Постанова

від 13.02.2025 по справі 686/29013/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/29013/24

Провадження № 22-ц/820/410/25

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.

з участю представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/29013/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Ксьондзиком Юрієм Юрійовичем, на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2024 року про закриття провадження у частині вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя, в якому просила, здійснити поділ майна, що є спільною сумісною власністю, а саме: виділити у власність позивача квартиру АДРЕСА_1 , припинивши право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру та автомобіль марки Volkswagen Passat, д.н. НОМЕР_1 , VINWVWZZZ3CZJE005231, виділити у власність відповідача - будівлю комори у будинку АДРЕСА_2 та причепа автомобільний. Окрім цього, позивач просила суд в порядку поділу майна подружжя визнати за нею право на 1/2 частку всіх видів доходів ТзОВ «МГК-Граніт».

У грудні 2024 року представник ОСОБА_2 адвокат Місяць А.П. подав заяву про закриття провадження у частині заявлених позовних вимог, а саме щодо визнання права на частину всіх видів доходу «МГК-Граніт», при цьому представник відповідача посилався, що відповідно до відомостей, що наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перелік засновників/учасників ТзОВ «МГК-Граніт», розмір частки ОСОБА_2 у товаристві становить 90%, а ОСОБА_1 10%. Таким чином, позивачка має право лише на 10 % у статутному капіталі товариства, однак звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 фактично заявляє вимогу поділ доходів товариства по частці, тобто претендує вже на 50% доходів товариства. Розподіл ж доходів чи девідендів товариства здійснюється відповідно до законодавств, що регулює господарські правовідносини, у порядку визначено Статутом такого товариства, та пропорційно до розміру часток у порядку господарського судочинства.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2024 року клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Місяця А.П. задоволено, провадження у цивільній справі 686/29013/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в частині заявленої вимоги про визнання за ОСОБА_1 права на частину всіх видів доходів ТзОВ «МГК-Граніт», закрито.

ОСОБА_1 та її представник адвокат Ксьондзик Ю.Ю. подали апеляційну скаргу, посилаються на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, невідповідність висновків суду обставинам справи. Так представник апелянтки, вважає що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що правовий режим спільної сумісної власності подружжя не поширюється на корпоративні права у товаристві, оскільки, якщо один із членів подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього товариства, а в іншого з подружжя право власності на майно, трансформується в право вимоги, тобто зобов`язальне право трансформується в право вимоги. Зобов`язальне право, сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства. Отже, висновок суду про те що правовий режим спільної сумісної власності подружжя не поширюється на корпоративні права у ТзОВ «МГК-Граніт» не відповідає обставинам справи, так як корпоративні права товариства якраз і не є предметом позову у даній справі. Крім того, саме частка у статному капіталі 90%, яка лише титульно належить відповідачу і породжує виникнення прав та обов`язків у іншого з подружжя.

Тому, ОСОБА_1 та її представник адвокат Ксьондзиком Ю.Ю., просять скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до статті 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 25.10.2024, через свого представника адвоката Ксьондзика Ю.Ю., звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Однією з вимог позивач просила суд в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право на 1/2 частку всіх видів доходів Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК-Граніт» (код ЄДРПОУ 36952992).

Ухвалою суду від 29.10.2024 відкрито провадження у справі, вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено її до підготовчого судового засідання.

03.12.2024 на адресу суду від представника відповідача адвоката Місяця А.П., надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині заявленої вимоги про визнання за ОСОБА_1 права на 1/2 частку всіх видів доходів Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК-Граніт» (код ЄДРПОУ 36952992) з тих підстав, що в цій частині спір має ознаки корпоративного, а отже не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказане клопотання оскаржуваною ухвалою було задоволено.

Відповідно до відомостей, що наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перелік засновників/учасників ТОВ «МГК-Граніт» наступний: - ОСОБА_2 (частка у розмірі 90%); - ОСОБА_1 (частка у розмірі 10%). Указані обставини не заперечуються самим позивачем у справі.

Згідно ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства.

Відповідно до ст.. 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Згідно ізчст.96-1ЦК Україниправа учасниківюридичних осіб(корпоративніправа)-це сукупністьправомочностей,що належатьособі якучаснику (засновнику,акціонеру,пайовику)юридичної особивідповідно дозакону тастатуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, поряд з іншими брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав";

Отже розподіл ж доходів чи дивідендів товариства здійснюється відповідно до законодавства, що регулює господарські відносини, у порядку визначеному Статутом такого товариства, та пропорційно до розміру часток учасників/засновників у статутному капіталі товариства.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є засновниками ТОВ «МГК-Граніт». Статутний внесок позивача становить 10%, а відповідача відповідно 90% від статутного капіталу, який визначений у розмірі 534 000 грн.

Статутний капітал, вартість основних фондів товариства, у тому числі прибуток дохід товариства є спільною частковою власністю засновників товариства, відповідно до часток у статутному капіталі.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини вказав, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина першастатті 19 ЦПК України).

Господарський процесуальний кодекс України установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (п. п. 3, 4, 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Як вбачається з позову позивач просила суд визнати за нею право на 1/2 частку всіх видів доходів ТзОВ «МГК-Граніт», засновником якого є вона зі статутним внеском 10% та відповідач зі статутним внеском 90%.

Отже за змістом вищевказаної позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на частку всіх видів доходів ТзОВ «МГК-Граніт» фактично є корпоративним спором між учасниками товариства щодо виникнення та здійснення корпоративних прав між учасником товариства щодо розподілу доходів і прибутків товариства.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18, справи у спорах щодо правочинів незалежно від їх суб`єктного складу, що стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами, так само як і спори, які виникають у подружжя щодо прав власності у корпоративних правах суб`єктів господарювання. Указані справи мають розглядатися в межах господарського судочинства, адже це питання більше стосується ведення господарської діяльності, ніж сімейних стосунків.

Отже, з огляду на зміст вищевказаної позовної вимоги та предмету позову за цією слід дійти висновку. що дана справа віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Згідно із ч. 4 ст. 188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, маючи право на частку у статутному капіталі ТОВ «МГК-Граніт» у розмірі 10%, заявляючи вимогу про визнання за нею права власності на всіх видів доходів (тобто 50%) цього товариства, обґрунтовуючи даний спір як поділ майна подружжя, фактично намагається за рахунок такого поділу отримати доходи товариства, на які не має права як його учасник, а тому вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те що правовий режим спільної сумісної власності подружжя не поширюється на корпоративні права у товаристві, оскільки якщо один із членів подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього товариства, а в іншого з подружжя право власності на майно, трансформується в право вимоги, виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства слід відхилити.

В даній справі позивач як і відповідач є засновниками товариства та дивіденди за рахунок чистого прибутку товариства, дохід від його діяльності мають ділитись між ними пропорційно до розміру їхніх часток та відповідно не можуть ділитись як спільне сумісне майно подружжя в рівних частках.

Що стосується посилань апелянта, що належність частки у статутному капіталі юридичної особі лише одному з подружжя не позбавляє іншого з подружжя доводи наявність права на спільної сумісної власності на частку в статутному капіталі, то такі посилання суд не приймає до уваги.

Предметом вищевказаної позовної вимог є визнання за позивачем права власності на всіх видів доходів (тобто 50%) Товариства, а не права спільної власності товариства на частку в статутному капіталі, що належить відповідачу, що є різним за своєю юридичною природою.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається

Керуючись ст. ст.374,375,382,384,389,390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Ксьондзиком Юрієм Юрійовичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 лютого 2025 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова