Постанова

від 04.02.2025 по справі 910/155/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2025 р. Справа№ 910/155/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Скрипки І.М.

Мальченко А.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

прокурора: Ханчич Г.О. посв.;

від відповідача 1: Литвиненко Ю.А. самопредст.;

від відповідача 2: Івашин О.Р. орд.;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 (повний текст складено 19.04.2021)

у справі №910/155/21 (суддя Босий В.П.)

за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури

до 1. Київської міської ради

та 2. Приватного підприємства "Ентер-Тек"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ритейл Простір"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору,

УСТАНОВИВ:

У січні 2021 року заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) звернувся у Господарський суд міста Києва з позовом в інтересах держави до Київської міської ради (далі - відповідач 1, Київрада) та Приватного підприємства "Ентер-Тек" (далі - відповідач 2, Підприємство), у якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Київради від 12.12.2019 №353/7926 "Про передачу приватному підприємству "Ентер-Тек" в оренду земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного центру та торговельного майданчика на перетині вул. Теодора Драйзера та вул. Електротехнічної у Деснянському районі м.Києва";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0483 га (кадастровий номер 8000000000:62:020:0032) на перетині вул. Теодора Драйзера та вул.Енергетичної у Деснянському районі м.Києва, укладений між Київрадою та Підприємством, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрований в реєстрі 28.02.2020 за №7.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Київрада передала Підприємству в оренду земельну ділянку з порушенням приписів чинного законодавства, які передбачають передачу в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності за результатами проведення земельних торгів.

Київрада, заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, посилалась на те, що прокурором не доведено порушення інтересів держави; спірне рішення прийнято Київрадою в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства; земельні торги не підлягали проведенню, оскільки спірна земельна ділянка передана взамін іншої земельної ділянки, яка була вилучена у ТОВ "Тельбін ІВА" (змінило назву - ТОВ "Ритейл Простір", далі - третя особа), для суспільних потреб, а також на ній знаходиться належне Підприємству нерухоме майно.

Підприємство, заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, посилалось на те, що відповідач 2 сплачує орендну плату, використовує земельну ділянку за цільовим призначенням та відповідно до містобудівної документації; Підприємство є власником нерухомого майна, яке знаходяться на спірній земельній ділянці, тому право оренди не підлягало продажу на земельних торгах; прокурором не доведено відсутності органу, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, оскільки таким органом є Київрада і матеріали справи не містять доказів того, що вона не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави.

Третя особа у письмових поясненнях заперечила проти задоволення позову прокурора, а також просила здійснювати розгляд справи за відсутності її представника.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07 квітня 2021 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ТОВ "Ритейл Простір" було не власником, а користувачем земельної ділянки, тому розірвання договору із ним не мало наслідком надання іншої земельної ділянки; земельну ділянку було надано іншому суб`єкту господарювання та значно більшого розміру (більш ніж в два рази); враховуючи наявність у Підприємства права власності на об`єкти нерухомості загальною площею 1000 кв.м., які розташовані на спірній земельній ділянці, воно могло набути не на конкурентних засадах право користування лише для експлуатації та обслуговування вказаних об`єктів нерухомості, водночас спірну земельну ділянку площею 2,0483 га надано для будівництва, тобто для створення нового нерухомого майна, тому мали бути проведені земельні торги; нерухоме майно Підприємством було побудовано самочинно, з метою уникнення процедури земельних торгів, і через півтора місяці після укладення договору оренди воно було знищено; проект землеустрою не містить відомостей щодо обчислення площі земельної ділянки, яка надається Підприємству з урахуванням площі нерухомого майна підприємства, яке на ній розташоване, а на час формування земельної ділянки нерухомого майна Підприємства на ній не існувало; наявність обмежень у використанні спірної земельної ділянки також не спростовує необхідності продажу права її оренди на земельних торгах.

Відповідачем 1 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти доводів прокурора та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що відсутні підстави для звернення прокурора до суду, оскільки ним не доведено порушення інтересів держави; Київрада при прийнятті рішення та укладені договору діяла в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства; на момент прийняття спірного рішення Київради на спірній земельній ділянці знаходились належні Підприємству об`єкти нерухомості і державна реєстрація права власності засвідчила законність набуття ним цього права; спірна земельна ділянка була правомірно передана Підприємству без аукціону, оскільки не підлягала наданню в оренду на конкурентних засадах; оскільки частина земельної ділянки має використовуватись для будівництва торгівельного центру, інша частина - для будівництва торговельного майданчика, логічним є звільнення земельної ділянки від будівель та споруд; позивачем не доведено наявності підстав для виконання незаконним і скасування рішення Київради, що унеможливлює визнання договору оренди з цих підстав.

Відповідачем 2 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти доводів прокурора та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що доводи прокурора про те, що у третьої особи не було права отримання у користування іншої земельної ділянки замість вилученої для суспільних потреб не заслуговують на увагу; спірне рішення Київради прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а земельна ділянка використовується з чітким дотриманням встановленого законом порядку ефективного використання землі; доводи прокурора про те, що нежитлові будівлі є самочинно збудованим майном, не відповідають дійсності; не заслуховують на увагу трактування позивача щодо неправомірного отримання в оренду земельної ділянки, що перевищує площу належного підприємству нерухомого майна.

Апеляційне провадження зупинялось до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 925/1133/18 та вирішення питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах.

Учасники справи неодноразово належним чином повідомлялись про розгляд апеляційних скарг в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (прокурор і відповідачі) та рекомендованими відправленнями (третя особа).

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи.

На підставі статті 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.02.2025.

Прокурор (апелянт) у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, Рішенням Київської міської ради №171/331 від 19.12.2002 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Тельбін ІВА" для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу на вул. Серафимовича, 6-а у Дніпровському районі м. Києва; земельну ділянку на вул. Серафимовича, 6-а у Дніпровському районі м. Києва площею 0,93 га віднесено до земель запасу житлової та громадської забудови; передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Тельбін ІВА", за умови виконання п. 7.1 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,93 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу на вул. Серафимовича, 6-а у Дніпровському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, зазначених в абзаці 2 цього пункту.

На підставі вказаного рішення між ТОВ "Тельбін ІВА" та Київською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки від 16.07.2003, зареєстрованим 25.11.2004 за №66-6-00214.

Листом від 20.06.2014 вих. №10 (вх.№15100 від 24.06.2014) ТОВ "Тельбін ІВА" звернулось до Київського міського голови та заявило про готовність відмови від здійснення будівництва на земельній ділянці по вул.Серафимовича, 6-а у Дніпровському районі м.Києва та від самої ділянки, внаслідок громадського супротиву, тому вбачає наступні варіанти вирішення конфлікту: 1) компенсація понесених товариством витрат; 2) пошук альтернативної ділянки для реалізації товариством містобудівного проекту.

Департамент земельних ресурсів листом від 24.07.2014 №057024-6998, за дорученням заступника голови КМДА, направив ТОВ "Тельбін ІВА" копії листів від 10.06.2014 №057024-5475 та від 19.06.2014 №057024-5852 щодо відповіді з порушеного питання.

Так, листом від 10.06.2014 №057024-5475 Департамент повідомив ТОВ "Тельбін ІВА", що він не заперечує проти припинення договору оренди з мотивів суспільної необхідності для створення міського парку в порядку, встановленому законом та в разі прийняття відповідного рішення. Також, в разі надходження відповідних доручень, Департамент може взяти участь, в межах компетенції, в опрацюванні питання надання ТОВ "Тельбін ІВА" земельної ділянки замість відчуженої з мотивів суспільної необхідності.

31 липня 2014 Київська міська рада прийняла рішення №37/37 "Про вилучення земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва, яка перебуває в оренді товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбін ІВА", для суспільних потреб - створення міського парку відпочинку на вул. Серафимовича у Дніпровському районі м. Києва", яким, у зв`язку з необхідністю використання для суспільних потреб земельної ділянки загальною площею 0,93 га на вул. Серафимовича, 6-а у Дніпровському районі м. Києва, що надана ТОВ "Тельбін ІВА" в оренду на підставі пункту 7 рішення Київради від 19.12.2002 №171/331 та перебуває в оренді ТОВ "Тельбін ІВА" згідно з договором оренди земельної ділянки від 16.07.2003, зареєстрованим 25.11.2004 за №66-6-00214, враховуючи лист-згоду Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбін ІВА" від 20.06.2014 №10, керуючись статтею 9, пунктом 9 частини другої статті 134, статтею 141 Земельного кодексу України, статтями 31, 32 1 Закону України "Про оренду землі", абзацом третім частини першої статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішила:

1. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 16.07.2003, зареєстрований 25.11.2004 за №66-6-00214, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тельбін ІВА" на підставі пункту 7 рішення Київради від 19.12.2002 №171/331 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", з метою використання земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:105:0028) для суспільних потреб, а саме: створення міського парку відпочинку на вул. Серафимовича у Дніпровському районі м. Києва.

2. Доручити виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) підготувати і погодити з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тельбін ІВА" пропозицію щодо земельної ділянки, що може бути запропонована Товариству з обмеженою відповідальністю "Тельбін ІВА" замість земельної ділянки, що була передана відповідно до розірваного договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003, зареєстрованого 25.11.2004 за N 66-6-00214.

3. Внести зміни до Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381 та продовжених на період 2010 - 2015 років рішенням Київської міської ради від 27.11.2009 N 714/2783 (таблиця 2 "Озеленені території загального користування м. Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам"), додавши земельну ділянку, зазначену у пункті 1 цього рішення, до переліку парків відпочинку Дніпровського району міста Києва.

4. Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити організаційно-правові заходи щодо облаштування міського парку відпочинку на земельній ділянці, зазначеній у пункті 1 цього рішення.

Згідно протоколу №1 від 23.11.2017 загальних зборів учасників ТОВ "Тельбін ІВА" було вирішено затвердити зміну найменування ТОВ "Тельбін ІВА" на ТОВ "Ритейл Простір".

18.01.2018 ТОВ "Ритейл Простір" подало до Київради клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,15 га на перетині вул.Теодора Драйзера та вул. Електротехнічної у Деснянському районі м.Києва.

01.02.2018 директором Департаментом земельних ресурсів було підготовлено проект рішення Київради про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Ритейл Простір". Доказів прийняття вказаного рішення Київрадою матеріали справи не містять.

Листом від 19.02.2018 №1 ТОВ "Ритейл Простір" повідомило Київраду про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання відповідного дозволу, оскільки у більш як місячний строк з дня реєстрації клопотання Київрада не надала дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивованої відмови у його наданні.

23.02.2018 ТОВ "Ритейл Простір" подало до ПП "Київземресурс" завдання на проектування №ЗВП-5747 щодо земельної ділянки на перетині вул.Теодора Драйзера та вул. Електротехнічної у Деснянському районі м.Києва (обліковий код 62:020:0032).

На підставі вказаного завдання, у 2018 році ПП "Київземресурс" розробило Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Ритейл Простір" для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного центру та торговельного майданчика на перетині вул.Теодора Драйзера та вул. Електротехнічної у Деснянському районі м.Києва (обліковий код 62:020:0032), в якому зазначено, що вказана земельна ділянка обліковується як міські землі, не надані у власність чи користування, державна реєстрація права власності чи права оренди по цій земельній ділянці відсутня, на час обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлено, що на земельній ділянці, яка передбачена для відведення, розташовані некапітальні нежитлові тимчасові споруди, частково зруйновані. ТОВ "Ритейл Простір" надало гарантійний лист щодо розміщення майна на ділянці, що запроектована.

У гарантійному листі ТОВ "Ритейл Простір", на який посилання в Проекті землеустрої, зазначено, що на земельній ділянці на перетині вул. Теодора Драйзера та вул. Електротехнічної у Деснянському районі м.Києва знаходяться тимчасові споруди, що належать ТОВ "Ритейл Простір", що створені господарським способом та при необхідності будуть демонтовані. Інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності інших фізичних або юридичних осіб, які б розташовувалися на даній земельній ділянці, права на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відсутні.

07.12.2018 Департамент містобудування та архітектури надав ТОВ "Ритейл Простір" перелік містобудівних обмежень у використанні земельної ділянки, що мають бути враховані при розробці документації із землеустрою та відповідність заявленої ініціативи містобудівній документації або ситуації.

21.12.2018 Департамент містобудування та архітектури погодив проект землеустрою, розроблений ПП "Київземресурс" щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Ритейл Простір" для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного центру та торговельного майданчика.

11.01.2019 ГУ Держгеокадастру склало позитивний Висновок щодо проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

25.01.2019 проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номер 8000000000:62:020:0032 площею 2,0483 га, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Листом від 13.02.2019 Департамент земельних ресурсів, за результатами розгляду заяви дозвільного характеру від 30.01.2019 щодо підготовки проекту рішення Київ ради про передачу (надання) земельної ділянки, повідомив ТОВ "Ритейл Простір" про повернення поданих документів через наявність зауважень, зокрема необхідно додати посвідчені в установленому порядку копії документів щодо правового статусу всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

19.02.2019 ТОВ "Бюро технічної інвентаризації "Альтернатива", на замовлення ПП "Ентер-Текс", виготовило Технічний паспорт на громадський (виробничий) будинок (приміщення) - нежитлові будівлі по вул. Теодора Драйзера, №2/1 у м.Києві, згідно якого на земельній ділянці загальною площею 20483 кв.м. розміщені дві нежитлові будівлі загальною площею 1184 кв.м. (згідно експлікації на схематичному плані). У характеристиках будинку, господарських будівель та споруд зазначено: літ. "А" - нежитлова будівля, рік побудови 1991, фундамент - бетон, стіни - цегла, покрівля - рулонна, перекриття - з/б, підлога - бетон, площа 556,8; літ. "Б" - нежитлова будівля, рік побудови 1991, фундамент - бетон, стіни - цегла, покрівля - рулонна, перекриття - з/б, підлога - бетон, площа 627,30.

Також 19.02.2019 ТОВ "Бюро технічної інвентаризації "Альтернатива" склало довідку №903 про те, що відповідно до проведеної технічної інвентаризації нежитлові будівлі літер "А", "Б" за адресою м.Київ, вул. Теодора Драйзера, №2/1, які належать ПП "Ентер-Тек" були побудовані в 1991 році господарським способом, що не передбачає дозвільних документів на будівництво та не потребує до здачі в експлуатацію. Нежитлові приміщення мають такі показники: Літ. "А" загальною площею 474,7 кв.м., Літ. "Б" загальною площею 525,3 кв.м.

Згідно інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з якого наявний у матеріалах справи, Приватне підприємство "Ентер-Тек" було зареєстровано 29.03.2001.

20.02.2019 за ПП "Ентер-Тек" зареєстровано право власності на нежитлові будівлі за адресою м.Київ, вул.Дрейзера Теодора, буд.2/1, літ."А" - 474,7 кв.м., літ."Б" - 525,3 кв.м., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підставою виникнення права власності зазначено "довідка, серія та номер 903, виданий 19.02.2019, видавник ТОВ "Бюро технічної інвентаризації "Альтернатива".

01.03.2019 ТОВ "Ритейл Простір" склало нотаріально посвідчену заяву, адресовану Київраді, в якій вказує, що не заперечує проти передачі в користування земельної ділянки на перетині вул. Теодора Драйзера та вул. Електротехнічної у Деснянському районі м.Києва з кадастровим номер 8000000000:62:020:0032 Приватному підприємству "Ентер-Тек" та надає останньому всі права на використання проекту земелустрою щодо відведення цієї земельної ділянки.

05.03.2019 ПП "Ентер-Тек" подало Київраді заяву про видачу йому рішення Київради про передачу земельної ділянки в оренду на 15 років, земельна ділянка з кадастровим номер 8000000000:62:020:0032.

Листом від 12.03.2019 Департамент земельних ресурсів повідомив ПП "Ентер-Тек" про підготовку проекту рішення Київради про передачу в оренду вказаної земельної ділянки.

12 грудня 2019 року Київською міською радою було прийнято рішення №353/7926 "Про передачу приватному підприємству "Ентер-Тек" в оренду земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного центру та торговельного майданчика на перетині вул. Теодора Драйзера та вул. Електротехнічної у Деснянському районі м. Києва", яким, враховуючи те, що земельна що земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28 лютого 2019 року N НВ-0002797852019), право комунальної власності територіальної громади міста Києва на яку зареєстровано в установленому порядку (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 березня 2019 року N 30599649), та розглянувши заяву приватного підприємства "Ентер-Тек" від 05 березня 2019 року N 50025-003726861-031-03, вирішила:

1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Ритейл Простір" для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного центру та торговельного майданчика на перетині вул. Теодора Драйзера та вул. Електротехнічної у Деснянському районі м. Києва.

2. Передати приватному підприємству "Ентер-Тек", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 5 років земельну ділянку площею 2,0483 га (кадастровий номер 8000000000:62:020:0032, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку N НВ-0002797852019) для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного центру та торговельного майданчика на перетині вул. Теодора Драйзера та вул. Електротехнічної у Деснянському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20 лютого 2019 року N 156953195) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 03.10, заява ДЦ від 05 березня 2019 року N50025-003726861-031-03, справа А-26776).

3. Приватному підприємству "Ентер-Тек":

3.1. Виконувати обов`язки землекористувача відповідно до статті 96 Земельного кодексу України.

3.2. У місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені чинним законодавством, необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки.

3.3. Питання пайової участі та укладення з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством.

3.4. Забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж та споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки.

3.5. Виконати вимоги, викладені у листі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07 грудня 2018 року N11294/0/12-4/19-18.

3.6. У разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному чинним законодавством України.

3.7. Питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку.

3.8. Під час використання земельної ділянки дотримуватися обмежень у її використанні, зареєстрованих у Державному земельному кадастрі.

3.9. Земельну ділянку в межах червоних ліній використовувати з обмеженнями відповідно до вимог містобудівного законодавства.

4. Попередити землекористувача, що право користування земельною ділянкою може бути припинено відповідно до вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України.

5. Це рішення втрачає чинність через дванадцять місяців з моменту його оприлюднення у разі якщо протягом цього строку не укладений відповідний договір оренди земельної ділянки.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

На підставі вказаного рішення 28.02.2020 між ПП "Ентер-Тек" (орендар) та Київською міською радою (орендодавець) був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. за реєстровим №71, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка з кадастровим номер 8000000000:62:020:0032, площею 2,0483 га, місце розташування - перетин вул.Теодора Драйзера та вул.Електротехнічної у Деснянському районі м.Києва, цільове призначення 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інші будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); вид використання - для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного центру та торговельного майданчику. Договір укладено на 5 років.

10.02.2020 Департаментом земельних ресурсів було складено Акт №20-0075-03 обстеження земельної ділянки на перетині вул.Теодора Драйзера та вул.Електротехнічної у Деснянському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:62:020:0032, за результатами якого встановлено, що земельна ділянка огороджена, на земельній ділянці розташовано будівлю для охорони, залишки зруйнованих тимчасових споруд, на земельній ділянці розташовано автостоянку для вантажних автомашин.

Листом від 06.02.2020 за вих.№062/14-1537(И-2020) Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" повідомило прокурору, що згідно з даними реєстрових книг по нежитловому фонду за адресою вул.Драйзера Теодора, 2/1 в м.Києві нежилі приміщення/будівлі на праві власності не реєструвалися.

Згідно Інформації від 24.12.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 06.03.2019 було зареєстровано право комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:020:0032; інше речове право - право оренди земельної ділянки (дата реєстрації 28.02.2020, строк дії до 28.02.2025), орендодавець Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, орендар ПП "Ентер-Тек"; інше речове право - суборенда земельної ділянки (дата реєстрації 16.04.2020, строк дії до 28.02.2025) , орендар ПП "Ентер-Тек", суборендар "Інвест-Ритейл".

Також із вказаної Інформації вбачається, що 10.04.2020 було зареєстровано знищення об`єкта нерухомого майна - нежитлові будівлі літ."А.", літ. "Б", підстава - довідка, видана 19.03.2020 ФОП Кириленко Світлана Олександрівна.

У зв`язку із викладеними обставинами прокурор звернувся до суду із даним позовом, в якому просив суд визнати незаконним і скасувати рішення Київради від 12.12.2019 №353/7926 та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0483 га (кадастровий номер 8000000000:62:020:0032) на перетині вул. Теодора Драйзера та вул.Енергетичної у Деснянському районі м.Києва, укладений між Київрадою та Підприємством.

Підставами позову прокурор зазначив невідповідність вказаних рішення і договору вимогам чинного законодавства, оскільки надання у користування Підприємству спірної земельної ділянки відбулося без дотримання процедури проведення земельних торгів, проведення яких у даному випадку є обов`язковим.

Обґрунтовуючи підстави представництва прокурором інтересів держави у даній справі прокурор посилався на те, що передача земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів порушує інтереси держави, які полягають у втраті можливості отримати територіальною громадою міста максимально великого розміру орендної плати за використання земельної ділянки. Київрада є органом, до повноважень якого, зокрема, належить організація і здійснення контролю за використанням земель комунальної власності, економічне стимулювання раціонального використання земель, натомість при прийнятті оспорюваного рішення діяла всупереч інтересам територіальної громади міста, і у даному випадку відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачі посилались на те, що спірна земельна ділянка була передана в оренду без порушень чинного законодавства, земельні торги не підлягали проведенню, оскільки спірна земельна ділянка передана взамін іншої земельної ділянки, яка була вилучена у ТОВ "Тельбін ІВА" (ТОВ "Ритейл Простір") для суспільних потреб, а також на ній знаходиться належне Підприємству нерухоме майно.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступних підстав:

- ТОВ "Тельбін ІВА" як орендар земельної ділянки на вул. Серафимовича, 6-а, у Дніпровському районі м. Києва площею 0,93 га надало свою згоду на її вилучення для використання її для суспільних потреб;

- замість вказаної земельної ділянки, ТОВ "Тельбін ІВА" (після зміни найменування - ТОВ "Ритейл Простір") претендувало на отримання в оренду земельної ділянки, що є предметом оскаржуваного у даній справі рішення;

- на момент прийняття відповідачем 1 оскаржуваного рішення на спірній земельній ділянці знаходилися об`єкти нерухомості - нежитлова будівля літ. А площею 474,7 кв.м та нежитлова будівля літ. Б площею 525,3 кв.м, які належали ПП "Ентер-Тек" на праві власності;

- прокурором не доведено суду, що право власності на нерухоме майно ПП "Ентер-Тек", яке було зареєстровано станом на момент прийняття оскаржуваного рішення Київської міської ради, було набуто неправомірно;

- сам по собі факт розташування на спірній земельній ділянці нерухомого майна, що належало відповідачу 2 на праві власності, унеможливлює продаж земельної ділянки або прав на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);

- спірна земельна ділянка передавалася в оренду для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного майданчика, а не для обслуговування нерухомого майна, що на ній знаходиться;

- прокурором, як позивачем, не доведено того, що спірне рішення №353/7926 від 12.12.2019 було прийняте Київрадою із порушенням вимог закону, то підстави для визнання його незаконним та скасування - відсутні, відтак позовні вимоги прокурора у цій частині задоволенню не підлягають;

- оскільки підстав для визнання рішення Київради незаконним та його скасування немає, тому й підстави для визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки відсутні. Отже, позов у частині похідної вимоги про визнання договору недійсним також задоволенню не підлягає.

Проте, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини відповідачів врегульовані положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про оренду землі", в редакціях, що були чинними на час прийняття спірного рішення та укладання спірного договору (грудень 2019 - лютий 2020), і апеляційним господарським судом зміст норм вказаних законодавчих актів далі наводиться у відповідних редакціях.

Щодо позовної вимоги прокурора про визнання недійсним рішення Київради, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, а також визнання правочину недійсним.

Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і, одночасно, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частинами 3, 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, обсяг прав та обов`язків власників та землекористувачів, умови надання та використання земельних ділянок врегульовані нормами, зокрема, Земельного Кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Як встановлено у ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.116 ЗК України: громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч.1, 6 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як установлено в ч.1 ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Поряд з цим, відповідно до ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, в силу ч.2 ст.124 ЗК України, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч.2,3 ст.134 ЗК України.

Частина 1 ст.134 ЗК України містить припис про те, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор вказував на порушення вказаних приписів ч.2 ст. 124, ч. 1 ст.134 ЗК України при прийнятті спірного рішення та укладенні спірного договору, оскільки земельна ділянка була передана Підприємству в оренду без проведення земельних торгів.

Заперечуючи проти доводів прокурора, відповідачі посилались на наявність підстав для передачі земельної ділянки без проведення земельних торгів.

Так, в силу ч.2 статті 134 ЗК України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі:

- розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

- надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб.

Згідно статей 146, 147 ЗК України викуп земельних ділянок для суспільних потреб, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.

Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначаються Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов`язані з викупом земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для забезпечення суспільних потреб чи пов`язані з примусовим відчуженням зазначених об`єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності, якщо такі потреби не можуть бути забезпечені шляхом використання земель державної чи комунальної власності.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що у власності Приватного підприємства "Ентер-Тек" перебувала земельна ділянка, яка була викуплена для суспільних потреб чи примусово відчужена з мотивів суспільної необхідності.

Статтею 32-1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об`єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності". Вимога про розірвання договору оренди, зазначена у частині другій цієї статті, може бути пред`явлена органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, уповноваженими надавати земельні ділянки для суспільних потреб відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, а також однією із сторін цього договору. Розірвання договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов`язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.

З листа ТОВ "Тельбін ІВА" від 20.06.2014 вих. №10 вбачається, що воно заявило про готовність відмови від здійснення будівництва на земельній ділянці по вул.Серафимовича, 6-а у Дніпровському районі м.Києва та від самої ділянки, внаслідок громадського супротиву. Отже, розірвання вказаного договору відбулось за згодою сторін.

Таким чином, розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003, який був укладений між ТОВ "Тельбін ІВА" (наразі ТОВ "Ритейл Простір") та Київською міською радою, в силу наведених положень ст.32-1 Закону України "Про оренду землі", не свідчить про виникнення права на отримання земельної ділянки без проведення земельних торгів.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 зазначила, що сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Отже, при дослідженні судом обставин існування в особи права власності на нерухомість необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Так, відповідач 2 вказує, що він є власником двох нежитлових будівель, які знаходяться на спірній земельній ділянці, однак відповідач 2 не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували підстави, на яких він набув таке право.

Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З матеріалів справи вбачається, що у гарантійному листі ТОВ "Ритейл Простір", на який посилання в Проекті землеустрої, зазначено, що на земельній ділянці на перетині вул. Теодора Драйзера та вул. Електротехнічної у Деснянському районі м.Києва знаходяться тимчасові споруди, що належать ТОВ "Ритейл Простір", що створені господарським способом та при необхідності будуть демонтовані.

Згідно довідки №903 від 19.02.2019, складеної ТОВ "Бюро технічної інвентаризації "Альтернатива", на підставі якої за відповідачем 2 було зареєстровано право власності, нежитлові будівлі літер "А", "Б" за адресою м.Київ, вул. Теодора Драйзера, №2/1, які належать ПП "Ентер-Тек" були побудовані в 1991 році господарським способом, що не передбачає дозвільних документів на будівництво та не потребує до здачі в експлуатацію. Нежитлові приміщення мають такі показники: Літ. "А" загальною площею 474,7 кв.м., Літ. "Б" загальною площею 525,3 кв.м.

Згідно інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство "Ентер-Тек" було зареєстровано 29.03.2001, тобто через 10 років після того, як "побудувало в 1991 році" вказані будівлі.

У Акті від 10.02.2020 №20-0075-03 обстеження земельної ділянки на перетині вул.Теодора Драйзера та вул.Електротехнічної у Деснянському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:62:020:0032, складеного Департаментом земельних ресурсів, зазначено що на земельній ділянці розташовано будівлю для охорони, залишки зруйнованих тимчасових споруд,

Частинами 1, 2 ст. 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачу 2 надавалась земельна ділянка для будівництва нежитлових будівель літер "А", "Б" за адресою м.Київ, вул. Теодора Драйзера, №2/1, а згідно Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 28.11.2018 №97-26-0,22-3539/35-18, виданої Головним управлінням Держгеокадастру у м.Києві, земельна ділянка, розташована за адресою: на перетині вул.Теодора Драйзера та вул.Електротехнічної у Деснянському районі м.Києва обліковувалась як "землі, не надані у власність або постійне користування в межах населених пунктів".

Отже, відсутні належні і допустимі докази того, що у власності Підприємства на час прийняття спірного рішення було наявне нерухоме майна, яке розташовувалось на спірній земельній ділянці.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із доводами прокурора про те, що передача в оренду спірної земельної ділянки мала здійснюватися за результатами проведення земельних торгів, однак Київрада прийняла оспорюване рішення від 12.12.2019 №353/7926 без проведення земельних торгів, тобто з порушенням положень ст.124, 134 ЗК України.

Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Тому оскарження такого рішення спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення). Тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтересу. Такі правові висновки сформовані у пункті 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 і підтримані сталою практикою Верховного Суду, зокрема в постанові від 09.10.2024 у справі №904/205/23.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд погоджується із доводами прокурора про незаконність оскаржуваного ним рішення Київради та, як наслідок, з наявністю підстав для його скасування, тому позовна вимога прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Київради від 12.12.2019 №353/7926 є обґрунтованою, доведеною та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Отже, позивачем (прокурором) при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання незаконного рішення Київради відповідачами було укладено договір оренди землі, який не відповідав положенням ст.124, 134 ЗК України, які передбачають, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Вимога про визнання недійсним правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа", тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Прокурором доведено, що передача спірної земельної ділянки без проведення земельних торгів порушує економічні інтереси держави, призводить до втрати можливості отримання територіальною громадою міста максимального розміру орендної плати за використання земельної ділянки, тобто, спірна угода, укладена представницьким органом територіальної громади, порушує економічні права територіальної громади і вказані права підлягають судовому захисту.

За встановлених обставин справи щодо порушення законодавства щодо продажу права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах, апеляційний господарський суд прийшов до висновку щодо можливості визнання спірного договору недійсним без обов`язкового застосування наслідків недійсності правочину у вигляді повернення земельної ділянки, оскільки саме по собі визнання недійсним такого договору вимагатиме від сторін оформлення користування земельною ділянкою в порядку встановленому земельним законодавством, а отже досягається мета звернення прокурора з позовом.

Апеляційним господарським судом при цьому враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.10.2024 у справі № 904/205/23 про те, що можливе визнання договору оренди земельної ділянки недійсним без обов`язкового застосування наслідків недійсності правочину у вигляді повернення земельної ділянки у відповідних правовідносинах.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки спірний договір не відповідав вимогам чинного законодавства, тому підлягає визнанню недійсним, а позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо права прокурора на звернення до суду із даним позовом, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.06.2024 у справі 925/1133/18 висновувала, що:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

Таким чином, орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.

При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви прокурор обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, тим, що передача спірної земельної ділянки без проведення торгів порушує економічні інтереси держави, призводить до втрати можливості отримання територіальною громадою міста максимального розміру орендної плати за використання земельної ділянки, тобто, спірна угода, укладена представницьким органом територіальної громади, порушує економічні права територіальної громади, у зв`язку з чим прокурор мав не тільки право, але й обов`язок здійснити захист інтересів держави шляхом звернення з позовом у цій справі.

Також на думку прокурора, оскаржуваним рішенням щодо передачі спірної земельне ділянки в оренду без проведення торгів та укладеним на його виконання договором оренди землі порушено інтереси держави у сфері контролю з використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів з максимально вигідним економічним результатом, що утрудню належне виконання державою своїх соціально-економічних функцій.

Крім того, прокурор наголошував на тому, що необхідність захисту інтересів держави у даній справі зумовлена прийняттям органом місцевого самоврядування незаконного рішення щодо розпорядження землею, яка згідно зі ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр у цьому разі не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгеокадастр правом звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі.

Відтак, враховуючи зміст позовної заяви, аргументацію про протиправність дій Київської міської ради, визначеного прокурором предмета спору, характеру спірних правовідносин, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 07 квітня 2021 року прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню з прийняттям рішення про задоволення позовних вимог прокурора.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та, відповідно, позову, понесені прокурором судові витрати за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07 квітня 2021 року.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 12.12.2019 №353/7926 "Про передачу приватному підприємству "Ентер-Тек" в оренду земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного центру та торговельного майданчика на перетині вул. Теодора Драйзера та вул. Електротехнічної у Деснянському районі м.Києва".

5. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0483 га (кадастровий номер 8000000000:62:020:0032) на перетині вул. Теодора Драйзера та вул.Енергетичної у Деснянському районі м.Києва, укладений між Київською міською радою та Приватним підприємством "Ентер-Тек", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрований в реєстрі 28.02.2020 за №7.

6. Стягнути з Київської міської ради (01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Київської міської прокуратури (03150, м.Київ, вул. Предславинська, 45/9, ідентифікаційний код 02910019) - 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Стягнути з Приватного підприємства "Ентер-Тек" (04119, м.Київ, вул. Зоологічна, 4А, офіс 139, ідентифікаційний код 31466746) на користь Київської міської прокуратури (03150, м.Київ, вул. Предславинська, 45/9, ідентифікаційний код 02910019) - 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

9. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

10. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 19.02.2025.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді І.М. Скрипка

А.О. Мальченко