Рішення від 17.02.2025 по справі 340/5317/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року справа № 340/5317/24 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Паламаря П.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін заяву адвоката Усатенка В.Ю. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №340/5317/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області, третя особа Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду з Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи за позовною заявою адвоката Усатенка В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Чміленка, 41), в якій просить:

-визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Кіровоградській області щодо не проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення позивачу з 24.07.2002 по 10.06.2003 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.1992р. №256-04т Про заходи щодо виконання Закону України Про оперативно-розшукову діяльність в трьохкратному розмірі;

-зобов`язати Управління МВС України в Кіровоградській області нарахувати та виплати позивачу грошове забезпечення за період з 24.07.2002 по 10.06.2003 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.1992р. №256-04т Про заходи щодо виконання Закону України Про оперативно-розшукову діяльність в трьохкратному розмірі з урахуванням індексу інфляції в період невиплати грошового забезпечення з 24.07.2002 року.

Згідно позовної заяви адвокатом повідомлено, що на підставі ч. 7 ст. 139 КАС України, позивачем докази понесених витрати на професійну правничу допомогу будуть подані після ухвалення рішення.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 закрито провадження у адміністративній справі №340/5317/24 в частині позовних вимог щодо нарахування індексу інфляції з 24.07.2002 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №340/5317/24 задоволено:

-визнано протиправною бездіяльність Управління МВС України в Кіровоградській області щодо не проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 24.07.2002 по 10.06.2003 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.1992р. №256-04т Про заходи щодо виконання Закону України Про оперативно-розшукову діяльність в трьохкратному розмірі;

-зобов`язано Управління МВС України в Кіровоградській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 24.07.2002 по 10.06.2003 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.1992р. №256-04т Про заходи щодо виконання Закону України Про оперативно-розшукову діяльність в трьохкратному розмірі.

17.02.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Усатенка В.Ю. надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з судових витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Заява вмотивована тим, що у даній справі позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5000грн., що підтверджується відповідними доказами, а саме: договором про надання правничої допомоги.

Згідно ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (ч. 5 ст. 143 КАС України).

Частиною 1 ст. 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Окрім того, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.(ч. 3 ст. 252 КАС України).

Вирішуючи заяву по суті щодо відшкодування витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частина 3 ст. 139 КАС України унормовує, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що між ОСОБА_1 та адвокатом Усатенко В.Ю. укладено договір №б/н від 19.07.2023 року про надання правової допомоги.

Згідно додаткової угоди до договору №б/н від 15.02.2025, розмір гонорару є фіксованим і становить 5000 грн. за надану професійну правничу допомогу по справі №340/5317/24.

Судом встановлено, що згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №25 від 15.02.2025, ОСОБА_1 сплачено 5000грн. за надану правничу допомогу.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Враховуючи особливості предмета спору, ціну позову, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи, яка є незначної складності, в даній категорії справ, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, закриттям провадження в частині позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що заява представника позивача підлягає до часткового задоволення.

Таким чином, до відшкодування витрат на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу лише у розмірі 4000,00 грн.

Згідно ч. 5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 238, 252, КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Доповнити рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 року по справі №340/5317/24.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (код ЄДРОПУ 08592224) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4000,00 гривень (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Копію додаткового рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР