Ухвала від 18.02.2025 по справі 917/102/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018 Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

18.02.2025 Справа № 917/102/25

Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАКСІ", вул. Сумська, 33/75, кв. 40, м. Харків, 61002

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОЦВІТАННЯ", вул. Зінківська, 14, кв. 67, м. Полтава, 36008

про стягнення 862 545,69 грн,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАКСІ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОЦВІТАННЯ" про стягнення 862 545,69 грн заборгованості за договором купівлі - продажу №01/04-02 від 01.04.2023 року, з яких: 550 000,00 грн - основна заборгованість, 217 816,63 грн - пеня, 72 713,25 грн - інфляційні нарахування та 22 015,81 грн - 3% річних (вх. № 2169/23).

05.02.2025 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Нескородя В. М. надійшли заява щодо доцільності розгляду справи в порядку загального позовного провадження (вх. №1523) та клопотання про призначення експертизи (вх. №1522).

Ухвалою від 11.02.2025 року суд повернув ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" заяву щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження (вх. №1523 від 05.02.2025 року) та клопотання про призначення експертизи (вх. №1522 від 05.02.2025 року) без розгляду.

12.02.2025 року до Господарського суду Полтавської області від представника відповідача - адвоката Нескородя В. М. надійшли заява щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження (вх. №1919). Також представник відповідача просив поновити строк на подачу вказаної заяви обґрунтовуючи її тим, що 11.02.2025 року він отримав в електронному кабінеті копію ухвали про повернення без розгляду заяви щодо доцільності розгляду справи в порядку загального позовного провадження (вх. №1523 від 05.02.2025 року) та клопотання про призначення експертизи (вх. №1522 від 05.02.2025 року) у зв`язку з відсутністю зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Представник відповідача стверджує, що 05.02.2025 року був останній день п`ятиденного строку, протягом якого можливо було подати клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В цей день він перебував у відрядженні і в паперовому вигляді подати вказану заяву та клопотання не було можливості, а тому було прийнято рішення про направлення даних документів через систему "Електронний суд".

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 20.01.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строки: для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - 5 днів з дня отримання цієї ухвали.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд зазначає, що тягар доказування викладених у заяві/клопотанні про поновлення процесуального строку фактів та обов`язок доведення наявності фактичних обставин, котрі підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку, покладено саме на заявника.

Суд бере до уваги, що поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію протягом втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Окрім того суд відзначає, що розглядаючи підстави поновлення строків, Європейський суд з прав людини вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України" та "Трух проти України" (ухвала) від 14.10.2003 року). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Отже, при розгляді клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.

Саме лише подання заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду задовольнити таку заяву. На підтвердження поважності причин пропуску строку необхідно навести поважні причини пропуску такого строку.

Як було зазначено вище, відповідач мав подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня отримання ухвали суду від 20.01.2025 року.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 30), відповідач отримав копію ухвали від 20.01.2025 року - 29.01.2025 року.

Отже останнім днем на подачу заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження є 03.02.2025 року, а не 05.02.2025 року, як стверджує представник відповідача.

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача, та були пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

До того ж, відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Як було встановлено ухвалою суду від 11.02.2025 року, згідно з відповіддю №6974566 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС юридична особа ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" (ЄДРПОУ 41197386) станом на 11.02.2025 року не мала зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Надаючи правову допомогу відповідачу, адвокат (при першій подачі заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження) мав бути обізнаний про наявність чи відсутність у відповідача реєстрації електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та про наслідки відсутності вказаної реєстрації.

Отже, можливість подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження в установлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого відповідача та його представника.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що представник відповідача - адвокат Нескородь В. М. не навів достатніх обґрунтувань та не надав доказів на підтвердження того, що строк подання заяви щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження по справі №917/102/25 пропущено ним з поважних причин, а тому клопотання про поновлення строку на подання вказаної заяви задоволенню не підлягає.

З урахуванням вимог ч. ч. 4, 5, ст. 250 ГПК України, суд прийшов до висновку про залишення клопотання про поновлення строку на подання заяви щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження без задоволення, оскільки ним не доведено поважність пропуску такого строку.

Відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на наведе суд залишає без розгляду заяву ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження (вх. № 1919 від 12.02.2025 року).

Керуючись статтями 6, 13, 113, 118, 119, 250, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" про поновлення строку на подання заяви щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

2. Залишити без розгляду заяву ТОВ "АГРОПРОЦВІТАННЯ" щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження (вх. №1919 від 12.02.2025 року)

Ухвала підписана 18.02.2025 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена (статті 235, 255 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О. М. Тимощенко