Рішення

від 19.02.2025 по справі 560/16077/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/16077/24

РІШЕННЯ

іменем України

19 лютого 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" до Хмельницької митниці про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000147/2 від 14.06.2024 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000425 від 14.06.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, адже подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 28.11.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що документи, подані на виконання ч.2-3 ст.53 МКУ, містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості товарів.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо дійсної вартості та правильності визначення митної вартості товару №1, оскільки заявлений рівень митної вартості був значно нижчий, ніж рівень митної вартості подібних товарів того ж виробника та торгівельної марки.

Звертає увагу суду, що особа, яка зазначена в СМR відправником товару не відповідає продавцю товару.

Так, відповідно до графи 1 CMR від 24.05.2024 №831287 відправником товару є компанія "AGROBEX LOGISTYKA", натомість у контракті від 14.03.2024 №SV-04-2024 визначено стороною договору компанію "Jack Technology Co., LTD".

Крім того, подана до митного оформлення платіжна інструкція не містить відміток передбачених формою документа.

До митного оформлення не надано передбачені зовнішньоекономічним контрактом коносамент та передбачену договором і рахунком на перевезення заявку.

Отже, як зазначає відповідач, документи, подані для митного оформлення, не містять визначених частиною 10 статті 58 Митного кодексу України числових значень витрат на навантаження, вивантаження та обробку товарів, які оцінюються, а також витрат на їх транспортування до місця ввезення на митну територію України. Також відсутні дані про витрати на страхування товарів, упаковку або пакувальні матеріали і роботи, пов`язані з пакуванням, що є частинами митної вартості товарів. Крім того, не зазначені комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є оплатою покупця своєму агенту за послуги, що стосуються представництва його інтересів за кордоном під час закупівлі товарів.

Відповідач також вказує, що умови оплати, вказані в контракті, інвойсі та проформі, не відповідають фактично здійсненим умовам оплати. Зокрема, відповідно до розділу 4 контракту, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунку покупця на рахунок продавця. Попередня оплата становить 50% від загальної вартості товару за інвойсами, з подальшою оплатою залишку.

На підтвердження оплати декларант надав до митного оформлення платіжну інструкцію в іноземній валюті від 02.05.2024 №6 в графі 70 якої зазначено «призначення платежу», що розрахунок здійснюється відповідно до контракту-імпорту від 04.03.2024 №SV04-2024. Однак щодо інвойсів, що визначають умови контракту, не зазначено жодної інформації.

Оскільки контракт є багаторазовим і товар поставляється різними партіями з окремими інвойсами для кожної, встановити, що надана платіжна інструкція є підтвердженням попередньої оплати саме товару, який декларується, неможливо.

Також у проформі-інвойс № JK240304-UA-SV04 від 04.03.2024 наявні не заповнені поля місце печатки продавця і покупця.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначає, що до митного оформлення відповідачу надано контракт, в якому продавцем зазначено компанію «Jack Technology Co., LTD», а в наданій автотранспортній накладній (CMR) від 24.05.2024 відправником вказано компанію «AGROBEX LOGISTYKA SP. Z О.О.».

З автотранспортної накладної слідує, що товар відправлявся позивачу як покупцю товару третьою особою на замовлення продавця («Jack Technology Co., LTD»), що не суперечить умовам контракту.

В митній декларації № 24UA400040017033U8 від 14.06.2024 в графі 2 зазначено AGROBEX та в доповненні до графи 2 зазначено «Jack Technology Co., LTD.»

Позивач вказує, що постачальником товару залишається компанія «Jack Technology Co., LTD», а не компанія "AGROBEX LOGISTYKA SP. Z О.О.", яка є відправником товару в інтересах цього продавця.

Також вказує, що разом з листом № 608 від 06.08.2024 відповідачу було надано платіжну інструкцію № 6 від 20.04.2024 з усіма необхідними підписами і печатками, коносамент №EGLV14340063420 від 26.04.2024 та заявку на перевезення вантажу №20/М до договору №01М/07-06-2024 від 07.06.2024.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

04.03.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" (покупець) та компанією «Jack Technology Co., LTD» (продавець) був укладений контракт-імпорт №SV04-2024, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити покупцю за його заявками-замовленнями, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товар згідно з інвойсами на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до п.2.1 контракту вартість товару за контрактом визначається в доларах США та вказується у інвойсах для кожної поставки.

Відповідно до п.2.2 контракту вартість товару визначається з врахуванням вартості пакування.

Загальна вартість товару, який буде поставлено за контрактом, становить 129542,00 дол.США (п. 2.3. контракту).

Згідно з п. 3.1. контракту поставки товару по кожному інвойсу має бути здійснена протягом 90 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, яка складає 50% загальної вартості, для кожного інвойсу окремо.

Пунктом 3.2. контракту визначено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ Baranowo (Інкотермс 2010), якщо інше не вказано в інвойсі.

На виконання умов контракту на умовах СРТ Baranowo (Інкотермс 2010) продавцем була здійснена поставка товару: автоматичні промислові швейні машини "Bruce" різної комплектації в асортименті, нові з запасними частинами та комплектуючими, загальна вартість яких склала 129542,00 дол.США.

Доставка товару від м. Бараново (Польща) до митного кордону України здійснювалась позивачем за власний рахунок згідно договору надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполучені №01М/07-06-2024 від 07.06.2024, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Транс».

14.06.2024 на митний пост Хмельницький Хмельницької митниці (надалі - відповідач, митний орган) товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" подало для митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 24UA400040016983U2 для розмитнення товару поставленого компанією «Jack Technology Co., LTD» по контракту № SV04-2024 від 04.03.2024 фактурною вартістю 129542,00 дол.США.

До вищевказаної митної декларації товариством були надані, зокрема, копії таких документів:

- пакувальний лист від 17.04.2024;

- рахунок-проформа № JK240304-UA-SV04 від 04.03.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) № JKFY24185 від 17.04.2024;

- міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 831287 від 11.06.2024;

- сертифікат про походження товару № CCPIT3442401871508 від 20.04.2024;

- платіжна інструкція № 6 від 02.05.2024;

- рахунок-фактура (автотранспорті послуги) № 58 від 13.06.2024;

- контракт-імпорт № SV04-2024 від 04.03.2024;

- договір надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполучення № 01M/07-06-2024 від 07.06.2024;

За результатами перевірки поданої митної декларації відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 14.06.2024 № UA400000/2024/000147/2 та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000425.

У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено: "Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст.53 МКУ містять розбіжності, не підтверджують усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зокрема:

- заявлена митна вартість товару №1 5,20 дол.США/кг, не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби - 6,22 дол.США/кг;

- особа, яка зазначена в CMR відправником товару не відповідає продавцю товару;

- особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає особі, яка здійснює перевезення;

- проформа не містить відміток покупця, як передбачено це формою документа;

- умови оплати зазначені у поданих до митного оформлення контракті, інвойсі та проформі не відповідають фактично здійсненим умовам оплати;

- подана до митного оформлення платіжна інструкція не містить відміток передбачених формою документу;

- до митного оформлення не надано передбачені зовнішньоекономічним контрактом коносамент, передбачену договором і рахунком на перевезення заявку.

Документи не містять відомостей щодо числового значення окремих складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 статті 58 МКУ, витрати на транспортування оцінюваних товарів з Китаю; витрати на навантаження передбачених договором перевезення, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, серед інших, є:

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що подані до митного оформлення документи, які подавались до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару.

Таким чином, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.3статті 53 МКУдля підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом),

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

7) копію декларації країни відправлення.

У відповідь декларантом повідомлено про неможливість подання додаткових документів.

Згідно частини 6ст.54 МК Українимитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 МКУ або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи, що використані декларантом метод та відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, 3статті 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першоїстатті 57 МК України.

Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимогст. 64 МК України. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст.59та60 МК України) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Митну вартість визначено за резервним методом.

Джерелом числового значення митної вартості товару № 1 є МД від 27.03.2024 № 24UA500500010534U3, згідно якої здійснено митне оформлення подібних товарів за рівнем митної вартості 6,22 дол.США/кг. Коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

В результаті консультації представнику імпортера роз`яснено, що згідно з п.3ст.52 МК України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу X МК Українив розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7ст. 55 МК України".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 4 та 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 826/11710/17.

Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині другійстатті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Стосовно доводів відповідача, що особа, яка зазначена в CMR відправником товару не відповідає продавцю товару, суд зазначає наступне.

У постанові від 20.06.2023 у справі № 380/1221/20 Верховний Суд зазначив, що умови міжнародного перевезення товарів не стосуються та напряму не впливають на ціну товару. Самі собою недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR (міжнародної автомобільної накладної) не можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів. Якщо оформлення вантажних накладних CMR, на які вказує митний орган як на дефект, пояснені платником і випливають із правовідносин продавця щодо зберігання та відвантаження товару, то відсутні нормативно та фактично обґрунтовані підстави для відмови у визнанні задекларованої митної вартості.

Так, відповідно до умов контракт-імпорту № SV04-2024 від 04.03.2024 поставка товару здійснюється на умовах CPT Baranowo (Інкотермс 2010), якщо інше не вказано в інвойсі (п. 3.2. контракту).

Умови СРТ Інкотермс 2010 (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) Фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення), термін "фрахт/ перевезення оплачено до" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Відповідач зазначає, що у митного органу виникли сумніви щодо не включення понесених додаткових витрат ТОВ «Спарт-Швейне Обладнання» на сплату посередницьких послуг в частині передачі товару від продавця до третіх осіб та від третіх осіб до фактичного перевізника.

Суд зазначає, що враховуючи умови контракту, з урахуванням умов поставки СРТ Baranowo (Інкотермс 2010), витрати по перевезенню товару до населеного пункту Бараново (Польща) були включені до вартості товару та оплачені компанією «Jack Technology Co., LTD».

Тобто, товар відправлявся позивачу як покупцю товару третьою особою на замовлення продавця компанії «Jack Technology Co., LTD»), що не суперечить умовам контракту.

Постачальником товару залишається компанія «Jack Technology Co., LTD», а не компанія «AGROBEX LOGISTYKA SP. Z О.О», яка є відправником товару в інтересах цього продавця.

Зазначене пояснює відображення у CMR від 24.05.2024 №831287 відправником компанію «AGROBEX LOGISTYKA SP. Z 0.0».

Стосовно доводів відповідача, що особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає особі, яка здійснює перевезення, то суд зазначає, що для перевезення вантажу з м. Бараново (Польща) до м. Хмельницький (Хмельницька обл.), ТОВ «Спарт-Швейне Обладнання» залучило компанію ТОВ «Альянс-Транс» на підставі договору надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученні № 01M/07-06-2024 від 07.06.2024 та заявки № 20/М від 07.06.2024.

ТОВ «Альянс-Транс» видало рахунок-фактуру № 58 від 13.06.2024, де зазначено перелік послуг, зокрема міжнародні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: м. Бараново (Польща) м. Хмельницький (Хмельницька обл.).

Зазначене перевезення підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 831287 від 11.06.2024, яка була подана позивачем для митного оформлення. У накладній CMR № 831287 від 11.06.2024 зазначено, що перевізником вантажу є ТОВ «Альянс-Транс».

Тому висновки митного органу про те, що особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає особі, яка здійснює перевезення є необґрунтованими.

Щодо доводів відповідача про те, що проформа не містить відміток покупця, як передбачено формою документа, суд зазначає наступне.

Згідно з умовами контракту вартість товару вказується у інвойсах для кожної поставки, попередня оплата за товар 50% загальної вартості товару згідно здійснюється згідно виставлених інвойсів (п. 2.1., 4.2. Контракту).

Ціна за товар, вказана в контракті, проформі та інвойсі, відповідає заявленій у митній декларації.

Частиною 2статті 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, в тому числі є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

При цьому, проформа-інвойс - за своєю правовою природою це попередній рахунок, що виписується або як пропозиція (оферта), або як рахунок на передоплату в рамках зовнішньоторговельної операцій, що передбачає попередні платежі.

Відмінність проформи інвойсу від інвойсу тільки в тому, що деякі дані можуть змінюватися в процесі узгодження замовлення.

Разом з цим, статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, зокрема, рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок проформу (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Тобто, законодавцем альтернативно визначено документи, які мають бути подані декларантом до митного оформлення в залежності від умов проведення оплати.

Відмінності у назві «проформа-інвойс» та «інвойс» не змінюють суті документу.

До того ж, така відмінність жодним чином не впливає на числові значення митної вартості, перевіряти які уповноважений митний орган.

Отже,рахунок-проформа (проформа-інвойс) може бути документом, що підтверджує митну вартість товару лише в тому випадку, якщо імпортований товар не є об`єктом купівлі-продажу.

Однак, в даному випадку імпортований товар є об`єктом купівлі-продажу згідно представленого позивачем до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту.

Оскільки імпортований товар був об`єктом купівлі-продажу, то подання імпортером проформи-інвойс не є обов`язковим.

Крім того, позивачем листом від 06.08.2024 № 608 до митного органу було надано проформу-інвойс № JK240304-UA-SV04, яка скріплена підписами та печатками обох сторін.

Щодо доводів відповідача про те, що умови оплати зазначені у поданих до митного оформлення контракті, інвойсі та проформі не відповідають фактично здійсненим умовам оплати, суд зазначає наступне.

Згідно п.2.3. контракту, загальна вартість товару, який буде поставлено за контрактом, становить 129542,00 дол.США.

Умовами контракту № SV04-2024 від 04.03.2014, інвойсу № JKFY24185 від 17.04.2024 та проформи інвойсу № JK240304-UA-SV04 визначено умови оплати 50% попередньої оплати та 50% після отримання копії коносаменту.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" до митного оформлення надано копію платіжної інструкції №6 від 02.05.2024 на суму 129542,00 дол.США.

Суд зазначає, що умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення предоплат, після сплат чи часткових оплат. Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Ціна договору (вартість товару) визначається за принципом свободи договору, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, факт оплати/не оплати позивачем отриманого товару не може впливати на його митну вартість, визначену на момент розмитнення товару.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися під час контролю за митною вартістю.

У постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 815/329/17 та від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21 Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Як уже зазначено судом, ціна за товар, вказана в контракті, проформі та інвойсі, відповідає заявленій у митній декларації.

Посилання відповідача на відсутність у платіжній інструкції відміток передбачених формою документу суд вважає необґрунтованими, адже платіжна інструкція № 6 від 02.05.2024 містить відмітку, що підписи звірені.

Також суд зазначає, що надана платіжна інструкція містить відмітку банківської установи, дозволяє ідентифікувати сторін, призначення платежу. Жодних відомостей того, що платіжна інструкція № 6 від 02.05.2024 є фіктивною, недійсною, судом не встановлено.

Щодо висновку відповідача про те, що до митного оформлення не надано передбачені зовнішньоекономічним контрактом коносамент та передбачену договором і рахунком на перевезення заявку, суд зазначає наступне.

Частина 2ст. 53 МК Українимістить перелік документів, які підтверджують митну вартість товару.

Частиною 3ст. 53 МК України, визначено перелік додаткових документів, які надаються у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Перелічені документи: коносамент, заявка на перевезення не є основними документами, що підтверджують митну вартість товарів.

Згідно з ч.5ст.53 МК Українизабороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь - які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Для підтвердження вартості транспортування товару, яка не включена в ціну товару, позивачем було надано Міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 831287 від 11.06.2024, рахунок-фактуру № 58 від 13.06.2024, договір надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученні № 01М/07-06-2024 від 07.06.2024.

Таким чином, декларантом надано достатньо документів, які відображають вартість послуг з перевезення, в той час як митним органом не вказано, яким чином неподання заявки на перевезення (яка визначає умови та порядок надання послуг поставки) впливає на визначення митної вартості імпортованого товару.

Враховуючи встановлене, доводи відповідача про те, що до митного оформлення не подано коносамент та передбачену договором і рахунком на перевезення заявку, суд вважає безпідставними.

Що стосується доводів про те, що у поданих до митного оформлення документах не вказані числові значення таких складових, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, як складові митної вартості оцінюваних товарів, комісійна та брокерська винагорода (за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів), то відповідно до умов контракту ціна на товар включає вартість пакування.

Сторонами узгоджено покладання витрат пакування на продавця. З поданих до митного оформлення документів також вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням, відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, відтак не впливають на правильність визначення митної вартості.

Оскільки товариство не несло окремо вказаних витрат, тому відсутні документи щодо вартості цих послуг.

У цьому випадку відсутність таких документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 815/2552/16.

Отже, надані позивачем документи містять чітку інформацію про товар та його ціну і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Також суд звертає увагу на те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

З урахуванням наведеного, оскаржувані рішення необхідно визнати протиправними та скасувати.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 4844,80 грн., тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За змістомстатті 134 КАС Українипередбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуальногозаконудає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 7статті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, умовою відшкодування стороні понесених витрат на правничу допомогу адвоката відповідно до приписів ст.134та ст.137 КАС Україниє встановлення їх розміру згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак позивачем не надано будь-яких документальних підтверджень оплати витрат на професійну правничу допомогу (платіжних доручень, актів виконаних робіт/наданих послуг).

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів, що підтверджують здійснення оплати витрат на професійну правничу допомогу, підстави для розподілу таких витрат відсутні.

Водночас, у разі дотримання вимог, визначених статтями134та139 КАС України, позивач не позбавлений права звернутись до суду із клопотанням про присудження на його користь витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000147/2 від 14.06.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці №UA400040/2024/000425 від 14.06.2024.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19 лютого 2025 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" (вул. Малевича Казимира, 86Г, оф. 1, м. Київ, 03150 , код ЄДРПОУ - 35860885) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя Д.А. Божук