Постанова від 08.04.2025 по справі 917/2150/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року м. Харків Справа № 917/2150/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,

в порядку спрощеного письмового провадження без виклику сторін;

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС" (вх. № 425 П/1)

на ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.02.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 17.02.2024, суддя Кльопов І.Г.),

у справі №917/2150/24

за заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м.Полтава,

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС", м.Кременчук, Полтавська область,

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 118 289,71грн, у т.ч. 104 684,61грн - сума основного боргу, 910,49грн - пені, 3 277,20грн - 3% річних, 9 417,41грн - інфляційні втрати та судового збору в сумі 302,80грн,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2025 до господарського суду Полтавської області від представника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС", надійшла заява про скасування судового наказу від 05.12.2024, виданого господарським судом Полтавської області у справі № 917/2150/24.

Також представником боржника заявлене клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, в якому останній зазначав про те, що винесення господарським судом Полтавської області наказу від 05.12.2024 здійснювалося без повідомлення ТОВ "ДЛЯ ВАС", а не отриманий боржником судовий наказ був єдиним процесуальним документом, з якого особа могла дізнатись про існування провадження у даній справі та ознайомитись з його змістом та додатками. Крім того, боржник зазначав про те, що на час розгляду справи ТОВ ДЛЯ ВАС не було зареєстровано в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.02.2024 у справі №917/2150/24 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС" у поновленні процесуального строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу від 05.12.2024 у справі № 917/2150/24. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС" заяву про скасування судового наказу по справі № 917/2150/24.

Ухвала місцевого господарського суду зумовлена висновком місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для визнання поважними визначених боржником причин пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу та наявності правових підстав для повернення відповідної заяви без розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.02.2025 у справі № 917/2150/24, справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про скасування судового наказу по суті.

Апеляційна скарга боржника мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у поновленні строку на подання заяви про скасування судового наказу та повернуто відповідну заяву без розгляду, є такою, що постановлена без урахування фактичних обставин справи, норм процесуального права, а також з порушенням конституційного права боржника на судовий захист, оскільки:

- суд першої інстанції безпідставно визнав боржника належним чином повідомленим про судовий наказ, оскільки конверт з копією наказу повернутий оператором поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання, тобто без вручення адресату; боржник не отримував від працівників пошти будь-яких повідомлень щодо надходжень поштових відправлень від господарського суду Полтавської області, причини чого останньому не відомі;

- заява про скасування судового наказу разом із заявою про поновлення строку подана через два дні після того, як боржник дізнався про існування наказу через списання коштів з рахунку, що підтверджує наявність поважних причин пропуску строку, тому суд першої інстанції застосував формальний підхід до питання дотримання процесуальних строків, не врахувавши об`єктивних обставин справи, що є порушенням принципу справедливого судового розгляду;

- заявник не зазначив у заяві про видачу судового наказу засобів зв`язку боржника, які є у вільному доступі, а саме контактного телефону останнього, наявного в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, чим унеможливив ефективне повідомлення боржника та вплинув на дотримання ним процесуальних строків;

- винесення господарським судом Полтавської області судового наказу від 05.12.2024 у справі №917/2150/24 відбулося без попереднього повідомлення ТОВ «ДЛЯ ВАС», а сам судовий наказ був єдиним процесуальним документом, з якого підприємство могло дізнатися про наявність провадження у справі, ознайомитися з його змістом та доданими матеріалами.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025 для розгляду справи №917/2150/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №917/2150/24 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2150/24; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС" (вх. № 425П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.02..2024 у справі 917/2150/24 до надходження матеріалів справи.

10.03.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/2150/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі №917/2150/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС" (вх. № 425 П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.02.2024 у справі №917/2150/24; встановлено учасникам справи строк до 25.03.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; встановлено розпочати розгляд справи з 26.03.2025 без повідомлення учасників справи.

20.03.2025 до Східного апеляційного господарського суду від Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній, погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, відхиляє доводи апелянта та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Будь-яких інших заяв, клопотань, до суду апеляційної інстанції не надходило.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, якою відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу та повернуто відповідну заяву без розгляду.

Згідно із частиною 2 статті 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом статті 154 ГПК України передбачено, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 04.12.2024 Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулось до господарського суду Полтавської області із заявою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС", про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 118 289,71грн., у т.ч. 104 684,61грн. - сума основного боргу, 910,49грн. - пені, 3 277,20грн. - 3% річних, 9 417,41грн. - інфляційні втрати та судового збору в сумі 302,80грн, в порядку ст. 147 ГПК України.

Господарським судом Полтавської області 05.12.2024 видано судовий наказ у справі №917/2150/24, яким стягнуто на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС" заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 118 289,71грн, у т.ч. 104 684,61грн - сума основного боргу, 910,49грн - пені, 3 277,20грн - 3% річних, 9 417,41грн - інфляційні втрати, а також 302,80грн судового збору; повідомлено боржника про те, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті; копію судового наказу, копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами надіслано боржнику.

Відповідно до частини 1 статті 156 ГПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.

Положеннями статті 157 ГПК України передбачено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України); 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Частиною 2 статті 158 ГПК України визначено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Відповідно до норм статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 ГПК України).

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 ГПК України).

В частині 3 статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Зазначеними нормами чітко встановлено процесуальну поведінку, відповідно до якої учасники справи зобов`язані діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строків на подання заяви боржника про скасування судового наказу. Для цього особа, зацікавлена у поданні такої заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, у передбачені законодавством строки.

Водночас інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дотримання процесуальної дисципліни учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 119 ГПК України).

З наведеного вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк був пропущений та чи підлягає він поновленню. ГПК України не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили.

Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5 частини шостої статті 242 ГПК України).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила № 270), у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 тощо.

Отже, з урахуванням статті 116 Господарського процесуального кодексу України та статті 157 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції вірно встановив, що останнім строком для подання заяви про скасування судового наказу від 05.12.2024 у справі № 917/2150/24 було 12.01.2025.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, тощо).

ЄСПЛ зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви № 69829/01, № 2672/03).

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/638/22.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію судового наказу від 05.12.2024 та заяви про його видачу надіслані судом першої інстанції рекомендованим листом Товариству з обмеженою відповідальністю ДЛЯ ВАС 05.12.2024 на адресу, зазначену в заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул.Першотравнева, 41/3, м.Кременчук, Полтавська область, 39602.

Вказана адреса також зазначена боржником в апеляційній скарзі та правильність останньої апелянтом не заперечується.

23.12.2024 копія судового наказу з додатками повернулися до суду першої інстанції з відміткою оператора поштового зв`язку щодо причин невручення, а саме - за закінченням терміну зберігання.

Ураховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо направлення місцевим господарським судом судового наказу від 05.12.2024 у справі №917/2150/24 рекомендованим поштовим відправленням за належною юридичною адресою в установлені строки, а також відсутність будь-яких доказів недотримання оператором поштового зв`язку процедурних вимог при здійсненні доставки, апелянтом не обґрунтовано належними доказами наявність порушень, які б свідчили про неналежне повідомлення про винесення судового наказу, оскільки повернення кореспонденції за наслідками спливу строку зберігання не змінює правового висновку щодо вчинення судом належних процесуальних дій відповідно до статей 116, 120, 157, 242 ГПК України та усталеної практики Верховного Суду.

У цій справі апелянтом не доведено, що судове повідомлення здійснене неналежним чином, а посилання на те, що в заяві не зазначено контактного телефону, відсутність телефонних дзвінків чи інших способів комунікації з боку оператора поштового зв`язку, не можуть бути розцінені як порушення порядку повідомлення.

Чинне законодавство не зобов`язують ані учасника справи чи суд зазначати номер телефону в судовій кореспонденції, ані поштове відділення здійснювати додаткові спроби зв`язку з адресатом окрім доставки рекомендованого листа за офіційною поштовою адресою.

Таким чином, вказане свідчить про те, що сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, що надіслана за належною адресою, не може вважатися поважною причиною пропуску строку для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Крім того, судом першої інстанції вірно враховано, що 18.10.2023 введено в дію положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами «№3200-IX від 29.06.2023».

Зазначеним законом внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, в обов`язковому порядку зобов`язано зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Згідно частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Таким чином, заявник, як юридична особа, згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами ще станом на момент набрання законної сили Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами «№3200-IX від 29.06.2023», водночас боржником не було виконано цього обов`язку на момент винесення судом наказу.

Суд апеляційної інстанції враховує, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (пункт 27 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", заява № 24402/02).

Згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Враховуючи вищенаведене у сукупності та зважаючи на невиконання боржником вимог процесуального законодавства, а саме у зв`язку з недоведеністю поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволені його клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання заяви про скасування судового наказу, та правомірно повернув заявнику заяву про скасування судового наказу без розгляду.

Таким чином, апелянтом не доведено обґрунтованості апеляційної скарги, а отже апеляційний суд погоджується із ухвалою господарського суду і підстав для її скасування або зміни не має.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛЯ ВАС" (вх. № 425 П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.02.2024 у справі №917/2150/24 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.02.2024 у справі №917/2150/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 08.04.2025.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко