Постанова від 13.02.2025 по справі 604/774/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/774/24Головуючий у 1-й інстанції Сіянко В.М. Провадження № 22-ц/817/208/25 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

з участю секретаря Панькевич Т.І.,

представника позивача адвоката Покотила Ю.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Бєлкіна А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу №604/774/24 за апеляційними скаргами Фермерського господарства «Золотий жайвір» на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2024 року, ухвалене суддею Сіянко В.М., повний текст якого складено 14 листопада 2024 року та додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05 грудня 2024 року, ухвалене суддею Сіянко В.М., дати складення повного тексту не зазначено, у справі за позовом Фермерського господарства «Золотий жайвір» до ОСОБА_2 про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі та визнання договорів оренди землі поновленими, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2024 до Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ФГ «Золотий жайвір» до ОСОБА_1 про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі та визнання договорів оренди землі поновленими.

Вобґрунтуваннязаявлених вимог позивачем зазначено, що 28.05.2017 між ФГ «Золотий жайвір» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі №058/25 строком на 7 років щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6124610500:01:002:0698 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пунтку на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області. Державна реєстрація речового права права оренди ФГ «Золотий жайвір» була проведена 20.06.2017.

Також, 07.06.2017 між ФГ «Золотий жайвір» та відповідачем ОСОБА_1 був підписаний договір оренди землі №086 строком на 7 років щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6124610500:01:003:0100 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пунтку на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області. Державна реєстрація речового права права оренди ФГ «Золотий жайвір» була проведена 20.06.2017.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» було доповнено Земельний кодекс України статтею 126-1 та Закон України «Про оренду землі» статтею 32-2.

З метою приведення умов договору у відповідність до чинного земельного законодавства ФГ «Золотий жайвір» 03.05.2024 направило ОСОБА_1 повідомлення, в яких повідомило про необхідність приведення договорів оренди землі №058/25 від 28.05.2017 та №086 від 07.06.2017 у відповідність до чинного земельного законодавства, до яких було долучено два примірника додаткової угоди №02/05/24 до Договору оренди землі №058/25 від 28.05.2017 та два примірника додаткової угоди №02/05/24 до Договору оренди землі №086 від 07.06.2017, один примірник кожного з яких після підписання підлягав поверненню позивачу. Умовами додаткових угод передбачалося внесення змін до Договорів оренди, а саме доповнення п.7 Договору, який передбачав, що після закінчення строку, на який укладено договір, він автоматично поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Вказані повідомлення з примірниками додаткових угод були направлені відповідачу та вручені 08.05.2024, однак підписаних орендодавцем примірників додаткових угод орендар не отримав.

Крім того, позивач з метою доведення до відома орендодавця свого наміру щодо продовження орендних відносин, завчасно, тобто не пізніше ніж за один календарний місяць до закінчення договору оренди землі, направив на адресу відповідача листи-повідомлення про намірскористатись переважним правом на поновлення дії укладених договорів оренди землі або ж укладення договорів оренди щодо спірних земельних ділянок на новий строк, додавши до листів відповідні проекти Додаткових угод. Вказані листи орендаря орендодавцем було отримано.

Враховуючи, що ФГ «Золотий жайвір» як орендар, який належним чином виконував та виконує умови договорів оренди, має переважне право на поновлення договорів оренди на новий строк, про намір скористатися яким повідомив орендодавця, то в даному випадку наявне зволікання орендодавця у вчиненні дій щодо поновлення договорів оренди, яке полягає у непідписанні ним примірників додаткових угод до договорів, проекти яких було йому направлено.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05.11.2024 в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05.12.2024 заяву адвоката Бєлкіна А.Д. про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто з ФГ «Золотий жайвір» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ФГ «Золотий Жайвір» подало на них апеляційні скарги, посилаючись на їх незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апелянт вважає, що листи-повідомлення від 19.04.2024 та 09.05.2024, які ОСОБА_1 направив до ФГ «Золотий жайвір», були складені, підписані та відправлені не ОСОБА_1 який є власником та орендодавцем земельних ділянок за кадастровими номерами 6124610500:01:002:0698 та 6124610500:01:003:0100, а іншою особою, оскільки підписи та рукописний текст, виконані від імені ОСОБА_1 у вказаних вище листах, на конвертах рекомендованих поштових відправлень, в Описі вкладення до рекомендованого поштового відправлення М4785100618828, істотно відрізняються між собою та від підписів ОСОБА_1 в договорах оренди землі та актах прийому-передачі земельних ділянок, які складались між ним та ФГ «Золотий жайвір».

Зазначає, що у зв`язку з наведеним, позивачем в суді першої інстанції було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, в задоволенні якого судом було відмовлено, чим допущено неповноту судового розгляду та істотно порушено норми процесуального права, внаслідок чого позивача було позбавлено можливості подати докази на підтвердження своїх доводів та аргументів, а тому також просить призначити таку експертизу в суді апеляційної інстанції.

В зв`язку із викладеним, апелянт просить рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05.11.2024 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05.12.2024 ФГ «Золотий жайвір» просить його скасувати, а заяву про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду, оскільки в порушення вимог ч.2 ст. 183 ЦПК України представник відповідача не надав доказів направлення такої заяви позивачу, а останній її не отримував.

Також зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення жодним чином не врахував його заперечення проти стягнення судових витрат, які вважає неспівмірними із обсягом наданих послуг.

Крім того зазначає, що долучений адвокатом Бєлкіним А.Д. Акт приймання-передачі наданих послуг від 06.11.2024 не містить відомостей про те, в якій саме справі були надані відповідні послуги адвоката, а також затрачений адвокатом час на виконані роботи, що позбавило позивача можливості визначити їх дійсність та розумність розміру.

У відзиві на апеляційну скаргу ФГ «Золотий жайвір» на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05.11.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Бєлкін А.Д. просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Вказує, що ОСОБА_1 з`явився до Підволочиського райсуду Тернопільської області і особисто в підготовчому судовому засіданні та при розгляду справи по суті пояснив, що саме він підписував листи від 19.04.2024 та від 09.05.2024, реквізити відправника та отримувача на конвертах та описи вкладення заповнювали як він сам, так за його проханням його дружина або допомагали з цим працівники пошти.

Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 повністю підтвердив зміст листів та свою позицію про небажання продовжувати орендні відносини та заперечення в поновленні договорів оренди землі незалежно від почерку на конвертах та описах вкладення, проти позову заперечував, вимагав повернути йому його земельні ділянки. Враховуючи безпосередні показання відповідача суд відмовив позивачу ФГ «Золотий жайвір» у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Таким чином, вказує, що волевиявлення орендодавця про небажання продовжувати орендні відносини та заперечення в поновленні договорів оренди землі було встановлено більш ніж вагомими та беззаперечними засобами доказування та доведено до орендаря.

У відзиві на апеляційну скаргу ФГ «Золотий жайвір» на додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05.12.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Бєлкін А.Д. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05.12.2024 залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Вказує, що Заяву від 07.11.2024 з додатками (доказами щодо розміру судових витрат) було подано засобами підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд». В цьому функціоналі зареєстровані електронні кабінети позивача та його представника, використовуються стороною позивача для створення, надсилання та отримування процесуальних та інших документів з наданням доступу до справи №604/774/24. Так, на заяву від 07.11.2024 позивачем засобами електронного суду 12.11.2024 було подано заперечення, в яких містяться посилання на надані відповідачем докази на підтвердження розміру судових витрат відповідача. Наприклад, заперечення на акт приймання-передачі наданих послуг від 06.11.2024, складеним між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Бєлкіним А.Д., а в подальшому 19.11.2024 представником позивача подано заяву про розгляд заяви від 07.11.2024 без участі представника позивача.

Таким чином зазначає, що позивачем було отримано заяву від 07.11.2024 з додатками про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат, позивач був обізнаний з доводами заявника та скористався своїм правом на заперечення проти заяви від 07.11.2024.

Також вважає посилання позивача на статтю 183 ЦПК України, як підставу для повернення заяви відповідача від 07.11.2024 без розгляду у зв`язку з ненадсиланням копії заяви позивачу, необґрунтованою, оскільки згідно ч.2 ст.183 ЦПК України вимога щодо додавання доказів надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) застосовується у випадку подання заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, тобто до заяви від 07.11.2024 ця вимога не застосовується.

Щодо Акту приймання-передачі наданих послуг від 06.11.2024 то адвокат Бєлкін А.Д. зазначає, що його складено по договору №11 від 01.07.2024, предметом якого є представництво Адвокатом Клієнта у Підволочиському районному суді Тернопільської області у справі №604/774/24 за позовом ФГ «Золотий жайвір» про визнання укладеними і поновленими угоди і договору. Зазначене спростовує твердження апеляційної скарги, що акт приймання-передачі наданих послуг від 06.11.2024 року не містить відомостей про те, в якій саме справі юридичні послуги були надані.

Вказує, що в зазначеному акті детально описано виконані роботи та надані послуги, вбачається їх очевидна необхідність для виконання умов договору №11 від 01.07.2024 з урахуванням предмету цього договору, а тому вказане свідчить, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу дійсно пов`язані з розглядом справи №604/774/24, були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим, зважаючи на фактичні обставини справи.

В судовому засіданні представник апелянта просив апеляційні скарги задовольнити з підстав, викладених у них.

Відповідач та його представник просили відмовити у задоволенні апеляційних скарг, а оскаржувані рішення суду залишити без змін, оскільки вважають їх законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини.

28.05.2017 між ОСОБА_1 та ФГ «Золотий жайвір», в особі Дацківа В.П., було укладено договір оренди землі №058/25, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, площею 0.2600 га, кадастровий номер 6124610500:01:002:0698. Договір оренди зареєстрований 22.06.2017 (а.с.11-13).

07.06.2017 між ОСОБА_1 та ФГ «Золотий жайвір», в особі Дацківа В.П., було укладено договір оренди землі №086, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, площею 2.8589 га, кадастровий номер 6124610500:01:003:0100. Договір оренди зареєстрований 22.06.2017 (а.с.14-16).

Договори укладено на 7 років. По закінченню строку, на який було укладено договір, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. У випадку якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п.п.7, 8 договорів).

Орендар ФГ «Золотий жайвір» на адресу орендодавця ОСОБА_1 за вих №С-0698-4 від 02.05.2024 та вих №С-0100-4 від 02.05.2024 направив повідомлення про необхідність приведення Договорів оренди землі №058/25 від 28.05.2017 та №086 від 07.06.2017 у відповідність до чинного земельного законодавства. До вказаних повідомлень додано по два примірники Додаткової угоди №02/05/24, згідно з якою договір оренди доповнюється новим пунктом 7 наступного змісту: «Сторонами встановлено умову щодо поновлення договору оренди землі відповідно до ст.126-1 Земельного кодексу України, а саме:після закінчення строку, на який укладено договір, він автоматично поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається». Вказані повідомлення отримані відповідачем 08.05.2024 (а.с.17-22).

ТакожОрендар ФГ «Золотий жайвір» на адресу орендодавця ОСОБА_1 за вих.№С-0698-2 від 19.03.2024 та вих.№С-0100-2 від 06.04.2024 направив листи-повідомлення, в яких повідомив про намір скористатися переважним правом на поновлення дії укладених договорів оренди землі або ж на укладення договорів оренди землі на новий строк, та додав по два примірника Додаткової угоди та проекти Договору оренди землі. Листи-повідомлення направлено Орендодавцю, що підтверджується накладними на відправлення (а.с.23-34).

Орендодавець отримав зазначені повідомлення з доданими до них проектами договорів оренди землі, та, як вказує позивач, відповіді на листи відповідач не надав.

Позивач вказує, що він, як орендар, належно виконав обов`язки за договорами оренди, має переважне право на поновлення договорів оренди на новий строк, про намір скористатися яким повідомив оренододавця, а з боку орендодавця наявне зволікання у вчиненні дій щодо поновлення договорів оренди, яке полягає у не підписанні ним примірників додаткових угод до договорів, проекти яких було йому направлено.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що ним було завчасно повідомлено орендаря про небажання продовжувати оренду.

ОСОБА_1 19.04.2024 та 09.05.2024 направив до ФГ «Золотий жайвір» листи-повідомлення, якими повідомив, що він не бажає укладати додаткові угоди до договорів оренди та не має наміру продовжувати договори оренди. Листи вручено 30.04.2024 та 25.05.2024 відповідно (а.с.54-57).

Також, згідно з рішенням суду, в підготовчому засіданні 27.08.2024 судом розглянуто клопотання та заяви представника позивача адвоката Покотила Ю.В. щодо повернення без розгляду відзиву на позов та призначення судової почеркознавчої експертизи, в задоволенні яких судом відмовлено.

Згідно п.п.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає в повній мірі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у орендодавця відсутнє волевиявлення на укладення договору оренди землі з позивачем на новий строк.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такий правовий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Так, судом належним чином встановлено, що ОСОБА_1 19.04.2024 та 09.05.2024 направив до ФГ «Золотий жайвір» листи-повідомлення, якими повідомив, що він не бажає укладати додаткові угоди до договорів оренди та не має наміру продовжувати договори оренди, що також підтвердив в судовому засіданні відповідач.

У своїй постанові від 28.09.2020 (справа №272/440/18) Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі відсутнє, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФГ «Золотий жайвір», і, з огляду на встановлені обставини справи та пояснення відповідача в судовому засіданні, правомірно відмовив у задоволенні клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

Колегія суддів також не вбачає за необхідне призначати таку експертизу і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. При цьому слід зазначити, що в даному випадку не має правового значення підписувались ці листи-повідомлення безпосередньо відповідачем, чи іншою, уповноваженою на це особою, оскільки ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив їх направлення позивачу в передбачені умовами договору та законом строки до закінчення строку дії договорів оренди, а також підтвердив відсутність волевиявлення укладати додаткові угоди до договорів оренди та продовжувати договори оренди з позивачем, а тому у задоволенні клопотання ФГ «Золотий Жайвір» про призначення почеркознавчої експертизи апеляційним судом відмовлено.

Під час апеляційного розгляду не встановлено порушення переважного права ФГ «Золотий Жайвір», оскільки ОСОБА_1 у встановленому законом порядку вказав на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі з позивачем, що беззаперечно свідчить про відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди землі чи укладення на новий строк з ФГ «Золотий Жайвір».

Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає за необхідне залишити без змін рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05.11.2024, а апеляційну скаргу ФГ «Золотий Жайвір» без задоволення.

Що стосується додаткового рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05.12.2024, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача у відзиві зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в розмірі 10000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокат Бєлкін А.Д. 07.11.2024 надав суду договір від 01.07.2024 №11 про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Бєлкіним А.Д. та ОСОБА_1 , акт здачі-приймання наданих послуг від 06.11.2024, з яких вбачається, що вартість отриманих послуг становить 10000 грн.

Згідно з Актом здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг адвокат Бєлкін А.Д. надав наступні послуги:

1) юридичний аналіз правовідносин сторін та формування правової позиції відповідача;

2) консультації з питань цивільного, цивільно-процесуального, земельного законодавства;

3) складання відзиву на позов, додатків до відзиву;

4) підготовка заперечень на клопотання позивача;

5) участь в судових засіданнях 27.08.2024 та 05.11.2024.

ОСОБА_1 сплатив за договором №11 від 01.07.2024 гонорар у розмірі 10000 грн, що підтверджується квитанцією від 22.08.2024.

На думку колегії суддів, ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції вірно виходив із співмірності витрат зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Доводи апеляційної скарги про неналежність Акту приймання-передачі наданих адвокатом Бєлкіним А.Д. послуг як доказу, є безпідставним та необґрунтованими, оскільки законодавством не встановлено конкретних вимог до такого документа, крім того у ньому зазначений перелік послуг, які адвокатом було надано та загальна сума їх вартості, передбачена, в тому числі договором про надання правової допомоги, а також у ньому зазначено і сам номер договору правничої допомоги, що свідчить про належність даного Акту наданих послуг саме до договору про надання правничої допомоги №11 від 01.07.2024.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що в порушення вимог ч.2 ст.183 ЦПК України представник відповідача не надав доказів направлення заяви про ухвалення додаткового рішення позивачу, у зв`язку з чим така заява підлягає залишенню без розгляду, то на думку колегії суддів, у даній справі зазначена обставина не вплинула на права позивача щодо подання заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення, яке було подано через 5 днів - 12.11.2024 після подання адвокатом Бєлкіним А.Д. відповідної заяви.

Колегія суддів враховує наведену апелянтом постанову Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №626/133/21, у якій останній зробив правовий висновок про те, що правило частини дев`ятої статті 83 ЦПК України застосовується у разі подання до суду безпосередньо доказів, а правило частини четвертої статті 183 ЦПК України - у разі подання до суду заяв, клопотання чи заперечення, у тому числі і з доданими до них додатками на підтвердження вимог цих заяв, клопотань, заперечень.

Разом з тим, у наведеній вище справі суд ухвалив додаткове рішення без урахування зазначених вимог та за відсутності заперечень з іншої сторони, яка фактично була позбавлена можливості захистити свої права у належний спосіб, що свідчить про інші обставини справи, аніж ті, які встановлені судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин апеляційна скарга представника Фермерського господарства «Золотий жайвір» до задоволення не підлягає, а додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05.12.2024 слід залишити без змін.

Згідно з ч.9 ст.158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Як вбачається з рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05.11.2024, судом не було вирішено питання щодо скасування заходів забезпечення позову, які були застосовані ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 30.05.2024.

Так, ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 30.05.2024 заяву Фермерського господарства «Золотий жайвір» про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до вирішення спору по суті вчиняти дії, пов`язані із передачею у володіння чи користування інших осіб земельної ділянки, кадастровий номер 6124610500:01:002:0698 та земельної ділянки, кадастровий номер 6124610500:01:003:0100.

Заборонено державним реєстраторам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, здійснювати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії щодо внесення відомостей про припинення права оренди Фермерського господарства «Золотий жайвір» на земельну ділянку за кадастровим номером 6124610500:01:002:0698, номер запису про інше речове право - 21054278, та на земельну ділянку за кадастровим номером 6124610500:01:003:0100, номер запису про інше речове право - 21052239.

Таким чином, враховуючи, що рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05.11.2024, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ФГ «Золотий Жайвір», колегією суддів ухвалено залишити без змін, ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 30.05.2024 про задоволення заяви ФГ «Золотий Жайвір» про забезпечення позову слід скасувати.

Керуючись ст.ст.158, 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Фермерського господарства «Золотий жайвір» на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2024 року та додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05 грудня 2024 року залишити без задоволення.

Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2024 року та додаткове рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05 грудня 2024 року залишити без змін.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 30 травня 2024 року у даній справі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 19 лютого 2025 року.

Головуючий

Судді