Ухвала від 17.02.2025 по справі 917/2150/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

17.02.2025 Справа № 917/2150/24

Суддя Кльопов І.Г. , розглянувши матеріали

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС", код ЄДРПОУ 30613968, вул.Першотравнева, 41/3, м.Кременчук, Полтавська область.

про скасування судового наказу та поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу у провадженні

за заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул.Польська,2а, м.Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03338030

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС", код ЄДРПОУ 30613968, вул.Університетська (Першотравнева), 41/3, м.Кременчук, Полтавська область, (опалювальний об"єкт: вул.Університетська (Першотравнева), 41/3, м.Кременчук, Полтавська область, 39600)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 118 289,71грн., у т.ч. 104 684,61грн. - сума основного боргу, 910,49грн. - пені, 3 277,20грн. - 3% річних, 9 417,41грн. - інфляційні втрати та судового збору в сумі 302,80грн.

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшла заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС" про стягнення заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 118 289,71грн., у т.ч. 104 684,61грн. - сума основного боргу, 910,49грн. - пені, 3 277,20грн. - 3% річних, 9 417,41грн. - інфляційні втрати та судового збору в сумі 302,80грн.

За результатом розгляду заяви 05.12.2024 було видано судовий наказ.

14.02.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС" надійшла заява про скасування судового наказу від 05.12.2024, виданого Господарським судом Полтавської області по справі № 917/2150/24, відповідно до змісту якої боржник не погоджується із вказаним рішенням.

Крім того, представником боржника було заявлено про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, в якій зазначає, що винесення Господарським судом Полтавської області наказу від 05.12.2024 здійснювалося без повідомлення ТОВ "ДЛЯ ВАС", а не отриманий боржником судовий наказ був єдиним процесуальним документом, з якого особа могла дізнатись з приводу існування провадження у даній справі та ознайомитись з його змістом та додатками. На час розгляду справи ТОВ ДЛЯ ВАС не було зареєстровано в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ДЛЯ ВАС про скасування судового наказу та поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про поновлення процесуального строку та про повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 156 Господарського процесуального кодексу України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.

Так, статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Окрім того, суд зазначає про те, що 18.10.2023 введено в дію положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами «№3200-IX від 29.06.2023».

Зазначеним законом внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, в обов`язковому порядку зобов`язано зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже, заявник, як юридична особа, згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами ще станом на момент набрання законної сили Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами «№3200-IX від 29.06.2023». Однак, боржником (заявником) не було виконано цього обов`язку на момент винесення судом наказу.

Заявник зареєстрував електронний кабінет лише 12.02.2025, що підтверджується Відповіддю № 7083082.

Так, копію судового наказу від 05.12.2024 та заяви про його видачу були надіслані рекомендованим листом Товариства з обмеженою відповідальністю ДЛЯ ВАС 05.12.2024 на адресу, зазначену в заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул.Першотравнева, 41/3, м.Кременчук, Полтавська область, 39602.

23.12.2024 за вхід. № 6236 копія судового наказу з додатками повернувся до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру. Згідно з даними ЄДРПОУ адреса боржника залишилася незмінною. Інформації про інші адреси боржника у суду немає.

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Слід зазначити, що відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" у разі невручення рекомендованого листа, він разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) особи щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і не вручено підприємством зв`язку з посиланням на "за закінченням терміну зберігання", вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання вимог суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Слід враховувати, що організація власної господарської діяльності забезпечується самим товариством, зокрема щодо призначення відповідальної особи на отримання поштової кореспонденції та подальшим її одержанням. Товариство несе ризики та наслідки, пов`язані з неналежним отримання поштової кореспонденції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чиномВідповідно до статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Згідно з частинами першою, п`ятою-сьомою статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.Згідно з частинами першою, п`ятою-сьомою статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

.Відповідно до статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Згідно з частинами першою, п`ятою-сьомою статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Отже, з урахуванням статті 116 Господарського процесуального кодексу України та статті 157 Господарського процесуального кодексу України, останнім строком для подання заяви про скасування судового наказу від 05.12.2024 у справі № 917/2150/24 - 12.01.2025.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За приписами частин сьомої та восьмої статті 119 Господарського процесуального кодексу України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Дослідивши зміст заяви, суд дійшов висновку, що в заяві не наведеного жодних доказів, які могли б бути розцінені як поважні причини пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу. Відсутні обставини, які в розумінні чинного законодавства можуть бути визнані поважними причинами пропуску процесуального строку.

Відтак, оскільки боржником не наведено причин, які об`єктивно перешкоджали б останньому звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу 05.12.2024 у справі № 917/2150/24 у встановлений строк, правові підстави для поновлення пропущеного строку на подання відповідної заяви відсутні, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку.

Таким чином, заява про скасування судового наказу підлягає поверненню боржнику.

Керуючись статтями 119, 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС" у поновленні процесуального строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу від 05.12.2024 у справі № 917/2150/24

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС" заяву про скасування судового наказу по справі № 917/2150/24

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 17.02.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кльопов І.Г.