Справа № 752/929/24
Провадження № 2/752/863/25
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
30 січня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастергаз», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АКОН-140» про відшкодування шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
у грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути солідарно з ТОВ «Мастергаз» і ОСББ «АКОН-140» на його користь завдану майнову шкоду в розмірі 285 589,00 грн і 100 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 19.10.2023 року сталося залиття належної йому квартири АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 зауважує, що під час зняття в належному йому житловому приміщенні теплолічильника на повірку, спеціалісти організації, яка демонтувала лічильник, не поставили замість теплолічильника вставку або заглушки на кінці труб і, як результат, при включенні в будинку центрального опалення відбулося залиття.
При цьому, позивач зазначає, що ТОВ «Мастергаз» здійснювало демонтаж лічильника теплової енергії в його квартирі, однак не встановило ані тимчасового засобу вимірювальної техніки, ані вставки/заглушки на кінці труб, а ОСББ «АКОН-140», не переконавшись у тому, що включення в будинку центрального опалення може привести до негативних наслідків, його сантехніку було відомо про проведення повірки лічильників, проте, будучи управителем багатоквартирного будинку, останнє не здійснило своєчасних дій, спрямованих не недопущення та ліквідацію наслідків аварії, отже затоплення належної йому квартири знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з неналежним виконанням відповідачами своїх обов`язків, а тому несуть солідарну відповідальність.
Позивач вказує, що вартість матеріального збитку, що нанесено йому як власнику майна внаслідок затоплення складає 285 589,00 грн, що підтверджується Звітом про визначення матеріальних збитків від 05.12.2023 року.
Також ОСОБА_1 зазначає, що неправомірними діями відповідачів йому завдано моральної шкоди через псування майна та неможливості його використання, яка виразилася у душевних стражданнях,стресі, тривожності і розпачі, яку він оцінює в розмірі 100 000,00 грн.
Крім того, додає, що ним понесені витрати в розмірі 3 929,60 грн по сплаті судового збору, 8 500,00 грн на проведення оцінки та 20 000,00 грн на надання правової допомоги.
На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 22.01.2024 року відкрито провадження в указаній справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 80).
22.03.2024 року до суду від відповідача ТОВ «Мастергаз» надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому голова ради директорів Черненко Ю.В. просить у позові відмовити, посилаючись на те, що підприємство не здійснює установку тимчасової вставки або заглушки у випадках, коли існує можливість перекриття подачі теплоносія за допомогою крана, який було перекрито перед демонтажем і, який перебував у справному стані; залиття квартири сталося не внаслідок дій працівників ТОВ «Мастергаз», а через відкриття крана після завершення робіт без участі та контролю ТОВ «Мастергаз», а тому останнє не несе відповідальності на виниклі збитки (а.с. 86-88).
16.06.2024 року до суду від представника відповідача ОСББ «АКОН-140» надійшли письмові пояснення (заперечення) на позовну заяву, в яких адвокат Черняк С.В. просить у позові до ОСББ «АКОН-140» відмовити, посилаючись на те, що відповідальність за належний стан санітарно-технічного обладнання та внутрішньо-квартирних мереж в квартирі несе безпосередньо власник; у виникненні вказаного залиття відсутня вина ОСББ «АКОН-140», а також відсутній зв`язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою ОСББ «АКОН-140»; докази завдання позивачу моральної шкоди відсутні; витрати на правову допомогу та на проведення експертизи є необґрунтованими та неспівмірними (а.с. 104-109).
Ухвалою суду від 05.11.2024 року підготовче провадження в справі закрито та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 123).
В судовому засіданні представник позивача - Ан І.М. позов підтримала, який просила задовольнити з наведених у ньому підстав.
В судовому засіданні представник відповідача ОСББ «АКОН-140» - Вербицький Я.В. проти позову заперечив і просив відмовити у задоволенні позову до ОСББ «АКОН-140».
ТОВ «Мастергаз» в судове засідання свого представника не направило, хоча про день, час і місце розгляду справи повідомлене в установленому цивільним процесуальним законодавством порядку.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно із свідоцтвом про право власності на квартиру від 07.12.2001 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 61).
Відповідно до акта залиття квартири АДРЕСА_2 від 19.10.2023 року складеного комісією ОСББ «АКОН-140», в складі: ОСОБА_2 (член правління), ОСОБА_3 (керуючий справами) та ОСОБА_4 (сантехнік), 19.10.2023 року в будинку АДРЕСА_3 залиті квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 (а.с. 10).
Опис події та її наслідки: 19.10.2023 року об 11 годині 50 хвилин розпочалося залиття квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 . Первинно залиття відбувалося на кухні по стояку водопостачання і в подальшому поширилось майже по усій квартирі. Інтенсивність залиття була дуже високою, про що невідкладно повідомлено охоронцю та представнику ОСББ з метою нагального вжиття заходів.
Одночасно з`ясовано джерело залиття - ним виявилась квартира АДРЕСА_2 . Власнику квартири АДРЕСА_2 про залиття повідомлено негайно після виявлення такого факту. У квартирі АДРЕСА_2 перебував користувач. Було вжито заходів щодо відключення водопостачання у квартирі АДРЕСА_2 та подальші дії, направлені на локалізацію аварії та зменшення її наслідків. Висота залиття водою в квартирі АДРЕСА_2 від підлоги була значною, орієнтовно 2 см.
Причиною аварійної ситуації, що виникла в квартирі АДРЕСА_2 є те, що при здаванні теплолічильника на повірку, спеціалісти організації, яка демонтувала лічильник не поставили замість теплолічильника вставку або заглушки на кінці труб і, як результат, при включенні в будинку центрального опалення була залита квартира АДРЕСА_2 та квартира, що знаходиться під нею, а саме квартира АДРЕСА_7 .
Як вбачається з акта про демонтаж ЗВТ (лічильника теплової енергії) № 202956 від 03.10.2023 року (ID_№ Замовлення 12444519 Додаток 2 до Порядку, затвердженого Постановою КМУ України від 08.07.2015 року № 474), за адресою: АДРЕСА_8 , споживач ОСОБА_5 та представник ТОВ «Мастергаз» Мельничук В.Б. склали цей акт про демонтаж засобу вимірювальної техніки (а.с. 11).
Відповідно до Звіту про визначення матеріальних збитків, що нанесені власнику пошкодженого майна, внаслідок затоплення трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 , складеного 05.12.2023 року, вартість матеріального збитку, визначена з точки зору витратного підходу (з урахуванням округлень до цілого значення), становить на дату оцінки 285 589,00 грн (а.с. 15-68).
Крім того, із вказаного звіту вбачається, що візуальний огляд та фіксація пошкоджень об`єкта оцінки проводився оцінювачем у світлий час доби при природньому та штучному освітленні 30.11.2023 року. Результати проведеного зовнішнього натурного обстеження викладені на фотознімках.
При обстеженні оцінювачем приміщень квартири зафіксовано, що для відновлення оздоблювального шару конструктивних елементів пошкоджених приміщень необхідно виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: загальнобудівельні роботи; поточний ремонт квартири внаслідок затоплення за адресою: АДРЕСА_8 : розбирання та перенесення меблів - 65 деталей, розбирання дерев`яних плінтусів - 79 м, улаштування покриття з ламінату на шумогідроізоляційній прокладці з проклеюванням швів клеєм - 112,5 кв. м, відбивання штукатурки по цеглі та бетону зі стін та стель, площа відбивання в одному місці до 5 кв. м, очищення вручну внутрішніх поверхонь стін від олійної, перхлорвінілової фарби - 30 кв. м, навантаження сміття вручну - 0,22 т, протравлення антибактеріальними сумішами стіна та стелі за 2 рази - 162,5 кв. м, поліпшене штукатурення поверхонь стін всередині будівлі вапняним розчином по каменю та бетону всередині будівлі 5 кв. м, шпаклювання шпаклівкою мінеральною стін - 35 кв. м, додавати на 1 мм товщини шпаклівки - 35 кв. м, просте фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стін по штукатурці та збірних конструкціях, підготовлених до фарбування 80 кв. м, улаштування покриттів з ламінату на шумогідроізоляційній прокладці без проклеювання швів клеєм - 112,5 кв. м, улаштування плінтусів дерев`яних - 79 м, акрилення стику плінтуса - 79 м, фарбування плінтуса - 79 м та збирання меблів - 65 деталей.
При цьому, оцінювачем, аналізуючи результати проведеного обстеження приміщень квартири та наявних пошкоджень оздоблювальних покриттів, зроблено висновок, що вказані пошкодження виникли внаслідок залиття рідиною (сліди намокання опоряджувальних покриттів) та експлуатації приміщень за цільовим призначенням у якості житлових приміщень.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Аналіз положень ст. ст. 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди, її розмір, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненою шкодою.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Порядком подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2015 року № 474 (далі - Порядок № 474) визначено процедуру подання на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб електричну енергію і газ, комерційних розрахунків за спожиту теплову енергію і воду, що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку. Дія цього Порядку поширюється на операторів зовнішніх інженерних мереж (суб`єктів господарювання), що здійснюють обслуговування засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду), суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро - та газопостачання для побутових потреб, а також споживачів відповідних послуг - фізичних осіб, співвласників багатоквартирного будинку, у власності яких перебувають засоби вимірювальної техніки (п. 1 вказаного Порядку).
Абзацом 2 п. 9 Порядку № 474 визначено, що демонтаж засобу вимірювальної техніки проводиться представником виконавця виключно у присутності споживача та оформляється актом за формою згідно з додатком 2.
На час проведення періодичної повірки або ремонту засобу вимірювальної техніки виконавець встановлює тимчасовий засіб вимірювальної техніки (п. 11 Порядку № 474).
За змістом ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч.ч. 1, 4 ст. 4 згаданого Закону).
Статтею 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; звітувати загальним зборам про виконання кошторису об`єднання за рік; забезпечувати виконання вимог статуту об`єднання; виконувати свої договірні зобов`язання; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна; припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками; у випадках, передбачених законодавством, статутом об`єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.
Пункт 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
У ч. 1 ст. 1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Беручи до уваги те, що у справах про відшкодування шкоди згідно із ч. 2 ст. 1166 ЦК України обов`язок доведення відсутності вини несе відповідач, суд дійшов висновку, що саме відповідач ТОВ «Мастергаз» не довів відсутності свої вини у спричиненні залиття квартири позивача, оскільки останній, як суб`єкт господарювання, що здійснював обслуговування засобу вимірювальної техніки (лічильника теплової енергії) в квартирі позивача, та провівши його демонтаж, всупереч п. 11 Порядку № 474 на час проведення періодичної повірки або ремонту засобу вимірювальної техніки, не встановив тимчасовий засіб вимірювальної техніки, що і призвело до залиття 19.10.2023 року належного ОСОБА_1 житлового приміщення під час включення в багатоквартирному будинку на АДРЕСА_8 центрального опалення.
Викладені у відзиві доводи ТОВ «Мастергаз» щодо нездійснення установки тимчасової вставки або заглушки у випадках, коли існує можливість перекриття подачі теплоносія за допомогою крану лише підтверджує недбалість ТОВ «Мастергаз» по виконанню свого обов`язку із встановлення тимчасового засобу вимірювальної техніки під час демонтажу 03.10.2023 року засобу вимірювальної техніки в квартирі позивача.
При цьому, з наданих ТОВ «Мастергаз» до відзиву фото неможливо з`ясувати, чи на трубі та безпосередньо перед лічильником наявний кран перекриття подачі теплоносія.
Крім того, сам по собі підпис споживача в акті про демонтаж ЗВТ (лічильника теплової енергії) № 202956 від 03.10.2023 року (ID_ № Замовлення 12444519 Додаток 2 до Порядку, затвердженого Постановою КМУ України від 08.07.2015 року № 474), жодним чином не підтверджує фактів як існування такого крана, так і його технічного стану, адже ні одної примітки із таким змістом вказаний акт не містить, а лише вказує на те, що останній претензій по об`єму, якості та строках виконання робіт немає, що й також не звільняє ТОВ «Мастергаз» від обов`язків по виконанню процедури на подання на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, встановленої Порядком № 474.
Суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення майнової шкоди саме з ТОВ «Мастергаз».
Що ж стосується вимог про солідарне стягнення вказаної шкоди внаслідок залиття житлового приміщення ОСОБА_1 також з відповідача ОСББ «АКОН-140», то суд вважає, що правові підстави для покладення такого обов`язку на останнього відсутні, оскільки матеріалами справи підтверджується, що аварійна ситуація виникла не в ході використання ОСББ «АКОН-140» спільного майна багатоквартирного будинку в частині обслуговування системи централізованого опалення, а в результаті демонтажу працівником ТОВ «Мастергаз» засобу обліку споживання тепла в системі опалення розведеного трубопроводу, що знаходився безпосередньо в квартирі позивача.
При цьому, суд вказує, що жодних доказів на спростування розміру завданих збитків, визначених у Звіті про визначення матеріальних збитків, що нанесені власнику пошкодженого майна, внаслідок затоплення трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 , складеного 05.12.2023 року, відповідач ТОВ «Мастергаз» суду не надав.
Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 цього Закону оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Отже суд оцінює вказаний Звіт як письмовий документ на підтвердження розміру майнової шкоди.
Оцінюючи та співвідносячи відомості, що містяться в Акті про залиття квартири АДРЕСА_2 від 19.10.2023 року, з результатами проведеного натурного обстеження, що викладені на фотознімках приміщення квартири, наявних у Звіті про визначення матеріальних збитків, що нанесені власнику пошкодженого майна, внаслідок затоплення трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 , складеного 05.12.2023 року, та якими зафіксовано наявні пошкодження оздоблювальних покриттів цього житлового приміщення, суд не вбачає ознак невідповідності та необґрунтованості визначення оцінювачем у Звіті розміру заподіяної ОСОБА_1 шкоди.
За таких обставин з відповідача ТОВ «Мастергаз» на користь позивача підлягає стягненню майнова шкода в розмірі 285 589,00 грн та 8 500,00 грн - вартість послуг, понесених позивачем за складання Звіту, що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг від 14.12.2023 року до Договору на проведення оцінки майна № VR231124-001 від 24.11.2023 року (а.с. 14).
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн, то суд зазначає наступне.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (ч. ч. 1,2 ст. 23 ЦК України).
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини передбачають відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач зазнав душевних страждань, спричинених затопленням квартири і пошкодження його майна.
Визначаючи розмір відшкодування моральної, суд враховує, що внаслідок залиття квартири пошкоджено майно ОСОБА_1 , що передбачає наявність душевних страждань, які є складовою моральної шкоди.
З огляду на вищевикладене, логічним є те, що з моменту затоплення ОСОБА_1 постійно перебуває у стресі, що негативно впливає на його здоров`я.
Однак доказів того, що внаслідок такого пошкодження майна позивач переніс сильні душевні страждання, які можна було б оцінити в 100 000,00 грн, не наведено, в зв`язку із чим, суд вважає недоцільним стягнення заявленої суми на відшкодування моральної шкоди.
При цьому, суд, вважає, з урахуванням суті позовних вимог та вищезазначених обставин справи, достатнім стягнення на користь позивача компенсації завданої моральної шкоди, в розмірі 10 000,00 грн, що стане справедливою сатисфакцією завданих позивачу моральних страждань, адже розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 року в справі № 752/17832/14-ц).
Враховуючи, що сукупністю зібраних доказів, судом встановлено наявність та розмір завданої позивачу шкоди в розмірі 285 589,00 грн в результаті залиття належної йому на праві власності квартири з вини ТОВ «Мастергаз», протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, тому саме за рахунок ТОВ «Мастергаз» на користь ОСОБА_1 підлягає компенсація завданої моральної шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування по справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем подано: копію Договору про надання правової допомоги № 204/10-23 від 20.10.2023 року; копію Додаткової угоди від 20.10.2023 року до Договору про надання правової допомоги № 204/10-23 від 20.10.2023 року з якої вбачається, що вартість послуг із супроводу у першій інстанції справи за позовом про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири становить 20 000,00 грн та визначено перелік наданих послуг; квитанцію б/н від 20.12.2023 року на підставі якої АБ «Приходько та партнери» прийнято від ОСОБА_1 20 000,00 грн (а.с. 71-72, 73, 74).
До суду від відповідача ТОВ «Мастергаз» клопотань про зменшення витрат позивача на правову допомогу не надходило та останній на передбачені ч. 4 ст. 137 ЦПК України обставини неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, понесених позивачем, не посилався.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що заявником документально підтверджено понесені витрати на правничу допомогу.
З урахуванням вимог ч. 4 ст. 137, ч. ч. 2, 3 ст.141 ЦПК України, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Згідно з квитанцією (ID 8553-4272-4699-6449) від 22.12.2023 року, позивачем сплачено при зверненні до суду судовий збір в сумі 3 929,60 грн (а.с. 7).
За правилами ст. 141 ЦПК України з ТОВ «Мастергаз» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 3 929,60 грн сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 158, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастергаз», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АКОН-140» про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастергаз» на користь ОСОБА_1 285 589,00 грн (двісті вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 00 копійок) на відшкодування завданої майнової шкоди та 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) компенсації завданої моральної шкоди.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастергаз» на користь ОСОБА_1 3 929, 60 грн (три тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 60 копійок) сплаченого судового збору, 8 500,00 грн (вісім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) витрат на проведення оцінки та 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на надання правової допомоги.
Відомості про сторін справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_9 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастергаз», код ЄДРПОУ 38321792, місцезнаходження: вул. Лариси Руденко, буд. 6-А, офіс 623, м. Київ, 02140;
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АКОН-140», код ЄДРПОУ 26253359, АДРЕСА_8, м. Київ, 03150.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2025 |
Оприлюднено | 20.02.2025 |
Номер документу | 125233083 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Хоменко В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні