Рішення

від 19.12.2024 по справі 911/1863/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1863/24

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1 , Київська обл., м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», Київська обл., Васильківський р-н., смт. Гребінки

про припинення трудових відносин

секретар судового засідання: Самусь В.С.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» про припинення трудових відносин.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , який є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», на виконання п. 10.4. Статуту 23.04.2024 р. склав повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ «ФКТ-Монтаж» для розгляду його заяви про звільнення з посади директора в порядку ст. 38 КЗпП України, однак загальні збори учасників товариства не відбулись. Позивач вважає, що він вжив всіх можливих заходів для повідомлення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» про своє волевиявлення звільнитись з посади директора за власним бажанням та ініціював скликання загальних зборів учасників для вирішення відповідного питання компетентним органом загальними зборами, натомість відповідач в особі компетентного органу загальних зборів учасників не розглянув таку заяву позивача про звільнення. Посилаючись на ч.ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України, ст. 38 КЗпП України, позивач просить припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» y зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» за власним бажанням з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.08.2024 р.

09.09.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому він просить долучити до матеріалів справи наступні докази: копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копію протоколу № 1 загальних зборів засновників ТОВ «ФКТ-Монтаж»; копію акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ «ФКТ-Монтаж» від 01.04.2020 р.; копію витягу про ліквідацію «ФКТ Фасбендер ГмбХ»; копію витягу-перекладу про ліквідацію «ФКТ Фасбендер ГмбХ».

Проте, до вказаного клопотання представником позивача додано не весь текст протоколу № 1 загальних зборів засновників ТОВ «ФКТ-Монтаж», а лише його першу сторінку.

23.09.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів. У вказаному клопотанні представник позивача просить долучити такі ж самі докази, як і в клопотанні від 09.09.2024 р., проте ним вже додано повний текст протоколу № 1 загальних зборів засновників ТОВ «ФКТ-Монтаж».

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обґрунтовуючи причини неподання доказів, долучених до клопотання, разом із позовною заявою, позивач посилається на те, що на момент звернення до суду вони були відсутні у позивача.

Враховуючи, що вказані докази необхідні для встановлення обставин, які входять в предмет доказування у даній справі, та те, що вказані докази були подані позивачем під час підготовчого провадження, то суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про долучення доказів. Крім того, судом враховано, що вказані докази були подані позивачем після того як суд, на підставі п. 5 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України роз`яснив представнику позивача в судовому засіданні, які обставини входять до предмета доказування у даній справі.

У зв`язку із оголошенням у місті Києві сигналу «Повітряна тривога» підготовче засідання, призначене на 03.10.2024 р., не відбулося.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2024 р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; призначено підготовче засідання на 24.10.2024 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2024 р.

18.12.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій він просить розглянути справу без участі позивача та представника позивача; позов задовольнити.

Представник позивача у підготовчих засіданнях та судових засіданнях 21.11.2024 р. та 03.12.2024 р. позовні вимоги підтримав. Представник позивача у судове засідання 19.12.2024 р. не з`явився. Як вже зазначалось, 18.12.2024 р. від представника позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, яка судом задоволена.

Представник відповідача у жодне підготовче та судове засідання не з`явився. Відповідач про причини неявки представника у підготовчі та судові засідання суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчих та судових засідань повідомлений належним чином відповідно до п.п. 3, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600959477571 та поштовими поверненнями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», оформленим протоколом № 1 від 13.09.2017 р. р., зокрема вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», засновниками якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Гребінкипласт» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФКТ Фасбендер ГмбХ», зі статуним капіталом у розмірі 51500,00 грн; затверджено та підписано власну редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж».

Рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», оформленим протоколом № 1 від 13.09.2017 р. р., призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» Вдовенка Григорія Володимировича з дати державної реєстрації товариства.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» здійснено 14.09.2017 р.

Згідно з наказом № 1 від 13.09.2017 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» «Про призначення директора» ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» з дня його державної реєстрації, тобто з 14.09.2017 р.

Відповідно до п. 1.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» учасниками товариства, що володіють 100 % статутного капіталу є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гребінкипласт» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФКТ Фасбендер ГмбХ» (Німеччина).

Згідно з п. 6.1 Статуту статутний капітал складається з вартості вкладів його учасників та сформований наступним чином:

- внесок Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ Фасбендер ГмбХ» складає 26265,00 грн, що становить 51,00 %;

- внесок Товариство з обмеженою відповідальністю «Гребінкипласт» складає 25235,00 грн, що становить 49,00 %.

01.04.2020 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Гребінкипласт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» підписаний акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Гребінкипласт» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» прийняло частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», що становить 49 % статутного капіталу товариства, що в грошовому виразі складає 25235,00 грн.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» станом на час розгляду справи виступають: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» та «ФКТ Фасбендер ГмбХ» (Німеччина).

Згідно з інформацією з документа на українській мові (перекладу), наданого позивачем як витягом про ліквідацію «ФКТ Фасбендер ГмбХ», розділ «Б», Місцевий суд Стендаль, постановою окружного суду Бад-Нойєнар-Ахрвайлер від 01.12.2018 (справа № 6IN 145/18) щодо майна товариства «ФКТ Фасбендер ГмбХ» було відкрито процедуру банкрутства; товариство ліквідовано.

23.04.2024 р. позивачем підписано заяву, адресовану Товариству з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», в якій він просить звільнити його з посади директора ТОВ «ФКТ-Монтаж» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

24.04.2024 р. позивачем направлено відповідачу повідомлення від 23.04.2024 р. про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» разом із заявою, в якій він просить звільнити його з посади директора ТОВ «ФКТ-Монтаж» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

У вказаному повідомленні позивачем повідомлено про скликання загальних зборів на його вимогу як виконавчого органу та зазначено, що порядком денним загальних зборів є розгляд заяви про звільнення директора ТОВ «ФКТ-Монтаж» ОСОБА_1 з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та те, що реєстрація учасників та їх представників для участі у загальних зборах відбудеться 27.05.2024 р. з 10:00 год. до 10:55 год. за адресою: Україна, Київська обл., Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Індустріальна, 6/1. Також, позивач зазначив, що з метою підтвердження повноважень учасника юридичної особи (окрім директора та інших осіб уповноважених статутом юридичної особи на представництво інтересів юридичної особи без довіреності), необхідно пред`явити оригінал довіреності та паспорта (іншого ідентифікаційного документа).

Направлення вказаного повідомлення від 23.04.2024 р. разом із заявою про звільнення від 23.04.2024 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» підтверджується описом вкладення № 0911713046402 від 24.04.2024 р., фіскальним чеком № 0911713046402 від 24.04.2024 р. та накладною № 0911713046402 від 24.04.2024 р.

Проте, загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж 27.05.2024 р. не відбулись, а конверт разом із повідомленням від 23.04.2024 р. та заявою про звільнення від 23.04.2024 р. повернувся до відділення № 09117 у м. Біла Церква, що підтверджується накладною на повернення № 0911713046402 від 11.05.2024 р.

21.05.2024 р. позивачем повторно направлено відповідачу повідомлення від 21.05.2024 р. про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» разом із заявою від 21.05.2024 р., в якій він просить звільнити його з посади директора ТОВ «ФКТ-Монтаж» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

У вказаному повідомленні позивачем зазначено, що порядком денним загальних зборів є розгляд заяви про звільнення директора ТОВ «ФКТ-Монтаж» ОСОБА_1 з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та те, що реєстрація учасників та їх представників для участі у загальних зборах відбудеться 20.06.2024 р. з 10:00 год. до 10:55 год. за адресою: Україна, Київська обл., Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Індустріальна, 6/1. Також, позивач зазначив, що з метою підтвердження повноважень учасника юридичної особи (окрім директора та інших осіб уповноважених статутом юридичної особи на представництво інтересів юридичної особи без довіреності), необхідно пред`явити оригінал довіреності та паспорта (іншого ідентифікаційного документа).

Направлення вказаного повідомлення від 21.05.2024 р. на адресу відповідача разом із заявою про звільнення від 21.05.2024 р. підтверджується описом вкладення № 0911711983891 від 21.05.2024 р., фіскальним чеком № 0911711983891 від 21.05.2024 р. та накладною 0911711983891 від 21.05.2024 р.

Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» 20.06.2024 р. не відбулись.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», оформленим протоколом № 1 від 13.09.2017 р.

Згідно з п. 8.1 Статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників належать: загальні збори учасників та виконавчий орган. Загальні збори учасників є Вищим органом товариства, який складається з учасників товариства або призначених ними представників.

Пунктом 11.1 Статуту встановлено, що у товаристві створюється одноособовий виконавчий орган директор, який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.

Відповідно до п. 9.5 Статуту до виключної компетенції Загальних Зборів Учасників належить обрання та відкликання директора, членів ревізійної комісії.

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч.ч. 1, 2 ст. 97 Цивільного кодексу України). Частинами 1, 2 ст. 99 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема обрання одноосібного виконавчого органу товариства (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Разом з тим Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» також передбачає укладення з членом виконавчого органу товариства договору.

Як вже зазначалось, ОСОБА_1 був обраний на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», оформленим протоколом № 1 від 13.09.2017 р., та приступив до виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» з дня його державної реєстрації, тобто з 14.09.2017 р.

Відповідно до ч. 12 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Матеріали справи не містять доказів укладення з ОСОБА_1 трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому ч. 12 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Представник позивача в судових засіданнях повідомив, що йому невідомий факт укладення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 .

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» не укладало з ОСОБА_1 трудового договору (контракту), то між позивачем та відповідачем не виникав спір стосовно припинення такого правочину, з огляду на що необхідність застосування у спірних правовідносинах статті 38 КЗпП України, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, відсутня.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 р. у справі № 127/27466/20.

Отже посилання позивача у заяві про звільнення на статтю 38 КЗпП України, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, є помилковим.

У постанові від 06.09.2023 р. у справі № 127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 р. у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 р. у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 р. у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Також, у постанові від 06.09.2023 р. у справі № 127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства (п. 1 ч. 1, ч. 7 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (ч. 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

При цьому, директор має дотриматись вимог статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до п. 10.4 Статуту про проведення загальних зборів учасники повідомляються усно чи письмово із зазначенням часу та місця проведення загальних зборів і порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-який з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку загальних зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, пов`язаними з порядком денним загальних зборів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що він вжив всіх можливих заходів для повідомлення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» про своє волевиявлення звільнитись з посади директора за власним бажанням та ініціював скликання загальних зборів учасників для вирішення відповідного питання компетентним органом загальними зборами, натомість відповідач в особі компетентного органу загальних зборів учасників не розглянув таку заяву позивача про звільнення, з огляду на що, посилаючись на ч.ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України, позивач просить припинити трудові відносини між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» y зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» за власним бажанням з дати набрання судовим рішенням законної сили.

З цього приводу судом встановлено наступне.

Як вже зазначалось, 23.04.2024 р. позивачем підписано заяву, адресовану Товариству з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», в якій він просить звільнити його з посади директора ТОВ «ФКТ-Монтаж» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

24.04.2024 р. позивачем направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» повідомлення від 23.04.2024 р. про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» разом із заявою, в якій він просить звільнити його з посади директора ТОВ «ФКТ-Монтаж» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Як вже зазначалось, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 07.04.2020 р. засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» (код 41593640) виступають: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» (код 41593640) та «ФКТ Фасбендер ГмбХ» (Німеччина).

Отже учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» виступають дві юридичні особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», тобто сама юридична особа, директором якої є позивач, та «ФКТ Фасбендер ГмбХ» (Німеччина).

Проте, матеріали справи не містять доказів направлення повідомлення від 23.04.2024 р. про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» разом із заявою про звільнення на адресу «ФКТ Фасбендер ГмбХ».

В позовній заяві позивачем взагалі не зазначено ні хто є учасниками товариства, ні причин, з яких повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства не направлялося іншому учаснику «ФКТ Фасбендер ГмбХ». У підготовчому засіданні після того як суд на підставі п. 5 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України роз`яснив представнику позивача, які обставини входять до предмета доказування, представником було подано, зокрема витяг про ліквідацію «ФКТ Фасбендер ГмбХ» разом з перекладом на українську мову.

З цього приводу судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи.

Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави (ч. 2 ст. 25 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

З матеріалів справи, зокрема з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням «ФКТ Фасбендер ГмбХ» є країна Німеччина.

У підготовчих засіданнях та судових засіданнях представник позивача стверджував, що вказану юридичну особу ліквідовано, на підтвердження чого подав документ на іноземній мові, який назвав витягом про ліквідацію «ФКТ Фасбендер ГмбХ» та його переклад на українську мову.

Відповідно до ст. 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 р., до якої приєднались Німеччина та Україна, та яка набрала чинності для України 22.12.2003 р., ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; адміністративні документи; нотаріальні акти; офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Із документів, які позивач називає витягами про ліквідацію, взагалі не вбачається, що це є офіційним документом Німеччини, ким він виданий, або те, що він взятий з офіційних відкритих джерел Німеччини.

Також, вказаний документ на іноземній мові, який позивач називає витягом про ліквідацію, не містить підпису уповноваженої особи Німеччини, засвідченого апостилем компетентним органом Німеччини, для підтвердження того, що зазначені в ньому відомості мають юридичну силу.

Крім того, із наданого позивачем документа на українській мові (перекладу), вбачається, що постановою окружного суду Бад-Нойєнар-Ахрвайлер від 01.12.2018 (справа № 6IN 145/18) щодо майна товариства «ФКТ Фасбендер ГмбХ» було відкрито процедуру банкрутства; товариство ліквідовано; внесено до реєстру з ініціативи суду.

Проте, із вказаного документа неможливо встановити, яку інформацію і до якого реєстру внесено з ініціативи суду. Крім того, позивачем взагалі не обґрунтовано, що ліквідація товариства за законодавством Німеччини означає, що компанія повністю припинила своє існування та перестала нести зобов`язання, зокрема перед товариствами, засновником яких вона є.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, враховуючи, що згідно з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час направлення позивачем повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства, та станом на час розгляду даної справи, одним із засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» є «ФКТ Фасбендер ГмбХ», а позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт ліквідації «ФКТ Фасбендер ГмбХ», то позивач на виконання вимог ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та п. 10.4 Статуту зобов`язаний був направити повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства «ФКТ Фасбендер ГмбХ».

Проте, позивач не направив повідомлення від 23.04.2024 р. про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» разом із заявою про звільнення на адресу «ФКТ Фасбендер ГмбХ».

Отже позивач не дотримався вимог ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та п. 10.4 Статуту в частині направлення повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства кожному учаснику товариства.

Також, у позовній заяві позивач посилається на те, що заява про звільнення та повідомлення про скликання загальних зборів були направлені ТОВ «ФКТ-Монтаж», на його юридичну адресу, що підтверджується описом вкладення від 24.04.2024 р., однак, загальні збори учасників товариства не відбулись, а конверт разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся до відділення.

Як встановлено судом, учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», зокрема виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», тобто сама юридична особа, директором якої є позивач.

Відповідно до п.п. 11.7, 11.10 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» директор має право діяти без доручення від імені товариства; видавати доручення.

Таким чином, конверт разом з повідомленням ОСОБА_1 про скликання загальних зборів учасників товариства, який був направлений на юридичну адресу ТОВ «ФКТ-Монтаж», фактично мав бути отриманий ОСОБА_1 як директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», або іншою особою, уповноваженою ОСОБА_1 на підставі п. 11.10 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж».

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» має частку у власному статутному капіталі, то позивач одночасно є виконавчим органом товариства, з яким він хоче припинити трудові відносини, та виконавчим органом (уповноваженою особою) учасника цього товариства, який мав з`явитись на загальні збори.

Порядок набуття товариством частки у власному статутному капіталі встановлений статтею 25 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Як вже зазначалось, 01.04.2020 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Гребінкипласт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» підписаний акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Гребінкипласт» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» прийняло частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», що становить 49 % статутного капіталу товариства, що в грошовому виразі складає 25235,00 грн.

В предмет доказування у даній справі не входить питання дотримання товариством вимог ч. 1 ст. 25 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» при придбанні частки у власному статутному капіталі.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що вимоги ч. 4 ст. 25 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Товариством з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» не дотримано, не пізніше ніж через рік з дня придбання частини частки відчуження цієї частини не здійснено.

Таким чином, позивач є одночасно уповноваженою особою учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж», якому він надсилав повідомлення, та який не з`явився на збори.

Як вже зазначалось, в обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідач в особі компетентного органу загальних зборів учасників не розглянув заяву позивача про звільнення, стверджуючи при цьому, що іншого засновника «ФКТ Фасбендер ГмбХ», ліквідовано.

Тобто, з позовної заяви взагалі не вбачається якою особою (особами) порушено право позивача. Не вбачається з матеріалів справи і існування між сторонами юридичного спору з можливістю захистити трудові права, які в даному випадку не є порушеними.

При зверненні із позовом до суду, саме на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, недоведеними, а отже такими, що задоволенню не підлягають.

Судовий збір відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФКТ-Монтаж» про припинення трудових відносин відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.02.2025 р.

Суддя О.О. Рябцева