Постанова

від 22.01.2025 по справі 405/1646/15-ц

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2025 року м. Кропивницький

справа № 405/1646/15-ц

провадження № 22-ц/4809/31/25

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

при секретарі Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2024 року (суддя Шевченко І.М.) у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2015 року за нововиявленими обставинами, ухваленого у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Кіровоградський науково виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

встановив:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 01.07.2015 року у справі № 405/1646/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Кіровоградський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Заява обґрунтована тим, що рішеннямЛенінського районного суду м.Кіровограда від 01.07.2015 рокувідмовлено в задоволенні його позову до Державного підприємства «Кіровоградський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 28.10.2015 року зазначене рішення залишено без змін. Вказав, що суд першої інстанції розглядав його позов із врахуванням лише трьох вакантних посад, про наявність яких його повідомив відповідач, який, в свою чергу, приховав від нього наявність ще чотирнадцять вільних посад, на день звільнення. Крім того, під час розгляду справи, суд першої інстанції відмовив в задоволенні його клопотання про витребування відомостей про всі вільні посади станом на день звільнення, враховуючи, що відповідач не запропонував йому (позивачу) іншу роботу на тому ж підприємстві, у той час коли були вільні посади. Також, в матеріалах справи знаходяться посвідчення НОМЕР_1 , видане на його ім`я Ленінградською філією Всесоюзного інституту підвищення кваліфікації керівних та інженерних працівників в галузі стандартизації якості продукції та метрології та додаток до нього, в якому зазначено, що він має кваліфікацію державного контролера по державному нагляду за впровадженням та дотриманням стандартів та технічних умов із якості продукції. Вважає, що вищезазначені обставини є доказом того, що його звільнення було проведено з порушенням ч.3 ст. 49-2 КЗпП України, що є підставою для визнання незаконним та скасування наказу про його звільнення та поновлення на роботі. Також зазначив, що на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, він не мав можливості надати суду документальні підтвердження того, що надана відповідачем посадова інструкція вакантних чотирнадцяти посад є недійсною та була затверджена під спірні правовідносини, оскільки суд посилався саме на зміст недіючої посадової інструкції інженера відділу підтвердження відповідності. З цих же підстав суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині рішення прийняв позицію відповідача, про те, що інші вакантні посади не запропоновано, оскільки на переконання роботодавця останній не відповідає їм своєю спеціальністю, кваліфікацією та досвідом роботи. Про наявність дійсної посадової інструкції, яка дає йому право займати посаду інженера відділу підтвердження дійсності із врахуванням у нього закінченої вищої освіти, досвіду в галузі метрології та сертифікації значно більше трьох років, проходження перепідготовки та підвищення кваліфікації, йому стало відомо 06 листопада 2017 року, раніше про неї він не знав та не міг знати, оскільки не мав доступу до цих документів, а відповідач приховав їх від нього та ввів в оману суд суду.

Посилаючись на ці обставини, заявник просив переглянути та скасувати рішенняЛенінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2015 року, а позов задовольнити.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2024 року заяву залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою заяву задовольнити повністю.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Частинами першою, другою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За змістом наведених норм права необхідними умовами визнання обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби така обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Другим критерієм для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду є доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Частиною третьою статті 429 ЦПК України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Таким чином, нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Ураховуючи викладене, сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16).

Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 послався на те, що суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині рішення прийняв позицію відповідача, пославшись на зміст недіючої посадової інструкції інженера відділу, дійшов висновку, що інші вакантні посади не запропоновано, оскільки на переконання роботодавця останній не відповідає їм своєю спеціальністю, кваліфікацією та досвідом роботи. Вважає, що ця інструкція була сфальсифікована під спірні правовідносини, а дійсну на час розгляду справи інструкцію було приховано відповідачем від нього та суду, тим самим введено в оману суд щодо дійсних обставин справи.

Разом зтим,колегія суддівзвертає увагу,що фактнадання фальшивихписьмових,речових чиелектронних доказів,що призвелидо ухваленнянезаконного рішенняу данійсправі,є підставоюперегляду судовогорішення занововиявленими обставинамилише тоді,коли цебуло встановлено вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили.

Враховуючи, що заявником не надано відповідного судового рішення про встановлення фальшивості посадової індукції, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для перегляду рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.07.2015 за нововиявленими обставинами.

З огляду на вказане, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає залишенню без змін, з урахуванням викладеного в цій постанові мотивування.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13.02.2025.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич