Ухвала

від 18.02.2025 по справі 460/834/25

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

18 лютого 2025 року м. Рівне№460/834/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. розглянувши адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДержавної установи "Городищенська виправна колонія (№ 96)" про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№ 96)" про визнання бездіяльності протиправною щодо не нарахування та не виплати середньої заробітної плати за несвоєчасний розрахунок при звільненні, зобов`язання відповідно до Порядку № 100 від 08.02.1995 нарахувати та виплатити з 01.01.2023 по 27.12.2024 середню заробітну плату за несвоєчасний розрахунок при звільненні (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Ухвалою суду від 31.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

17.02.2025 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивовано тим, що згідно даних підсистеми «Електронний суд» Відповідачем було отримано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року по справі № 460/651/25, відповідно до якої позовну заяву ОСОБА_1 до державної установи "Городищенська виправна колонія (№ 96)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. У зазначеній позовній заяві Позивач просить суд визнати бездіяльність протиправною щодо не нарахування та не виплати середньої заробітної плати за несвоєчасний розрахунок при звільненні; зобов`язати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 нарахувати та виплатити за шість місяців середню заробітну плату за несвоєчасний розрахунок при звільненні. В адміністративній справі № 460/834/25 у позовній заяві позивач просить суд визнати бездіяльність протиправною щодо не нарахування та не виплати середньої заробітної плати за несвоєчасний розрахунок при звільненні; зобов`язати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 нарахувати та виплатити за за період з 01.01.2023 по 27.12.2024 середню заробітну плату за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Вказує, що з 19.07.2022 діє редакція ст.117 КЗпП України, якою передбачено, що роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців. Позивач проходив службу в державній установі «Городищенська виправна колонія (№96)» та його було звільнено 31 грудня 2022 року відповідно до наказу № 205/ОС-22 від 26.12.2022. Таким чином, період з 01.01.2023 по 30.06.2023 є тим спірним періодом, за який відповідач може понести відповідальність передбачену статтею 117 КЗпП України у межах розгляду обох справ №460/ 651/25 та №460/834/25. Крім того, зазначає, що предметом спору в межах адміністративної справи №460/834/25 були заявленні позовні вимоги ОСОБА_1 про:

- визнати бездіяльність протиправною щодо не нарахування та не виплати середньої заробітної плати за несвоєчасний розрахунок при звільненні;

- зобов`язати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 нарахувати та виплатити з 01.01.2023 по 27.12.2024 середню заробітну плату за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Разом з тим, в межах цієї адміністративної справи представником позивача заявлені позовні вимоги про:

- визнати бездіяльність протиправною щодо не нарахування та не виплати середньої заробітної плати за несвоєчасний розрахунок при звільненні;

- зобов`язати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 нарахувати та виплатити за шість місяців ОСОБА_1 середню заробітну плату за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Таким чином, зазначає, що предмети спору у цій адміністративній справі та адміністративній справі №460/651/25 є тотожними. Отже, вказує, що позовну заяву ОСОБА_1 до державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні у справі № 460/834/25 слід залишити без розгляду, оскільки спір між цими самими сторонами, про цей самий предмет і з цих самих підстав розглядається Рівненським окружним адміністративним судом в рамкам адміністративної справи № 460/651/25.

Розглянувши матеріали справи та заявлене клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З аналізу вказної норми права суд дійшов висновку, що дана підстава для залишення позову без розгляду спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожних спорів.

При цьому, в межах вирішення питання щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з наявністю у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, необхідно враховувати, що підстава позову це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Також, суду слід зазначити, що позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються нетотожними і суддя не вправі залишати один із позовів без розгляду. Аналогічна правова позиція щодо умов застосування положень пункту 3 частини першої статті 240 КАС України висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.10.2024 у справі №580/1569/23.

Так, предметом спору в межах цієї адміністративної справи були заявленні позовні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити з 01.01.2023 по 27.12.2024 середню заробітну плату за несвоєчасний розрахунок при звільненні під час виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у справі №460/22139/23.

Разом з тим, в межах адміністративної справи № 460/651/25 були заявленні позовні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити за шість місяців середню заробітну плату за несвоєчасний розрахунок при звільненні під час виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі № 460/22075/23.

Таким чином, підстави позову у цій адміністративній справі та адміністративній справі №460/651/25 не є тотожними.

Враховуючи зазначені висновки суду, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтею 240, пунктом 16 частини п`ятої статті 243, статтями 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Державної установи "Городищенська виправна колонія (№ 96)" про залишення позовної заяви без розгляду, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений дата 18 лютого 2025 року

Суддя Д.П. Зозуля