Постанова

від 23.11.2010 по справі 3/11-10-2451

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р. Справа № 3/11-10-2451

Одеський апеляційний го сподарський суд у складі кол егії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.,

суддів Мирошниченко М.А ., Журавльова О.О.

(Склад судової колегії змін ений розпорядженням голови с уду від 17.11.2010 року № 387)

При секретарі Герасим енко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Дубчак Н.С ., за довіреністю;

від відповідача 1: не з' явився, повідомлений належни м чином;

від відповідача 2: не з' явився, повідомлений належни м чином;

від 3-ї особи: не з' явивс я, повідомлений належним чин ом;

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Житомир - Агробудіндустрі я”

на рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 01 жовтня 2010 року

по справі № 3/11-10-2451

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніс тю „Житомир - Агробудіндустр ія”, м. Житомир, вул. Промислов а, 10

до 1) Товариства з обмеженою відповідальніс тю „Науково - виробничий, ко мерційний і консалтинговий ц ентр „Укрбізнес”, м. Київ, вул. Деснянська, 19;

2) Приморської сільськ ої ради, Одеська обл., Татарбун арський р-н, с. Приморське, вул . Перемоги, 64-а

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фізична особа - під приємець ОСОБА_3, АДРЕСА _1

про розірвання договор у купівлі - продажу, визнанн я права власності, зобов' яз ання повернути у власність, в изнання нечинним та скасуван ня рішення, визнання нечинни м та скасування свідоцтва пр о право власності на нерухом е майно, стягнення 14 000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року Товарист во з обмеженою відповідаль ністю "Житомир-Агробудіндуст рія" звернулось до господарс ького суду Одеської області із позовною заявою до Товар иства з обмеженою відповід альністю "Науково-виробничий , комерційний і консалтингов ий центр "Укрбізнес", 3-тя особа , яка не заявляє самостійних в имог на предмет спору: Фізичн а особа - підприємець ОСОБ А_3, про розірвання договору купівлі-продажу, повернення у власність бази відпочинку та стягнення 14 000,00грн.

13.07.2010р. до господарського суд у Одеської області від Това риства з обмеженою відпові дальністю "Житомир-Агробудін дустрія" надійшла заява про з більшення розміру позовних в имог, відповідно до якої пози вач просив суд розірвати дог овір купівлі-продажу незавер шеного будівництва бази відп очинку "Полісянка", укладений між В/О "Агро будіндустрія" та ТОВ НВККЦ "Ук рбізнес" від 31.07.1998р., визнати пра во власності на базу відпочи нку "Полісянка-1", зобов' язати відповідача повернути у вла сність позивача базу відпочи нку "Полісянка", визнати нечин ним та скасувати рішення вик онавчого комітету Приморськ ої сільської ради Татарбунар ського району Одеської облас ті №67 від 04.10.2006р., визнати нечинни м та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 05.10.2006р. Приморськ ою сільською радою серії ЯЯЯ №534682, стягнути з відповідача на користь позивача 14 000,00 грн. штр афних санкцій. Крім того, у вка заній заяві позивач просив с уд залучити до участі у справ і Приморську сільську раду у якості іншого відповідача.

Ухвалою господарського су ду Одеської області від 02 серп ня 2010 року було залучено до уча сті у справі другого відпові дача - Приморську сільську ра ду.

3-тя особа відповідно до пис ьмового відзиву від 23.07.2010 року т а пояснень, що надавалися по с праві, повністю підтримала д оводи позовної заяви та прос ила позовні вимоги задовольн ити у повному обсязі.

Представник відповідача-1 у судові засідання не з' явив ся, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого пр ава на захист не використав, х оча і повідомлявся про час та місце проведення судового з асідання належним чином, шля хом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не зм інювалася, про що свідчить до відка з Єдиного державного р еєстру юридичних осіб та фіз ичних осіб підприємців, вида на станом на 23.07.2010 року. З огляду на те, що до повноважень госпо дарських судів не віднесено встановлення фактичного міс цезнаходження юридичних осі б або місця проживання фізич них осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих ч и інших процесуальних дій, го сподарський суд вирішив за м ожливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами н а підставі ст. 75 ГПК України.

Представник відповідача-2 т акож в судові засідання не з' являвся, відзив на позов не на дав.

Рішенням господарського с уду Одеської області від 01 жо втня 2010 року у справі № 3/11-10-2451 (суд дя Д' яченко Т.Г.) в позові від мовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з об меженою відповідальністю „Ж итомир - Агробудіндустрія” звернулась до Одеського апеляційного господарськог о суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати ріш ення господарського суду Оде ської області від 01 жовтня 2010 р оку у справі № 3/11-10-2451 та прийнят и нове рішення, яким задоволь нити позовні вимоги у повном у обсязі.

Свої вимоги скаржник мотив ував тим, що суд не повністю з' ясував обставини, що мають зн ачення для справи, та порушив норми матеріального та проц есуального права.

Сторони, згідно приписів ст . 98 ГПК України, були належним ч ином повідомлені про день, ча с і місце розгляду апеляційн ої скарги, про що свідчать пош тові повідомлення, а матеріа ли справи дають можливість р озглянути справу у відсутнос ті представників відповідач ів та третьої особи.

Із довідки поштового відді лення, яка надійшла до суду, вб ачається, що відповідач- 1, То вариство з обмеженою відпо відальністю Науково - вироб ничий, комерційний і консалт инговий центр „Укрбізнес”, щ о розташоване за адресою: 03058, м. Київ, вул. Деснянська, 19, за ад ресою, яка зазначена у апеляц ійній скарзі, а також, яка зазн ачена в документах, що містят ься в матеріалах справи, „від стуня”, а саме в довідці пошти зазначено „на пошті не зареє стрована, вивіски немає”.

Згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п . 11 Інформаційного листа Вищог о господарського суду Україн и від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі пита ння практики застосування но рм Господарського процесуал ьного кодексу України, поруш ені у доповідних записках пр о роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках” до повноважень господарських судів не відне сено установлення фактичног о місцезнаходження юридични х осіб або місця проживання ф ізичних осіб - учасників суд ового процесу на час вчиненн я тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесу альні документи надсилаютьс я господарським судом згідно з поштовими реквізитами уча сників судового процесу, ная вними в матеріалах справи, а п римірники повідомлень про вр учення рекомендованої корес понденції, повернуті органам и зв' язку з позначками “адр есат вибув”, “адресат відсут ній” і т.п., з урахуванням конк ретних обставин справи можут ь вважатися належними доказа ми виконання господарським с удом обов' язку щодо повідом лення учасників судового про цесу про вчинення цим судом п евних процесуальних дій. З на веденого випливає, що відпов ідач -1 був належним чином пові домлений про час та місце роз гляду справи.

Відповідачі не скористали сь своїм правом надання відз иву на апеляційну скаргу поз ивача.

22.11.2010 року до апеляційного го сподарського суду від 3-ї особ и надійшла телеграма, в якій в она зазначає, що підтримує до води, викладені в апеляційні й скарзі, просить рішення гос подарського суду Одеської об ласті від 01 жовтня 2010 року у спр аві № 3/11-10-2451 скасувати та прийн яти нове рішення, яким задово льнити позовні вимоги у повн ому обсязі. Також в зазначені й телеграмі 3-ю особою було зая влено клопотання про розгляд зазначеної справи за відсут ністю її представника, яке бу ло задоволено судовою колегі єю.

Від відповідачів, представ ники яких не з' явились у суд ове засідання апеляційної ін станції, ніяких клопотань не надходило.

Відповідно до ст.85 ГПК Украї ни у судовому засіданні огол ошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи та обставини, на які п осилається скаржник, а також перевіривши додержання та п равомірність застосування с удом першої інстанції норм м атеріального та процесуальн ого права, заслухавши предст авника позивача, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скар га підлягає частковому задов оленню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 липня 1998 року між В\О „ Агробудіндустрія" (Продавець ) та Науково-виробничим, комер ційним і консалтинговим цент ром „Укрбізнес” (Покупець) ук ладено Договір купівлі-прода жу незавершеного будівництв а, згідно умов якого Продавец ь продав, Покупець купив коле ктивне майно - об' єкт незав ершеного будівництва базу ві дпочинку „Полісянка”, яка зн аходиться за адресою: Одеськ а область, Татарбунарський р айон, с. Приморське, курорт „Ро сейка” на якій виконувались будівельно-монтажні роботи т а оздоблювальні роботи по жи лим павільйонам №2,3, а також об ' єкти підсобного обслугову вання і транспортного господ арства на 95% на земельній діля нці 0,48 га, яка передається у тим часове довгострокове корист ування на умовах оренди стро ком на 50 років з правом приват изації шляхом викупу. Покупе ць зобов' язався прийняти об ' єкт незавершеного будівни цтва і сплатити ціну відпові дно до умов, що зазначені в дог оворі.

Згідно положень 1.5, 2.1 Договор у зазначений у договорі об' єкт незавершеного будівницт ва проданий за 70 000,00 грн., Покупе ць зобов' язаний внести 70 000,00 г рн. на протязі 2 років з дня нот аріального засвідчення цьог о договору, як шляхом безготі вкового перерахування кошті в так і на бартерних умовах на рахунок Продавця.

07.08.1998р. договір купівлі-прода жу незавершеного будівництв а від 31 липня 1998 року було посві дчено Єпішкіною С.В., держ авним нотаріусом Татарбунар ської державної нотаріально ї контори.

11.08.1998р. В\О „Агробудіндустрія " було фактично передано, а Т овариством з обмеженою від повідальністю „Науково-виро бничий, комерційний і консал тинговий центр „Укрбізнес” п рийнято у власність незаверш ену будівництвом базу відпоч инку „Полісянка”, що підтвер джується копією акту прийман ня-передачі об' єкта (а.с. 27).

Як вбачається з наявних у ма теріалах справи доказів післ я переходу права власності н а базу відпочинку „Полісянка ” до Товариства з обмежен ою відповідальністю „Науков о-виробничий, комерційний і к онсалтинговий центр „Укрбіз нес” Покупцем було завершено будівництво об' єкта бази в ідпочинку та оформлено на нь ого правовстановлюючі докум енти. Так рішенням виконавчо го комітету Приморської сіль ської ради від 04.10.2006року. №67 бул о оформлено право приватної власності на нерухоме майно бази відпочинку „Полісянка-1 ” в с. Приморське, курорт „Росе йка”, вул. Радісна, 2 за Товар иством з обмеженою відпові дальністю „Науково-виробнич ий, комерційний і консалтинг овий центр „Укрбізнес”, у зв' язку з чим 05.10.2006р. Товариству з обмеженою відповідальніс тю „Науково-виробничий, коме рційний і консалтинговий цен тр „Укрбізнес” було видано с відоцтво про право власності на базу відпочинку „Полісян ка-1”, з наступними об' єктами : будинок відпочинку А площею 399,8 кв. м, будинок відпочинку Б, п лощею 407,3 кв. м, вагончик В, вагон чик Г, вбиральню Д, душову Е, дв орові споруди 1-5.

Як вбачається з п. 1.1 статуту позивача Товариство з об меженою відповідальністю "Жи томир-Агробудіндустрія" було створено шляхом реорганізац ії (перетворення) В\О „Агробуд індустрія" і є правонаступни ком прав та обов' язків оста ннього.

21.05.2010р. Фізична особа-підприє мець ОСОБА_3 звернувся до Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Житомир-Агр обудіндустрія" з претензією, у якій повідомив, що Товари ством з обмеженою відповід альністю „Науково-виробничи й, комерційний і консалтинго вий центр „Укрбізнес” не бул о виконано умов усного догов ору в частині визнання ОСО БА_3 співвласником бази від починку „Полісянка” та співз асновником Науково-виробнич ого, комерційного і консалти нгового центру „Укрбізнес”, на підставі чого ОСОБА_3 у квітні 2008року звернувся до Товариства з обмеженою від повідальністю „Науково-виро бничий, комерційний і консал тинговий центр „Укрбізнес” з претензією та ініціював суд овий розгляд справи у господ арському суді Одеської облас ті. У зв' язку з тим, що Товар иством з обмеженою відпові дальністю „Науково-виробнич ий, комерційний і консалтинг овий центр „Укрбізнес” було відмовлено у задоволенні пре тензій ОСОБА_3, останній в имагав повернення грошової с уми у розмірі 70 000,00 грн. внесено ї останнім на виконання умов усного договору по сплаті ва ртості бази відпочинку „Полі сянка”. Як вбачається з письм ових пояснень позивача, Тов ариство з обмеженою відпов ідальністю "Житомир-Агробуді ндустрія" погодилось з прете нзією ОСОБА_3, у зв' язку з чим частково сплачено остан ньому 3000,00 грн., на решту суми вид ано гарантійний лист.

Позовні вимоги обґрунтова но невиконанням Товариств ом з обмеженою відповідаль ністю „Науково-виробничий, к омерційний і консалтинговий центр „Укрбізнес” умов дого вору купівлі-продажу незавер шеного будівництва б\в „Полі сянка” від 31.07.1998р. в частині спл ати вартості бази відпочинку на протязі 2 років з дня нотар іального засвідчення цього д оговору та невиконання Тов ариством з обмеженою відпо відальністю „Науково-виробн ичий, комерційний і консалти нговий центр „Укрбізнес” умо в усного договору, в частині в изнання ОСОБА_3 співвласн иком бази відпочинку „Поліся нка” та співзасновником Наук ово-виробничого, комерційног о і консалтингового центру „ Укрбізнес”, у зв' язку з чим, н езаконним, на думку позивача , набуттям права власності на базу відпочинку „Полісянка” та наступним оформленням та кого права відповідачем.

Як вбачається з письмових п ояснень представника позива ча від 21.06.2010р. (а.с. 22-23), Товариств у з обмеженою відповідальн істю "Житомир-Агробудіндустр ія" стало відомо про порушене право після надходження на а дресу товариства претензії т ретьої особи від 21.05.2010р. з вимог ою про повернення 70 000,00 грн.

Судова колегія вважає, що су дом першої інстанції було зр облено передчасні та помилко ві висновки щодо матеріалів справи, а також неправильно в становлено факти, які фактич но не підтверджені матеріала ми справи.

Як вбачається з пояснень пр едставників позивача та трет ьої особи, перед підписанням договору купівлі - продажу, в січні 1998р. відбулась зустріч між представниками В\О „Агро будіндустрія", Науково-вироб ничого, комерційного і конса лтингового центру „Укрбізне с” та приватним підприємцем ОСОБА_3, під час якої було у кладено усну угоду, згідно як ої ОСОБА_3 зобов' язався п ровести повну оплату за прид бання бази відпочинку „Поліс янка”, яка знаходиться за адр есою: Одеська область, Татарб унарський район, с. Приморськ е, курорт „Росейка”, за умови, що директор Науково-виробнич ого, комерційного і консалти нгового центру „Укрбізнес” в изнає ОСОБА_3 співвласник ом бази відпочинку „Полісянк а” та співзасновником Науков о-виробничого, комерційного і консалтингового центру „Ук рбізнес” і зобов' язується в нести відповідні зміни у ста тутні документи Науково-виро бничого, комерційного і конс алтингового центру „Укрбізн ес”.

На виконання умов вказаног о усного договору ОСОБА_3 було передано В\О „Агробудін дустрія" туристичні путівки на суму 70 000,00 грн., що вбачається з пояснень позивача та треть ої особи та копії довіреност і на отримання матеріальних цінностей від 20.04.1999р., у зв' язк у з чим 30.04.1999р. між В\О „Агробудін дустрія та приватним підприє мцем ОСОБА_3 було підписан о акт звіряння розрахунків, в ідповідно до якого засвідчен о факт повного погашення вар тості бази відпочинку „Поліс янка” у сумі 70000 грн. ОСОБА_3, згідно домовленості.

По - перше, судова колегія в важає за необхідне зазначити , що відповідно до ст. 43 ЦК Украї нської РСР 1963 року, угоди, що ви конуються під час їх укладен ня, можуть укладатись усно, як що інше не встановлено закон одавством Союзу РСР і Україн ської РСР.

У випадках, коли угоди між о рганізаціями або між організ ацією і громадянином укладаю ться в усній формі, організац ія, яка оплатила товари або по слуги, повинна одержати від д ругої сторони письмовий доку мент, що стверджує одержання грошей і підстави їх одержан ня.

В даному випадку, угода, яка нібито була укладена між від повідачем - 1 та третьою особою по справі, не може вважатися т акою, що виконується під час ї ї укладання, оскільки стосує ться розрахунків в сумі 70 000,00 гр н., а також визнання співвласн иком бази відпочинку „Поліся нка” та співзасновником Наук ово-виробничого, комерційног о і консалтингового центру „ Укрбізнес”, що по своєї суті н е може укладатися в усній фор мі.

Крім того, в матеріалах спр ави відсутні будь - які письмо ві документи, що підтверджую ть факт одержання грошей від повідачем-1 від 3-ї особи і підс тави їх одержання.

Лист Товариства з обмеже ною відповідальністю „Науко во-виробничий, комерційний і консалтинговий центр „Укрбі знес” від 24.08.2005р. таким доказом вважатися також не може, оскі льки в ньому йдеться про факт отримання позивачем суми в 70 000,00 грн. на підставі договору к упівлі-продажу незавершеног о будівництва б\в Полісянка в ід 31.07.1998р.(сторонами у якому є по зивача та відповідач- 1), інших правових підстав отримання зазначеної суми чи посилання на будь - який інший договір з роблено не було, а також вказа но, що на підтвердження розра хунків між сторонами по дого вору складено і підписано Ак т звіряння розрахунків від 31.0 7.1998 року, між ВО „Агробудіндуст рія” та НВККЦ „Укрбізнес”. По силання ж на акт звіряння роз рахунків від 03.04.199 року є взагал і незрозумілим, і вказано що з гідно зазначеного акту між п озивачем та третьою особою о тримано суму 70000 грн., однак пра вових підстав такого отриман ня та на підставі чого вказан о не було, і із змісту зазначен ого листа не може бути встано влено.

По - друге, вказаний вище ак т звіряння розрахунків № 17/99 ві д 30.04.1999 року також не можу слугу вати доказом укладання усної угоди між третьою особою та в ідповідачем-1, оскільки свідч ить про підтвердження поз ивачем існування заборго ваності перед третьою особою згідно домовленості. Однак з гідно якої домовленості було перераховано третьою особою на рахунок позивача суму в 70 00 0 грн. з матеріалів справи вста новити не вбачається можливи м, крім того в матеріалах спра ви взагалі відсутні первинні бухгалтерські документи, як і б підтвердили факт перерах ування на рахунок позивача с уми в 70 000,00 грн., а також підстави такого перерахування. В мате ріалах справи відсутні також докази існування між Товар иством з обмеженою відпові дальністю „Житомир - Агробуд індустрія” та Фізичною особо ю - підприємцем ОСОБА_3 бу дь - яких правовідносин. Коп ія довіреності на отримання матеріальних цінностей від 2 0.04.1999р. не є бухгалтерським доку ментом та не може слугувати д оказом отримання суми 70 000,00 грн . чи бути доказом передання ма теріальних цінностей на зазн ачену суму, оскільки засвідч ує лише факт надання повнова жень на таке отримання.

По - третє, скаржник в своїй апеляційній скарзі (стор.3 абз .2 апел. скарги) сам вказує, що в договорі купівлі - продажу н е зазначено, що зобов' язанн я щодо оплати покладено на бу дь - яку тертю особу. А суд пер шої інстанції спочатку зазна чає, що ОСОБА_3 було переда но В\О „Агробудіндустрія" тур истичні путівки на суму 70 000,00 гр н., а потім робить зворотній ви сновок, про перерахування на рахунок позивача вже суми в 70 000,00 грн. Однак і при першому і п ри другом висновках, не вбача ється взаємозв' язок між пер ерахуванням путівок чи грошо вих сум у розмірі в 70 000,00 грн. та і снуючим договором купівлі-пр одажу незавершеного будівни цтва, сторонами в якому є То вариство з обмеженою відпо відальністю „Житомир - Агроб удіндустрія” та Товариств о з обмеженою відповідальн істю „Науково - виробничий, комерційний і консалтингови й центр „Укрбізнес” і взагал і відсутнє посилання на ОСО БА_3.

По - четверте, відповідно д о рішення господарського суд у Одеської області від 22.09.2008 рок у по справі № 2/290-11/124-08-3334 Фізичній о собі - підприємцю ОСОБА_3 було відмовлено в задоволен ні позовних вимог до Товари ства з обмеженою відповіда льністю „Житомир - Агробудін дустрія” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково - виробничий, коме рційний і консалтинговий цен тр „Укрбізнес” про визнання недійсним договору купівлі - продажу, визнання права влас ності та передачу майна 70 000,00 г рн.

Таким чином судова колегія доходить до висновку про від сутність усної угоди між Фіз ичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальніс тю „Науково - виробничий, ко мерційний і консалтинговий ц ентр „Укрбізнес” щодо визнан ня співвласником бази відпоч инку „Полісянка” та співзасн овником Науково-виробничого , комерційного і консалтинго вого центру „Укрбізнес”, пом илковість посилання суду пер шої інстанції на ст. 164 Цивільн ого кодексу УРСР та помилков ість встановлення факту існу вання відповідальності відп овідача-1 перед третьою особо ю за невиконання зобов' язан ня, в зв' язку із відсутністю такого зобов' язання.

Статтею 193 Господарського К одексу України та статтею 526 Ц ивільного Кодексу України п ередбачено, що суб' єкти гос подарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших п равових актів, договору, а за в ідсутності конкретних вимог щодо виконання зобов' язанн я - відповідно до вимог, що у п евних умовах звичайно ставля ться. Одностороння відмова в ід виконання зобов`язань не д опускається, крім випадків, п ередбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.2 ст.218 Господарськ ого Кодексу України учасник господарських відносин відп овідає за невиконання або не належне виконання господарс ького зобов`язання чи поруше ння правил здійснення господ арської діяльності, якщо не д оведе, що ним вжито усіх залеж них від нього заходів для нед опущення господарського пра вопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або д оговором, суб' єкт господарю вання за порушення господарс ького зобов`язання несе госп одарсько-правову відповідал ьність, якщо не доведе, що нале жне виконання зобов`язання в иявилося неможливим внаслід ок дії непереборної сили, тоб то надзвичайних і невідворот них обставин за даних умов зд ійснення господарської діял ьності.

Відповідно до вимог ст. 161 Цив ільного кодексу УРСР (чинног о на момент укладення сторон ами договорів купівлі-продаж у та усного договору) зобов' язання повинні виконуватись належним чином і у встановле ний строк відповідно до вказ івок закону, акту планування , договору, а при відсутності т аких вказівок - відповідно д о вимог, що звичайно ставлять ся.

Безумовним підтвердженням факту виконання Товариств ом з обмеженою відповідаль ністю „Науково - виробничий , комерційний і консалтингов ий центр „Укрбізнес” зобов' язання згідно Договору купів лі-продажу незавершеного буд івництва від 31 липня 1998 року пе ред Товариством з обмеже ною відповідальністю „Житом ир - Агробудіндустрія” є підп исаний обома сторонами акт п риймання - передачі об' єкта незавершеного будівництва б ази відпочинку „Полісянка” в ід 11.08.1998 року відповідно до п.п.3.1 . та 3.2. договору, а також відсут ність претензій з боку позив ача.

Більш того, в судовому засід анні суду апеляційної інстан ції від 23.11.2010 року представник п озивача підтвердила факт отр имання від відповідача-1 путі вок на суму 70 000,00 грн. відповідн о до п.п.2.1. спірного договору, я кі вже потім були викуплені т ретьою особою. Однак в даному випадку викуплення чи невик уплення зазначених путівок б удь - якою собою не має значе ння для вирішення даної спра ви по суті.

Крім того судова колегія вв ажає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 32 ГПК Украї ни, доказами у справі є будь-як і фактичні дані, на підставі яких господарський суд у в изначеному законом порядку встановлює наявність чи ві дсутність обставин, на яких ґ рунтуються вимоги і заперече ння сторін, а також інші обста вини, які мають значення для п равильного вирішення господ арського спору.

Ці дані встановлюються так ими засобами: письмовими і ре човими доказами, висновками судових експертів; пояснення ми представників сторін та і нших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхі дних випадках на вимогу судд і пояснення представників с торін та інших осіб, які берут ь участь в судовому процесі, м ають бути викладені письмово .

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторо нами та іншими учасникам и судового процесу.

Тобто кожна сторона повинн а самостійно визначити предм ет доказування, тобто коло фа ктів матеріально-правового х арактеру, необхідних для док азування обставин у підтверд ження позовних вимог.

Відповідно до ст. 34 ГПК Украї ни, господарський суд прийм ає тільки ті докази, які маю ть значення для справи.

Обставини справи, які відп овідно до законодавства по винні бути підтверджені пев ними засобами доказування, не можуть підтверджувати сь іншими засобами доказуван ня.

Відповідно до приписів ст. 2 2 ГПК України сторони повинні добросовісно користуватися наданими їм правами у процес і доказування, а отже самості йно визначати та подавати до кази для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Згідно вимог ст. 4-3 ГПК Україн и судочинство у господарськи х судах здійснюється на заса дах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участ ь у справі, обґрунтовують сво ї вимоги і заперечення подан ими суду доказами.

Таким чином судова колегія доходить до висновку, що в про цесі розгляду справи позивач ем не було доведено належним чином своєї правової позиці ї та не було надано документа льних доказів, які б підтверд или позовні вимоги позивача у будь якій частині.

Тому, правових підстав для з вернення до суду з вимогами п ро розірвання договору купів лі-продажу незавершеного буд івництва б\в Полісянка від 31.07. 1998р. та пов' язаними вимогами про визнання права власност і на майно, зобов' язання пов ернути у власність майно, виз нання нечинним та скасування рішення, на підставі якого оф ормлено право власності на н ерухоме майно за Товариств ом з обмеженою відповідаль ністю „Науково-виробничий, к омерційний і консалтинговий центр „Укрбізнес”, визнання нечинним та скасування відп овідного свідоцтва про право власності на нерухоме майно , стягнення штрафу у вигляді 20 відсотків від ціни купленог о об' єкта в порядку п. 7.2 догов ору купівлі-продажу від 31.07.1998р. у розмірі 14 000,00 грн. за неналежн е виконання умов договору ку півлі-продажу Товариством з обмеженою відповідальні стю „Науково-виробничий, ком ерційний і консалтинговий це нтр „Укрбізнес” у позивача, я к правонаступника В\О „Агроб удіндустрія”, на думку судов ої колегії немає, оскільки пр аво позивача відповідачем не порушено, умови Договору в ча стині внесення плати у розмі рі 70 000,00 грн. виконані, що підтве рджує акт звірки 30.04.1999р. Таким ч ином і строк позовної давнос ті для позивача не може рахув атися з 21.05.2010р., коли вона нібито дізналась про порушене прав о, оскільки воно, як зазначало ся вище, порушено не було. А зв ернення третьої особи з прет ензією до позивача та визнан ня ним зазначеної претензії, жодним чином не стосується д аної справи та полягає у сфер і інших правовідносин та мож е бути предметом іншого судо вого розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 104 ГПК У країни, підставою для скасув ання рішення місцевого госпо дарського суду є порушення а бо неправильне застосуванн я норм матеріального та пр оцесуального права.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 104 ГПК У країни, порушення норм проце суального права є в будь - як ому випадку підставою для ск асування рішення місцевого г осподарського суду, якщо спр аву розглянуто господарськи м судом за відсутності будь - якої із сторін, не повідомлен ої належним чином про місце з асідання суду.

Ухвалою господарського су ду Одеської області від 24 вере сня 2010 року розгляд справи бул о відкладено на 01 жовтня 2010 рок у, в судовому засіданні від 24.09 2010 року представник позивача участі не приймав. Як свідчит ь наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, зазна чену ухвалу господарського с уду позивач отримав 04.10.2010 року, тоді як рішення по справі бул о прийнято 01.10.2010 року. Таким чин ом судова колегія доходить д о висновку, що позивач не був н алежним чином повідомлений п ро час та місце судового засі дання, чим було порушено його законні права та норми проце суального права.

Відповідно до вимог частин и 1 ст.43 Господарського процес уального кодексу України, го сподарський суд оцінює доказ и за своїм внутрішнім переко нанням, що ґрунтується на все бічному, повному і об' єктив ному розгляді в судовому про цесі всіх обставин справи в ї х сукупності, керуючись зако ном.

Аналізуючи висновки, зробл ені місцевим господарським с удом при винесенні оскаржува ного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те , що висновки суду першої інст анції не повністю відповідаю ть обставинам справи та в дея ких випадках засновані на пр ипущеннях, суд першої інстан ції дав невірну оцінку надан им доказам, справа розглянут а з порушенням норм матеріал ьного та процесуального прав а і тому рішення господарськ ого суду підлягає скасування .

Всі інші зауваження, викл адені у апеляційній скарзі , колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладе них вище.

Відповідно до роз'яснень Пл енуму Верховного суду Україн и, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове ріш ення", рішення є законним тоді , коли суд, виконавши всі вимог и процесуального законодавс тва і всебічно перевіривши о бставини, вирішив справу у ві дповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю від ображені обставини, що мають значення для даної справи, ви сновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають д ійсності і підтверджуються д остовірними доказами, дослід женими у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що а пеляційна скарга підлягає ч астковому задоволенню, ріше ння господарського суду ска суванню, в позові слід відмов ити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГП К України, апеляційний госпо дарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою ві дповідальністю „Житомир - Аг робудіндустрія”, м. Житомир, н а рішення господарського суд у Одеської області від 01 жовт ня 2010 року по справі № 3/11-10-2451 задо вольнити.

Рішення господарського су ду скасувати.

В позові відмовити.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена у касаційно му порядку до Вищого господа рського суду України.

Повний текст постанови підписаний 29 листопада 2010 року .

Головуючий суд дя: М.В. Михайлов

Суддя: М.А. Мирошниченко

Суддя: О.О. Журавльов