Ухвала від 19.02.2025 по справі 910/14619/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.02.2025Справа № 910/14619/24Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБАС СЕРВІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет Кредит Аутсорсинг»

про визнання договорів недійсними,

у справі № 910/14619/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет Кредит Аутсорсинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБАС СЕРВІС»

про стягнення 177 007,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебет Кредит Аутсорсинг» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБАС СЕРВІС» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 177 007,54 грн, з яких: 170 000,00 грн основний борг, 1 351,64 грн 3% річних та 15 655,90 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами відступлення права вимоги №5П та №6П від 01.08.2024.

Крім того, позивач просив залучити до участі в справі в якості третіх осіб Приватне акціонерне товариство «Збагачувальна фабрика «Україна» та Приватне акціонерне товариство «Збагачувальна фабрика «Мирноградська».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/14619/24, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). У задоволенні клопотання позивача про залучення до участі в справі в якості третіх осіб Приватного акціонерного товариства «Збагачувальна фабрика «Україна» та Приватного акціонерного товариства «Збагачувальна фабрика «Мирноградська» відмовлено, з підстав наведених в ухвалі.

31.12.2024 від представника позивача, на виконання вимог ухвали, надійшла виписка банку про рух коштів між позивачем та відповідачем, а також письмове підтвердження що ціна позову не змінилась.

27.01.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін або в порядку загального позовного провадження, про виклик директора позивача для надання пояснень, про витребування в позивача оригіналів документів доданих до позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 у задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін або в порядку загального позовного провадження про виклик директора позивача відмовлено, з підстав наведених в ухвалі. Клопотання відповідача про витребування оригіналів документів задоволено, зобов`язано позивача протягом 5 днів, з дня отримання даної ухвали, надати суду оригінали доданих до позову документів.

14.02.2024 від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсними з моменту укладення договорів відступлення права вимоги №5П та №6П від 01.08.2024. У зустрічний позовній заяві відповідач просить суд поновити строк на її подання, з посиланням на те, що ухвала суду від 26.12.2024 про відкриття провадження отримана представником відповідача через систему Електронний суд лише 29.01.2025.

Так, згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до з частин 1, 2, 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва про відкриття провадження в справі від 02.12.2024 відповідачу було встановлено строк для подання відзиву - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, з дотриманням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01054, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 64.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження в справі від 02.12.2024 був повернутий 20.12.2024 з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, ухвала суду від 02.12.2024 вважається врученою 20.12.2024 (дата потового відділення про повернення), а тому останній мав право на подачу відзиву до 06.01.2025.

Однак, у встановлений судом строк відзив до суду відповідачем подано не було.

14.02.2025 від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява про визнання(сформована в системі Електронний суд 13.02.2025), тобто з порушенням встановленого судом строку.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Так, відповідач в обґрунтування причин поважності пропуску строку на подання зустрічного позову вказує на те, що ухвала суду від 26.12.2024 про відкриття провадження отримана представником відповідача через систему Електронний суд лише 29.01.2025.

Суд, вивчивши матеріали зустрічного позову та справи, зазначає, що по-перше, ще 24.01.2025 від представника відповідача через систему Електронний суд надійшли клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін або в порядку загального позовного провадження, про виклик директора позивача для надання пояснень, про витребування в позивача оригіналів документів доданих до позову. У вказаних клопотаннях відповідач зазначив, що дізнався про існування справи 22.01.2025.

По-друге, 27.01.2025 представником відповідача було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи та 28.01.2025 останньому надано доступ до матеріалів справи №910/14619/24.

По третє, ні відповідач, ні його представник не повідомляли суд про використання свого права на подання зустрічного позову починаючи з 22.01.2025 та про продовження строку на його подання.

У даному випаду суд також зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами в справі № 910/14619/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, суд зазначає, що відповідач у силу ст.6 Господарського процесуального кодексу України, був зобов`язаний зареєструвати Електронний кабінет, чого останнім своєчасно зроблено не було.

Враховуючи вказане вище, суд зазначає, що посилання представника відповідача, як на підставу для поновлення процесуального строку, про те, що ухвала суду про відкриття провадження отримана ним через систему Електронний суд лише 29.01.2025 є необґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, суд зазначає, що доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України. Тому, учасники провадження мають розуміти, що встановлені судом строки будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, враховуючи ту обставину, що відповідачем у встановленому процесуальним законом порядку не доведено суду наявності поважних причин пропуску строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання відповідача про повторне продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.

Частиною 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Враховуючи те, що зустрічну позовну заяву було подано відповідачем після закінчення строку на її подання, за відсутності поважних причин, з яким процесуальний закон пов`язує право суду продовжити строк на подання відповідної заяви по суті справи, суд дійшов висновку про необхідність повернення зустрічної позовної заяви разом з доданими до неї документами відповідачу.

Разом з тим суд вважає за необхідне зауважити, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача права звернутись до господарського суду з окремим позовом в загальному порядку.

Аналогічні правові висновки наведені в постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 904/2739/18 та від 29.03.2019 у справі № 905/1054/18.

Керуючись статтями 118, 119, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОБАС СЕРВІС» в поновленні строку на подання зустрічної позовної заяви.

2. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБАС СЕРВІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет Кредит Аутсорсинг» про визнання договорів недійсними, разом з доданими до неї документами повернути заявнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Я.А.Карабань