 04.11.2020, загальною вартістю 3800,00 гривень.

Вказаний акт приймання - передачі підписано уповноваженими представниками ТОВ "Свитанок" та ТОВ "Дружба Миколаївка" та скріплений печатками цих товариств.

Акт приймання-передачі від 04.11.2020 містить посилання на договір № 37\2020 від 04.11.2020 року, яким сторонами визначено найменування товару (МАЗ 555102 НОМЕР_2) та підписаний сторонами без заперечень та зауважень.

Згідно пункту 1.5. Інструкції про порядок проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 31.05.2013 № 537

ідентифікація ТЗ - установлення відповідності характеристик, ознак певного ТЗ (тип, модель, рік виготовлення, колір, об`єм двигуна, повна маса тощо) даним виробника;

ідентифікаційний номер ТЗ (vehicle identification number - VIN) - структурне поєднання буквено-цифрових символів. Присвоюється виробником ТЗ з метою ідентифікації останнього та наноситься на деталі кузова, шасі (рами) згідно зі стандартами;

міжнародний ідентифікаційний код виробника (world manufacturer identifier - WMI) - перша частина ідентифікаційного номера ТЗ, яка визначає виробника. Код закріплюється за виробником ТЗ з метою ідентифікації виробника і при використанні інших частин ідентифікаційного номера гарантує унікальність міжнародного ідентифікаційного коду відносно всіх автомобілів за тридцятирічний період.

Судом установлено, що зазначивши у договорі купівлі - продажу транспортний засіб марки МАЗ, модель 555102 сторонами вказано і номер шасі (кузова, рами), VIN: НОМЕР_2 , який є його ідентифікаційним номером.

Вказаний у договорі купівлі-продажу № 37\2020 від 04.11.2020 року ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 є унікальним та відповідає ідентифікаційному номеру спірного транспортного засобу, зареєстрованого на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 : транспортний засіб марки МАЗ, модель 555102, тип транспортного засобу: загальний вантажний, самоскид, номер шасі (кузова, рами), VIN: НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 1992, колір синій.

У матеріалах справи наявна платіжна інструкція № 950 від 05.11.2020 та банківські виписки платника та одержувача коштів, що підтверджує обставину здійснення позивачем оплати за автомобіль МАЗ 555102.

За наслідками здійснення господарської операції з продажу спірного автомобіля відповідачем-1 складено та зареєстровано податкову накладну № 26 від 05.11.2020 (т. 1 а.с. 59, т. 3 а.с. 94 (зворотна сторона), 102 (зворотна сторона)).

Як убачається із наданих відповідачем-1 ТОВ "Дружба Миколаївка" пояснень, іншого транспортного засобу марки МАЗ, модель 555102 станом на дату укладення договору за ТОВ "Дружба Миколаївка" не було зареєстровано, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів (т. 3 а.с. 77-79).

Доказів реєстрації за ТОВ "Дружба Миколаївка" станом на день укладення договору купівлі-продажу № 37\2020 від 04.11.2020 року інших транспортних засобів марки МАЗ, модель 555102 матеріали справи не містять, протилежного учасниками справи не доведено.

Таким чином, право власності на рухоме майно - транспортний засіб марки МАЗ, модель 555102, тип транспортного засобу: загальний вантажний, самоскид, номер шасі (кузова, рами), VIN: НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 1992, колір синій перейшло до набувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Свитанок" відповідно до умов укладеного договору №37/2020 від 04.11.2020 з моменту підписання акту приймання-передачі - 04.11.2020.

З огляду на викладене, доводи відповідача-2 про те, що позивачем не доведено право власності на спірний транспортний засіб, оскільки договір купівлі-продажу № 37\2020 від 04.07.2020 року не підтверджує придбання позивачем саме того транспортного засобу, на який накладений арешт приватним виконавцем Тимощуком В.В.; акт приймання-передачі долучений позивачем до позовної заяви, не підтверджує факт передачі відповідачем-1 позивачу спірного транспортного засобу; в рахунку-фактурі та платіжній інструкції відсутні дані за якими можна ідентифікувати, що оплата пройшла саме за спірний автомобіль судом відхиляються.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 11 статті 34 Закону "Про дорожній рух" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Отже, правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі загальних положень ЦК України про перехід права власності за договором, спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України "Про дорожній рух" та прийнятих на його виконання нормативних актів відповідних органів, що регламентують порядок державної реєстрації окремих видів транспортних засобів.

Зокрема, пунктом 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок) визначено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").

За змістом абзацу 2 пункту 8 Порядку документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є зокрема оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.

Отже, приписами статті 34 Закону України "Про дорожній рух" та Порядком регулюються та встановлюються обов`язки продавців та покупців транспортних засобів, зокрема, щодо зняття з реєстраційного обліку, реєстрації транспортного засобу, тощо.

Із матеріалів справи убачається, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 : транспортний засіб марки МАЗ, модель 555102, тип транспортного засобу: загальний вантажний, самоскид, номер шасі (кузова, рами), VIN: НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 1992, колір синій зареєстрований на праві власності за СВК "Дружба".

Докази вчинення дій щодо перереєстрації автомобіля за позивачем у матеріалах справи відсутні.

Отже, позивач не здійснив перереєстрацію спірного транспортного засобу у відповідності до вимог Закону України "Про дорожній рух" та прийнятих на його виконання нормативних актів.

Разом з тим, як положеннями частини 1 статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації.

Порушення вимог щодо державної реєстрації транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном), однак не є підставою для оспорення права власності.

Як уже було зазначено, право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності, зокрема шляхом вчинення певних дій, воно переходить до набувача з моменту передання транспортного засобу.

У пункті 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22) зазначено, що положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу».

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Презумпція правомірності набуття права власності на певне майно означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (постанова Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 922/1110/18).

З огляду на встановлені обставини справи та досліджені у сукупності докази, суд дійшов висновку, що позивач набув право власності на спірний транспортний засіб марки МАЗ, модель 555102, тип транспортного засобу: загальний вантажний, самоскид, номер шасі (кузова, рами), VIN: НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 1992, колір синій з такої передбаченої законом підстави як укладення договору купівлі - продажу № 37/2020 від 04.11.2020.

Правомірність набуття права власності на спірний транспортний засіб підтверджують, укладений між сторонами договір купівлі-продажу № 37/2020 від 04.11.2020, видаткова накладна, акт приймання-передачі від 04.11.2020 року та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у якому зазначена ідентифікуюча ознака цього транспортного засобу (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Таким чином, не проведення позивачем перереєстрації транспортного засобу не може спростовувати правомірність набуття ним права власності на придбаний транспортний засіб марки МАЗ, модель 555102, тип транспортного засобу: загальний вантажний, самоскид, номер шасі (кузова, рами), VIN: НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 1992, колір синій, оскільки така перереєстрація проводиться особою, що є власником майна, тобто реєстрація (перереєстрація) є похідною від права власності особи та не проведення такої не може свідчити про не набуття права власності на вказане майно.

Як убачається із матеріалів справи, згідно отриманої приватним виконавцем відповіді на запит № 118318798 від 13.10.2021в межах виконавчого провадження № НОМЕР_9 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка", код ЄДРПОУ 03732057 станом на 13.10.2021 було виявлено наявну інформацію щодо реєстрації за товариством транспортних засобів, зокрема і транспортного засобу: марка ТЗ: МАЗ, модель ТЗ: 555102, категорія ТЗ: вантажний, рік виробництва; 1992, VIN: НОМЕР_6 , номер шасі: НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_3 , колір ТЗ: синій (т. 1 а.с. 132-134).

На підставі постанови про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_9 від 13.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить боржнику: Товариству з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка", адреса: Вінницька обл., Козятинський р., с. Миколаївка, вул. Миру, буд. 51, код ЄДРПОУ 03732057 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 564827,05 гривень, у тому числі і на спірний транспортний засіб (т. 1 а.с. 131).

Наразі, чинний арешт спірного транспортного засобу обмежує права позивача, передбачені статтями 317, 319 ЦК України та позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного рухомого майна, оскільки на нього накладено арешт в межах зведеного виконавчого провадження, відкритого щодо відповідача-1, який не є власником спірного транспортного засобу.

Приймаючи до уваги зміст пункту 3.3. договору купівлі продажу від 04.11.2020 року та підписання сторонами видаткової накладної та акту від 04.11.2020 року, суд установив, що позивач набув право власності на спірний автомобіль з моменту його передання за актом - 04.11.2020 року, тобто до відкриття виконавчого провадження та накладення на нього приватним виконавцем арешту у межах цього виконавчого провадження, що відповідно надає позивачу право на визнання в судовому порядку його права власності на спірне рухоме майно, оскільки воно оспорюється саме існуванням такого обтяження, вчиненого у виконавчому провадженні, за яким позивач не є боржником. Отже, права позивача підлягають судовому захисту.

Не здійснення позивачем державної реєстрації вказаного транспортного засобу у встановленому законодавством порядку не спростовує набуття ним права власності на спірне майно у передбачений статтею 334 Цивільного кодексу України спосіб - на підставі укладеного договору.

Доводи відповідача-2 та відповідача-3 щодо невідповідності ціни договору ринковим цінам на аналогічні автомобілі станом на дату укладення договору судом відхиляються, оскільки за змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (подібний висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі N 916/5073/15, від 14.11.2018 у справі N 2-1383/2010).

Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21).

Суд звертає увагу, що згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Відповідно до частини 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Таким чином, вирішуючи спір у цій справі у межах заявленого позову з визначеним предметом та підставами позову, у суду відсутні підстави для надання правової оцінки спірному правочину, який за змістом статті 204 ЦК України є правомірним доки ця презумпція не буде спростована на підставі рішення суду.

До моменту визнання недійсним правочину в судовому порядку дійсність правочину не може ставитися під сумнів.

Учасниками справи не спростовано правомірності укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору купівлі - продажу спірного транспортного засобу.

Щодо вимог позивача про зняття арешту зі спірного транспортного засобу судом враховано таке.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (стаття 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Зі змісту наведених норм права вбачається, що накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (частина 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження).

Під час вирішення цього спору судом установлено, що позивач набув право власності на спірний транспортний засіб на підставі укладеного договору купівлі - продажу від 04.11.2020 року.

Документами, що підтверджують набуття позивачем права власності на спірний транспортний засіб є укладений між сторонами договір купівлі-продажу від 04.11.2020 року, видаткова накладна та акт приймання-передачі від 04.11.2020 року, які складені сторонами до накладення арешту на спірний транспортний засіб.

Водночас, позивач позбавлений права належним чином реалізовувати правомочності власника автомобіля, оскільки на транспортний засіб постановою приватного виконавця № НОМЕР_9 від 13.10.2021 накладено арешт.

Станом на дату винесення постанови про накладення арешту на майно боржника, у тому числі на спірний транспортний засіб (13.10.2021) відповідач-1, який є боржником у виконавчому провадженні не був власником цього транспортного засобу.

У свою чергу, позивач, який є власником спірного транспортного засобу не є боржником у виконавчому провадженні чи особою, яка несе за законом відповідальність за боржника у виконавчому провадженні, що є підставою для захисту прав позивача у порядку, визначеному частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи, що право власності позивача на транспортний засіб марки МАЗ, модель 555102, тип транспортного засобу: загальний вантажний, самоскид, номер шасі (кузова, рами), VIN: НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 1992, колір синій порушується накладеним арештом у виконавчому провадженні, оскільки позивач є власником транспортного засобу та не є боржником у виконавчому провадженні у межах якого накладено арешт, суд дійшов висновку про наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) позивача, яке підлягає захисту.

Вимоги позивача до відповідачів про визнання права власності на транспортний засіб та знаття арешту з цього транспортного засобу є належним та ефективним способом захисту, який відповідає положенням частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", яка є спеціальною нормою і встановлює порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні з приводу накладення арешту на майно такої особи.

Зважаючи на встановлені у цій справі обставини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання за ТОВ "Свитанок" права власності на транспортний засіб марки МАЗ, модель 555102, тип транспортного засобу: загальний вантажний самоскид, рік випуску 1992, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , колір синій, зареєстрованого на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 та про скасування арешту з належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Свитанок" (08522, Київська обл., Фастівський р-н, село Велика Мотовилівка, вулиця Шкільна, будинок 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи 38070645) транспортного засобу марки МАЗ, модель 555102, тип транспортного засобу: загальний вантажний, самоскид, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 1992, колір синій, зареєстрованого на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 у виконавчому провадженні НОМЕР_7 відкритому постановою Приватного виконавця Виконавчого округу Вінницької області Тимощуком Володимиром Вікторовичем від 13.10.2021 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Судом розглянуто справу у розумний строк, який був об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав та обов`язків.

Положеннями частини 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи викладене, суд не надає детальної відповіді на кожний аргумент та довід учасників справи, оскільки такі доводи та аргументи не впливають на висновки суду у цій справі.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачами не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 1975 від 02.05.2024 сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 гривень та згідно платіжної інструкції № 30 від 01.07.2024 у розмірі 3 028,00 гривень.

У судовому засіданні 06.02.2025 представником позивача заявлено усне клопотання про залишення судових витрат за позивачем.

Враховуючи приписи статті 129 ГПК України та заявлене клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Свитанок" судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 14, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Свитанок" (08522, Київська обл., Фастівський р-н, село Велика Мотовилівка, вулиця Шкільна, будинок 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи 38070645) право власності на транспортний засіб марки МАЗ, модель 555102, тип транспортного засобу: загальний вантажний самоскид, рік випуску 1992, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , колір синій, зареєстрованого на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 .

3. Скасувати арешт з належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Свитанок" (08522, Київська обл., Фастівський р-н, село Велика Мотовилівка, вулиця Шкільна, будинок 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи 38070645) транспортного засобу марки МАЗ, модель 555102, тип транспортного засобу: загальний вантажний, самоскид, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 1992, колір синій, зареєстрованого на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 у виконавчому провадженні НОМЕР_7 відкритому постановою Приватного виконавця Виконавчого округу Вінницької області Тимощуком Володимиром Вікторовичем від 13.10.2021 року.

4. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056,00 гривень (шість тисяч п`ятдесят шість гривень) покласти на позивача.

5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник судового рішення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 17 лютого 2025 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2-5 - учасникам справи, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС;

6 - ФОП Гоц Н.О., АДРЕСА_1 .