Ухвала

від 17.02.2025 по справі 904/4607/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

17.02.2025 м. ДніпроСправа № 904/4607/24

За позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1", с. Вільне Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , с. Вільне Дніпропетровської області

про визнання недійсним рішення загальних зборів, яке оформлене протоколом від 23.09.2023 № 4/230923

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: Паламарчук С.В.

С У Т Ь С П О Р У :

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить визнати недійсним рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1", яке оформлене протоколом від 23.09.2023 №4/230923.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що є членом Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1". 23.09.2023 були проведені позачергові загальні збори членів кооперативу, на яких ОСОБА_2 обрано головою кооперативу. Рішення загальних зборів, які відбулися 23.09.2023 позивач вважає недійсними, такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до господарського суду через підсистему "Електронний Суд" 05.11.2024, підписаний керівником ОК "Садівниче товариство "Союз-1" ОСОБА_3 , відповідач повністю визнає позовні вимоги.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024 справу №904/4607/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 28.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.11.2024.

Ухвалою суду від 27.11.2024 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ; відкладено підготовче засідання у справі на 23.12.2024.

Ухвалою суду від 23.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі №904/4607/24 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 20.01.2025.

02 січня 2025 року Третя особа подала до суду клопотання про притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу на підставі пункту 2 частини 1 статті 135 ГПК України за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи (вх. 114/25 від 02.01.2025, а.с. 23 том 2).

Клопотання про застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу мотивовано тим, що позивач вводить в оману суд щодо фактичних обставин справи, зазначивши в позовній заяві про те, що "про жодні позачергові загальні збори, які начебто повинні були відбутися 23.09.2023 його ніхто не повідомляв і він не зміг прийняти участь в даних зборах". Втім, про проведення 23.09.2023 загальних зборів позивачу було відомо 01.09.2023, про що свідчить ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у справі № 904/607/23. Повідомлення про скликання загальних зборів направлено на адресу позивача рекомендованим листом з описом вкладення у поштове відправлення № 5000026058480 від 14.08.2023. Повідомлення отримано позивачем 17.08.2023.

Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з частиною першою ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

За змістом частини першої статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

Тобто процесуальний закон встановлює ряд заходів процесуального примусу, які суд може застосувати у передбачених Господарським процесуальним кодексом України випадках.

Згідно з частиною другою ст. 135 ГПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наведеного вбачається, що встановлення наявності у діях учасників справи зловживання процесуальними правами із застосуванням відповідних, передбачених законом наслідків такого зловживання, належить до виключних дискреційних повноважень суду та вирішується судом самостійно, а не в залежності від заявлення про це іншими учасниками справи.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§ 57 рішення у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" від 28 травня 1985 року, § 96 рішення у справі "Krombach v. France" від 13 лютого 2001 року).

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 01.03.2002).

Зазначення ОСОБА_1 у позовній заяві про те, що саме 01.09.2023 він дізнався про скликання та проведення 23.09.2023 загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу не свідчить про зловживання правом в розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, пояснення позивача, суд не вбачає підстав для застосування до позивача заходів процесуального примусу у виді штрафу, дії позивача не свідчать про зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Керуючись ч.2 ст.232, статтями 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання третьої особи про застосування до позивача заходу процесуального примусу у виді штрафу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повну ухвалу складено - 18.02.2025.

Суддя Н.М. Євстигнеєва