Рішення

від 25.04.2024 по справі 911/682/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/682/21

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дадвані М.Т., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МАНАД про ухвалення додаткового рішення у справі №911/682/21

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАНАД (07714, Київська обл., Яготинський р-н, с. Засупоївка, вул. Центральна, 34)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ (16713, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Крупичполе, вул. Хмельницького, 55)

про стягнення штрафних санкцій та збитків у розмірі 9155029,74 грн.

за участю представників:

від ТОВ МАНАД: Макарчук Р.С., Колосінський І.А.

від ТОВ ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Манад» (далі позивач за зустрічним позовом / ТОВ «Манад») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічня Екопродукт» (далі відповідач за зустрічним позовом / ТОВ «Ічня Екопродукт») про стягнення штрафних санкцій та збитків у загальному розмірі 9 155 029, 74 грн.

У судовому засіданні 28.03.2024, після виходу з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ «Манад», а саме про стягнення з ТОВ «Ічня Екопродукт» 481 950, 00 грн штрафу за прострочення поставки кукурудзи, 3 780 000, 00 грн штрафу за прострочення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, 650 250, 00 грн збитків у вигляді додаткових витрат, понесених внаслідок заміщення непоставленого товару аналогічним товаром та судовий збір.

Водночас 01.04.2024 через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Манад» надіслало заяву про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з ТОВ «Ічня Екопродукт» 30 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу та до якої долучено докази на підтвердження таких витрат.

Господарський суд Київської області ухвалою від 10.04.2024 прийняв до розгляду заяву ТОВ «Манад» про ухвалення додаткового рішення та призначив судове засідання на 25.04.2024.

В судовому засіданні 25.04.2024 участь брали представники ТОВ «Манад» в режимі відеоконференції, які підтримали подану заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/682/21.

Представник ТОВ ІЧНЯ ЕКОПРОДУКТ в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши вказану вище заяву ТОВ «Манад», встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи із такого.

Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст. 1312 Конституції України, ст. 16 Господарського процесуального кодексу України ( далі ГПК України), відповідними нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі ЗУ Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Аналогічний висновок міститься у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи заява ТОВ «Манад» про ухвалення додаткового рішення надіслана до суду та зареєстрована канцелярією 01.04.2024.

Рішення суду у справі № 911/682/21 (скорочене) проголошено 28.03.2024, отже, граничний п`ятиденний строк для подання доказів у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України становить 02.04.2024 включно, відтак, заяву зустрічного позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/682/21 подано у строк.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи долучено копії: договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.07.2023, додаткової угоди № 5 від 08.09.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.07.2023, додаткової угоди № 14 від 12.02.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.07.2023, акта № 7 приймання-передачі наданих послуг від 12.02.2023, платіжної інструкції № 259 від 12.02.2024 на суму 30 000, 00 грн.

Також судом встановлено, що правову допомогу ТОВ «Манад» у справі № 911/682/21 надавав адвокат Адвокатського бюро «Ігоря Колосінського», зокрема, Колосінський Ігор Анатолійович, що підтверджується ордером серії АІ № 1521218 від 19.07.2023.

Так, згідно умов договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.07.2023, укладеного між ТОВ «Манад» (далі також довіритель) та Адвокатським бюро «Ігоря Колосінського» (далі Адвокатське бюро), довіритель доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати довірителю правову допомогу в судових справах за участі довірителя (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. п. 2.1, 3.2, 3.3 договору адвокатське бюро представляє інтереси довірителя у судах всіх інстанцій, передбачених Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Довіритель за цим договором бере на себе обов`язок відшкодувати адвокатському бюро необхідні витрати, пов`язані з виконанням договору (транспортні витрати, поштові витрати тощо) на підставі наданих відповідних письмових документів.

Гонорар адвокатського бюро визначається в додатках до цього договору.

За умовами п. 5.1 договору, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 01.08.2024.

Згідно умов додаткової угоди № 5 від 08.09.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.07.2023, в редакції додаткової угоди № 14 від 12.02.2024, сторони договору про надання правової (правничої) допомоги узгодили, що довіритель доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати довірителю правову допомогу у судовій справі № 911/682/21 за зустрічним позовом ТОВ «Манад» до ТОВ «Ічня Екопродукт», а також з питань пов`язаних із зазначеною судовою справою, в усіх інших державних органах, зокрема в правоохоронних органах, в підприємствах та установах незалежно від форми власності та підпорядкування , перед фізичними особами та фізичними особами підприємцями ( п. 1 додаткової угоди).

Загальна вартість послуг за надання правової допомоги в зазначеній справі в суді першої інстанції становить фіксовану суму, а саме: 30 000, 00 грн (п. 2 додаткової угоди в редакції додаткової угоди № 14 від 12.02.2024).

В розрізі викладеного, суд зазначає, що згідно із положеннями ч. 1 ст. 26, п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 1, 2 ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Договір про надання правничої допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства дозволяє зробити такі висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч. 2 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись визначені главою 52 ЦК України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Указані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Указане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та / або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже з наявної в матеріалах справи копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.07.2023, судом встановлено, що означений правочин містить відсильну норму (п. 3.3) до додаткової угоди № 5 (в редакції додаткової угоди № 14) щодо визначення розміру гонорару, який, в свою чергу визначено у фіксованому розмірі.

Як вже зазначав суд, умовами додаткової угоди № 14 від 12.02.2024 визначено розмір гонорару в сумі 30 000, 00 грн.

Суд встановив, що за результатами наданої правової допомоги між адвокатським бюро та ТОВ «Манад» підписано акт № 7 приймання-передачі наданих послуг, з якого випливає, що адвокатське бюро з 08.09.2023 по 12.02.2024 надало довірителю професійну правничу допомогу, а замовник прийняв такі послуги: представництво довірителя 05.10.2023, 26.10.2023, 31.10.2023, 21.11.2023, 05.12.2023, 19.12.2023, 26.12.2023 в судових засіданнях Господарського суду Київської області в справі № 911/682/21 за зустрічним позовом ТОВ «Манад» до ТОВ «Ічня Екопродукт». Вартість зазначених послуг становить 30 000, 00 грн. Претензії по якості та своєчасності зазначених послуг у довірителя до адвокатського бюро відсутні.

До того ж суд врахував, що дата підписання акта № 7 приймання-передачі наданих послуг визначена як 12.02.2023 року, однак суд вважає, що існує описка в цьому акті, оскільки документи (платіжне доручення) та обґрунтування (як самого акта, так і заяви про ухвалення додаткового рішення) свідчать про те, що акт був підписаний у 2024 році.

Отже за результатами аналізу акта № 7 приймання-передачі наданих послуг, суд установив, що послуги, зазначені в цьому акті, пов`язані з розглядом справи № 911/682/21, відповідно, вказана сума судових витрат на професійну (правничу) допомогу підтверджена належними та допустимими доказами.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на предмет спору та заявлений позивачем за зустрічним позовом розмір витрат на послуги адвоката, який є фіксованим, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача за зустрічним позовом щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірним із предметом позову та ступенем складності справи.

Водночас загальне правило розподілу інших судових витрат (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу) визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, зокрема інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову на відповідача;

2) у разі відмови в позові на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак враховуючи, що підтверджена доказами сума судових витрат на правничу допомогу становить 30 000, 00 грн, а також те, що рішенням Господарського суду Київської області від 28.03.2024 у справі № 911/682/21 частково задоволено зустрічні позовні вимоги ТОВ «Манад» до ТОВ «Ічня Екопродукт», суд доходить висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «Манад» про відшкодування судових витрат, та ухвалення додаткового рішення суду зі стягнення з відповідача за зустрічним позовом судових витрат понесених на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 25 000, 00 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України.

Також суд вважає за доцільне зауважити на тому, що відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Застосування відповідних положень ст. 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Аналіз ч. 2 ст. 124 ГПК України свідчить про те, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Отже, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат. З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 зазначено, що «відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат».

У цьому випадку судом враховано, що при первісному розгляді справи № 911/682/21, ТОВ «Манад» у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат (№ 24/4-2021 від 23.04.2021) зазначило, що не очікує понести витрати передбачені ч. 3 ст. 123 ГПК України, окрім судового збору.

Водночас при новому розгляді справи у позивача за зустрічним позовом виникла необхідність у професійній правничій допомозі, що підтверджується, зокрема, укладеним між ТОВ «Манад» та АБ «Ігоря Колосінського» договором про надання правової (правничої) допомоги.

Враховуючи дискреційні повноваження, які передбачає ст. 124 ГПК України, суд розглянув заяву ТОВ «Манад» про ухвалення додаткового рішення по суті, не застосовуючи до заявника процесуальні наслідки, визначені цією нормою.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Манад» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/682/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ічня Екопродукт» (16713, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Крупичполе, вул. Хмельницького, 55, код 42505545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Манад» (07714, Київська обл., Яготинський р-н, с. Засупоївка, вул. Центральна, 34, код 32670436) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Манад» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/682/21 відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено 19.02.2025.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.