Постанова

від 19.02.2025 по справі 154/2712/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 154/2712/20 Головуючий у 1 інстанції: Лутай А. М. Провадження № 22-ц/802/264/25 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими і виключними обставинами рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 02 лютого 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної продовольчо-зернової корпорації України в особі «Володимир-Волинського комбінату хлібопродуктів» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі при остаточному розрахунку при звільненні з роботи за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06 січня 2025 року

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими і виключними обставинами рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 02 лютого 2023 року у цивільній справі за його позовом до Державної продовольчо-зернової корпорації України в особі «Володимир-Волинського комбінату хлібопродуктів» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі при остаточному розрахунку при звільненні з роботи.

В січні 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову у цій справі та у своїх вимогах просив суд заборонити відповідачу вчиняти дії спрямовані на відчуження (продаж, списання, утилізацію, чи передачу на баланс іншого підприємства) пожежної автомашини 1978 року випуску АС-30, на шасі ГАЗ-66, VIN НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 27 серпня 1999 року, інвентарний номер 2427, державний № НОМЕР_3 , який знаходиться на балансі філії АТ ДПЗКУ Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів, за адресою: вул. Княгині Ольги, 5, м. Володимир, Волинська область, 44701.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його заяви.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідач не подавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені, зокрема в п. 6 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу (повернення заяви позивачеві (заявникові)), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 ст. 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, ця справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення постанови у цій справі є 19 лютого 2025 року - дата складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Частиною 1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 грудня 2024 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими і виключними обставинами рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 02 лютого 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної продовольчо-зернової корпорації України в особі «Володимир-Волинського комбінату хлібопродуктів» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі при остаточному розрахунку при звільненні з роботи.

В січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із завою про забезпечення позову у цій справі та у своїх вимогах просив суд заборонити відповідачу вчиняти дії спрямовані на відчуження (продаж, списання, утилізацію, чи передачу на баланс іншого підприємства) пожежної автомашини 1978 року випуску АС-30, на шасі ГАЗ-66, VIN НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 27 серпня 1999 року, інвентарний номер 2427, державний № НОМЕР_3 , який знаходиться на балансі філії АТ ДПЗКУ Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів, за адресою: вул. Княгині Ольги, 5, м. Володимир, Волинська область, 44701.

Заяву мотивував тим, що такий захід є необхідним для забезпечення встановлення дійсних обставин справи, пов`язаних з детальним дослідженням існуючої схеми нарахування заниженого розміру заробітної плати за основним місцем роботи водієм пожежної автомашини, що не відповідає умовам колективного договору і призвело до утворення заборгованості по ній за весь час роботи на підприємстві у розмірі 250 000 грн, та по суті є недослідженим трудовим спором у позовному провадженні, рішення про перегляд якого за нововиявленими і виключними обставинами переглядатиметься у цій справі.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику.

Повертаючи ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову у цій праві, суд першої інстанції виходив з того, що у заяві не зазначено: предмет позову, який заявник просить забезпечити, та обґрунтування необхідності забезпечення позову; обґрунтування необхідності зазначеного у заяві заходу забезпечення позову, який належить застосувати.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду, враховуючи наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У ч. 1 ст. 151 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову.

Так згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі, яка переглядається, зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову вбачається, що вона не містить обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду. У заяві не зазначено: предмет позову, який заявник просить забезпечити, та обґрунтування необхідності забезпечення позову; обґрунтування необхідності зазначеного у заяві заходу забезпечення позову, який належить застосувати, як того вимагає ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

Встановивши, що подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд першої інстанції з додержанням норм процесуального права дійшов цілком обґрунтованого висновку, що заяву про забезпечення позову у цій справі на підставі ч. 10 ст. 153 ЦПК України належить повернути заявнику.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду про повернення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі є законною та обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права. Підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06 січня 2025 року у цій справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді: