Ухвала

від 14.02.2025 по справі 755/10908/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/10908/24

Провадження №: 4-с/755/11/25

У Х В А Л А

"14" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Катющенко В.П.

при секретарі: Онопрійчук Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), боржник - Державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на дії/бездіяльність органу примусового виконання, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить суд:

1. Залучити до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 замість ОСОБА_2 .

2. Поновити строк подання цієї скарги.

3. Визнати незаконними дії головного державного виконавця Єзерської Анастасії Михайлівни Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.02.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 за судовим наказом від 16.03.2018 по справі №755/3550/18 Дніпровського районного суду м. Києва.

4. Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Єзерської Анастасії Михайлівни Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження від 23.02.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 за судовим наказом від 16.03.2018 по справі №755/3550/18 Дніпровського районного суду м. Києва.

5. Зобов`язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу від 16.03.2018 по справі №755/3550/18 Дніпровського районного суду м. Києва.

6. Стягнути з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35011660) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу в сумі 12000 гривен, поштові витрати.

7. Зобов`язати керівника (начальника) Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомити суд і скаржника про виконання ухвали суду за наслідками розгляду цієї скарги не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання..

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судовим наказом від 16.03.2018 по справі №755/3550/18 визначено: стягнути з боржника Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» (Код ЄДРПОУ 02841347, 02002, м. Київ, вул. Туманяна, 15), на користь стягувача ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість по нарахованій, але не виплаченій сумі заробітної плати за період з 01.06.2017 по 31.12.2017 у розмірі 29 800 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот) грн 93 коп. На підставі вищезазначеного судового наказу 02.05.2018 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5. Стягувач ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Єдиним спадкоємцем стягувача ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08.08.2023. ОСОБА_1 набула статусу правонаступника та відповідно всіх процесуальних прав та обов`язків стягувача - ОСОБА_2 . Судовий наказ від 16.03.2018 по справі №755/3550/18 Дніпровського районного суду м. Києва станом на сьогоднішній день залишається не виконаним, боржник не погашає заборгованість та ухиляється від добровільного виконання даного судового рішення. Виконавче провадження НОМЕР_5 було завершено згідно Постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.02.2023. Де зараз перебуває виконавчий документ скаржнику невідомо. Згідно актуальної інформації з «Автоматизована система виконавчого провадження» станом на день подання цієї заяви будь-які відкриті виконавчі провадження, де стягувачем виступає ОСОБА_2 , відсутні. 23.02.2023 виконавче провадження НОМЕР_5 було завершено нібито у зв`язку зі сплатою боргу. Але об`єктивно людина, яка померла, не може отримувати грошові кошти. 08.08.2023 дружина ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом, в якому вказано, що у ОСОБА_2 було 3 рахунки в АТ КБ «Приватбанк», залишки на яких 56,37 грн, 3308,29 грн, 30,00 грн. Вказане свідчить, що як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 не отримували кошти за судовим наказом. ОСОБА_1 зверталась до боржника щодо сплати боргу, але її звернення взагалі залишилося без відповіді. Скаржник вважає постанову державного виконавця від 23.02.2023, якою було завершено виконавче провадження НОМЕР_5, незаконною, а також такою, що порушує його права та свободи.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.01.2025 скаргу було прийнято до провадження та призначено до судового розгляду; витребувано: з архівного відділу Дніпровського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи №755/3550/18; з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) копії, належним чином засвідчені, матеріали виконавчого провадження НОМЕР_5.

Вказану ухвалу суду представнику скаржника, суб`єкту оскарження та боржнику було направлено 14.01.2025 засобами електронного зв`язку та цього ж дня було доставлено до електронного кабінету в системі «Електронний суд», про що свідчать довідка про доставку електронного документу.

23.01.2025 надійшла відповідь з відділу архівної роботи про те, що матеріали цивільної справи №755/3550/18 передано на розгляд до Київського апеляційного суду та станом на день надання відповіді до суду не поверталися.

31.01.2025 з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) копії, через систему «Елуктронний суд» подані належним чином засвідчені, матеріали виконавчого провадження НОМЕР_5.

В судове засідання 14.01.2025 учасники справи не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом доставки судової повістки до їх електронних кабінетів в системі «Електронний суд», про що свідчать довідка про доставку електронного документу.

У поданій скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просив суд розглядати справу у відсутність скаржника та її представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За нормою ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що Дніпровським районним судом м. Києві 16.03.2018 у справі №755/3550/18 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати з Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм», видано судовий наказ яким стягнуто з боржника Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» (Код ЄДРПОУ 02841347, 02002, м. Київ, вул. Туманяна, 15), на користь стягувача ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість по нарахованій, але не виплаченій сумі заробітної плати за період з 01.06.2017 по 31.12.2017 у розмірі 29 800 грн. 93 коп.

02.05.2018 постановою старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Федоріною А.М. відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 з примусового виконання судового наказу №755/3550/18 виданого 20.04.2018 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з УСТФ «Укртелефільм» на користь ОСОБА_2 боргу 29 800,93 грн.

10.05.2018 постановою старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Федоріною А.М., приєднано виконавче провадження НОМЕР_5 до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_6, яке веде Дніпровський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.

Розпорядженням державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Єзерської А.М. НОМЕР_5 від 16.02.2023, затвердженого начальником ДВС 16.02.2023 Андрющенко І.В., грошові кошти у сумі 928,74 грн, що надійшли 07.11.2019, 7362,5 грн, що надійшли 25.11.2019, 5490,99 грн, що надійшли 17.12.2019, 3185350 грн, що надійшли 07.02.2023, 3202545,95 грн, що надійшли 08.02.2023 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 755/3550/18, виданого 20.04.2018 суд загальної юрисдикції (Дніпровський районний суд міста Києва), зведеного виконавчого провадження від 03.08.2017 № НОМЕР_6 про стягнення грошових коштів з Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», керуючись статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження», необхідно перерахувати: 29800,93 грн на користь ОСОБА_2 на IBAN НОМЕР_3 (п/р №

---

ід. №

---

) в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код за ЄДРПОУ 14360570, згідно з судовий наказ № 755/3550/18, виданого 20.04.2018 суд загальної юрисдикції (Дніпровський районний суд міста Києва).

Відповідно до платіжної інструкції №20611 від 16.02.2023 платником - Дніпровський ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ, код 35011660 в АТ «Укрексімбанк» (м.Київ), з рахунку НОМЕР_4 , перераховано отримувачу - ОСОБА_2 , код НОМЕР_2 , надавач платіжних послуг отримувача - АТ КБ «ПриватБанк» (м.Київ), рахунок НОМЕР_3 , грошові кошти в сумі 29 800,93 грн, призначення платежу: №755/3550/18; 20.04.2018, УСТФ «Укрателефільм», НОМЕР_5. Платіж проведено банком АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313) 16.02.2023.

23.02.2023 постановою головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Єзерської А.М., виконавче провадження НОМЕР_5 з примусового виконання судового наказу №755/3550/18 виданого 20.04.2018 Дніпровським районним суд м. Києва про стягнення з УСТФ «Укртелефільм» на користь ОСОБА_2 боргу 29 800,93 грн, закінчено на підставі п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом

Частиною першою статті 40 вказаного Закону визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

В межах розгляду даної справи судом встановлено, що виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №755/3550/18 виданого 20.04.2018 Дніпровським районним суд м. Києва про стягнення з УСТФ «Укртелефільм» на користь ОСОБА_2 боргу 29 800,93 грн, закінчено на підставі п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку із фактичним виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчого документу.

Факт фактичного та повного виконання судового наказу виданого Дніпровським районним судом м. Києва №755/3550/18 про стягнення з УСТФ «Укртелефільм» на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 29 800,93 грн, підтверджується розпорядженням державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Єзерської А.М. НОМЕР_5 від 16.02.2023 та платіжною інструкцією №20611 від 16.02.2023.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Аналізуючи вищенаведені обставини у сукупності із письмовими доказами наявними у справі, суд доходить до висновку, що в діях державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відсутні порушення вимог Закону під час прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження, а його дії вчинені у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим доводи скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В частині вимог скарги про залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 замість ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику наступне.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

У відповідності до норм ст.ст. 46, ч. 1 ст. 47 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

08.08.2023 державним нотаріусом Десятої київської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом, в якому зазначено спадкоємцем майна ОСОБА_2 , його дружину ОСОБА_1 .

За вимог ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства.

Зазначені правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10.

Таким чином, вирішуючи заявлені вимоги, у межах розгляду даної заяви, з урахуванням спірних правовідносин сторін, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про залучення правонаступника, оскільки заміна стягувача його правонаступником не має дійсної процесуальної мети, зважаючи на те, що не існує підстав для відновлення виконавчого провадження.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на ту обставину, що у свідоцтві про право на спадщину за законом, що видане 08.08.2023 ОСОБА_1 на спадщину, яка складається з вкладів з відповідними відсотками, суми грошових коштів, які перебувають на рахунках та картках померлого, в тому числі і на рахунку НОМЕР_3 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», вказані відповідно до повідомлення останнього від 14.02.2023. При цьому, перерахування грошових коштів в сумі 29 800,93 грн по виконавчому документу №755/3550/18 на вказаний рахунок, відбулося на підставі платіжної інструкції №20611 від 16.02.2023, тобто після надання банком повідомлення про залишок коштів на рахунку. Вказане свідчить про те, що заявник не позбавлена можливості звернення до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказані грошові кошти, або до банку з метою з`ясування коштів належних до виплати підставі на свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.08.2023.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про не обґрунтованість вимог скарги , що є підставою для залишення скарги без задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

У зв`язку із відмовою у задоволенні скарги, стягнення на користь заявника судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, не здійснюється.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. При цьому пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Враховуючи наведене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 39, 40, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 5, 12, 13, 18, 46, 48, 55, 258-261, 268, 353, 354, 447-452 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (код в ЄДРПОУ: 35011660, вул. Євгена Сверстюка, 15, м. Київ), боржник - Державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» (код в ЄДРПОУ: 02841347, вул. О.Туманяна, 15, м. Київ) на дії/бездіяльність органу примусового виконання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: