Ухвала

від 19.02.2025 по справі 489/1073/25

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/1073/25

Провадження № 1-кс/489/236/25

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

іменем України

19 лютого 2025 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42023230000000055 від 07.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.2 ст.15 ч.5ст.191, ч.3 ст.28 ч.1ст.366 КК України, про арешт майна,

встановила:

17.02.2025 прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №42023230000000055 від 07.02.2023, звернулась до слідчого судді з клопотанням, в якому просила накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м.Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого ум. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023230000000055 від 07.02.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 ч.5ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч.1ст.366 КК України, тому із метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання просила накласти арешт на майно, зазначене у клопотанні.

У судове засідання прокурор не з`явилась, у клопотанні просила його задовольнити та розглянути без її участі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, розгляд клопотання проведено без повідомлення підозрюваного, оскільки слідчий суддя дійшов висновку, що це є необхідним для забезпечення мети арешту майна, а саме: для запобігання можливості його відчуження.

Розгляд клопотання проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме:

- заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч.5 ст.191 КК України;

- замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, вособливо великих розмірах, організованою групою, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 ч.5ст.191 КК України;

- складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене організованою групою, заознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.1ст.366 КК України.

24.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.5 ст.191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 ч.5ст.191, ч.3 ст.28 ч.1ст.366 КК України.

Обґрунтованість підозри підтверджується долученими до клопотання та дослідженими доказами, зокрема, договорами поставки товару з додатками та додатковими угодами; рахунками на оплату; платіжними дорученнями; банківськими виписками; видатковими накладними; протоколом огляду місця події; висновками експерта.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання, окрім іншого, у вигляді конфіскації майна.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 29.01.2025 за підозрюваною ОСОБА_4 на праві приватної власності зареєстровано наступне нерухоме майно:

- земельна ділянка, площа 7,214 га, кадастровий номер: 3524983700:02:000:1603, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса нерухомого майна: Кіровоградська область, Петрівський район, Новостародубська територіальна громада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1118416035249, власник: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , розмір частки: 1/1.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, підлягає можливій конфіскації як вид покарання.

Згідно з п.3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Виходячи зі змісту зазначених норм закону, накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення.

Зі змісту ст. 170 КПК України вбачається, що однією з обов`язкових умов для задоволення клопотання про накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є наявність обґрунтованої підозри за статтями, санкції яких передбачають конфіскацію майна як виду покарання.

З клопотання про арешт майна та матеріалів, наданих стороною обвинувачення на його обґрунтування вбачається, що ця обов`язкова умова органом досудового розслідування дотримана, оскільки згідно повідомленої підозри, покарання у виді конфіскації майна з інкримінованого ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення передбачене санкцією ч. 5 ст. 191 КК України.

Зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_4 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних.

При цьому на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, тому на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_4 до скоєння кримінальних правопорушень, підозра у яких їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо неї такого обмежувального заходу, як арешт майна.

Вимогами ст.173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Прокурором доведено, що незастосування арешту може призвести до його відчуження. Так, з матеріалів клопотання вбачається, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що вказане майно, має суттєве значення для кримінального провадження, оскільки може бути конфісковане у вигляді покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

Окрім того, доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на це майно для уникнення негативних наслідків його відчуження. Таким чином, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно на яке прокурор просить накласти арешт відповідає критеріям п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України. Оскільки з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріали провадження, додані до клопотання прокурора, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов висновку, що незастосування арешту на вищевказане нерухоме майно може призвести до подальшого незаконного його відчуження та у подальшому унеможливить виконання рішення суду в частині забезпечення виконання рішення суду щодо конфіскації майна.

З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

постановила:

Клопотання про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , асаме:

- земельна ділянка, площа 7,214 га, кадастровий номер: 3524983700:02:000:1603, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса нерухомого майна: Кіровоградська область, Петрівський район, Новостародубська територіальна громада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1118416035249, власник: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , розмір частки: 1/1.

Ухвала в частині арешту майна підлягає негайному виконанню прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1