Рішення

від 13.02.2025 по справі 184/2199/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 184/2199/24

Номер провадження 2/184/427/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Томаша В.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Шаврової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в м. Покров цивільну справу за позовом ПАТ «Оветри», представник позивача адвокат Шаврова Наталія Михайлівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Кулик Олександр Петрович «про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2024 року ПАТ «Оветри» звернувся до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особаприватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Кулик Олександр Петрович про визнання недійсним договору купівлі продажу, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позов мотивований тим, що 11 квітня 2023 року ОСОБА_2 придбав на електронних торгах нежитлове вбудоване приміщення добудови до приміщення складу інв. № 16 загальною площею 275,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , що раніше належало ПАТ «Оветри» на підставі договору купівлі- продажу від 29.03.1994 року посвідченого державним нотаріусом Орджонікідзевської державної нотаріальної контори Панченко В.В.

ПАТ «Оветри» не погодилося з результатом таких торгів, повідомило відповідача ОСОБА_2 про свій намір в судовому порядку оспорити результат проведених торгів та визнати їх недійсними та перешкоджало доступу ОСОБА_2 до вказаного приміщення до вирішення спору у судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_2 , дізнавшись про намір ПАТ «Оветри» оспорити в судовому порядку результат торгів, 01 червня 2023 року за нотаріально посвідченим договором купівлі продажу здійснив відчуження зазначеного спірного нежитлового приміщення ОСОБА_3 .

06 червня 2023 року ПАТ «Оветри» звернувся до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам», Нікопольського відділу ДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_3 про визнання електронних торгів з реалізації арештованого майна та актів про проведені електронні торги недійсними.

Рішенням Орджонікідзевськогоміського судуДніпропетровської областівід 25грудня 2023року позовПАТ «Оветри»був задоволенийповністю.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги ч. 1 ст.236 ЦК України, відповідно до якої нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. І таким чином вважає, що з 11квітня 2023року вважається недійсним правочин, на підставі якого відповідач ОСОБА_2 придбав на торгах спірне нежитлове приміщення , яке в подальшому на підставі зазначеного недійсного правочину за договором купівлі продажу від 01.06.2023року здійснив відчуження відповідачу ОСОБА_3 . Саме 11 квітня 2023 року державним підприємством «Сетам» були організовані електронні торги, за результатами яких ОСОБА_2 було реалізовано нежитлове вбудоване приміщення добудови до приміщення складу, інв. № 16 загальною площею 275,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , що раніше належало ПАТ «Оветри».

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та адвокат Шаврова Н.М. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про час та місце розгляду були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не подали.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦПК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст.ст.12, 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Судом встановлено, що 01 червня 2023 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлового вбудованого приміщення добудови до приміщення складу інв. № 16 загальною площею 275,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Куликом Олександром Петровичем.

За цим договором Продавець продав, а Покупець купив нежитлове вбудоване приміщення добудови до приміщення складу інв. № 16 загальною площею 275,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке будо придбано продавцем на торгах 11 квітня 2023 року.

Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року позов ПАТ « Оветри» був задоволений повністю.

Суд ухвалив: Визнати недійсними електронні торги по лоту № 523573 з примусової реалізації нерухомого майна нежитлове вбудоване приміщення добудови до приміщення складу, інв. № 16 загальною площею 275,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , що раніше належало ПАТ «Оветри», проведені 11 квітня 2023 року Державним підприємством «СЕТАМ». Визнати недійсним Протокол проведення електронних торгів від 11.04.2023 року по лоту №523573, складений Державним підприємством «СЕТАМ». Визнати недійсним Акт про проведення електронних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна від 11.04.2023 року по лоту № 523573 складений Покровським відділом ДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), правонаступником якого є Нікопольський відділ ДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Справа № 184/1176/23.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Суд, відповідно дост.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні письмові докази допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази є достовірними.

Керуючись вимогамист. 80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення фактичних обставин справи.

Встановленим у судовому засіданні фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормамиЦК України.

Згідно зістаттею 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 204 ЦК Українивизначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Стаття 216 ЦК Українипередбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а згідно зіст.236 ЦК Україниправочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

Відповідно до статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За своїм змістом договір купівлі-продажу є двостороннім, консенсуальним та відплатним правочином, метою якого є відчуження майна від однієї сторони та передання його у власність іншій сторон

Згідно із частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі№ 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18), та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Таким чином. правочин, укладений 11 квітня 2023 року ОСОБА_2 на торгах за результатом яких він придбав спірне нежитлове приміщення, і який в подальшому був визнаний судом недійсним відповідно до вимог ч. 1 ст. 236 ЦК України є недійсним з моменту його вчинення, тобто з 11 квітня 2023 року.

Таким чином, 01 червня 2023 року договір купівлі продажу нежитлового вбудованого приміщення добудови до приміщення складу інв. № 16 загальною площею 275,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між відповідачами та посвідчений приватним нотаріусом Куликом О.П. є також недійсним зі дня його вчинення, оскільки був посвідчений на підставі правочину, який є недійсним з 11 квітня 2023 року.

Статтею 387 ЦК Українипередбачено право власника витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Сукупність цих обставин стороною позивача доведено під час розгляду справи. Суду надано достатньо належних та допустимих доказів того, що відчуження відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 01 червня 2023 року спірного нежитлового приміщення, яке було ним придбано на торгах на підставі договору купівлі продажу від 11 квітня 2023 року . безпосередньо призвело до порушення цивільних прав і законних інтересів позивача, оскільки договір купівлі - продажу від 01 квітня 2023 року є недійсним з дня його вчинення.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2передбачено, що відповідно до статей55,124 Конституції Українитастатті 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Також суд враховує, що задоволення позову буде відповідати такому, передбаченомуст. 2 ЦПК Українизавданню цивільного судочинства, як справедливе вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушеного права позивача.

Що стосується обраного позивачем засобу захисту свого порушеного права та інтересу.

Згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom) Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом»

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 по справі №910/8060/19 вказав, щопід ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Верховний суд зазначає, що «спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникла необхідність повторного звернення до суду, в іншому випадку судовий захист не відповідає принципу процесуальної економії, оскільки вимагає від позивача повторного звернення до суду з новим позовом для вжиття судом інших або додаткових способів захисту.» Постанова Великої Палати Верховного суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 26.01.2021 у справі « 522/1528/15-ц. від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 08 січня 2025 у справі № 760/21831/18, провадження (61-151св23), «після визнання договору купівлі-продажу недійсним, сторона покупцяне будезмушена самостійношукати способикомпенсації понесенихнею втрат, оскільки закон передбачає чіткий механізм захисту прав покупця у такому випадку. Відповідно до положень цивільного законодавства, недійсність договору передбачає відновлення сторін у початковий стан, що означає повернення покупцю сплачених ним коштів або відшкодування вартості майна іншим способом, передбаченим законом. Таким чином, інтереси покупця будуть захищені в рамках встановленого правопорядку, і це усуне необхідність у додаткових діях для відшкодування збитків».

Таким чином суд вважає, що визнання договору купівлі продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна із чужого незаконного володіння є належним та ефективним засобом правового захисту прав позивача у цій справі.

За наведених обставин, суд повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, з урахуванням викладених вище обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12,13,81,137,141,263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ПАТ «Оветри», представник позивача адвокат Шаврова Наталія Михайлівна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Кулик Олександр Петрович «про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлового вбудованого приміщення добудови до приміщення складу, інв. №16 загальною площею 275,7 квадратних метрів за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Мозолевського Бориса, будинок №3, укладений 01 червня 2023 року між ОСОБА_2 , з одного боку, та ОСОБА_3 , з іншого боку, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Куликом О.П.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на приміщення добудови до приміщення складу, інв. №16 загальною площею 275,7 квадратних метрів за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешкає: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , мешкає: АДРЕСА_4 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш