Справа № 420/34041/24
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Краля І.С., представник позивача не з`явився, представника відповідача Панчошака О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР до Одеської митниці задоволено повністю.
Вказаним рішенням визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці від 05.06.2024 року №7.10-4/28.2-03/13/10069 щодо відмови в задоволенні заяви ТзОВ РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР, від імені якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Мар Шипінг, від 27.05.2024 року №34 стосовно внесення змін до МД типу ЕК 10 ДР від 07.05.2024 №24UA500090004935U7.
Зобов`язано Одеську митницю надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР, від імені якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Мар Шипінг, на внесення змін до митної декларації від 07.05.2024 №24UA500090004935U7.
Стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.
27.01.2025 року від представника позивача надійшло клопотаннч про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, в якій останній просить суд стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 41364 грн.
Згідно ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З урахуванням приписів ч.3 ст.252 КАС України та ч.9 ст.205 КАС України, суд розглядає дану заяву у порядку письмового провадження.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 3 ст.143 КАС України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст.143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч.ч. 7, 9 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2021 року між адвокатом Товариством з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" та АО Галицька правнича група укладено договір про надання підприємству правової допомоги № 317НП/20, яким визначено строк його дії до 31.12.2021 року.
01.01.2024 року сторонами укладено Додаткову угоду №5 до договору від 01.01.2021 року № 317НП/20, якою внесено зміни до Договору та строк його дії продовжено до 31.12.2027 року.
На підтвердження наданих послуг адвокатом до суду надано: протокол доручення №317НП/20/26 від 21.10.2024 року; акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) №752 від 30.11.2024 року, №807 від 31.12.2024 року; платіжні інструкції від 05.12.2024 року №1С24742, від 07.01.2025 року №1С309; рахунок на оплату №547 від 30.11.2024 року.
30.01.2025 року відповідачем подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якому, серед іншого, зазначено, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 41364,00 грн. становить 13,6 прожиткові мінімуми на працездатних осіб з 1 січня 2025 року, або 5 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, або мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі за 862 годин роботи. Отже, гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 41364,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності.
З огляду на вищевикладене, враховуючи критерії реальності, розумності та співмірності розміру судових витрат із: складністю справи (виходячи з предмету судового розгляду) та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, суд вважає, що співмірним за вказаними критеріями розміром судових витрат позивача на надання йому професійної правничої допомоги є сума 15000 грн.
При цьому суд вважає, що стягнення витрат на правничу допомогу у більшому ніж 15000 грн розмірі становитиме надмірний тягар для відповідача.
За викладених обставин, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню до 15000 грн.
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 252, 255, 293 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР (адреса: пр. Юності, буд. 39, село Павлів, Шептицький район, Львівська область, 80250, код ЄДРПОУ 36153189) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень).
У задоволенні решти заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст додаткового рішення складено 17 лютого 2025 року.
Суддя В.В. Андрухів
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2025 |
Оприлюднено | 21.02.2025 |
Номер документу | 125274189 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Андрухів В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні