ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2025 року справа №200/2341/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року (головуючий суддя І інстанції Циганенко А.І.), у справі № 200/2341/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомірській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомірській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 16 лютого 2024 року №052530004293 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не зарахування до пільгового стажу:
періодів перебування у відпустках в зв`язку з навчанням з 02 по 12 червня 2006 року, з 02 по 10 вересня 2006 року, з 02 по 17 січня 2007 року, з 02 по 15 червня 2007 року, з 02 по 13 вересня 2007 року, з 02 по 15 грудня 2007 року, з 02 по 15 квітня 2008 року, з 02 по 16 травня 2008 року, з 02 по 06 жовтня 2008 року, з 02 по 14 лютого 2009 року, з 02 по 07 березня 2009 року, 02 по 16 червня 2009 року, 02 по 10 вересня 2009 року, з 02 по 16 грудня 2009 року, з 03 по 17 квітня 2010 року, з 02 по 03 жовтня 2010 року;
періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 02 по 03 березня 2010 року, з 02 квітня 2010 року, з 02 травня 2013 року, з 02 по 04 червня 2014 року, з 02 по 04 листопада 2017 року, з 02 по 06 вересня 2022 року;
періодів проходження військової служби з 20 березня у по 27 листопада 2015 року, з 28 по 30 листопада 2015 року, з 02 по 19 квітня 2016 року, з 30 грудня 2017 року по 29 квітня 2018 року, з 10 травня 2018 року по 31 серпня 2018 року, з 03 жовтня 2018 року по 23 червня 2019 року, з 25 липня 2019 року по 02 січня 2020 року, з 18 січня по 29 червня 2020 року, з 14 липня по 31 жовтня 2020 року, з 01 листопада 2020 року по 28 травня 2021 року із розрахунку один місяць служби за три місяці у відповідності до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пунктів 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб»;
до страхового та пільгового стажу періоду проходження військової служби з 28 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року;
- зобов`язати відповідача-2 зарахувати до пільгового стажу періоди перебування у відпустках в зв`язку з навчанням з 02 по 12 червня 2006 року, з 02 по 10 вересня 2006 року, з 02 по 17 січня 2007 року, з 02 по 15 червня 2007 року, з 02 по 13 вересня 2007 року, з 02 по 15 грудня 2007 року, з 02 по 15 квітня 2008 року, з 02 по 16 травня 2008 року, з 02 по 06 жовтня 2008 року, з 02 по 14 лютого 2009 року, з 02 по 07 березня 2009 року, 02 по 16 червня 2009 року, 02 по 10 вересня 2009 року, з 02 по 16 грудня 2009 року, з 03 по 17 квітня 2010 року, з 02 по 03 жовтня 2010 року;
періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 02 по 03 березня 2010 року, з 02 квітня 2010 року, з 02 травня 2013 року, з 02 по 04 червня 2014 року, з 02 по 04 листопада 2017 року, з 02 по 06 вересня 2022 року;
періоди проходження військової служби з 20 березня по 27 листопада 2015 року, з 28 по 30 листопада 2015 року, з 02 по 19 квітня 2016 року, з 30 грудня 2017 року по 29 квітня 2018 року, з 10 травня 2018 року по 31 серпня 2018 року, з 03 жовтня 2018 року по 23 червня 2019 року, з 25 липня 2019 року по 02 січня 2020 року, 18 січня по 29 червня 2020 року, з 14 липня по 31 жовтня 2020 року, з 01 листопада 2020 року по 28 травня 2021 року із розрахунку один місяць служби за три місяці у відповідності до статті 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, пункту 3, 4 постанови КМУ від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб»;
до страхового та пільгового стажу періоду проходження військової служби з 28 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року;
та призначити, нарахувати і виплатити позивачу з дня звернення за пенсією, а саме з 09 лютого 2024 року, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та при призначенні врахувати статтю 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% її середньої заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки в судовому рішенні) позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення про відмову в призначенні пенсії №052530004293, прийняте 16 лютого 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, подану 09 лютого 2024 року, за результатом розгляду якої прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог не погодився позивач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив:
рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року по справі №200/2341/24 скасувати у частині не зарахування періодів проходження військової служби з 20 березня 2015 року по 27 листопада 2015 року, з 28 по 30 листопада 2015 року, з 02 по 19 квітня 2016 року, з 30 грудня 2017 року по 29 квітня 2018 року, з 10 травня по 31 серпня 2018 року, з 03 жовтня 2018 року по 23 червня 2019 року, з 25 липня 2019 року по 02 січня 2020 року, 18 січня по 29 червня 2020 року, з 14 липня по 31 жовтня 2020 року, з 01 листопада 2020 року по 28 травня 2021 року до пільгового стажу з розрахунку один місяць за три місяці і зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийняти у даній частині нове рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу періоди проходження військової служби з 20 березня 2015 року по 27 листопада 2015 року, з 28 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року, з 02 квітня 2016 року по 19 квітня 2016 року, з 30 грудня 2017 року по 29 квітня 2018 року, з 10 травня 2018 року по 31 серпня 2018 року, з 03 жовтня 2018 року по 23 червня 2019 року, з 25 липня 2019 року по 02 січня 2020 року, 18 січня 2020 року по 29 червня 2020 року, з 14 липня 2020 року по 31 жовтня 2020 року, з 01 листопада 2020 по 28 травня 2021 року із розрахунку один місяць служби за три місяці та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, подану 09 лютого 2024 року, за результатом розгляду якої прийняти відповідне рішення.
Зазначив, що вищевказані періоди мають бути зараховані до пільгового стажу у кратному співвідношенні.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/2341/24, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
09 лютого 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подав заяву на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини3статті114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
16 лютого 2024 року рішенням №052530004293 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії, у зв`язку з недосягненням 50 річного віку та не відповідності заяви до поданих документів.
Згідно з рішенням стаж становить 36 років 1 місяць 29 днів
Пільговий стаж за Списком №1 16 років 6 місяці 14 днів.
Пільговий стаж на роботах підземних професій 20 років 7 місяців 20 днів
Навчання за фахом 1 місяць 4 дні
Вік заявника 40 років.
До страхового та пільгового стажу роботи зараховані всі періоди.
Згідно з реєстром застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності, зокрема з 18.07.2003.
До страхового стажу не зараховано період навчання відповідно до диплому НОМЕР_1 з 01.09.2004 по 30.06.2008, оскільки даний період відсутній в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату страхових внесків.
До страхового стажу не зараховано період проходження військової служби відповідно довідки від 10.05.2016 №820/30-РЕС, виданої Військовою частиною польова пошта НОМЕР_2 з 28.11.2015 по 31.12.2015, у зв`язку з відсутністю відомостей в реєстрі застрахованих осіб загальнообов`язкового соціального страхування з 01.07.2000 по 31.12.2016.
Згідно з формою РС-право страховий стаж ОСОБА_2 обчислений в кількості 20 років 8 місяців 24 дні, робота за Списком №1 16 років 6 місяців 14 днів, в тому числі військова служба з 14.11.2001 по 15.04.2003 1 рік 5 місяців 2 дні, військова служба в особливий період з 20.03.2015 по 30.06.2015 3 місяці 11 днів, військова служба інша з 01.07.2015 по 27.112016 4 місяці 27 днів.
За інформацією, яка міститься в системі персоніфікованого обліку (Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) датою формування 23 квітня 2024 року) спеціальний стаж Ісаєва Ю.А. облікований
у роботодавця ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА "КАПІТАЛЬНА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ", ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА "СТАХАНОВА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРАСНОАРМІЙСЬКВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 33504964) за кодом ЗПЗ013А1
у 2006 році в кількості 8 місяців 4 дні,
у 2007 році повних 12 місяців,
у 2008 році повних 12 місяців,
у 2009 році повних 12 місяців,
у 2010 році повних 12 місяців,
у 2013 році повних 12 місяців,
у 2015 році повних 12 місяців,
у 2016 році повних 12 місяців,
у 2017 році повних 12 місяців,
у 2108 році повних 12 місяців,
у 2019 році повних 12 місяців,
у 2020 році повних 12 місяців,
у 2021 році повних 12 місяців,
у 2022 році повних 12 місяців.
у роботодавця ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за кодом ПСД003Г1
у 2020 році з липня по грудень повних 6 місяців.
Не погоджуючись з рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Статтею ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (п. 1).
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Таким чином, відповідно до діючого законодавства основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; а у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
За інформацією, яка міститься в системі персоніфікованого обліку (Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) датою формування 23 квітня 2024 року) спеціальний стаж Ісаєва Ю.А. облікований у роботодавця ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА "КАПІТАЛЬНА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ", ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА "СТАХАНОВА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРАСНОАРМІЙСЬКВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 33504964) за кодом ЗПЗ013А1 у 2006 році в кількості 8 місяців 4 дні, у 2007 році повних 12 місяців, у 2008 році повних 12 місяців, у 2009 році повних 12 місяців,
у 2010 році повних 12 місяців.
Згідно із записом №10 в трудовій книжці НОМЕР_4 , яка видана на ім`я позивача, останній з 27 квітня 2006 року працював гірником підземним з повним робочим днем в шахті на Державному підприємстві «Красноармійськвугілля» відокремлений підрозділ «Шахта «Стаханова».
Таким чином, період учбових відпусток з 02 по 12 червня 2006 року, з 02 по 10 вересня 2006 року, з 02 по 17 січня 2007 року, з 02 по 15 червня 2007 року, з 02 по 13 вересня 2007 року, з 02 по 15 грудня 2007 року, з 02 по 15 квітня 2008 року, з 02 по 16 травня 2008 року, з 02 по 06 жовтня 2008 року, з 02 по 14 лютого 2009 року, з 02 по 07 березня 2009 року, 02 по 16 червня 2009 року, 02 по 10 вересня 2009 року, з 02 по 16 грудня 2009 року, з 03 по 17 квітня 2010 року, з 02 по 03 жовтня 2010 року підлягає включенню до пільгового стажу за списком №1.
Щодо періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 02 по 03 березня 2010 року, з 02 квітня 2010 року, з 02 травня 2013 року, з 02 по 04 червня 2014 року, з 02 по 04 листопада 2017 року, з 02 по 06 вересня 2022 року колегія суддів зазначає наступне.
За інформацією, яка міститься в системі персоніфікованого обліку (Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) датою формування 23 квітня 2024 року) спеціальний стаж Ісаєва Ю.А. облікований у роботодавця ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА "КАПІТАЛЬНА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ", ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА "СТАХАНОВА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРАСНОАРМІЙСЬКВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 33504964) за кодом ЗПЗ013А1 у 2010 році повних 12 місяців, у 2013 році повних 12 місяців, у 2014 році повних 12 місяців, у 2017 році повних 12 місяців, у 2022 році повних 12 місяців.
Суд знову звертає увагу на те, що при обчисленні страхового (пільгового) стажу позивача за період роботи після 01 січня 2004 року територіальні органи Пенсійного фонду мають керуватися виключно даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток 3 до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року №7-6 «Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 року за №1000/9599 та постанови правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за № 1136/17152) (далі Довідник):
код ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення», постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» і від 16 січня 2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», і за результатами атестації робочих місць.
Таким чином, періоди з 02 по 03 березня 2010 року, з 02 квітня 2010 року, з 02 травня 2013 року, з 02 по 04 червня 2014 року, з 02 по 04 листопада 2017 року, з 02 по 06 вересня 2022 року підлягають включенню до страхового (пільгового) стажу позивача, оскільки, як встановлено судом, вказані періоди обліковані роботодавцем як спеціальний стаж за кодом ЗПЗ013А1.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовна вимога про обчислення пенсії у розмірі 80% від заробітної плати пред`явлена передчасно і задоволенню не підлягає, оскільки рішення про призначення пенсії незалежно від віку не було прийняте відповідачем та розмір пенсії, відповідно, не розрахований.
Пунктом 11 статті 11 Закону №1058-IV встановлено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу», є застрахованими особами.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (стаття 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», в редакції Закону України №3384-IX від 20.09.2023, яка була чинною на час прийняття спірного рішення, час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 1 стаття 8 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України"Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
17 липня 1992 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі Постанова №393).
На дату прийняття спірного рішення вказана постанова діяла в редакції постанови Кабінету Міністрів України №19 від 09.01.2024.
Постанова №393 визначає порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій за вислугу років особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
З 19 лютого 2022 року, дати публікації в газеті «Урядовий кур`єр» №35 постанови Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року, якою були внесені зміни до постанови №393, для призначення пенсій приймається до уваги тільки календарна вислуга, тобто вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів, а для визначення розміру пенсії вислуга років розраховується на пільгових умовах, зокрема, один місяць служби за три місяці участь у бойових діях у воєнний час.
З 19 лютого 2022 року відповідно до пунктів 2-1 та 3 Постанови №393 для призначення пенсій приймається до розрахунку тільки календарна вислуга, тобто вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів, а розрахована на пільгових умовах вислуга років застосовується для визначення розміру пенсії.
Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 07.09.2023 року у справі №560/9478/22.
В період з 2015 по 2021 роки стаття 119 КЗпП України діяла в редакції, відповідно до якої на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України"Про військовий обов`язок і військову службу"і"Про альтернативну (невійськову) службу","Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.1 Постанови №393 її дія застосовується для призначення пенсій за вислугу років відповідно доЗакону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб .
В межах спірних правовідносин позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за Законом №1058-ІV.
Посилання в доводах апеляційної скарги на практику Верховного Суду у справах №160/888/23, № 140/11144/23 та інших, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки правовідносини, які виникли у даних справах, стосувались видачі довідок та призначення пенсій за вислугу років, які передбачені Законом УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, тобто не є релевантними до правовідносин, які виникли в межах правовідносин у даній справі.
Таким чином, періоди проходження військової служби з 20 березня по 27 листопада 2015 року, з 02 по 19 квітня 2016 року, з 30 грудня 2017 року по 29 квітня 2018 року, з 10 травня по 31 серпня 2018 року, з 03 жовтня 2018 року по 23 червня 2019 року, з 25 липня 2019 року по 02 січня 2020 року, 18 січня по 29 червня 2020 року, з 14 липня по 31 жовтня 2020 року, з 01 листопада 2020 року по 28 травня 2021 року підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах в календарному обчисленні, тобто повної кількості календарних днів, а тому позовні вимоги про пільгове обчислення вказаних періодів є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі № 200/2341/24 залишити без змін
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 лютого 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
А.А. Блохін
І.В. Сіваченко
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2025 |
Оприлюднено | 20.02.2025 |
Номер документу | 125242797 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні