Постанова

від 18.02.2025 по справі 640/36719/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18 лютого 2025 року

справа № 640/36719/21

адміністративне провадження № К/990/657/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року (суддя - Балаклицький А. І.),

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року (судді: Вівдиченко Т. Р., Аліменко В. О., Грибан І. О.)

у справі №640/36719/21

за позовом Головного управління ДПС у м. Києві

до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Фонду державного майна України,

третя особа: Державне підприємство «Макіїввугілля»

про стягнення коштів, -

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

Головне управління ДПС у м. Києві (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міністерство, відповідач у справі), Фонду державного майна України (далі - другий відповідач у справі), третя особа: державне підприємство «Макіїввугілля» (далі - ДП «Макіївугілля», Підприємство, третя особа), в якому просило звернути стягнення на кошти Міністерства енергетики та вугільної промисловості України за рахунок погашення податкового боргу державного підприємства «Макіїввугілля» у сумі 757 261 794, 30 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ДП «Макіїввугілля» не відноситься ні до державного підприємства, яке не підлягає приватизації, ні до комунального, а тому у контролюючого органу відсутні підстави, передбачені статтею 96 ПК України, для звернення з цим позовом до суду. Також суди вказали на те, що відповідач не дослідив можливість погашення податкового боргу за рахунок дебіторської заборгованості, наявної в державного підприємства.

06 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №640/36719/21, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року, витребувано справу з суду першої інстанції.

Справа №640/36719/21 в електронному вигляді надійшла до Верховного Суду 21 січня 2025 року, а в паперовому - 06 лютого 2025 року.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суди попередніх інстанцій установили, що на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві перебуває ДП «Макіївугілля», як платник податків за основним місцем обліку.

Засновником (органом управління) ДП «Макіївугілля» є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Станом на момент звернення до суду, відповідно до даних інформаційно-телекомунаційних систем контролюючого органу, у ДП «Макіїввугілля» обліковуються податковий борг у розмірі 757 261 794,30 грн, а саме:

- з податку на додану вартість у розмірі 546 189 649,08 грн, в тому числі, пеня у розмірі 7 565 499,97 грн;

- з податку на прибуток підприємств у розмірі 183 096 660, 1 грн, в тому числі, пеня у розмірі 324 994,56 грн;

- з частини чистого прибутку у розмірі 17 787 465,20 грн, в тому числі, пеня 17 787 465,20 грн;

- з рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення) у розмірі 2 531 032,22 грн, в тому числі, пеня у розмірі 3 066,90 грн;

- зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, з порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 231 752,49 грн;

- з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 19 284,84 грн, в тому числі, пеня у розмірі 172,84 грн;

- надходження податків і зборів (обов`язкових платежів), які справлялися до 1 січня 2011 року, але не визначені ПКУ у розмірі 7 405 410,16 грн, в тому числі, пеня у розмірі 16 886,22 грн.

Про стягнення податкового боргу з ДП «Макіїввугілля» Донецьким окружним адміністративним судом прийнято наступні постанови:

- у справі №2а-32725/08/0570 від 09 січня 2009 року про стягнення 592 846,43 грн;

- у справі №2а-3 820/09/0570 від 07 квітня 2009 року про стягнення 618 759,07 грн;

- у справі №2а-3821/09/0570 від 07 квітня 2009 року про стягнення 57 841,09 грн;

- у справі №2а-9226/09/0570 від 28 липня 2019 року про стягнення 84 711,41 грн;

- у справі №2а-14819/09/0570 від 05 жовтня 2009 року про стягнення 630 051,96 грн;

- у справі №2а-22539/09/0570 від 11 січня 2010 року про стягнення 602 564,73 грн;

- у справі №2а-12359/10/0570 від 15 червня 2010 року про стягнення 14 347 124,00 грн;

- у справі №2а-18283/10/0570 від 10 серпня 2010 року про стягнення 5 983 342,00 грн;

- у справі №2а-18614/10/0570 від 18 серпня 2010 року про стягнення 578 239,18 грн;

- у справі №805/3792/13-а від 10 квітня 2013 року про стягнення 50 482 349,00 грн;

- у справі №805/7072/13-а від 22 травня 2013 року про стягнення 112 073,19 грн;

- у справі №805/15260/13-а від 12 листопада 2013 року про стягнення 2 747 499,90 грн;

- у справі №805/16489/13-а від 09 грудня 2013 року про стягнення 211 026,51 грн.

Податковим органом неодноразово вживались заходи щодо списання коштів з рахунків платника, шляхом направлення до банківських установ, що обслуговують боржника, інкасових доручень. Проте, інкасові доручення повернуті банками без виконання.

04 січня 2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення №04/01/18 про опис майна ДП «Макіїввугілля» у податкову заставу. На підставі цього рішення складено акти опису майна в податкову заставу №2/26-15-17-02-17 від 15 січня 2018 року та №3/26-15-17-02-17 від 15 січня 2018 року.

31 травня 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві складено акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в якому зафіксовано, що встановлено фактичну наявність описаних активів, згідно актів опису майна в податкову заставу від 15 січня 2018 року № 2/26-15-17-02-17 та від 15 січня 2018 року № 3/26-1-15-17-02-17, які фактично знаходиться за адресою: Київська обл. Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Київська, будинок 38 та Київська обл. Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Вишнева, будинок 37.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року відкрито провадження у справі № 640/11002/19 за позовом Головного управління ДФС до ДП «Макіїввугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу у загальному розмірі 663 585 181,97 грн за рахунок майна ДП «Макіїввугілля», що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року у справі № 640/11002/19 за позовом Головного управління ДПС у місті Києві до Державного підприємства «Макіїввугілля» адміністративний позов задоволено повністю. Надано дозвіл на погашення суми податкового боргу Державного підприємства «Макіїввугілля» у загальному розмірі 663 585 181,97 грн за рахунок майна Державного підприємства «Макіїввугілля», що перебуває у податковій заставі.

Однак, постановою Північного апеляційного господарського суду від 26 червня 2019 року у справі № 911/1572/18 визнано за державою в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 30; код 37471933) право власності на нерухоме майно, а саме: домоволодіння загальною площею 381, 3 кв. м., з яких 88, 4 кв. м. житлова площа, що розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Вишнева, будинок 37 (реєстраційний номер майна 20940915); домоволодіння загальною площею 373, 1 кв. м., з яких 144,0 кв. м. житлова площа, що розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Київська, будинок 38. Знято арешт з нерухомого майна, а саме:

- домоволодіння загальною площею 381, 3 кв. м., з яких 88, 4 кв. м. житлова площа, що розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Вишнева, будинок 37 (реєстраційний номер майна 20940915);

- домоволодіння загальною площею 373, 1 кв. м., з яких 144,0 кв. м. житлова площа, що розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Київська, будинок 38, що накладений на підставі постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26 жовтня 2017 року в межах виконавчого провадження № 53643165, ухваленої Києво-Святошинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

В подальшому, рішенням Господарського суду Київської області від 18 жовтня 2023 року у справі № 911/2465/23 припинено податкову заставу нерухомого майна, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.01.2018, номер запису про обтяження: 24479445, на підставі Акту опису майна №3/26-15-17-02-17, виданого Головним управлінням ДФС у місті Києва 15.01.2018, а саме, житлового будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Вишнева, будинок 37, реєстраційний номер 641273832224, загальною площею 381,3 кв.м., з яких 88,4 кв.м. житлова площа; припинено податкову заставу нерухомого майна, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.01.2018, номер запису про обтяження: 24479264, на підставі Акту опису майна №2/26-15-17-02-17, виданого Головним управлінням ДФС у місті Києва 15.01.2018, а саме, житлового будинку, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Київська, будинок 38, реєстраційний номер 641373732224, загальною площею 373, 1 кв.м., з яких 144,0 кв.м. житлова площа; зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДРПОУ: 44116011) вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запису щодо встановлення обтяження 19.01.2018, номер запису про обтяження: 24479445, на підставі Акту опису майна № 3/26-15-17-02-17, виданого Головним управлінням ДФС у місті Києва 15.01.2018, а саме, житлового будинку, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Вишнева, будинок 37, реєстраційний номер 641273832224, загальною площею 381,3 кв.м., з яких 88,4 кв.м. житлова площа; зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДРПОУ: 44116011) вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запису щодо встановлення обтяження 19.01.2018, номер запису про обтяження: 24479264, на підставі Акту опису майна № 2/26-15-17-02-17, виданого Головним управлінням ДФС у місті Києва 15.01.2018, а саме, житлового будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Київська, будинок 38, реєстраційний номер 641373732224, загальною площею 373, 1 кв.м., з яких 144,0 кв.м. житлова площа.

Головним управлінням ДПС у м. Києві 21 липня 2021 року направлено до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України подання щодо прийняття рішення відповідно до пункту 96.2 статті 96 Податкового кодексу України.

Позивач зазначає, що станом на момент звернення до суду, відповідь від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до нього не надходила, що не відповідає встановленим обставинам, оскільки в матеріалах справи міститься відповідь лист Міністерства від 03 серпня 2021 року № 26/1.3-23.1-12070.

Головне управління ДПС у м. Києві, з метою звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство, звернулось до суду з вищевказаним позовом.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В касаційній скарзі податковий орган зазначив, що суди попередніх інстанцій під час винесення рішення не врахували, що Закон України № 847-XIV, який встановлював перелік об`єктів, що не підлягають приватизації, втратив чинність 20 жовтня 2019 року. У зв`язку з цим у законодавстві утворилася правова прогалина, яка не враховує сучасних умов управління державними підприємствами. Обмеження права контролюючого органу звертатися з позовом суперечить принципам податкового законодавства, що спрямоване на забезпечення належного виконання податкових зобов`язань.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином обставини справи, зокрема, фактичну бездіяльність Міністерства енергетики як органу управління державним підприємством.

Посилаючись на положення пункту 96.3 статті 96 ПК України, позивач зазначає, що Міністерство енергетики як орган управління зобов`язане розглянути подання контролюючого органу та прийняти одне з рішень, передбачених пунктами 96.1 та 96.2 цієї статті (наприклад, передачу боргу іншій юридичній особі або ініціювання ліквідації підприємства).

Фактична бездіяльність Міністерства енергетики унеможливлює погашення податкового боргу, що є ключовою підставою для звернення позивача до суду. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що відповідь Міністерства енергетики на подання контролюючого органу була формальною і не передбачала реальних заходів для погашення боргу, а тому таку відповідь можна розцінювати як відмову.

Скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року та рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

05 лютого 2025 року від Фонду державного майна України до суду надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому другий відповідач, вважаючи правильними висновки судів попередніх інстанцій, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів залишити без змін.

11 лютого 2025 року від Міністерства енергетики до суду надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому відповідач просить залишити без задоволення касаційну скаргу позивача, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

ІV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Статтею 96 ПК України врегульовано погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Пунктом 96.2. статті 96 ПК України встановлено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків (пп. 96.2.1.); досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету (пп. 96.2.2.); ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (пп. 96.2.3.); виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України (пп. 96.2.4.).

Згідно з пунктом 96.3. статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що особливості погашення податкового боргу державних та комунальних підприємств, що визначені статтею 96 ПК України стосуються вже стадії коли контролюючим органом було виконано повний перелік дій, встановлених Податковим кодексом України щодо порядку стягнення податкового боргу, зокрема і в тому разі, коли сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного або комунального підприємства не покриває суму податкового боргу такого платника податків.

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, посилався на наявність підстав, передбачених пунктом 96.3 статті 96 ПК України, а саме відсутність відповіді Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, як органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків, на подання контролюючого органу щодо прийняття одного із рішень, зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 статті 96 ПК України.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій установили, що на вказане подання Головного управління ДПС у м. Києві від 21 липня 2021 року № 27865/5/26-15-133-05-19 Міністерством енергетики України надано відповідь листом від 03 серпня 2021 року № 26/1.3-23.1-12070, у якому зазначено, на виконання Указу Президента України від 14 листопада 2014 № 875 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» ДП «Макіїввугілля» перереєструвалось на контрольовану Україною територію, але через особливості своєї діяльності фактично не здійснило переміщення (виробничі потужності підприємства та його відокремлених підрозділів знаходяться в зоні проведення операції об`єднаних сил, що підтверджується Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р). З огляду на зазначене Міністерство не має можливості впливати на ДП «Макіїввугілля» щодо погашення зобов`язань, зазначених в листі Головного управління ДПС у м. Києві (т. 1 а. с. 181-182, 206).

Отже, Міненерго надано податковому органу відповідь на звернення, яка не містить відмови у задоволенні вимог, проте вказує на особливі об`єктивні обставини, які унеможливлюють вплив на ДП «Макіїввугілля».

Слід звернути увагу на те, що в подальшому відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 року № 910-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» ДП «Макіїввугілля» було передано зі сфери управління Міністерства енергетики України до сфери управління Фонду державного майна України.

Згідно із пункту 10 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року № 1482 (зі змінами), право на управління об`єктом передачі виникає з дати підписання акту приймання-передачі. Акт приймання приймання-передачі затверджено Наказом Фонду державного майна України - 28 лютого 2023 року.

Відповідачі впродовж розгляду справи наголошували на тому, що в спірному випадку відсутня одна з обов`язкових передумов для звернення позивача до суду з цим позовом в порядку статті 96 ПК України, а саме належність ДП «Макіїввугілля» до державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Колегія суддів зауважує, що частиною третьою статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено, у разі якщо майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно державних підприємств, що належать до сфери управління органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної кримінально-виконавчої служби України, правоохоронних органів та податкових органів, митних органів безпосередньо не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, таке майно є об`єктами, що підлягають приватизації.

Майно, яке перебуває на балансах державних підприємств, установ, організацій, що не підлягають приватизації, та яке не входить до складу єдиних майнових комплексів, що забезпечують основні види діяльності таких підприємств або більше трьох років не використовуються у виробничій діяльності і подальше їх використання не планується, належить до об`єктів, що підлягають приватизації.

Крім того, особливості правового, економічного та організаційного регулювання приватизації державного майна вугледобувних підприємств та особливості їх діяльності у післяприватизаційний період визначає Закон України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств». Статтею 4 цього Закону встановлено, що до об`єктів приватизації належать: вугледобувні підприємства як єдині майнові комплекси; шахти (шахтоуправління) як єдині майнові комплекси; розрізи як єдині майнові комплекси; акції, які належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації державних вугледобувних підприємств.

Як констатовано судами та не заперечувалося сторонами, ДП «Макіїввугілля» відсутнє в переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність, в даному випадку, передбачених статтею 96 ПК України підстав для звернення контролюючого органу з цим позовом до суду. Позивач не довів, що майно третьої особи, і яке саме майно, не підлягає приватизації.

Пославшись на положення пунктів 87.1, 87.2, 87.5 статті 87, пункту 95.22 статті 95 ПК України щодо дебіторської заборгованості платника податків, строк погашення якої настав, як джерела погашення податкового боргу такого платника податків, суди попередніх інстанцій дійшли однакової думки, що контролюючим органом не досліджено можливість погашення податкового боргу за рахунок дебіторської заборгованості, наявної в державного підприємства.

Отже, окремою підставою для відмови в задоволенні позову є те, що в межах цієї справи податковий орган не довів, що ним вжито вичерпних заходів щодо погашення податкового боргу, а також дотримано всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням про стягнення сум податкового боргу третьої особи.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги податкового органу, рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення їх без змін.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).

Керуючись статтями 3, 242, 243, 343, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №640/36719/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк