Ухвала

від 17.02.2025 по справі 420/4138/25

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4138/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 лютого 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» з позовною заявою до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA500500/2020/500104/2 від 09.12.2020 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Так, позивач оскаржує рішення про коригування митної вартості від UA500500/2020/500104/2 від 09.12.2020 року.

Отже, відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження вказаного рішення сплив ще у 2021 році.

Проте, до суду з даним позовом позивач звернувся 10.02.2025 року.

Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду з даним позовом.

В заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до суду позивач вказує, що у провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/1396/21, в рамках якої оскаржувалось рішення Митною органу №UA500500/2020/500097/2 від 09.12.2020 року та картка відмови в прийнятті митної декларації; митному оформленні випуску чи пропуску товарів UA500500/2020/50182 від 09.12.2020 року, за саме цією ж самою митною декларацією №UAА500500/2020/519767, за якою в подальшому були прийняті вказані рішення та скориговано митну вартість. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі №420/1396/21 визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості №UA500500/2020/500097/2 від 09.12.2020 року, визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2020/50182 від 09.12.2020 року. На виконання зазначеного рішення суду директором Товариства до Начальника МП «Одеса- внутрішній» було подано заяву про надання дозволу на внесення змін до митної декларації №UA500500/2020/519896, за якою було вивільнено товар. Проте, листом Одеської митниці від 24.04.2023 року було повідомлено, що рішення про коригування митної вартості №UA500500/2020/500097/2 від 09.12.2020 року у внутрішній системі митного посту - відсутнє. В той же час, за поданою митною декларацією №UA500500/2020/519767 наявне рішення про коригування митної вартості №UA500500/2020/500104/2. При цьому, за змістом картки відмови №UA500500/2020/50182 від 09.12.2020 року та митної декларації №UA500500/2020/519896 номером рішення про коригування зазначено саме №UA500500/2020/500097/2, що унеможливлювало встановити таку розбіжність під час розгляду справи №420/1396/21. Окрім того, впродовж розгляду вказаної справи Митним органом було подано відзив на позовну заяву та у подальшому оскаржено рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду, проте, жодній заперечень щодо відсутності оскаржуваного рішення №UA500500/2020/500097/2 в АСМО «Інспектор» - відповідачем не надавалось. Позивач наголошує, що вказана обставина призвела до неможливості поновлення порушеного права Товариства та належного виконання рішення суду по справі №420/1396/21, що набрало законної сили. Крім того, з даного приводу, позивач звертався до суду із заявами про виправлення описки, однак, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року, відмовляючи у задоволенні клопотання про виправлення описки, суд звернув увагу на позасудовий порядок усунення наявних розбіжностей шляхом подання заяви до митного органу в порядку, встановленому постановою Кабміну України від 21.05:2012 року №450. Так 16.09.2023 року позивач звернувся до Одеської митниці з заявою встановленої форми в порядку, встановленому постановою Кабміну України від 21.05.2012 року №450 для внесення змін до митної декларації. Проте, не отримав відповіді щодо можливості внесення змін в частиш номеру рішення про коригування Митної вартості, що свідчить про неможливість усунути зазначену розбіжність таким шляхом. Позивач зазначає, що з урахуванням вищевказаних обставин, ним пропущено шестимісячний термін на звернення до адміністративного суду для оскарження рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2020/500104/2 від 09.12.2020 року, тому, він просить суд визнати його таким, що пропущено з поважних причин, з урахуванням необізнаності позивача у цілому про існування рішення №UA00500/2020/500104/2 від 09.12.2020 року, його безпосереднє відношення до митного оформлення товарів за МД №UA500500/2020/519767 та намагання усунути вказану розбіжність користуючись іншими механізмами.

На підставі вказаних обставин представник позивача просить суд вважати причину пропуску процесуального строку на подання адміністративного позову поважною та поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Однак, суддя вважає такі доводи представника позивача необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі №420/1396/21 визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості №UA500500/2020/500097/2 від 09.12.2020 року, визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2020/50182 від 09.12.2020 року.

Позивач зазначає, що на виконання зазначеного рішення суду директором Товариства до начальника МП «Одеса - внутрішній» було подано заяву про надання дозволу на внесення змін до митної декларації №UA500500/2020/519896, за якою було вивільнено товар. Проте, листом Одеської митниці від 24.04.2023 року було повідомлено, що рішення про коригування митної вартості №UA500500/2020/500097/2 від 09.12.2020 року у внутрішній системі митного посту відсутнє.

При цьому, суд зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі №420/1396/21 набрало законної сили 15.06.2021 року,

Так, про факт відсутності рішення про коригування митної вартості №UA500500/2020/500097/2 від 09.12.2020 року у внутрішній системі митного посту останньому не могло не бути відомо принаймні з липня 2021 року, тобто після набрання чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі №420/1396/21.

З урахуванням наведеного, отримання листа від митного органу не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.

В свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до квітня 2023 року з метою з`ясування питання щодо надання дозволу на внесення змін до митної декларації №UA500500/2020/519896, за якою було вивільнено товар, позивачем не надано.

Суддя враховує, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Таким чином, суддя вважає зазначені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до суду підстави поновлення йому строку звернення до суду неповажними та необґрунтованими.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку та не надавши належним чином обґрунтованої заяви про його поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання позивачем до Одеського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,- залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку та усунути недоліки позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом термін, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Леонід СВИДА