Постанова

від 18.02.2025 по справі 826/13621/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 826/13621/18

касаційне провадження № К/9901/17323/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівний комбінат-7» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2018 (суддя Кузьменко А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 (головуючий суддя - Кучма А.Ю., судді - Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівний комбінат-7» до Головного управління ДФС у місті Києві (правонаступником якого є Головне управління ДПС у місті Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

секретар судового засідання - Сірак І.М.,

представник відповідача - Салій К.С.

УСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до суду з позовом до Управління, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2018 №0043381404.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що Управлінням не додержано вимог діючого законодавства при проведенні документальної позапланової перевірки позивача, належним чином не досліджено первинну документацію по взаємовідносинах Товариства з ТОВ «Кнаус Сіті», доводи акту перевірки ґрунтуються на припущеннях, а твердження податкового органу щодо відсутності реального характеру відповідних операцій не підтверджені належними та допустимими доказами. При цьому, посилання податкового органу на наявність кримінального провадження, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, в якому фігурує ТОВ «Кнаус Сіті», не мають жодного значення для об`єктивності проведення перевірки позивача, з огляду на імперативний принцип презумпції невинуватості та практику Європейського суду з прав людини.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 05.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019, у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що незважаючи на відповідність первинних бухгалтерських документів, наданих позивачу ТОВ «Кнаус Сіті», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормам наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 «Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», Товариством не було надано доказів наявності та/або оренди позивачем та/або ТОВ «Кнаус Сіті» технічного обладнання, транспортних засобів, будівельних матеріалів, необхідних для виконання робіт, передбачених договорами підряду.

Товариство, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неправильність, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору. Скаржник наполягає на реальності здійснення господарських операцій між ним і ТОВ «Кнаус Сіті», що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, наявними у платника, а також про прийняття усіх виконаних робіт ТОВ «Кнаус Сіті» для позивача робіт (послуг) безпосередніми замовниками Товариства. При цьому, Товариство зазначає, що сам по собі факт проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, у якому фігурує контрагент позивача, не може слугувати належним доказом відсутності реального виконання господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для платника податків. Крім того, Товариство вказує, що у межах перевірки позивача контролюючим органом не досліджувалась можливість залучення ТОВ «Кнаус Сіті» матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або у іншій, не забороненій законом формі, у період виконання таких робіт.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.06.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Управління просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

У відповідності до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у місті Києві.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.02.2025 призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 18.02.2025.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, заслухав представника Управління та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Кнаус Сіті» за квітень, травень, червень 2017 року, результати якої оформлені актом № 718/26-15-14-04-02/38526328 від 23.07.2018, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема, вимоги пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1,198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 2460631,00 грн. (у тому числі: за квітень 2017 року - 1676624,00 грн., за травень 2017 року - 471396,00 грн., за червень 2017 року - 312611,00 грн.) та завищено від`ємне значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 декларації), за червень 2017 року на 21614,00 грн.

Зокрема, фактичною підставою для визначення платнику грошових зобов`язань з податку на додану вартість та зменшення від`ємного значення слугували висновки контролюючого органу про непідтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «Кнаус Сіті» з підстав відсутності майна, наявної незначної кількості трудових ресурсів (6 робітників), основних фондів, які економічно необхідні для виконання такої діяльності, наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації про те, що ТОВ «Кнаус Сіті» фігурує у кримінальному провадженні від 30.10.2017 за № 42017000000003443 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 10.01.2018 у справі № 757/1482/18-к. Крім того, контролюючий орган зазначив, що надані позивачем акти виконаних робіт, складені між Товариством та ТОВ «Кнаус Сіті», не відповідають вимогам пункту 2.4 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», оскільки не містять обов`язкового реквізиту - дати їх складання. Вказані обставини слугували підставою для висновку контролюючого органу про те, що усі господарські операції, проведені ТОВ «Кнаус Сіті» з Товариством, не спричиняють реального настання правових наслідків.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Управління прийняло податкові повідомлення - рішення від 17.08.2018 №0043381404, яким збільшило Товариству суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2460631,00 грн. - за податковим зобов`язанням та на 1230316,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені положеннями статті 198 ПК України.

Положеннями пунктів «а», «б» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацом першим пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відтак, підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для отримання платником податків податкової вигоди, як то податковий кредит та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема, про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, не здійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку тощо.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.

Такі висновки зроблені Верховним Судом, зокрема (але на виключно), у постановах від 24.01.2018 (справа №2а-19379/11/2670), від 28.10.2019 (справа №280/5058/18), від 26.02.2020 (справа №826/1308/18), від 06.05.2020 (справа №640/4687/19), від 28.05.2020 у справі №826/15364/17, від 28.05.2020 у справі №820/379/16, від 15.06.2020 у справі №1440/2276/18.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Велика Палата звернула увагу, що відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України обставини у справі підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при чому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій установлено, що між позивачем (замовником) та ТОВ «Кнаус Сіті» (підрядником) був укладений договір підряду від 01.03.2017 № 0103, предметом якого є виконання комплексу робіт на об`єктах будівництва: «Будівництво житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вулицею Зарічною в Дарницькому районі міста Києва (житловий будинок №5, ІІ черга будівництва)», «Комплекс будівельно- монтажних робіт в будинку №3 житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вулицею Зарічною в Дарницькому районі міста Києва»; «Комплекс будівельно-монтажних робіт в будинку №4 житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вулицею Зарічною в Дарницькому районі міста Києва»; «Будівництво житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вулицею Зарічною в Дарницькому районі міста Києва (житловий будинок №6, ІІІ черга будівництва)»; «Житлово-офісний та торговельний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземним та наземним паркінгом на вулиці Регенераторній, 4, проспекті Возз`єднання, 19, вулиці Березневій, 12 у Дніпровському районі міста Києва»; «Будівництво громадського торговельно-офісного, житлового, готельного комплексу з підземним та наземним паркінгом та благоустроєм ландшафтної зони на перетині вулиць Борщагівської та проспекту Повітрофлотського у Шевченківському районі міста Києва»; «Громадсько-житловий комплекс з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вулиці Зарічній, 16 в Дарницькому районі міста Києва».

Пунктом 1.2 названого договору передбачено, що склад, вартість, обсяги, строки (терміни) та порядок оплати, місце надання робіт та їх етапів, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт, їх якісні та інші характеристики, інші додаткові умови визначаються в угодах до договору.

Згідно пунктів 2.2 та 3.1 договору підряду від 01.03.2017 № 0103, порядок розрахунків та строки виконання робіт визначаються сторонами в угодах до цього договору.

Відповідно до статті 2 угоди від 01.03.2017 №010301 до договору підряду від 01.03.2017 № 0103 загальна вартість робіт становить 1584418,45 грн. без ПДВ. Строк виконання робіт - до 31.12.2017 (стаття 3 угоди).

Додатковою угодою №1 від 03.04.2017 до угоди від 01.03.2017 №010301 визначено, що у порядку та на умовах, визначених цією угодою підрядник бере на себе зобов`язання на власний ризик та власними та/або залученими силами виконати за завданням замовника підготовчі роботи на об`єкті будівництва (стаття 1).

Відповідно до статті 2 зазначеної додаткової угоди вартість робіт за цією додатковою угодою становить 3445511,20 грн без ПДВ, загальна вартість робіт становить 5034929,65 грн без ПДВ.

Згідно додаткової угоди №2 від 03.05.2017 до угоди від 01.03.2017 №010301, вартість робіт за цією додатковою угодою становить 3154206,06 грн без ПДВ, загальна вартість робіт становить 5189135,71 грн без ПДВ.

Угодою №010302 від 01.03.2017 до договору підряду від 01.03.2017 № 0103 визначено, що відповідно до умов цього договору підрядник зобов`язується виконати підготовчі роботи на об`єктах будівництва: «Будівництво житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вулицею Зарічною в Дарницькому районі міста Києва (житловий будинок №5, ІІ черга будівництва)»; «Комплекс будівельно - монтажних робіт в будинку №3 житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вулицею Зарічною в Дарницькому районі міста Києва»; «Комплекс будівельно-монтажних робіт в будинку №4 житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вулицею Зарічною в Дарницькому районі міста Києва»; «Будівництво житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вулицею Зарічною в Дарницькому районі міста Києва (житловий будинок №6, ІІІ черга будівництва)»; «Житлово-офісний та торговельний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземним та наземним паркінгом на вулиці Регенераторній, 4, проспекті Возз`єднання, 19, вулиці Березневій, 12 у Дніпровському районі міста Києва»; «Будівництво громадського торговельно-офісного, житлового, готельного комплексу з підземним та наземним паркінгом та благоустроєм ландшафтної зони на перетині вулиць Борщагівської та проспекту Повітрофлотського у Шевченківському районі міста Києва»; «Громадсько-житловий комплекс з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вулиці Зарічній, 16 в Дарницькому районі міста Києва». Загальна вартість робіт становить 105 699,39 грн без ПДВ (стаття 2).

Відповідно до статті 2 угоди №010303 від 01.03.2017 до договору підряду від 01.03.2017 № 0103 загальна вартість підготовчих робіт на об`єктах будівництва: «Будівництво житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вулицею Зарічною в Дарницькому районі міста Києва (житловий будинок №5, ІІ черга будівництва)»; «Комплекс будівельно - монтажних робіт в будинку №3 житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вулицею Зарічною в Дарницькому районі міста Києва»; «Комплекс будівельно-монтажних робіт в будинку №4 житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вулицею Зарічною в Дарницькому районі міста Києва»; «Будівництво житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вулицею Зарічною в Дарницькому районі міста Києва (житловий будинок №6, ІІІ черга будівництва)»; «Житлово-офісний та торговельний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського,соціального та торговельного призначення, з підземним та наземним паркінгом на вулиці Регенераторній, 4, проспекті Возз`єднання, 19, вулиці Березневій, 12 у Дніпровському районі міста Києва»; «Будівництво громадського торговельно-офісного, житлового, готельного комплексу з підземним та наземним паркінгом та благоустроєм ландшафтної зони на перетині вулиць Борщагівської та проспекту Повітрофлотського у Шевченківському районі міста Києва»; «Громадсько-житловий комплекс з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вулиці Зарічній, 16 в Дарницькому районі міста Києва» становить 464666,67 грн.

Згідно статті 2 угоди №010305 від 01.03.2017, загальна вартість підготовчих робіт на вказаних у договорі підряду від 01.03.2017 № 0103 об`єктах становить 745951,68 грн.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду першої інстанції копії: договірної ціни на підготовчі роботи та договірної ціни за березень 2017 року; договірної ціни на оздоблення приміщень за серпень 2017 року на об`єкті будівництва «Реконструкція існуючих будівель і споруд під шкільний комплекс Печерської міжнародної шкоди на вулиці Віктора Забіли, 7а в Голосіївському районі міста Києва»; договірної ціни на оздоблення приміщень на об`єкті будівництва «Реконструкція існуючих будівель і споруд під шкільний комплекс Печерської міжнародної шкоди на вулиці Віктора Забіли, 7а в Голосіївському районі міста Києва»; договірної ціни на цегляну кладку на об`єкті «Будівництво житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вулицею Зарічною в Дарницькому районі міста Києва (житловий будинок №6, ІІІ черга будівництва)» (додатки №1, №2); договірної ціни улаштування монолітного залізобетонного каркасу на об`єкті «Будівництво громадського торговельно-офісного, житлового, готельного комплексу з підземним та наземним паркінгом та благоустроєм ландшафтної зони на перетині вулиць Борщагівської та проспекту Повітрофлотського у Шевченківському районі міста Києва»; актів від 30.04.2017 №3, від 31.03.2017 №1; акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017 року на виконання робіт по підготовка майданчика під будівництво на об`єкті «Житлово-офісний та торговельний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземним та наземним паркінгом на вулиці Регенераторній, 4, проспекті Возз`єднання, 19, вулиці Березневій, 12 у Дніпровському районі міста Києва»; актів №2, №3, №4 від 31.03.2017; акту приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017 року на об`єкті будівництва «Реконструкція існуючих будівель і споруд під шкільний комплекс Печерської міжнародної шкоди на вулиці Віктора Забіли, 7а в Голосіївському районі міста Києва», акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017 року на виконання робіт щодо розробки котловану будинку №3 на об`єктів «Житлово-офісний та торговельний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземним та наземним паркінгом на вулиці Регенераторній, 4, проспекті Возз`єднання, 19, вулиці Березневій, 12 у Дніпровському районі міста Києва»; актів №1, №2, №3 від 31.05.2017 , актів №1, №2, №3, №4 від 30.04.2017; акту на підготовчі роботи за травень 2017 року; акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року на об`єкті будівництва «Виконання заїзду-виїзду та під`їзної дороги до логістичного центру з автомобільної дороги Т-10-27 Київське кільце, км 14+330, праворуч, Київська область»; акту №1 за травень 2017 року на виконання робіт щодо розробки котловану будинку №3 «Житлово-офісний та торговельний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземним та наземним паркінгом на вулиці Регенераторній, 4, проспекті Возз`єднання, 19, вулиці Березневій, 12 у Дніпровському районі міста Києва».

Також, 02.03.2017 між позивачем (підрядником) та ТОВ «Кнаус Сіті» (субпідрядником) був укладений договір підряду №Д020317-Д, предметом якого є виконання на власний ризик, власними та залученим силами, засобами, устаткуванням, матеріалами за завданням підрядника відповідно до умов договору комплексу демонтажних робіт на об`єкті «Будівництво громадського, торгівельного, житлового комплексу з підземними паркінгами та благоустроєм ландшафтної зони на перетині вулиці Борщагівської та проспекту Повітрофлотського у Шевченківському районі міста Києва».

Крім того, між позивачем (підрядником) та ТОВ «Кнаус Сіті» (субпідрядником) був укладений договір підряду від 03.05.2017 №Д030517, предметом якого є виконання на власний ризик, власними та залученим силами, засобами, устаткуванням, матеріалами за завданням підрядника відповідно до умов договору комплексу демонтажних робіт на об`єкті «Житлово-офісний та торговельний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземним та наземним паркінгом на вулиці Регенераторній, 4, проспекті Возз`єднання, 19, вулиці Березневій, 12 у Дніпровському районі міста Києва».

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано суду копію договірної ціни на виконання робіт щодо розробки котловану будинку №3 на об`єкті «Житлово-офісний та торговельний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземним та наземним паркінгом на вулиці Регенераторній, 4, проспекті Возз`єднання, 19, вулиці Березневій, 12 у Дніпровському районі міста Києва».

Також, між позивачем (підрядником) та ТОВ «Кнаус Сіті» (субпідрядником) був укладений договір підряду від 02.03.2017 №020317-Р, предметом якого є виконання на власний ризик, власними та залученим силами, засобами, устаткуванням, матеріалами за завданням підрядника відповідно до умов договору комплексу демонтажних робіт на об`єкті «Житлово-офісний та торговельний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземним та наземним паркінгом на вулиці Регенераторній, 4, проспекті Возз`єднання, 19, вулиці Березневій, 12 у Дніпровському районі міста Києва».

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано суду копію договірної ціни на виконання робіт по підготовці майданчика під будівництво на вказаному вище об`єкті та додаткової угоди №1 від 04.05.2017 до договору підряду від 02.03.2017 №020317-Р, відповідно до якої вартість робіт становить 333333,33 грн без ПДВ.

З акту перевірки вбачається, що на підставі вказаних договорів підряду ТОВ «Кнаус Сіті» виписано наступні податкові накладні: від 24 квітня 2017 року №3, від 19 квітня 2017 року №7, №8, №9, від 20 квітня 2017 року №10, №11, №12, від 14 квітня 2017 року №13, №14, №15, №165, від 18 квітня 2017 року №22, від 27 квітня 2017 року №23, №24, №25, від 30 квітня 2017 року № 27, від 04 травня 2017 року №2, від 31 травня 2017 року №20, від 23 травня 2017 року №21, від 17 травня 2017 року №22, від 30 травня 2017 року №23, №24, №25, №26, №27, №29, №33, від 31 травня 2017 року №30, №31, від 09 червня 2017 року №2, від 13 червня 2017 року №3, №4.

Оплату проведено у безготівковій формі наступними платіжними дорученнями: від 07 квітня 2017 року №587, від 12 квітня 2017 року №623, від 14 квітня 2017 року №644, №645, №646, №647, від 18 квітня 2017 року №650, від 19 квітня 2017 року №652, №653, №654, №651, від 20 квітня 2017 року №660, №661, №662, від 24 квітня 2017 року №676, від 27 квітня 2017 року №186, №187, №188, від 04 травня 2017 року №661, від 17 травня 2017 року №740, від 23 травня 2017 року №787, №788, №789, від 24 травня 2017 року №792, від 30 травня 2017 року №813, №800, №801, №802, №814, №816, №37, від 09 червня 2017 року №27, від 13 червня 2017 року №843, №844.

Крім того, на підтвердження факту реальності господарських операцій з ТОВ «Кнаус Сіті» та необхідності укладення договорів із зазначеним контрагентом позивач посилався на необхідності виконання ним як субпідрядником своїх зобов`язань перед ТОВ «Арт Буд Сервис» (згідно договору підряду № 19/08/16 від 19.08.2016) та перед ТОВ «Столичний Будсоюз» (згідно договору підряду № 2310 від 02.09.2015), роботи за якими є виконаними та прийнятими ТОВ «Арт Буд Сервис» і ТОВ «Столичний Будсоюз».

Разом з цим, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у даній справі, звернули увагу, що роботи щодо розробки котловану будинку №3 «Житлово-офісний та торговельний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземним та наземним паркінгом на вулиці Регенераторній, 4, проспекті Возз`єднання, 19, вулиці Березневій, 12 у Дніпровському районі міста Києва», що виконані відповідно до акту №1 за травень 2017 року, виконано як за договором підряду від 01.03.2017 № 0103, так і за договором підряду №Д030517-Р від 02.03.2017. При цьому, позивачем не обґрунтовано виконання тотожних робіт одним і тим же субпідрядником за двома різними договорами.

Крім того, судами також було встановлено, що відповідно до податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2 та 3 квартали 2017 року ТОВ «Кнаус Сіті» у товаристві працювало у вказаний період лише 7 осіб. Одночасно в матеріалах справи відсутні докази залучення до виконання субпідрядних робіт третіх осіб, укладання договорів на використання обладнання, техніки тощо.

В свою чергу, допитаний в процесуальному статусі свідка в суді першої інстанції ОСОБА_1 пояснив, що на посаді директора ТОВ «Кнаус Сіті» він працює з лютого 2017 року. На протязі 2017 року ТОВ «Кнаус Сіті» з позивачем було укладено приблизно п`ять договорів, на виконання яких ТОВ «Кнаус Сіті» займалося вивозом сміття та фасадними робами. В ході виконання фінансово-господарської діяльності з Товариством ТОВ «Кнаус Сіті» було виписано податкові накладні, розрахунки проводились у безготівковій формі. Також, свідок повідомив, що саме він підписував договори Товариством від імені ТОВ «Кнаус Сіті». На об`єктах Товариства працював прораб та головний інженер ТОВ «Кнаус Сіті», які підписували відповідні акти. Також свідок повідомив, що бухгалтерській облік у ТОВ «Кнаус Сіті» вели його дружина та сестра, а директор Товариства є його однокласником.

В свою чергу, суди, дійшовши до висновку про підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «Кнаус Сіті» наведеними первинними документами, послалися на наявність негативної інформації відносно контрагента позивача, відсутність у контрагента позивача достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів, а також на ненадання позивачем доказів наявності та/або оренди Товариством та/або ТОВ «Кнаус Сіті» технічного обладнання, транспортних засобів, будівельних матеріалів, необхідних для виконання робіт, передбачених договорами підряду.

Визнаючи доведеними доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій Товариства з ТОВ «Кнаус Сіті», суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що надані позивачем первинні документи, які складені на ці операції, не підтверджують фактичне виконання цих господарських операцій саме ТОВ «Кнаус Сіті».

Таку оцінку суди попередніх інстанцій зробили з врахуванням обставин щодо відсутності у вказаного контрагента позивача необхідної кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення відповідних видів діяльності; відсутності у договорах конкретного переліку робіт, які повинне було виконати ТОВ «Кнаус Сіті» на конкретному об`єкті будівництва, з урахуванням того, що по договорах підряду об`єкти будівництва повторювалися, що не дає можливості суду встановили конкретний перелік робіт, який виконувався ТОВ «Кнаус Сіті» на конкретному об`єкті, а також необхідності укладення Товариством декількох договорів по одному і тому ж об`єкту з одним і тим самим підрядником; допитаний у суді першої інстанції свідок - директор ТОВ «Кнаус Сіті» також не зміг конкретно пояснити, які саме будівельні роботи виконувалися ТОВ «Кнаус Сіті»; відсутності будь-яких доказів того, що до робіт, які були виконані Товариством на виконання своїх зобов`язань перед ТОВ «АРТ БУД СЕРВИС» та ТОВ «СТОЛИЧНИЙ БУДСОЮЗ», увійшли роботи, які були виконані ТОВ «Кнаус Сіті» для позивача в межах укладених між сторонами договорів підряду.

Будь-яких доводів на спростування вказаних вище обставин позивач у касаційній скарзі не навів.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ПК України, а отже, відсутні підстави для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві, та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надали оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга позивача не містить.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди першої та апеляційної інстанцій не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 52, 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівний комбінат-7» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 18.02.2025.

СуддіЛ.І. Бившева І.А. Гончарова І.Я.Олендер