Постанова

від 17.02.2025 по справі 320/11136/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року Справа № 320/11136/24

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватрейд Групп»

до Київської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВС Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акватрейд Групп» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці (далі - Відповідач) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610119/1 від 06.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100230/2023/000704 від 06.09.2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість товарів за ціною договору (контракту) була підтверджена наданими ним до митниці документами.

При цьому, суд зазначив, що визначення строку оплати, зважаючи на положення статті 53 МК України, не може слугувати підставою неможливості підтвердження митної вартості.

Також суд першої інстанції відзначив, що заначений відповідачем показник (вага 17223,40 кг) є помилковим і не відповідає наявним у матеріалах справи документам.

Крім того, суд дійшов до висновку, що відсутність пакувального листа, враховуючи, що пакування не оплачувалося окремо, а включалося у ціну договору, не може впливати на можливість визначення митної вартості товару.

Разом з тим, суд відзначив, що під час митного оформлення і прийняття рішення про коригування митної вартості відповідач не вказував претензій до підтвердження витрат на транспортування та відповідних документів, жодних зауважень стосовно цієї складової митної вартості в рішенні про коригування не відображено.

Враховуючи вищевикладене, суд також вказав витребування митним органом додаткових документів невмотивованим та безпідставним.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, наполягаючи на тому, що спірне рішення про коригування митної вартості товару прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим, оскільки надані Позивачем до митного оформлення документи не містили достовірних та об?єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Зокрема Апелянт посилається на наступні розбіжності:

- згідно пункту 3.1 (умови платежу) зовнішньоекономічного контракту від 18.07.2022 №1807/2022/UA покупець здійснює оплату кожної партії товару з відстрочкою 90 календарних днів з дати інвойсу, однак в інвойсі від 01.09.2023 FS-EXP-0059/09/23 зазначена дата відстрочення платежу до 20.10.2023 (50 календарних днів);

- згідно інвойсу від 01.09.2023 FS-EXP-0059/09/23 зазначено що загальна вага нетто складає 17223,40 кг що відрізняється від загальної ваги нетто в митній декларації, а саме 18223,40 кг (різниця становить 1000 кг);

- згідно пункту 2.6 зовнішньоекономічного контракту від 18.07.2022 №1807/2022/UA продавець зобов?язаний надати покупцю пакувальний лист, в свою чергу в графі 44 митної декларації зазначеного документу не надано;

- декларантом було надано транспортний документ CMR від 01.09.2023 №0109231 в якому в графі 16 міститься відмітка перевізника «KREMAUTOTRANS P E», натомість, документів про здійснення транспортно-експедиційного обслуговування особою «KREMATOTRANS P E» до органу митного оформлення надано не було, а тому це є свідчення того, що була залучена третя особа до перевезення. Крім того, не надано заявку на перевезення вантажу, рахунок та Акт до митного оформлення не надані, отже не можливо проаналізувати маршрут та вартість перевезення та перевірити повноту декларування витрат на транспортування.

Апелянт стверджує, що у зв`язку з наведеним у Позивача були витребувані додаткові документи, які він декларант не надав, а отже він не скористався правом та можливістю усунути розбіжності, включити усі складові митної вартості, спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості та довести й підтвердити заявлену ним митну вартість товарів.

Також контролюючий орган наполягає на невідповідності висновків суду про те, що під час митного оформлення і прийняття рішення про коригування митної вартості відповідач не вказував претензій до підтвердження витрат на транспортування.

Разом з тим, Апелянт зазначає, що митна вартість скоригована митницею за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України, який не вимагає, щоб товар був ідентичним або подібним (аналогічним) за характеристиками, тому у рішенні й відсутні порівняння ідентичних або подібних (аналогічних) товарів.

Для підтвердження правильності своєї позиції, митний орган також посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема в постановах від 31.03.2020 по справі №804/46595/18, від 16.04.2019 по справі №804/16271/15, від 04.08.2021 у справі №520/3421/19.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 та 19.12.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем подано письмові пояснення у справі, в яких він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, стверджуючи про безпідставність доводів апеляційної скарги та правильність висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Акватрейд Групп» (код ЄДРПОУ 43611734), зареєстроване 06.05.2020, його місцезнаходження - 49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 117; основний вид діяльності - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Так, 18.07.2022 товариством «Акватрейд Групп» (покупець) укладено контракт №1807/2022/UA із компанією Aquapolis Sp.Z O.O. (у подальшому змінила назву на Aquamonkey Limited Liability Company) (продавець), за умовами якого продавець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених контрактом, постачати і передавати у власність покупцю продукцію, а покупець - приймати і оплачувати її. Найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість і ціни товару встановлюються у відповідних інвойсах на постачання, які є невід`ємною частиною контракту (а.с.14-18).

Товар поставляється окремими партіями. Поставка товару здійснюється партіями, сформованими на підставі замовлення покупця (пункт 1.3 контракту).

Ціни за одиницю товару визначаються у відповідних інвойсах на кожну партію. Поставка здійснюється на умовах EXW Інкотермс 2010 - Варшава, Польща (пункти 2.1 і 2.2 контракту).

Покупець здійснює оплату кожної партії товару з відстрочкою платежу у 90 календарних днів від дати інвойсу (пункт 3.1 контракту).

У інвойсі від 01.09.2023 №FS-EXP-0059/09/23, загальна ціна товару - 19703,15 Євро (Winter float-Length 0.5 артикул 97105 - 8600 штук, Winter plug rubber 1/25 артикул 97001 - 1680 штук, Winter plug rubber 1.5 артикул 97002 - 1800 штук, Winter plug rubber 2 артикул 97003 - 400 штук, Sample Vacuum cleaner 73292 артикул 73292100 - 1 штука).

Як пояснив позивач, що не заперечується митницею, такий товар призначено для догляду за водою у плавальних басейнах.

Так, 06.09.2023 до Київської митниці, на підставі договору про надання митно-брокерських послуг, товариством «Шерп» подано електронну митну декларацію №23UA100230018758U7, у якій для митного оформлення задекларовано товар «пластикові вироби для зменшення тиску льоду на поверхню басейну, зимовий пластиковий поплавок, вироби гумометалеві, обладнання для плавальних басейнів, пилососи з умонтованим електродвигуном побутові, призначені для чищення стінок, дна середніх басейнів» (а.с.21-23).

Митна вартість товару зазначена у Євро у сумі 19703,15 і визначена за основним методом (ціною договору).

На підтвердження заявленої товариством «Акватрейд Групп» митної вартості товару, разом із митною декларацією, до митного органу подано наступні документи (що стверджувалось позивачем і підтверджується наявними у матеріалах справи доказами):

- контракт від 18.07.2022 №1807/2022/UA;

- додаткова угода №1 від 30.12.2022;

- додаткова угода №3 від 23.03.2022;

- інвойс від 01.09.2023 №FS-EXP-0059/09/23 (декларація про походження товару);

- CMR №0109231 від 01.09.23;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №23 UA100230018642U5 від 05.09.2023;

- інвойс за яким продавець придбав товар у постачальника №52763134 від 17.07.2023;

- заява про те, що товари не включено в реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України від 06.09.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2310489 від 01.09.2023 (довідка про транспортні витрати);

- автотранспортну накладну від 01.09.2023 №0109231;

- договір про надання послуг митного брокера від 15.12.2019 №LLC/SCH-52/19;

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг із ТОВ «Шерп» від 15.12.2019

- опис від 06.09.2023;

- фото від 06.09.2023;

- копію митної декларації країни відправлення від 30.08.2023 №23S01RTI0A/82710/1449;

- копію митної декларації країни відправлення від 30.08.2023 №23PL301010E1214338 від 02.09.2023.

У свою чергу, митниця направила декларанту електронне повідомлення, у якому зазначила, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме - надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті) та зобов`язали декларанта надати додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) транспортні документи;

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

5) банківські платіжні документи.

06.09.2023 - товариство повідомило про відсутність можливості подати інші документи.

06.09.23 відповідачем прийнято рішення UA100230/2023/610119/1 про коригування митної вартості товарів (а.с.24-25); визначено митну вартість товарів, перерахованих у за резервним методом.

У такому рішенні вказано, що за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, у зв`язку із таким:

1) згідно пункту 3.1 (умови платежу) зовнішньоекономічного контракту від 18.07.2022 № 1807/2022/UA покупець здійснює оплату кожної партії товару з відстрочкою 90 календарних днів з дати інвойсу, однак в інвойсі від 01.09.2023 FS-EXP-0059/09/23 зазначена дата відстрочення платежу до 20.10.2023 (50 календарних днів);

2) згідно інвойсу від 01.09.2023 FS-EXP-0059/09/23 зазначено, що загальна вага нетто складає 17223,40 кг, що відрізняється від загальної ваги нетто в митній декларації, а саме -18223,40 кг (різниця становить 1000 кг);

3) згідно пункту 2.6 зовнішньоекономічного контракту від 18.07.2022 №1807/2022/UA продавець зобов`язаний надати покупцю пакувальний лист, в свою чергу в графі 44 митної декларації зазначеного документу не надано;

4) у поданому документі «опис» від 06.09.2023 зазначено товар 1 Aquaviva артикул 97003, а в інвойсі від 01.09.2023 вказано артикул 97105.

Також резюмовано, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару - раніше визнана (визначена) митним органом митна вартість товару №1 за митними деклараціями від 28.07.2023 UA500500/2023/26026 та UA100230/2023/14737 від 11.07.2023. Рівень митної вартості товару згідно джерела інформації, враховуючи також витрати на транспортування та страхування, - 1,67 $/кг. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, відповідно до статті 64 Кодексу.

У цей же день виписано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2023/000704 (а.с.26-27).

Товариство заявило товари, перераховані у оскаржуваному рішенні, за митною декларацією №23UA10023001878U6 (а.с.28), з урахуванням визначеної відповідачем митної вартості, забезпечивши фінансові гарантії митних платежів на суму 101098,03 грн.

Вважаючи протиправним вищезазначені рішення, Позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI (далі - Конвенція), Митним кодексом України (далі - МК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі - Порядок № 631).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У частинах другій, третій, п`ятій статті 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Прямо передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У п.п. 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до пп. 4.5.10 п. 4.5 розділу 4 Порядку №631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Частиною 1 статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом 1 частини четвертою, частинами п`ятою та шостою статті 54 МК України Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої та десятої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Висновки суду апеляційної інстанції.

1. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному, з урахуванням вимог митного законодавства щодо необхідності проведення процедури митних консультацій.

2. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що Позивачем, при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту, було надано повний пакет документів, відповідно до переліку, визначеного частиною 2 статті 53 МК України.

3. Щодо доводів Апелянта про встановлення ним факторів, які вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих Позивачем до митного оформлення документах, колегія суддів зазначає наступне.

4. Твердження Апелянта про те, що фактором, який вказує на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих Позивачем до митного оформлення документах, є інформація про те, що згідно пункту 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 18.07.2022 №1807/2022/UA покупець здійснює оплату кожної партії товару з відстрочкою 90 календарних днів з дати інвойсу, однак в інвойсі від 01.09.2023 FS-EXP-0059/09/23 зазначена дата відстрочення платежу до 20.10.2023 (50 календарних днів), колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Натомість умови оплати за послуги перевезення не стосуються ціни та митної вартості.

5. Посилання Апелянта на те, що згідно інвойсу від 01.09.2023 FS-EXP-0059/09/23 зазначено що загальна вага нетто складає 17223,40 кг що відрізняється від загальної ваги нетто в митній декларації, а саме 18223,40 кг (різниця становить 1000 кг), апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки у зазначеному інвойсі вага нетто також вказана 18223,40 кг /т.1 а.с. 19-20/, що спростовує доводи митного органу в цій частині.

6. Аналізуючи доводи Апелянта щодо залучення третьої особи до перевезення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, підставою для прийняття вказаного рішення стало також те, що надані до митного оформлення документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, зокрема, декларантом надано документ про вартість транспортних витрат від 01.09.2023 № 2310489 ТОВ «ШЕПР», однак відповідно до інформації, зазначеної CMR від 01.09.2023 №0109231 перевізником товару є «KREMAUTOTRANS P E».

7. З наданої міжнародної товарно-транспортної накладної від 01.09.2023 №0109231 вбачається, що перевезення вантажу вагою брутто 20389,2 кг за інвойсом FS-EXP-0059/09/23 відбулось автомобільним транспортом д.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з пункту відправлення Warshaw до м. Київ.

8. З довідки про транспортні витрати від 01.09.2023 № 2310489, наданої ТОВ «ШЕПР» вбачається, що транспортні витрати щодо доставки вантажу з пункту відправлення до пункту призначення складають 65568,47 грн.

9. На виконання вимог пункту 5 частини дев`ятої статті 58 Митного кодексу України зазначена довідка містить всі необхідні відомості, що стосуються витрат на транспортування вантажу, а саме - відомості про розмір витрат, відомості про маршрут перевезення, включаючи інформацію про пункт митного переходу, відомості про транспортний засіб, в якому здійснювалось перевезення, а також відомості про вагу вантажу.

10. Вказані вище CMR від 01.09.2023 №0109231 та довідка про транспортні витрати від 01.09.2023 № 2310489 не містять розбіжностей щодо числових значень витрат на транспортування товару.

11. Посилання Апелянта на ненадання Позивачем заявки на перевезення вантажу, рахунку та акту до митного оформлення, колегія суддів також до уваги не приймає, оскільки декларантом до митного оформлення надано зазначену вище довідку про транспортні витрати, в якій зазначено вартість послуг при транспортуванні товарів.

12. При цьому, МК України не містить вимог щодо виду документації, якою повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (зокрема, не передбачає, що такими доказами можуть бути виключно фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14.

13. Надаючи оцінку доводам Апелянта щодо ненадання декларантом до митного оформлення пакувального листа, колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що, згідно п.2.3 Контракту №1807/2022/UA від 18.07.2022 , ціна товару включає також вартість пакування та маркування, вартість оформлення супровідних документів на товар. При цьому, за змістом частини десятої статті 58 Митного кодексу при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Отже, колегія суддів вважає доводи Апелянта в цій частині неаргументованими та до уваги не приймає з огляду на викладене вище.

14. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Відповідач протиправно зобов`язав декларанта надати додаткові документи за відсутності підстав, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України й при цьому не вказав, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

15. При цьому, колегія судів зазначає, що митні органи дійсно мають право реалізовувати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження повинні ними здійснюватися у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

16. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 по справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 по справі № 826/8797/16.

17. Разом з тим, не зважаючи на вказані обставини, Апелянтом здійснено коригування заявленої Позивачем митної вартості товарів за резервним методом й відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

18. У контексті аналізу вказаного питання та відповідних доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які ним використовувалися при визначенні митної вартості за відповідним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися. У спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2018 по справі № 809/4367/15.

19. З викладеного вбачається, що контролюючим органом було здійснено поверхневе та необ`єктивне дослідження документів, поданих Позивачем для проходження процедур митних формальностей, без дотримання принципу належного урядування.

20. Разом з тим, судова колегія враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні у справі «Золотас проти Греції», про те, що стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок також викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Крім того, у рішеннях від 20 травня 2010 року та від 25 листопада 2008 року у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, в яких ЄСПЛ наголосив, що саме на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок.

21. Таким чином, документами, наданими Позивачем контролюючому митному органу при здійсненні митного оформлення товару, у їх сукупності підтверджуються всі складові заявленої ним митної вартості товару за ціною договору і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність. А тому, застосування контролюючим органом резервного методу є помилковим.

22. Отже, Апелянтом не доведено наявності тих обставин, на які він посилається та які зводяться, на його думку, до неможливості визначення митної вартості імпортованого Позивачем товару за основним методом.

23. Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (частина друга статті 77 КАС України), що обумовлює покладення обов`язку доказування в митних спорах на контролюючий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості, та правомірність прийняття свого рішення, зокрема з дотриманням процедурних вимог.

24. Перевіряючи всі доводи обох сторін, апеляційний суд також приймає до уваги правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні від 21.01.1999 р. по справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", відповідно до якої "…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…".

25. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

26. Таким чином, апеляційна скарга Київської митниці підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року - без змін.

27. Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 17 лютого 2025 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев