Ухвала від 18.02.2025 по справі 697/410/25

Справа № 697/410/25

Провадження № 1-кс/697/80/2025

У Х В А Л А

Іменем України

18 лютого 2025 року м. Канів

Слідчий суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого СВ ВП № 1 ЧРУП ГУ НП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Канів, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України та ч. 1 ст. 357 КК України, за матеріалами кримінального провадження № 12025255340000016 від 16.01.2025, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області майор поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 .

В обгрунтування клопотання зазначено, що у слідчому відділенні відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12025255340000016 від 16.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України та ч. 1 ст. 357 КК України.

Так, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим 19.12.2023 Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, маючи згідно ст. 89 КК України не зняту і не погашену судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став і вчинив новий умисний злочин. Так, ОСОБА_5 16.02.2025 близько 19 год., більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи, перебуваючи поряд з будинком №75 по вул. Енергетиків у м. Каневі, Черкаського району Черкаської області, будучи в стані алкогольного сп`яніння, скориставшись тим, що ОСОБА_9 залишив власний автомобіль марки «Фіат Скудо» реєстраційний номер НОМЕР_1 , поряд з приміщенням гаража не зачиненим та ключі від автомобіля знаходилися в замку запалення, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, з метою заволодіння вказаним транспортним засобом, сів до салону автомобіля, завів двигун та поїхав у напрямку виїзду з м. Канева, однак на перехресті вул. Пилипенка та вул. В`ячеслава Чорновола в м. Каневі не справився з керуванням та здійснив наїзд на електроопору після чого о 20:08 год. був затриманий працівниками поліції на місці дорожньо-транспортної пригоди.

За вказаним фактом слідчим відділенням відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250340000059 від 16.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

16.02.2025 ОСОБА_5 затриманий в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, фактичний час затримання 20 год. 08 хв.

17.02.2025 на підставі постанови слідчого склад злочину у даному кримінальному провадженні перекваліфіковано з ч. 1 ст. 289 КК України на ч. 2 ст. 289 КК України.

Крім того, ОСОБА_5 14.01.2025, близько 17 год. 30 хв., перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_10 , що по АДРЕСА_2 , скориставшись вільним доступом, таємно викрав банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_10 та якою в подальшому розпорядився на власний розсуд.

За вказаним фактом сектором дізнання відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255340000016 від 16.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

У подальшому, 17.02.2025 вказані кримінальні провадження були об`єднані в одне кримінальне провадження під загальним № 12025255340000016 від 16.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 357 КК України.

17.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході проведення досудового розслідування доказами.

Обставинами, що в сукупності вказують на можливість і необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також є:

1) вагомість зібраних в ході досудового розслідування доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, оскільки вина останнього підтверджується як показами потерпілого, свідка у кримінальному провадженні, так і письмовими матеріалами;

2) тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, оскільки ОСОБА_5 станом на день оголошення про підозру виповнилось повних 33 років, останній має задовільний стан здоров`я, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

4) ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв`язків, неодружений, утриманців не має;

5) репутація підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що останній не має постійного місця роботи, раніше судимий, має не зняту та не погашену згідно ст. 89 КК України судимість та вчинив злочин в період іспитового строку, будучи у стані алкогольного сп`яніння.

Вказані фактори дають змогу безперешкодно застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 є запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 не працевлаштований, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин у період іспитового строку та у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення йому загрожує покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років та з метою ухилення від відбуття покарання останній може переховуватися від органів досудового розслідування і суду.;

- незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності.;

- вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема відносно потерпілого шляхом незаконного впливу на нього, для забезпечення відвернення та уникнення кримінальної відповідальності та призначеного судом покарання.

Вказані фактори дають змогу безперешкодно застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вищевказане свідчить, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення перебуваючи на волі, зокрема відносно потерпілого, що фактично унеможливлює здійснення за ним контролю з боку слідчого, прокурора чи суду.

У судовому засіданні слідчий подане клопотання підтримала та просила обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор подане клопотання підтримав, пояснивши, що підозрюваний ОСОБА_5 , під час іспитового строку вчинив умисний тяжкий злочин, міра покарання за вчинення якого, передбачена у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої, та беручи до уваги те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні та перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення, що фактично унеможливлює здійснення за ним контролю з боку слідчого, прокурора чи суду, а тому наявні всі підстави в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_11 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо задоволення поданого клопотання не заперечували, однак захисник просив звернути увагу на те, що клопотання слідчого грунтується на припущеннях та не підтверджено належними доказами.

Суд, заслухавши доводи прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Під час розгляду клопотання з`ясовано, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України та ч. 1 ст. 357 КК України, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри.

З поданого клопотання вбачається, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: даними протоколів огляду місця події від 16.02.2025; показами потерпілого ОСОБА_9 , показами свідка ОСОБА_12 від 17.02.2025; показами підозрюваного ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема відносно свідків, шляхом незаконного впливу на них, для забезпечення відвернення та уникнення кримінальної відповідальності та призначеного судом покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий суддя враховує, що у кримінальному провадженні наявні вагомі докази, наведені вище, на підставі яких слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтовану підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Оцінюючи зазначені ризики, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є обґрунтований, оскільки у підозрюваного відсутні стійкі соціальні зв`язки, він неодружений та не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей чи інших осіб, розуміючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Ризик незаконного впливу на потерпілого є обґрунтованим, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 знає місце його мешкання та будучи на волі може здійснювати тиск на нього, з метою зміни показань, наданих під час досудового розслідування, оскільки, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства жоден доказ, зібраний під час досудового розслідування, не має наперед встановленої сили та досліджується безпосередньо під час судового розгляду.

Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_5 , маючи у відповідності до ст. 89 КК України не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, підозрюється в умисному тяжкому злочині, вчиненому під час звільнення від відбуття покарання з іспитовим строком, у зв`язку з чим неможливо запобігти ризику вчинення інших кримінальних правопорушень та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, чи інших більш м`яких запобіжних заходів, не буде слугувати достатньою гарантією належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Крім наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, слідчий суддя поряд з цим також враховує особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 має повних 33 роки, задовільний стан здоров`я, не має постійного місця роботи, відсутні міцні соціальні зв`язки, а саме неодружений та не має на утриманні дітей та інших членів родини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім цього, слідчий суддя зважає на те, що ОСОБА_5 підозрюється зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, що згідно з ст. 12 КК України є тяжким злочином, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що є суттєвим елементом при оцінюванні наведених ризиків, зокрема щодо переховування, тиску на потерпілого, вчинення інших кримінальних правопорушень тощо.

Отже, наявність обґрунтованої підозри у вчинені злочину та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу. Розглядаючи заявлене клопотання, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

З огляду на викладене, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобігання та мінімізації вищевказаних ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного на даному початковому етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Разом з тим, інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 з наступних причин:

- особисте зобов`язання недоцільно застосувати у зв`язку з тим, що даний запобіжний захід є найбільш м`яким, а ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні зокрема тяжкого злочину, та його застосування не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків;

- особисту поруку в даному випадку також неможливо застосувати, оскільки на адресу слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_5 . Також вказаний запобіжний захід буде недостатнім, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину;

- домашній арешт неможливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підлягає постійному візуальному контролю, з метою запобігання вищевказаним ризикам.

Таким чином, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки вони передбачають перебування на волі, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитися від органів досудового розслідування, суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також у своїх рішеннях суд зазначав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я суду не надано.

Таким чином, прокурором та слідчим в судовому засіданні доведена наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, які свідчать про необхідність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Нормами частини 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01 січня 2025 року 1 розмір становить 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

У відповідності до вимог ст. 183 КПК України, слідчий суддя визначає підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави в сумі, що становить 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120 грн., та вважає, що така сума застави буде достатньою для забезпечення його належної поведінки.

Слідчий суддя також вважає за необхідне зазначити, що в разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим у кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на 60 діб задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 днів, тобто до 16 квітня 2025 року включно, з утриманням його в ДУ "Черкаський слідчий ізолятор".

Термін тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 16.02.2025.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави: 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120,00 грн., які можливо внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим у кримінальному провадженні.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти діб.

Слідчий суддя ОСОБА_1