Постанова від 19.02.2025 по справі 520/6967/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 р. Справа № 520/6967/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 11.11.24 у справі № 520/6967/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом також відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.11.2023 за № 484041-2405-2030-UA63120270000028556 щодо визначення податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2023 рік на суму 183173,94 грн;

- судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, містить висновки, які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає про неврахування судом першої інстанції доводів, викладених у позовній заяві, та приписів Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оцінку земель», а також того, що у 2018 році затверджено нормативну грошову оцінку для земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:045:0032 у сумі 2 793 887 грн, а отже сума податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2023 рік на суму 183 173,94 грн, визначена оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, є безпідставною.

За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що твердження позивача, наведені в апеляційній скарзі є хибними та спростовуються положеннями чинного законодавства України. Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 04.10.2013 між ФОП ОСОБА_2 (2360501347) - «Орендарем» та Харківською міською радою - «Орендодавцем» укладено договір оренди землі, зареєстрований 31.10.2013 за номером 3169289, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:045:0032 площею 0,1931 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Термін дії договору - до 01.04.2018.

Відповідно до п. 3 зазначеного договору оренди землі "На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. «АА-2»; літ. «AB-2»".

12.12.2018 між ФОП ОСОБА_2 (2360501347) - «Орендарем» та Харківською міською радою - «Орендодавцем» укладено додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої внесено зміни до договору оренди землі від 04.10.2013, а саме: пункти 5, 8, 9, 13, 14, 21, 37 змінено та викладено в новій редакції. Так, продовжено строк оренди землі до 01.11.2023; змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:045:0032 площею 0,1931 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; змінено розмір орендної плати; визначено відповідальність у разі невнесення орендної плати в строки тощо та інше.

Згідно з п. 9 Договору оренди землі з урахуванням додаткової угоди розмір орендної плати становить 2,92 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 10 Договору передбачено, що Орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативно грошової оцінки, визначеної законодавством.

26.12.2019 Орендарем, ОСОБА_2 . відчужено об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. «АА-2»; літ. «AB-2», які знаходяться на орендованій нею земельній ділянці з кадастровим номером 6310138800:05:045:0032 площею 0,1931 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Договору купівлі-продажу від 26.12.2019 за N4952, засвідченого приватним нотаріусом ХМНО Хаславською К. В., нежитлові будівлі літ. «АА-2» загальною площею 505,3 кв.м. та літ. «AB-2» загальною площею 686,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, площею 0,1931 га, кадастровий номер - 6310138800:05:045:0032 - перейшли у власність ОСОБА_3 .

Абзацом 3 п. 11 вказаного договору купівлі-продажу визначено, що саме покупець зобов`язаний сплачувати до бюджету плату за землю, на якій розташовані зазначені об`єкти нерухомого майна.

26.12.2019 ОСОБА_3 подаровано ОСОБА_1 об`єкти нерухомого майна нежитлові будівлі літ. «АА-2»; літ. «AB-2», які знаходяться на орендованій ОСОБА_2 земельній ділянці з кадастровим номером 6310138800:05:045:0032 площею 0,1931 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Договору дарування від 26.12.2019 за N4955, засвідченого приватним нотаріусом ХМНО Хаславською К. В., нежитлові будівлі літ. «АА-2» загальною площею 505,3 кв.м. та літ. «AB-2» загальною площею 686,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, площею 0,1931 га, кадастровий номер - 6310138800:05:045:0032 - перейшли у власність Обдаровуваному, ОСОБА_1 (позивачу у справі).

Абзацом 4 п. 10 зазначеного договору дарування визначено, що саме Обдаровуваний зобов`язаний сплачувати до бюджету плату за землю, на якій розташовані зазначені об`єкти нерухомого майна.

Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві власності згідно з договором дарування від 26.12.2019 за № 4955, засвідченого приватним нотаріусом ХМНО Хаславською К.В., належать об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. «АА-2»; літ. «AB-2» за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, площею 0,1931 га, кадастровий номер - 6310138800:05:045:0032.

ОСОБА_1 отримав засобами поштового зв`язку податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 30.11.2023 за № 484041-2405-2030-UA63120270000028556.

Відповідно до вказаного ППР ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за 2023 рік з орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:05:045:0032 площею 0,1931 га у сумі 183 173,94 грн.

Не погодившись з указаним розрахунком, 22.12.2023 позивач звернувся з листом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив анулювати ППР від 30.11.2023 за № 484041-2405-2030-UA63120270000028556.

В листі Головного управління ДПС у Харківській області від 28.12.2023 за № 65461/6/20-40-24-05-10 зазначено, зокрема, що: "Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) на праві власності, згідно з договором дарування від 26.12.2019 за № 4955, засвідченого приватним нотаріусом ХМНО Хаславською К.В., належить нежитлова будівля літ. «АА-2» загальною площею 587 кв.м., літ. «AB-2» загальною площею 1277,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на земельній ділянці комунальної форми власності, площею 0,1931 га, кадастровий номер - 6310138800:05:045:0032. Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та даних інформаційних ресурсів, які є у розпорядженні ГУ ДПС у Харківській області, попереднім власником нежитлової нерухомості ФО-П ОСОБА_2 (податковий номер 2360501347) укладено договір оренди землі, зареєстрований 31.10.2013 за номером 3169289, з Харківською міською радою на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:045:0032 площею 0,1931 гa, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Розмір орендної плати становить 2,92 % від нормативно - грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 120.4 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкту, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

У зв`язку із зазначеним контролюючим органом винесено ППР від 30.11.2023 за № 484041-2405-2030-UA63120270000028556 з орендної плати з фізичних осіб.

01.02.2024 ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.

22.02.2024 у відповідь на скаргу позивач отримав рішення Державної податкової служби України від 16.02.2024 за № 4123/6/99-00-06-01-03-06 про залишення скарги без розгляду.

Скориставшись правом на оскарження рішення Головного управління ДПС у Харківській області у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган прийняв обґрунтоване та законне рішення, а доводи позивача щодо завищення ГУ ДПС його податкових зобов`язань з орендної плати за 2023 рік є помилковими.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, та виходить з такого.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» (далі - Закон №161), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

За змістом частини 3 статті 7 Закону №161 у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону № 161).

Згідно зі ст. 21 Закону № 161 орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Отже, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, тобто з дня державної реєстрації права оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки. Сплата орендної плати є обов`язком орендаря, яке кореспондується з його правом користування земельною ділянкою.

Відповідно до положень статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

У частині 1 статті 377 цього Кодексу визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частиною 4 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У розумінні наведених положень законодавства, при виникненні в іншої особи права власності на житловий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, при цьому на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідні висновки викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №802/4133/15-а, від 14.02.2023 у справі № 803/847/17, від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17 та від 18.04.2019 у справі №913/210/18.

При цьому Верховний Суд зазначив, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

База оподаткування визначена статтею 271 Податкового кодексу України, відповідно до якої базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

З урахуванням наведених правових норм та встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв`язку з укладенням 26.12.2019 договорів купівлі-продажу та дарування об`єктів нерухомості, в силу прямої законодавчої вказівки до нового власника, ОСОБА_1 , як до нового набувача (власника), перейшло право користування земельною ділянкою, на якій воно розміщене, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Водночас, як зазначено вище, документальне оформлення вибуття з договору оренди попереднього орендаря (землекористувача) не впливає на обсяг права нового власника майна, оскільки умови основного договору оренди для особи, якій перейшло право власності на будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, залишаються незмінними з моменту укладення сторонами договору дарування.

Отже, позивач з 26.12.2019 є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:045:0032 площею 0,1931 га, яка розташована за адресою: вул. Георгіївська, 10, м. Харкова та відповідно платником орендної плати за землю.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що ОСОБА_1 на праві власності згідно з договором дарування від 26.12.2019 за № 4955, засвідченого приватним нотаріусом ХМНО Хаславською К.В., належать об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. «АА-2»; літ. «AB-2» за адресою: вул. Георгіївська, 10, м. Харкова, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, площею 0,1931 га, кадастровий номер - 6310138800:05:045:0032.

Відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:045:0032 становить 6273080.01 грн, на підтвердження чого ГУ ДПС надано витяг № НВ-9932895022023. Дата формування витягу: 30.11.2023.

Річна сума орендної плати становить 2,92% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Сума орендної плати за 2023 становить: 6273080,01 * 2,92 % = 183173,94 гривень.

За змістом позовної заяви та апеляційної скарги позивач не погоджується з розрахунком річної суми орендної плати, визначеної оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважає його завищеним та посилається на те, що у 2018 році затверджено нормативну грошову оцінку для земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:045:0032 у сумі 2 793 887 грн.

Однак контролюючий орган здійснював нарахування орендної плати на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки та витягу № НВ-9932895022023, сформованого на дату прийняття податкового повідомлення - рішення від 30.11.2023 за № 484041-2405-2030-UA63120270000028556, яким визначено розмір нормативно грошової оцінки станом на 30.11.2023.

Колегія суддів зазначає, що положеннями статей 288 та 289 Податкового кодексу України визначено порядок розрахунку суми орендної плати, де, зокрема, зазначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ГУ ДПС визначило позивачу податкове зобов`язання по орендній платі за земельну ділянку комунальної форми власності за 2023 рік у розмірі відповідно до норм чинного законодавства.

Колегія суддів зауважує про доведеність відповідачем як суб`єктом владних повноважень за правилами ч.2 ст.77 КАС України обставин правомірності визначення позивачу обсягу податкових зобов`язань з орендної плати за землю оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та про правомірність оскарженого правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень.

Контролюючий орган прийняв обґрунтоване та законне рішення, а доводи позивача щодо завищення ГУ ДПС його податкових зобов`язань з орендної плати за 2023 рік є помилковими.

Доводи та аргументи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За приписами пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

З огляду на положення статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 520/6967/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова