Ухвала

від 26.02.2025 по справі 489/1073/25

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/1073/25

Провадження № 1-кс/489/317/25

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

іменем України

26 лютого 2025 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42023230000000055 від 07.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.2 ст.15 ч.5ст.191, ч.3 ст.28 ч.1ст.366 КК України, про арешт майна,

встановив:

24.02.2025 прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №42023230000000055 від 07.02.2023, звернулась до слідчого судді з клопотанням, в якому просила накласти арешт на квартиру, зареєстровану за ОСОБА_4 , яка є спільною сумісною власністю його та підозрюваного ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м.Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023230000000055 від 07.02.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 ч.5ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч.1ст.366 КК України, тому із метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання просила накласти арешт на майно, зазначене у клопотанні.

У судове засідання прокурор не з`явилась, у клопотанні просила його задовольнити та розглянути без її участі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, розгляд клопотання проведено без повідомлення підозрюваного, оскільки слідчий суддя дійшов висновку, що це є необхідним для забезпечення мети арешту майна, а саме: для запобігання можливості його відчуження.

Розгляд клопотання проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме:

- заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч.5 ст.191 КК України;

- замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, вособливо великих розмірах, організованою групою, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 ч.5ст.191 КК України;

- складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене організованою групою, заознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.1ст.366 КК України.

24.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.5 ст.191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 ч.5ст.191, ч.3 ст.28 ч.1ст.366 КК України.

Обґрунтованість підозри підтверджується долученими до клопотання та дослідженими доказами, зокрема, договорами поставки товару з додатками та додатковими угодами; рахунками на оплату; платіжними дорученнями; банківськими виписками; видатковими накладними; протоколом огляду місця події; висновками експерта.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання, окрім іншого, у вигляді конфіскації майна.

Крім того, Департаментом з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації в порядку ст. 128 КПК України пред`явлено цивільний позов від 13.02.2025 № 46-03-4- 266/0/25/46-03 про відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням (у кримінальному провадженні №42023230000000055) до підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та третіх осіб ТОВ «Золотий клєвєр», ТОВ «Екотранссервіс-21» на загальну суму 11 860 735,90 грн.

Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00049569661 від 19.02.2025, відповідно до актового запису № 34 від 10.07.1993 зареєстровано шлюб Новостародубською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно актового запису №409 від 27.10.1997 розірвано.

Прокурор вважає, що підозрювана ОСОБА_5 продовжує проживати однією сім`єю з чоловіком ОСОБА_4 за місцем реєстрації у набутій за час шлюбу та спільного проживання однією сім`єю квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, зазначена квартира є спільною сумісною власністю жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію права власності на вказану квартиру.

Проте, слідчому судді надано архівну довідку БТІ від 20.02.2025 № 110, згідно з якою право власності на квартиру по АДРЕСА_1 належало ОСОБА_4 на підставі договору міни від 13.09.1994 частка та договору дарування від 08.10.1994 частка.

Стаття 24 Кодексу про шлюб та сім`ю України (який діяв на дату набуття ОСОБА_4 права власності на квартиру) передбачала, що майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Аналогічна норма міститься і в ст. 57 чинного Сімейного кодексу України.

Більш того, чинна редакція ст. 57 Сімейного кодексу України відносить до особистої приватної власності дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Таким чином, частки квартири, яку ОСОБА_4 придбав на підставі договору дарування, є його особистою приватною власністю. А щодо частки квартири, набутої за договором міни, матеріали клопотання не містять даних чи набуто це майно за особисті кошти ОСОБА_4 (наприклад, міна на належне йому до шлюбу майно) або за кошти подружжя.

За таких обставин, слідчий суддя вважає недоведеним факт перебування квартири, яку прокурор просить арештувати, у спільній сумісній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1