Рішення

від 11.12.2024 по справі 753/19477/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19477/23

провадження № 2/753/80/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Лузовою І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки: ОСОБА_2 ,до ОСОБА_3 , представники відповідачки: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей Південноукраїнської міської ради, про визначення способів участі баби у вихованні онуки,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

У жовтні 2023 р. ОСОБА_1 (далі також - позивачка, баба) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі також - відповідачка, мати) про усунення перешкод у спілкуванні з онукою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - онука, дитина) шляхом встановлення способів участі у її вихованні.

Позов обґрунтований такими обставинами. ОСОБА_6 народилась у шлюбі сина позивачки ОСОБА_7 з відповідачкою ОСОБА_3 . Після припинення їх шлюбу у серпні 2023 р. мати забрала дитину з місця постійного проживання, заблокувала позивачку у всіх меседжерах, не відповідає на її телефонні дзвінки і не повідомляє про місце перебування дитини, чим чинить перешкоди у спілкуванні з онукою. До описаних подій позивачка постійно приділяла онуці увагу, брала участь у її вихованні та між ними склались теплі і приязні відносини, а тому відсутність між ними спілкування є фактором, який спричиняє негативний вплив на дитину.

З урахуванням подальших змін, викладених у заяві про зміну предмета позову, ОСОБА_1 просила надати їй можливість вільно спілкуватись з онукою будь-якими засобами зв`язку щоденно з 08-00 год. до 21-00 год.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала та мотивувала свої заперечення тим, що позивачкою не надано доказів на підтвердження своєї спорідненості з дитиною та спроможності брати участь у її вихованні, що є необхідним з огляду на похилий вік позивачки. Вказала також, що поведінка позивачки під час спільного перебування за кордоном призвела до виникнення між ними конфлікту, а після повернення в Україну позивачка не брала активної у вихованні дитини окрім випадків, коли батько, користуючись її відсутністю, відвозив дитину до позивачки за залишав її у неї без належного догляду. За міркуванням відповідачки застосовувані позивачкою методи виховання дитини є неприйнятними, а звернення її до суду з цим позовом обумовлене нічим іншим як бажанням ОСОБА_7 продовжувати вчиняти домашнє насильство над колишньою дружиною.

З наведених підстав ОСОБА_3 просила відмовити у задоволенні позову.

На виконання вимог частини п`ятої статті 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування Південноукраїнської міської ради надав висновок щодо розв`язання спору від 26.06.2024 р. № 337, відповідно до якого вважав доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини, визначити способи участі баби у вихованні онуки за відповідним графіком

ІІ. Рух справи, заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії суду.

09.11.2023 від представника позивачки ОСОБА_2. надійшли заява про вступ у справу як представника та залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою судді Гусак О. С. від 10.11.2023 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

В підготовчому засіданні 12.12.2023 представник відповідачки подав відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 12.12.2023 залучено до участі у справі як третю особу Службу у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації.

В підготовчому засіданні 24.04.2024 представник позивачки заявила клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою суду від 24.04.2024 залучено до участі у справі як третю особу Службу у справах дітей Южноукраїнської (на даний час - Південноукраїнської) міської ради Миколаївської області.

11.07.2024 від органу опіки та піклування надійшов висновок щодо розв`язання спору.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024 справу передано до провадження судді Трусової Т. О.

Ухвалою судді від 18.09.2024 цивільну справу прийнято до провадження судді Трусової Т. О. та у справі призначене підготовче засідання.

В підготовчому засіданні 06.11.2024 суд за клопотанням представників сторін оголосив перерву до 28.11.2024.

12.11.2024 від представника позивачки надійшла заява про зміну предмета позову.

25.11.2024 від представника відповідачки надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою судді від 26.11.2024 вказане клопотання залишене без задоволення з підстав його падання з пропуском строку та без додержання вимог, встановлених ЦПК.

В підготовчому засіданні 28.11.2024 суд прийняв до розгляду заяву про зміну предмета позову, виключив з числа учасників справи Службу у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, заслухав пояснення позивачки, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні 11.12.2024.

В судове засідання з розгляду справи по суті з`явилась представник позивачки ОСОБА_2 , від представника відповідачки ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на принцип розумності строків строків розгляду справи, повторність нез`явлення представника відповідачки до суду та достатність наявних в матеріалах справи доказів для прийняття обґрунтованого рішеннясуд не знайшов підстав для відкладення розгляду справи та розглянув справу за відсутності сторони відповідача.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права та мотиви їх застосування.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві народилась ОСОБА_6 , батьком якої є ОСОБА_7 , а матір`ю - ОСОБА_3 (а.с. 6).

ОСОБА_1 є рідною бабою дитини з боку батька, що не заперечується відповідачкою.

Обставини, які визнаються сторонами, не підлягають доказуванню (частина перша статті 82 ЦПК України), а відтак відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження спорідненості позивачки з дитиною не впливає на вирішення справи.

Шлюб між батьками дитини розірваний рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14.07.2023 (а.с. 8-9).

Батьки дитини до припинення між ними шлюбно-сімейних відносин мешкали у Києві, а у серпні 2023 р. відповідачка разом з дитиною виїхала на свою батьківщину до м. Південноукраїнська Миколаївської області.

На даний час дитина проживає разом з матір`ю у АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Зі змісту висновку органу опіки та піклування убачається, що Службою у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації проводилось обстеження житлово-побутових умов проживання позивачки, за результатами якого встановлено, що в її помешканні створені належні умови для перебування дитини.

Як пояснила в суді позивачка, вона регулярно допомагала батькам у догляді за дитиною з моменту її народження, а коли онука трохи підросла, приділяла багато часу її вихованню та всебічному розвитку, зокрема, у музичній сфері. За три з половиною роки, впродовж яких вона мала можливість спілкуватись з онукою, між ними склались дуже гарні і теплі відносини, дівчинка із задоволенням проводила з нею час та з боку матері не було жодних нарікань на застосовувані нею методи виховання та розвитку.

Позивачка стверджує, що після того як відповідачка разом з дитиною виїхала з постійного місця проживання у м. Києві, вона заблокувала її у всіх меседжерах, на телефонні дзвінки не відповідає і про місце перебування дитини не повідомляє.

Вказані обставини відповідачка визнає, а відтак факт вчинення позивачці перешкод у спілкуванні з онукою є доведеним.

Викладені у відзиві на позовну заяву та у висновку органу опіки та піклування пояснення відповідачки свідчать про те, що її негативне ставлення до спілкування дитини з бабою зумовлене перш за все її неприязню до останньої як до матері колишнього чоловіка.

Відповідачка вказала, що її колишній чоловік систематично застосовував до неї насильство, а його мати приймала його сторону та причетна до її побиття, що наразі є предметом розслідування у кримінальному провадженні. Саме тому вона змушена була поїхати з Києва та в судовому порядку порушити питання про визначення місця проживання дитини з нею, оскільки батько висловлював наміри забрати дочку. Відповідачка також посилається на те, що під час спільного перебування сторін за кордоном між нею і її родичами з одного боку та позивачкою - з іншого, виник конфлікт, у якому, як вона вважає, винна позивачка.

Отже аналізуючи пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, та особисті пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що існуючі між сторонами непорозуміння переросли всерйозний особистісний конфлікт, який і призвів до усунення позивачки від участі у вихованні онуки.

Оскільки складні відносини між сторонами перешкоджають їм дійти згоди у питанні спілкування баби з онукою і діяти при цьому виключно в інтересах дитини, наявні підстави для вирішення даного спору в судовому порядку.

Підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів визначено нормами Сімейного кодексу України (далі - СК України).

Згідно з частиною другою статті 1 цього Кодексу регулювання сімейних відносин здійснюється з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

За положеннями статті 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї, кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до положень статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Отже законодавством України закріплено право позивачки як баби малолітньої ОСОБА_6 на спілкування з нею та право брати участь у її вихованні.

Конвенція про права дитини від 20.11.1989, ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991, яка є першим і основним міжнародно-правовим документом, присвяченим широкому спектру прав дитини, визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Такі ж рекомендації містяться і в Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959.

Стаття 18 Декларації проголошує, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини, а найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини у низці своїх рішень (зокрема у справах «Хокканен проти Фінляндії», «Фуска проти Румунії») наголосив, що при визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати, що у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною, та забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

За приписами статті 263СК України спір щодо участі баби, діда… у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Цією нормою передбачено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

З пояснень позивачки установлено, що вона любить свою онуку і бажає брати участь у її вихованні, у свій час вона отримала музичну та вищу економічну освіту, поглиблено вивчала англійську мову, до виходу на пенсію працювала в Антимонопольному комітеті, а потім - у медичному закладі на посаді заступника головного лікаря з економічних питань.

За результатами спілкування з позивачкою в судовому засіданні у суду не виникло жодних сумнівів у її психічному здоров`ї, а її поведінка та емоційні реакції були цілком нормальними.

Зовні позивачка виглядає значно молодше свого віку, модно вдягається та, на переконання суду, повністю зберегла свої розумові здібності.

Про розумність і адекватність позивачки свідчить і той факт, що вона змінила предмет позову усвідомлюючи, що неприязні відносини з відповідачкою та проживання дитини далеко від Києва є істотною перешкодою для їх особистого спілкування.

З наведених підстав не заслуговують на увагу доводи відповідачки про те, що позивачка в силу свого похилого віку неспроможна забезпечити дитині належний догляд та піклування.

До того ж похилий чи навіть старечий вік старших родичів дитини (баби, діда, прабаби, прадіда)не є тією обставиною, яка унеможливлює реалізацію ними прав щодо виховання онуків та правнуків.

Дитина з огляду на її малолітній вік не може висловити свою думку щодо предмета спору, а відтак є безпідставними ствердження відповідачки про неприхильність дитини до баби.

Отже на підставі оцінки сукупності установлених фактів суд дійшов до переконання, що незважаючи на складні стосунки між сторонами, регулярне спілкування позивачки з онукою буде сприяти її нормальному розвитку і вихованню, оскільки роль родичів старшого покоління у вихованні дітей є надзвичайно важливою.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог ОСОБА_1 про надання їй можливості необмежено спілкуватися з онукою будь-якими засобами зв`язку.

За внутрішнім переконанням суду за даних конкретних обставин надання позивачці такої можливості відповідає умові найкращого забезпечення інтересів дитини та буде виступати важливою гарантією підтримання між ними особистих стосунків.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до положень статті 141 ЦПК України покладає на відповідачку сплачений позивачкою судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визначити способом участі баби ОСОБА_1 у вихованні онуки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надання бабі можливості щоденно з 08-00 год. до 21-00 год. вільно спілкуватись з онукою будь-якими засобами зв`язку - телефонного, відео, електронного тощо.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 073 гривень 60 копійок.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Повне рішення складене 18.02.2025.