Рішення

від 17.02.2025 по справі 320/1095/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 року № 320/1095/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом громадян Сполучених Штатів Америки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Національної соціальної сервісної служби України про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулись громадяни Сполучених Штатів Америки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (далі - позивачі) з позовом до Національної соціальної сервісної служби України (далі - відповідач 1, Нацсоцслужба), в якому просять:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної соціальної сервісної служби України від 21.02.2022 № 0000-0203-4/66-2022/2925 про відмову в наданні письмової згоди на усиновлення громадянами США, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , дітей - громадян України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі №640/3347/21;

- зобов`язати Національну соціальну сервісну службу України надати письмову згоду на усиновлення громадянами США, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , дітей - громадян України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивачів зазначив, що не погоджуються із прийнятим відповідачем рішення про відмову в наданні письмової згоди на усиновлення, вважають його необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки вони не повинні нести відповідальність за невірні дії органів, які уповноважені державою слідкувати за дотриманням прав та інтересів дітей, а також захищати їх від порушень. Нацсоцслужба стала на сторону захисту служби у справах дітей Коростишівської районної державної адміністрації, прикриваючи їх допущені помилки та не думаючи про те, що поставила під загрозу життя і здоров`я дівчинки, яка потребує термінового лікування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Представником Нацсоцслужби подано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог та зазначив, що документи подані громадянами США ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом з заявою про отримання згоди на усиновлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відповідали вимогам, встановленим Порядком, оскільки пункт 77 Порядку передбачає наявність висновку про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини. Врахувавши інформацію Служби у справах дітей Коростишівської райдержадміністрації, вважаючи недоцільним роз`єднання дітей із рідними, а також те, що вони влаштовані до ДБСТ, відповідач вважає, що рішення про відмову в наданні письмової згоди на усиновлення громадянами США дітей є обґрунтованим та правомірним. Також, відповідач зазначив, що в період воєнного стану діяльність з усиновлення дітей громадянами України, які тимчасово або постійно проживають (перебувають) за межами України, та іноземцями не здійснюється.

Представником позивачів подано відповідь на відзив, в якій заперечив проти викладених у відзиві доводів відповідача 1, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, та зазначив, що з документами, поданими до Мінсоцполітики встановлено, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають на обліку з міжнародного усиновлення з 08.05.2018, а це більше ніж рік перебування дітей на обліку Мінсоцполітики, і тому згідно п. 2-1 Постанови № 905 позивачі мають повне право на усиновлення цих дітей. Старші троє дітей на обліку із міжнародного усиновлення ніколи не перебували та були роз`єднані між собою і не підтримували родинних стосунків з меншими братом та сестрою. Позивачі звертають увагу, що діти не були влаштовані до громадян України, тобто Службою у справах дітей Коростишівської райдержадміністрації було вжито всіх вичерпних заходів щодо влаштування дітей в одну сім`ю, проте таке влаштування не відбулось, а тому позивачі на законних підставах 20.11.2019 отримали направлення на усиновлення цих дітей. Також, представник позивачів зазначив, що при опитуванні дітей, вони погодились на їх усиновлення та жити в Америці. Крім того, період введення воєнного стану не позбавляє позивачів права на завершення усиновлення дітей, процедура якого розпочата ще до введення воєнного стану.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 залучено до участі у справі співвідповідача - Державну службу України у справах дітей (далі відповідач 2, Служба).

Представником Служби подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.2024 №136 повноваження Служби розпочалися з 01.05.2024. Згідно з Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженим постановою КМУ від 08.10.2008 №905 фактичну діяльність у сфері усиновлення здійснюють Мінсоцполітики та Нацсоцслужба, а Служба може визначати обставини справи чи заперечувати проти них лише після внесення змін до законодавства України. Водночас, відповідачем 2 зазначено, що відповідно до п.135 згаданого Порядку усиновлення дітей під час воєнного стану, зокрема, іноземцями не здійснюється.

Представником позивачів подано відповідь на відзив, в якій виклав свої аргументи щодо наведених відповідачем 2 пояснень у відзиві, наголосив на обґрунтованості позовних вимог та просив задовольнити позов повністю.

Позивачами подано до суду 01.10.2024 заяву про уточнення позовних вимог, однак вона не прийнята судом, оскільки подана з порушенням ч.1 ст.47 КАС України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Відповідач 2 у відзиві просив розглядати справу без його участі та врахувати зазначену нормативну специфіку даних правовідносин.

За згодою сторін суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У січні 2020 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , громадяни Сполучених Штатів Америки, звернулись до Богунського районного суду м. Житомира із заявою про усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Орган опіки і піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради. Комунальний заклад «Житомирський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків» Житомирської обласної ради, Служба у справах дітей Коростишівської районної державної адміністрації.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 06.03.2020 у справі № 295/301/20 задоволено заяву громадян Сполучених Штатів Америки, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Орган опіки і піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, Комунальний заклад «Житомирський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків» Житомирської обласної ради, Служба у справах дітей Коростишівської районної державної адміністрації, про усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постановою Житомирського апеляційного суду від 10.07.2020, скасовано рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06.03.2020 та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_2 га ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про усиновлення та удочеріння, з посиланням на те, що суд першої інстанції при постановленні рішення помилково ототожнив згоду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення і захисту прав дітей, із висновками органу опіки та піклування і безпідставно перебрав на себе повноваження цього органу.

Постановою Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №295/301/20 постанову Житомирського апеляційного суду від 10.07.2020 залишено без змін.

Листом Міністерства соціальної політики України від 20.12.2019 № 21996/2-19/37 повідомлено позивачів про відмову у наданні згоди на усиновлення дітей - громадян України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі висновку Комісії з питань міжнародного усиновлення при Міністерстві соціальної політики України від 18.12.2019 № 9 відповідно до п. 78 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 905 (зі змінами).

Вказана рішення Мінсоцполітики позивачами оскаржено до суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №640/3347/21 адміністративний задоволено повністю:

визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства соціальної політики України від 20.12.2019 року № 21996/2-19/37 про відмову в наданні письмової згоди на усиновлення громадянами США, ОСОБА_2 га ОСОБА_1 , дітей - громадян України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі висновку Комісії з питань міжнародного усиновлення при Міністерстві соціальної політики України від 18.12.2019 року № 9;

зобов`язано Міністерство соціальної політики України надати письмову згоду на усиновлення громадянами США, ОСОБА_2 га ОСОБА_1 , дітей - громадян України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2021 в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Міністерства соціальної політики України надати письмову згоду на усиновлення громадянами США, ОСОБА_2 га ОСОБА_1 , дітей - громадян України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Прийнято нову постанову в цій частині, якою зобов`язано Національну соціальну сервісну службу України повторно розглянути питання про надання письмової згоди на усиновлення громадянами США, ОСОБА_2 га ОСОБА_1 , дітей - громадян України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з урахуванням висновків суду. У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2021 - залишено без змін.

На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 у справі №640/3347/21 Нацсоцслужбою прийнято рішення від 21.02.2022 № 0000-0203-4/66-2022/2925 про відмову в наданні згоди на усиновлення громадянами США, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , дітей - громадян України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачі звернулись з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 51, 52 Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Частиною третьою статті 283 Сімейного кодексу України визначено, що дитина може бути усиновлена іноземцем, якщо не виявилося громадянина України, який бажав би її усиновити або взяти на виховання до себе в сім`ю.

На усиновлення дитини іноземцем потрібна згода центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей (ч. 4 зазначеної статті).

Відповідно до статті 214 Сімейного кодексу України та статті 24 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що порядок здійснення централізованого обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути усиновлені, передані під опіку, піклування чи на виховання в сім`ї громадян, та порядок передачі дітей на усиновлення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 905 затверджено Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей (далі - Постанова №905, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно п. 3 якої облік дітей, які можуть бути усиновлені, здійснюється службами у справах дітей районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Мінсоцполітики.

Згідно з п. 4 Постанови №905 на облік беруться: 1) діти-сироти; 2) діти, позбавлені батьківського піклування; 3) діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Відповідно до п. 31 Постанови №905 облік громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, здійснює Нацсоцслужба.

Пунктом 74 Постанови №905 встановлено, що роз`єднання братів і сестер, що перебувають на обліку дітей, які можуть бути усиновлені, не допускається.

В окремих випадках, за умови, що вичерпані усі можливості влаштування братів і сестер на виховання в одну сім`ю, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради за місцем перебування дитини на місцевому обліку може надати згоду на роз`єднання братів і сестер при усиновленні в разі:

коли один з братів, сестер страждає на тяжке захворювання, що вимагає спеціального догляду за дитиною;

усиновлення дитини, яка виховується в дитячому або іншому закладі, в той час, як її брати, сестри проживають в сім`ях громадян України;

наявності інших обставин, що унеможливлюють влаштування дітей на виховання в одну сім`ю, підтверджених відповідними документами.

Пунктом 75 Постанови №905 визначено, що для підготовки проекту висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини перевіряє, чи перебуває дитина на місцевому обліку дітей, які можуть бути усиновлені, аналізує документи, зазначені у пункті 73 цього Порядку, документи, подані кандидатами в усиновлювачі, враховує наявність чи відсутність згоди дитини на усиновлення, згоди районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради на роз`єднання братів і сестер при усиновленні.

У разі усиновлення дитини громадянами України, які проживають за межами України, та іноземцями зазначені документи видаються у двох примірниках, один з яких подається Нацсоцслужбі, другий - до суду.

Згідно з пунктом 77 Постанови №905 для отримання письмової згоди Нацсоцслужби на усиновлення дитини громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці подають Нацсоцслужбі відповідну заяву, висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини, копію довідки про вжиття всіх вичерпних заходів до влаштування дитини в сім`ю громадян України (крім громадян України, які проживають за межами України), копії документів, зазначених у пункті 73 цього Порядку, копію письмової згоди дитини на усиновлення, оформленої згідно з вимогами пункту 72 цього Порядку, або копію довідки служби у справах дітей про надання дитиною усної згоди чи усиновлення дитини без її згоди, копію повідомлення про надання (ненадання) згоди районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради на роз`єднання братів і сестер при усиновленні.

У разі відмови в наданні згоди на усиновлення дитини Нацсоцслужба надає заявникам обґрунтовану відповідь у письмовій формі.

Рішення про відмову в наданні письмової згоди на усиновлення може бути оскаржене в суді.

У пункті 78 Постанови №905 передбачено, що кандидатам в усиновлювачі може бути відмовлено у наданні згоди на усиновлення дитини у разі, коли:

- стали відомі обставини, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем чи які можуть мати негативні наслідки для виховання і розвитку дитини, або з`ясувалось, що у дитини є родичі, які висловили бажання її усиновити;

- кандидати в усиновлювачі отримали направлення для знайомства з двома і більше дітьми, які є братами і сестрами, але без поважних причин відмовилися від усиновлення будь-кого з них або виявили бажання усиновити дитину віком до п`яти років окремо від інших братів або сестер;

- під час перевірки документів, поданих разом із заявою про отримання згоди на усиновлення, з`ясовано, що за станом здоров`я дитина, з якою кандидати в усиновлювачі встановили контакт, не відповідає рекомендаціям, що містяться у висновку, передбаченому підпунктом 3 пункту 33 цього Порядку;

- під час перевірки документів, поданих разом із заявою про отримання згоди на усиновлення, встановлено, що в них містяться неправдиві відомості або розбіжності;

- документи, подані разом із заявою про отримання згоди на усиновлення, не відповідають вимогам, установленим цим Порядком;

- виявлено факти передачі кандидатами в усиновлювачі на виховання попередньо усиновленої ними дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання у кандидатів в усиновлювачі дитини правоохоронними органами та органами соціальної опіки, а також інформацію про порушення прав та законних інтересів попередньо усиновленої ними дитини, про нещасні випадки з попередньо усиновленою ними дитиною та її смерть з їх вини.

З викладених правових норм вбачається, що для отримання згоди на усиновлення дитини громадяни України, які проживають за межами України, чи іноземці повинні подати вичерпний перелік документів, визначений Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, з дотриманням відповідної процедури. Зокрема, таким особам необхідно отримати висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини; згоду дитини на усиновлення або копію довідки служби у справах дітей про надання дитиною усної згоди чи усиновлення дитини без її згоди; повідомлення про надання (ненадання) згоди відповідного органу місцевого самоврядування на роз`єднання братів і сестер при усиновленні. При цьому, пріоритетним є влаштування дитини в сім`ю громадянина України на усиновлення, під опіку чи піклування, у дитячі будинки сімейного типу.

З матеріалів справи вбачається, що для отримання письмової згоди Мінсоцполітики на усиновлення дітей відповідно до пункту 77 зазначеного вище Порядку подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подало Мінсоцполітики висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради про доцільність (недоцільність) усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , 19 березня 2015 року та його відповідність (невідповідність) інтересам дітей від 06.12.2019 № 21/7740, а також документи, передбачені п. п. 5, 74, 75 Порядку.

Як встановлено судом, рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 27.02.2018 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , позбавлено батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішення набрало законної сили 08.05.2018 року.

Діти з сім`ї ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають на первинному обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та з 08.05.2018 перебувають на обліку з усиновлення у службі у справах дітей Коростишівської районної державної адміністрації.

Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку Коростишівської райдержадміністрації, зазначено, що відповідно до розпоряджень голови Коростишівської райдержадміністрації від 30.01.2018 №4 та від 10.05.2017 №141 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 влаштовано до комунального закладу «Житомирський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків» Житомирської обласної ради. ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 перебували в КУ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Сонячний дім», ІНФОРМАЦІЯ_10 дітей та сімей « ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 », а станом на момент складання цього висновку дітей влаштовано на спільне проживання та виховання у прийомну сім`ю ОСОБА_17 .

Крім того, у висновку зазначено, що з метою збереження родинних стосунків дітей службою у справах дітей Коростишівської райдержадміністрації заплановано створення дитячого будинку сімейного типу для влаштування всіх дітей із сім`ї ОСОБА_18 в одну родину.

У висновку вказано, що органом опіки та піклування не вичерпано всі можливості щодо влаштування дітей на виховання в одну родину та райдержадміністрація вважає недоцільним роз`єднання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з їх старшими братами при усиновленні.

Також, виконавчим комітетом Житомирської міської ради надіслано до Мінсоцполітики доповнення до висновку від 17.12.2019 №21/7969, в якому підтвердили про те, що кандидати в усиновлювачі громадяни Сполучених Штатів Америки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 познайомились із дітьми ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Діти гарно реагували на подружжя, обмінювались позитивними емоціями, діти висловили бажання бути усиновленими в усній формі. Разом з тим, старші діти, перебуваючи в прийомній сім`ї ОСОБА_17 , щодня запитують у прийомної матері про ОСОБА_21 та ОСОБА_15 , коли вони будуть жити разом.

Виконавчим комітетом Житомирської міської ради прийнято до уваги те, що органом опіки та піклування Коростишівської райдержадміністрації ще не вичерпано всі можливості щодо влаштування дітей на виховання в одну родину та з метою збереження родинних стосунків у дітей, орган опіки та піклування Житомирської міської ради вважає недоцільним усиновлення вихованців комунального закладу «Житомирський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків» Житомирської обласної ради ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та таким, що не відповідає інтересам дітей.

Отже, позивачі не отримали позитивного висновку про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дітей, про що зазначено відповідачем 1 в оскаржуваному рішенні від 21.02.2022 № 0000-0203-4/66-2022/2925.

Крім того, службою у справах дітей Коростишівської міської ради повідомлено Нацсоцслужбу про те, що з метою недопущення роз`єднання дітей однієї родинної групи, всіх дітей ОСОБА_18 влаштовано на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу родини ОСОБА_17 , в якому ОСОБА_22 та ОСОБА_4 виховуються разом із старшими рідними братами. Діти адаптувалися в родині, задоволені, життєрадісні, активні та комунікабельні. Відповідно до висновків про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток, виданих 18.05.2021 НКП «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д.І.Потєхіна» ОСОБА_22 та ОСОБА_4 здорові.

Під час судового розгляду справи, відповідачем 1 долучено до матеріалів справи лист Служби у справах дітей Житомирської обласної військової адміністрації від 17.06.2024 №612, в якому підтверджено перебування і проживання дітей родини ОСОБА_18 у дитячому будинку сімейного типу родини ОСОБА_17 .

Зокрема, Службою повідомлено, що ОСОБА_4 у червні 2024 року завершила навчання у 3 класі, ОСОБА_22 у 4 класі ліцею №2 Коростишівської міської ради, діти забезпечені всім необхідним шкільним приладдям та речами, які необхідні для навчання, діти товариські, усміхнені, мають охайний зовнішній вигляд.

Мати-вихователька ОСОБА_17 цікавиться досягненнями дітей, допомагає в організації їх навчання, проведенні дозвілля та виявляє інтерес до шкільного життя дітей. Житлово-побутові умови проживання для дітей створені належним чином, діти мають окремі місця для сну, простір для ігор та відпочинку, зберігання власних речей, забезпеченні одягом і взуттям, повноцінним харчуванням, предметами особистої гігієни.

Відповідно до висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток, виданих НКП «Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д.І.Потєхіна» від 18.08.2023 №1830 та від 13.02.2024 №404 ОСОБА_22 та ОСОБА_4 здорові, інвалідності не мають.

Також, Службою повідомлено, що у січні 2024 року з дитячого будинку сімейного типу виведено їх брата ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у зв`язку із досягненням повноліття та переходом на повне державне утримання у вищому навчальному закладі освіти І рівня акредитації. Проте, незважаючи на це, ОСОБА_23 систематично відвідує менших братів і сестру за місцем проживання у дитячого будинку сімейного типу.

Окремо, Служба зазначила, що, з моменту влаштування дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у дитячий будинок сімейного типу родини ОСОБА_17 громадяни Сполучених Штатів Америки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з дітьми зв`язків не підтримували та не спілкувалися.

Охорону дитинства в Україні визначено як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III.

Згідно з приписами статей 24, 25 цього Закону усиновлення допускається виключно в інтересах дитини України відповідно до закону. Усиновлення (удочеріння) є оформлена спеціальним юридичним актом (рішенням суду) передача на виховання в сім`ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки.

Усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземцями провадиться, якщо були вичерпані всі можливості щодо передачі під опіку, піклування, на усиновлення чи виховання в сім`ї громадян України.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

В статті 21 Конвенції про права дитини, схваленою резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995 та ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, зазначено, що держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку, і вони: визначають, що усиновлення в іншій країні може розглядатися як альтернативний спосіб догляду за дитиною, якщо дитина не може бути передана на виховання або в сім`ю, яка могла б забезпечити її виховання або усиновлення, і якщо забезпечення якогось придатного догляду в країні проживання дитини є неможливим.

Одними із основних засад державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа відповідно до статті 3 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» є, зокрема, створення державою умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім`ї; виховання та утримання дітей за принципом родинності; захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей тощо.

Згідно зі статтею 4 цього Закону заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

За умови втрати дитиною батьківського піклування відповідний орган опіки та піклування вживає вичерпних заходів щодо влаштування дитини в сім`ї громадян України - на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу (стаття 6 Закону).

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими твердження відповідача про те, що вимоги п.77 Постанови №905 стосовно надання до заяви про отримання згоди висновку про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини позивачами не виконано.

Поряд з цим, як вбачається зі встановлених обставин у справі та поданих доказів, після видачі згаданого висновку службою у справах дітей вжито та вживаються усі можливі заходи щодо влаштування дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на виховання в одну родину громадян України та нероз`єднання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з їх старшими братами при усиновленні, що є першочерговим та пріоритетним в усиновленні дітей відповідно до національного законодавства.

Оскільки документи, подані позивачами разом із заявою про отримання згоди на усиновлення, не відповідали вимогам, установленим Порядком, суд приходить до висновку, що при відповідачем при прийнятті рішення про відмову у наданні згоди на усиновлення дітей діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та чинним законодавством України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні адміністративного позову громадян Сполучених Штатів Америки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Національної соціальної сервісної служби України (код ЄДРПОУ 43902987, місцезнаходження: вул. Еспланадна, буд. 8/10, м. Київ, 01601), Державної служби України у справах дітей (код ЄДРПОУ 45221108, місцезнаходження: вул. Еспланадна, буд. 8/10, м. Київ, 01601) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.