Рішення

від 18.02.2025 по справі 911/2117/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/2117/24

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНО ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР"

03117, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65, оф. 300, код ЄДРПОУ 43552213

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ ТРАНС"

08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 9, код ЄДРПОУ 42280401

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1123/24 від 09.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНО ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ ТРАНС" про стягнення заборгованості.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНО ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР" залишено без руху та встановлений позивачу строк усунення недоліків позовної заяви.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №9024/24 від 04.09.2024).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло усунення недоліків позовної заяви (вх. №9081/24 від 05.09.2024).

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 1 частини 5 цієї статті малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 гривень.

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНО ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР" заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 160163,50 грн, отже, дана справа є малозначною в розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до категорій справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.09.2024 позовну заяву (вх. №1123/24 від 09.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНО ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ ТРАНС" про стягнення заборгованост прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2117/24, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк для подання відзиву - п`ятнадцять днів з дня отримання даної ухвали про відкриття провадження у справі, встановлено позивачу строк для надання відповіді на відзив - до 25.10.2024, встановлено відповідачу строк для надання заперечень на відповідь на відзив - до 08.11.2024.

Копія ухвали Господарського суду Київської області від 18.09.2024 направлялась судом сторонам справи: позивачу через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" та доставлена до його електронного кабінету 19.09.2024, відповідачу 19.09.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказане поштове відправлення суду повернулось до суду 24.10.2024 без вручення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що за статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження у справі відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомити суду про зміну свого місцезнаходження.

У зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження та оцінки усіх поданих суду доказів та враховуючи вимоги чинного законодавства, суд

встановив:

10 серпня 2020 року за №422 та №422/1 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНО ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР" як постачальником/комісіонером та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВ ТРАНС" як покупцем/замовником укладені договори (далі - договори).

Відповідно до пункту 2.1. договору №422 постачальник, відповідно до умов договору, зобов`язується надавати покупцеві пластикові карти «ARIS» і забезпечувати покупцеві поставку товарів та послуг на станції, через систему «ARIS», з використанням покупцем пластикових карт «ARIS».

Місцем поставки товарів і надання послуг є територія в межах митної території України (пункт 2.2. договору №422).

Покупець зобов`язався прийняти поставлені йому товари та послуги і своєчасно, відповідно до умов договору та додатків до нього, оплатити їх вартість постачальнику. Найменування і асортимент товарів і послуг, які постачальник зобов?язався поставити покупцю, визначається на підставі заявки покупця і прописується на магнітній смузі пластикової карти «ARIS». Умови поставки товарів і послуг, їх вартість, термін оплати вказуються в додатках до договору, які є його невід`ємною частиною (пункти 2.3. - 2.5. договору №422).

Згідно з умовами пункту 2.1. договору №422/1 комісіонер, відповідно до договору комісії №22/04/2020 від 22.04.2020, здійснюючи за дорученням комітента за винагороду посередницьку діяльність, діючи від свого імені, але за рахунок комітента, зобов`язується надавати замовнику пластикові картки «ARIS» і надавати йому послуги на станціях комітента, з використанням замовником пластикових карт «ARIS».

Місцем надання послуг є територія за межами митної території України (пункт 2.2. договору №422/1).

Замовник зобов`язується прийняти надані йому послуги і своєчасно, відповідно до умов договору та додатків до нього, оплати їх вартість комісіонерові. Найменування і асортимент послуг, які комісіонер зобов`язується надати замовникові, визначаються на підставі заявки замовника і прописуються на магнітній смузі пластикової картки «ARIS». Умови надання послуг, їх вартість, термін оплати вказуються в додатках до договору, які є його невід`ємною частиною (пункти 2.3. - 2.5. договору №422/1).

Відповідно до пункту 4.1.5. договору №422 та пункту 3.1.5. договору №422/1 постачальник (комісіонер) зобов`язується щотижня на вказану покупцем (замовником) адресу електронної пошти, висилати рахунки-фактури на оплату наданих йому послуг і реєстри до них, і розміщувати реєстри у Віртуальному кабінеті покупця (замовника).

Згідно з пунктами 4.1.8. договору №422 та 3.1.8. договору №422/1 первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали і мають однакову юридичну силу з паперовими документами. На вимогу однієї із сторін первинні облікові документи можуть бути складені і підписані в паперовій формі.

Як вбачається з пунктів 4.3.2. договору №422 та 3.3.2. договору №422/1 замовник (покупець) зобов`язався приймати від комісіонера (постачальника) і підписувати рахунки-фактури, реєстри, акти надання послуг і звірки взаємних розрахунків та інші документи, які є підтвердженням факту прийняття замовником (покупцем) наданих йому товарів і послуг.

Відповідно до пункту 4.3.3. договору №422 та пункту 3.3.3. договору №422/1 після отримання від комісіонера (постачальника) електронною поштою документів, перелічених в пункті 4.3.2. договорів, замовник (покупець) зобов`язався поставити свою печатку і підпис уповноваженої особи, і протягом 3-х робочих днів з дати отримання, відправити підписані документи на адресу електронної пошти комісіонера (постачальника). У разі надсилання поштою, поштові витрати оплачує замовник (покупець). Якщо замовник (покупець) не відправив комісіонерові (постачальнику) документи в установленому порядку, то такі документи вважаються прийнятими замовником (покупцем).

Згідно з пунктом 4.3.6.1. договору №422 та пункту 3.3.6. договору №422/1 після отримання замовником (покупцем) від комісіонера (постачальника) перерахованих в пункті 4.3.2. договору №422 та в пункті 3.3.2. договору №422/1 документів, при відсутності пред`явлених письмово заперечень, факт отримання замовником (покупцем) товарів і послуг вважається підтвердженим. Відповідно, після закінчення 7 робочих днів з моменту їх отримання, зазначені документи вважаються прийнятими замовником (покупцем) без претензій до комісіонера (постачальника) і є належними доказами, що підтверджують факт отримання послуг та/або товарів, та узгодження всіх істотних умов (ціна, кількість, вид, якість).

У пункті 4.3.7. договору №422 та пункті 3.3.7. договору 422/1 замовник (покупець) зобов`язується проводити оплату отриманих послуг на умовах, передбачених договором та додатків до нього.

Відповідно до пункту 5.2. договору №422 та пункту 4.2. договору №422/1 фактом підтвердження поставки товарів і надання послуг є чек встановленої комітентом форми або реєстр електронних записів про транзакції, роздрукований з сервера постачальника, завірений його печаткою і підписом. При наданні послуг на станціях комітента за допомогою автоматичних терміналів, фактом підтвердження надання послуг (доказом) є інформація, що надійшла на сервер комітента, надається замовнику у формі Реєстру, підписаного комісіонером і скріплена його печаткою або Акти наданих послуг і звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до Протоколів №2 встановлено такий термін оплати послуг заправки автотранспорту замовника дизельним паливом і додаткових послуг: протягом 5 календарних днів з дня виписки рахунку (пункт 1).

Згідно з пунктом 9.1. договору №422 та пунктом 8.1. договору №422/1 договори діють з моменту підписання до 31.12.2020. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за 10 календарних днів до моменту закінчення терміну його дії жодна із сторін не заявить про необхідність закінчення терміну дії договору (пункт 9.2. договору №422 та пункт 8.2. договору №422/1).

З умов вказаних договорів вбачається, що позивач зобов`язався надавати послуги із заправки паливом автотранспорт відповідача на території України та поза її межами.

Позивач належним чином виконав умови укладених договорів та передав, а відповідач прийняв в користування пластикові картки, за якими відповідачу надавались послуги по заправці автотранспорту на АЗС поза межами та в межах території України по платиновим картам «АРИС» з моменту укладання договору та отриманні магнітно-чипованих карт «АРИС», що підтверджується актом ідентифікації пластикових карт «ARIS» від 01.10.2020.

Позивачем виставлені рахунки-фактури за договором №422, всього на суму 172992,73 грн, а саме: рахунок-фактура №19086т від 08.02.2022 на суму 9362,40 грн, рахунок-фактура №19584т від 15.02.2022 на суму 33423,60 грн, рахунок-фактура №20250т від 27.02.2022 на суму 139122,13 грн, рахунок-фактура від 28.02.2022 на суму 8915,40 грн.

Вказане підтверджується також актом на поставку товару №521 від 28.02.2022 на суму 172992,73 та актом звірки взаєморозрахунків за період лютий 2022 року на суму 165762,96 грн.

Судом враховано, що надані акти підписані сторонами без заперечень та зауважень і скріплені відбитками їх печаток.

Також позивачем виставлені рахунки-фактури за договором №422/1, а саме: рахунок-фактура №19585т від 15.02.2022 на суму 4041,17 грн, рахунок-фактура №19798т від 22.02.2022 на суму 9915,00 грн, рахунок-фактура №19955Т від 27.02.2022 на суму 16529,67 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надані суду копії акту надання послуг №304 від 28.02.2022 на суму 90156,16 грн та акту звірки взаєморозрахунків за лютий 2022 року на суму 30485,84 грн.

Вказані акти також підписані обома сторонами без заперечень та зауважень та скріплені відбитками їх печаток.

Відповідач, у свою чергу, зобов`язання за укладеними договорами виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок якого виникла заборгованість.

Позивач звертався до відповідача із листами про сплату заборгованості, однак, відповідач борг погашав частково, вказані часткові оплати відповідача за договором підтверджуються наданими позивачем до матеріалів справи довідкою банківської установи про надходження коштів на рахунки позивача від відповідача, а також відомостями з електронного бухгалтерського обліку позивача.

У зв`язку із наявністю непогашеного боргу позивач звернувся з цим позовом до суду.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договорів, факти надання послуг та оплати, строки дії договору, наявність/відсутність підстав для стягнення заборгованості за договором, стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, які також нараховані позивачем на суми заборгованості за договорами.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договорів позивачем надані відповідачу послуги із заправки паливом, а відповідачем, у свою чергу, прийняті надані послуги без заперечень і зауважень, проте, всупереч умовам договорів, відповідач оплатив послуги лише частково, доказів повної оплати прийнятих послуг суду не надано, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 54248,80 грн, що підтверджується вищевказаними у рішенні суду доказами, за таких підстав, заборгованість відповідача перед позивачем за договорами підтверджується і становить 54248,80 грн, позивачем вказана заборгованість обліковується за договором №422, що, з урахуванням того, що при здійсненні часткових оплат за договором відповідач вказував у призначенні платежів реквізити обох договорів, не суперечить ані умовам договорів між сторонами, ані положенням чинного законодавства.

Станом на час розгляду справи, доказів додаткових оплат за надані послуги від представників сторін не надійшло.

Враховуючи, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 54248,80 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (у тому числі пенею).

Згідно з положеннями статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з пунктом 6.1. договору №422 та пунктом 5.1. договору №422/1 сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 6.2 договору №422 та пункту 5.2. договору 422/1 при порушенні терміну або умов оплати, передбачених договором або Протоколом погодження умов розрахунків, покупець (замовник) виплачує комісіонеру (постачальнику) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно з пунктом 6.3. договору №422 та пунктом 5.3. договору №422/1 пеня нараховується з моменту виникнення прострочення платежу і до моменту повного погашення покупцем (замовником) заборгованості перед комісіонером (постачальником).

Згідно з пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" №543/965-ВР від 22.11.1996, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено статтею 3 зазначеного Закону.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, сторони встановили інший період нарахування пені ніж той, що визначений у частині 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Судом перевірено розрахунок пені за умовами договорів та встановлено, що він виконаний арифметично правильно.

Відповідач не оспорив заявлені позовні вимоги, не надав суду контррозрахунок пені.

За таких обставин, позовні вимоги, в цій частині, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім стягнення суми боргу, позивач заявляє до стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, 3 % річних, з урахуванням часткових проплат відповідача за загальний період з 28.09.2022 по 25.01.2023 за обома договорами, всього у сумі 5686,67 грн та інфляційні втрати, з урахуванням часткових проплат відповідача, за загальний період з жовтня 2022 року по січень 2023 року за обома договорами, всього у сумі 17983,40 грн.

За перевіркою наданих позивачем розрахунків, суд встановив, що вони є арифметично правильними.

Відповідач не оспорив заявлені позовні вимоги, не надав суду контррозрахунків 3 % річних та інфляційних втрат.

За таких обставин, позовні вимоги, в цій частині, обґрунтовані відповідно до чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Зважаючи на вказане, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, згідно з нормами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає покладенню на відповідача повністю.

Керуючись статтями 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНО ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ ТРАНС" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ ТРАНС" (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 9, код ЄДРПОУ 42280401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНО ПРОЦЕСИНГОВИЙ ЦЕНТР" (03117, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65, оф. 300, код ЄДРПОУ 43552213) заборгованість за договором № 422/1 від 10.08.2020: 239,52 грн (двісті тридцять дев`ять гривень п`ятдесят дві копійки) 3% річних; 3991,96 грн (три тисячі дев`ятсот дев`яносто одна гривня дев`яносто шість копійок) пені, 1224,93 грн (одна тисяча двісті двадцять чотири гривні дев`яносто три копійки) інфляційних втрат; заборгованість за договором №422 від 10.08.2020: 54248,80 грн (п`ятдесят чотири тисячі двісті сорок вісім гривень вісімдесят копійок) основного боргу, 5447,15 грн (п`ять тисяч чотириста сорок сім гривень п`ятнадцять копійок) 3% річних, 78252,67 грн (сімдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят дві гривні шістдесят сім копійок) пені, 16758,47 грн (шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень сорок сім копійок) інфляційних втрат, а також 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 18.02.2025.

Суддя С.О. Саванчук