Ухвала

від 13.02.2025 по справі 215/5266/24

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 лютого 2025 року

м. Київ

Справа № 215/5266/24

Провадження № 11-56за25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гриціва М.І.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.

перевірила заяву про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 на ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 та 23 жовтня 2024 року, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року та ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Депутата, голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Кушніра Сергія Івановича про встановлення компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії, і

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з адміністративним позовом про неналежний розгляд його скарги від 01 липня 2024 року на сесії Тернівської районної міста Кривого Рогу ради.

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу ухвалою від 26 серпня 2024 року матеріали адміністративної справи передав на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 18 вересня 2024 року позовну заяву залишив без руху, оскільки позивач не надав документів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

11 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід суддів першої інстанції.

З огляду на те, що головуючою у справі № 215/5266/24 була суддя Сластьон А. О., питання щодо заявленого ОСОБА_1 відводу вирішувалось виключно щодо цього судді.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від17 жовтня 2024 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відведення судді Сластьон А. О. від розгляду справи № 215/5266/24, оскільки обставини, на які посилався позивач, не доводили і не свідчили про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді та не підтверджені жодними доказами.

Цей же суд ухвалою від 23 жовтня 2024 року позовну заяву повернув позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Позивач не погодився з цією ухвалою суду і оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 листопада 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року на підставі пункту 1 частини першої статті 299 КАС України.

Позивач не погодився з ухвалою суду апеляційної інстанції і подав касаційну скаргу. Разом із касаційною скаргою скаржник подав заяву про відвід суддів визначених для розгляду цієї справи.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 січня 2025 року на підставі частини другої статті 167 КАС України заяву про відвід суддів повернув скаржнику без розгляду.

Суд зазначив, що заява про відвід не містить викладення конкретних фактів щодо проявів упередженості чи необ`єктивності суддів, визначених для розгляду цієї справи.

Цього самого дня суд касаційної інстанції ухвалою відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 215/5266/24.

ОСОБА_1 не погодився із ухвалою суду касаційної інстанції і надіслав на адресу Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) заяву, у якій, як можна зрозуміти з її змісту, просить: «поновити строк звернення до суду і відкрити касаційне провадження за поданою скаргою від 19 грудня 2024 року: звільнити його від сплати судового з доходом у 2250 грн, які менше рівня прожиткового мінімуму 3 028 грн; в порядку підготовки справи до розгляду витребувати матеріли справи та зворотні поштові повідомлення з його підписом про отримання оскаржуваної ухвали і ухвали від 15 січня 2025 року; призначити в Тернівському районному суду м. Кривого Рогу відеоконференцію за його участю при розгляді скарги і скасувати ухвалу від 15 січня 25 року Верховного Суду згідно до п.7 ч.1 ст 349 КАСУ».

Доводів та мотивів, які би стосувалися, здається, незаконності складу суду касаційної інстанції, який виніс оскаржену ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року, якою цей суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року, який своєю чергою відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відведення судді від розгляду справи № 215/5266/24, заявник ОСОБА_1 в своїй заяві до Великої Палати не наводить і характерних вимог не заявляє.

Подана заява не може бути прийнята до розгляду Великою Палатою з огляду на таке.

КАС України чітко визначає випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.

Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.

Згідно з частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Отже, Велика Палата може переглядати в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним лише як судом першої інстанції у зазначеній вище категорії справ.

Відповідно до частини першої статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Відповідно до частини п`ятої статті 346 цього Кодексу суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Порядок передачі справи на розгляд Великої Палати визначений статтею 347 КАС України. Згідно з частинами першою та четвертою цієї статті питання про передачу справи на розгляд, зокрема, Великої Палати вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частині п`ятій статті 346 КАС України.

Зі змісту зазначених норм убачається, що саме суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Тобто питання про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати вирішує тільки касаційний суд (у цьому випадку - Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду) після подання учасником справи касаційної скарги відповідно до статті 331 КАС України.

У цій справі касаційний суд не ухвалював рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати на підставі частини п`ятої статті 346 КАС України.

У контексті сказаного треба зазначити, що правила КАС України не передбачають право учасника справи звертатися безпосередньо до Великої Палати з вимогою про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати з підстав, визначених частиною п`ятою статті 346 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 355 КАС України судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними й оскарженню не підлягають.

З тексту заяви ОСОБА_1 , яку він подав до Великої Палата, та її вимог можна зрозуміти, що автор заяви просить Велику Палату провести фактичну ревізію законності й обґрунтованості судового рішення суду касаційної інстанції від 15 січня 2025 року, якою, як відомо, цей суд відмовив у відкритті касаційного провадження на ухвалу суду апеляційної інстанції від 18 листопада 2024 року, котрий своєю чергою відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Хоча ОСОБА_1 називає своє звернення до Великої Палати «заявою про звільнення від сплати судового збору і поновлення строку звернення до суду», насправді він просить не тільки і не лише поновити строк на процесуальне звернення до Великої Палати, яке би основувалося на законі, скільки на ділі заявляє і спрямовує свої вимоги на перегляд і скасування остаточного рішення суду касаційної інстанції від 15 січня 2025 року.

Із наведеного нормативного процесуального регулювання та конкретного характеру спрямованості вимог заяви ОСОБА_1 можна виснувати, що ухвала колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2025 року є остаточною, вона не є тим видом судового рішення, що підлягає оскарженню, а Велика Палата не є тим судовим органом, який має процесуальні повноваження переглядати судові рішення суду касаційної інстанції за правилами касаційного провадження та здійснювати відповідні процесуальні дії після такого перегляду.

За частинами першою, другою статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції , з урахуванням приписів статті 341 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частинами першою, третьою статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до частини другої статті 167 цього Кодексу якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Отже, заява про перегляд судового рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду після касаційного перегляду є неприйнятною, а тому її разом з доданими до неї матеріалами слід повернути заявнику.

Керуючись статтями 22, 24, 167, 346 Кодексу адміністративного судочинства, України Велика Палата Верховного Суду,

УХВАЛИЛА:

Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду з вимогамипереглянути ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 та 23 жовтня 2024 року, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року та ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Депутата, голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Кушніра Сергія Івановича про встановлення компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії.

Скаргу та додані до неї матеріали повернути ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Гриців

Судді: О. О. Банасько С. Ю. Мартєв

О. Л. Булейко К. М. Пільков

Ю. Л. Власов С. О. Погрібний

І. А. Воробйова О. В. Ступак

О. А. Губська І. В. Ткач

Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук

Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич

В. В. Король Є. А. Усенко

О. В. Кривенда Н. В. Шевцова

М. В. Мазур