Постанова

від 21.01.2025 по справі 260/3383/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/3383/24 пров. № А/857/25250/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання: Глядкій С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі №260/3383/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання протиправним та скасування індивідуального акту,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить: 1) визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2126 від 14.11.2023 «Про застосування санкцій до ТОВ «Закарпатгаз Збут» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу»; 2) визнати протиправним та скасувати розпорядження від 14.11.2023 № 311-р «Про усунення порушень ТОВ «Закарпатгаз Збут».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 01 травня 2022 року товариство втратило зі свого Реєстру постачальника всіх побутових споживачів, а тому не може врахувати компенсацію за недотримання мінімальних стандартів шляхом врахування суми відповідної компенсації у рахунку за спожитий природний газ. Більше того, строк на пред`явлення письмових вимог споживачів на повернення переплат минув. При цьому зауважує, що товариством було задоволено всі отримані письмові вимоги та повернуто всім 832 побутовим споживачам переплати, які стали підставою для проведення відповідачем перевірки. Також наголошує на тому, що відповідачем були допущені порушення порядку проведення перевірки, зокрема, щодо обсягу перевірених даних, строків направлення постанови та розпорядження. Окрім того, відповідачем не було враховано наявність обставин непереборної сили, а саме: переведення побутових споживачів до іншого постачальника «заднім числом», що призвело до виникнення значної переплати, повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, аварійні відключення світла, що напряму вплинуло на можливість опрацьовувати значну кількість вимог побутових споживачів.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна крага, в якій зазначає, що рішення постановлено з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, внаслідок чого постановлено незаконне і необґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову, яке підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що оскаржувана Постанова та Розпорядження Відповідача є безпідставним та необґрунтованим, зміст яких не відповідає нормам чинного законодавства України, що регулює порядок постачання природного газу споживачам оскільки прийняті без врахування статусу Позивача, як постачальника природного газу, у зв`язку із чим суперечить його способу виконання передбаченому п. 3.10 розділу ІІІ Мінімальних стандартів та без врахування суперечності пп. 3 п. 3.2 розділу ІІІ Мінімальних стандартів та абз. 4 п. 24 розділу ІІІ Правил постачання.

Покликаючись на вимоги Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 року №1156 (надалі - Мінімальні стандарти), апелянт вказує на те, що з 01.05.2022 року ТОВ «Закарпатгаз Збут» втратило зі свого Реєстру постачальника всіх побутових споживачів, то в Товариства відсутня можливість врахувати компенсацію за недотримання мінімальних стандартів шляхом врахування суми відповідної компенсації у рахунку за спожитий природний газ, так як договірні правовідносини із споживачами, а, відтак, і нарахування споживачам відсутні із зазначеної дати.

Зазначає, що строк на виставлення остаточних рахунків Товариством сплив ще до отримання вимог від побутових споживачів, які були предметом даної перевірки.

Крім цього, строк на пред`явлення письмових вимог споживачів на повернення переплат минув, однак товариством було задоволено всі отримані письмові вимоги та повернуто всім 832 побутовим споживачам переплати, які стали підставою для проведення відповідачем перевірки.

Вказує, що нормами Мінімальних Стандартів чітко визначено, що у випадку коли компенсація за недотримання мінімальних стандартів нараховується попереднім постачальником, така компенсація може бути надана побутовому споживачу виключно за зверненням такого побутового споживача у відповідності до п. 3.10 Мінімальних стандартів із заявою за формою, наведеною в додатку 4 до Стандартів про її виплату на банківський рахунок згідно з пунктом 3.8. Стандартів.

Натомість, в оскаржуваному рішенні суду, висновок щодо обов`язку Позивача надати компенсацію обґрунтовано п. 3.5 розділу ІІІ, п. 3.6 розділу ІІІ, п. 3.8. розділу ІІІ Мінімальних стандартів, що свідчить про неправильне застосування та довільне трактування судом норми п. 3.8. Мінімальних Стандартів, яка визначає, що постачальник (саме діючий, а не попередній постачальник, оскільки в Стандартах ці суб`єктні статуси чітко відрізняються) за домовленістю зі споживачем (тобто, двосторонньо узгоджена дія) може (а не зобов`язаний) надавати компенсацію іншим способом, у тому числі (зокрема, а не виключно) шляхом перерахування коштів споживачу за банківськими реквізитами.

Відтак, норма п.3.8. Стандартів поширюється виключно на правовідносини, що існують у споживача та діючого постачальника, з яким укладено та діє договір на постачання газу, та виключно передбачає право (можливість) споживача та постачальника домовитися про інші способи надання компенсації, зокрема, перерахунок на реквізити споживача.

Отже, в оскаржуваному судовому рішенні судом безпідставно застосовано вказану норму п.3.8. Стандартів до спірних правовідносин, при цьому чітко сформулювавши хибний висновок про те, що ТОВ «Закарпатгаз Збут», як попередній постачальник, з яким у споживача відсутній договір на постачання газу, зобов`язане на підставі п.3.8. надати компенсацію шляхом перерахування коштів споживачу за банківськими реквізитами.

Слід зазначити, що 24.06.2024 року НКРЕКП було прийнято Постанову «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП», якою, зокрема, внесено зміни до Мінімальних Стандартів, а саме п.3.5. доповнено абзацом 2 та викладено в наступній редакції:: « 3.5. Постачальник надає споживачу компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу шляхом врахування суми відповідної компенсації у рахунку за спожитий природний газ у строк не більше 45 днів з дня недотримання мінімального стандарту якості (у разі недотримання мінімального стандарту, визначеного підпунктом 2 пункту 3.2 цієї глави, - з дати зміни умов договору постачання природного газу для непобутових споживачів).

У разі недотримання попереднім постачальником мінімального стандарту якості послуг постачання природного газу, визначеного підпунктом 3 пункту 3.2 цієї глави, компенсація надається шляхом перерахування коштів попереднім постачальником споживачу, з яким був укладений договір постачання природного газу, за банківськими реквізитами, наданими споживачем, у строк не більше 45 днів з дня недотримання мінімального стандарту якості».

Відтак, відсутність до 24.06.2024 року в законодавстві чітких та зрозумілих до виконання положень щодо нарахування та механізму виплати компенсації попереднім постачальником визнається самим Відповідачем.

Також апелянт зазначає, що обов`язок щодо повернення постачальником сум переплати, що передбачений абз. 4 п. 24 розд. ІІІ Правил постачання, виникає тільки у діючого постачальника перед споживачем, з яким укладений договір постачання природного газу. Враховуючи припинення договірних відносин із споживачами з 01.05.2022, на час виникнення даних переплат у ТОВ «Закарпатгаз Збут» були відсутні підстави, як попереднього постачальника, повертати такі переплати побутовим споживачам на підставі їх вимог у відповідності до положень абз. 4 п. 24 розділу ІІІ Правил постачання. Відповідно у зв`язку з припиненням договірних відносин між ТОВ «Закарпатгаз Збут» та побутовими споживачами, з 01.05.2022 року повернення ТОВ «Закарпатгаз Збут» зайво сплачених споживачами грошових коштів підлягало врегулюванню згідно з нормами ст. ст. 1212 ЦК України.

Апелянт вказує, що на сьогоднішній день діють дві норми права, а саме: п. 3.2 Мінімальних стандартів та абз. 4 п. 24 розділу ІІІ Правил постачання, де перша передбачає обов`язок для попереднього постачальника повертати переплати, а друга - не передбачає такого обов`язку. Причому, обидва нормативно-правові акти прийняті саме Відповідачем.

Щодо неврахування судом доводів Товариства щодо форс-мажорних обставин, то покликається на Сертифікатом №4600-24-0179 від 30.01.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) Львівською торгово-промисловою палатою засвідчено наявність форс-мажорних обставин у ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» починаючи з 08 червня 2022 року та які тривають станом на момент видачі Сертифіката, а відтак і на період проведення перевірки та винесення оскаржуваних Постанови та Розпорядження.

Щодо розміру накладеного штрафу, то апелянт вказує, що спірна постанова про накладення штрафу так і розрахунок штрафних санкцій не містить жодного обґрунтування виду, тривалості та тяжкості порушення, завданій споживачам шкоді, неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі, та з яких міркувань та нормативно-правових актів відповідач виходив визначаючи розмір штрафних санкцій.

Щодо розпорядження НКРЕКП про усунення порушень, то вважає, що спірне розпорядження видано 14.11.2023, тоді як акт перевірки складено 24.10.2023, тобто з порушенням 5-денного строку, встановленого Законом.

З урахуванням наведеного вище просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апелянтом подано клопотання про зупинення провадження у справі у справі №260/3383/24 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №260/9781/23. Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перебуває справа №260/9781/23 за касаційною скаргою ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №260/9781/23. Підставами касаційного оскарження у справі №260/9781/23 є неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме вищевказаних норм п. 3.5 глави 3, п.п. 3.8 глави 3 та п. 3.10 глави 3 Мінімальних стандартів. Оскільки на сьогодні відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права щодо наявності підстав нарахування попереднім постачальником природного газу компенсації побутовим споживачам згідно Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів природного газу та порядок надання компенсації споживачам за їх недотримання, затверджених Постановою НКРЕКП від 21.09.2017 № 1156, з метою дотримання принципу єдності судової практики та однакового застосування і тлумачення правових норм в аналогічних справах, наведене на думку апелянта є підставою для зупинення провадження у справі.

Апеляційний суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки за правилами пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім цього, позивачем у поданому клопотанні належним чином не обґрунтовано, а судом не встановлено у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду даної справи до винесення рішення у справі № 260/9781/23, а також наявність зв`язку між предметом судового розгляду у даній справі із предметом доказування у справі № 260/9781/23.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник апелянта в судове засідання не з`явився вдруге, подав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Проте колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності представника позивача з огляду на наступне.

Явка представника позивача в судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, додаткових пояснень по суті поданої апеляційної скарги для урахування під час розгляду справи та нових доказів для дослідження апелянтом не подано.

Також колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до п. 2 ч. 5 цієї ж статті КАС України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Апеляційний суд наголошує на тому, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі. Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юріон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії», заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати усі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що у період з 11 жовтня по 24 жовтня 2024 року на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) №1835 від 04.10.2023 та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 10.10.2023 р. №489, Сектором НКРЕКП у Закарпатській області була проведена позапланова виїзна перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» (далі ТОВ «Закарпатгаз Збут») вимог законодавства та Ліцензійних умов з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017р. №201.

За результатами позапланової перевірки ТзОВ «Закарпатгаз Збут» складено акт перевірки від 24.10.2023 р. №441.

Відповідно до вказаного акту, за результатами перевірки контролюючий орган виявив наступні порушення вимог законодавства та ліцензійних умов:

1) пп.18 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу у встановленому порядку;

2) пп. 23 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині надання НКРЕКП документів, інформації та звітності, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менше як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю));

3) пп. 25 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП а саме:

- п. 3.1 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, якими визначено перелік мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 р. №1156 (далі Мінімальні стандарти) у частині забезпечення постачальником мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу споживачу;

- п. 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів у частині повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача;

- п. 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів у частині сплати споживачу компенсації у розмірах, наведених у додатку 3 до цих Мінімальних стандартів, у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у п. 3.2 цієї глави.

14 листопада 2023 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, за результатами розгляду Акту №441, НКРЕКП прийнята постанова №2126 «Про застосування санкцій до ТОВ «Закарпатгаз Збут» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу». Такою постановою ТОВ «Закарпатгаз Збут» застережено щодо недопущення надалі порушень п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, а саме:

-пп. 18 у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, що до провадження господарської діяльності з постачання природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку;

-пп. 23 у частині надання НКРЕКП документів, інформації та звітності, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менше як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю)).

Окрім того, такою постановою на ТОВ «Закарпатгаз Збут» накладено штраф у розмірі 172363,00 грн за порушення пп. 25 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП.

Також 14 листопада 2023 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, за результатами розгляду Акта №441, НКРЕКП прийняла розпорядження №311-р, яким ТОВ «Закарпатгаз Збут» зобов`язано усунути порушення п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201, а саме:

- п.п. 18 у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку;

- п.п. 25 у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, для чого у строк до 30.11.2023р.: надати до НКРЕКП скориговану форму звітності №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затверджену постановою НКРЕКП від 10.11.2022 р. №1416 за ІІ квартал 2023 року; сплатити компенсацію 832 споживачам за недотримання Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 р. №1156, про що повідомити НКРЕКП.

Не погоджуючись із правомірністю прийняття вищевказаних постанови та розпорядження, заперечуючи наявність порушень Ліцензійних умов, ТОВ «Закарпатгаз Збут» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2126 від 14.11.2023 «Про застосування санкцій до ТОВ «Закарпатгаз Збут» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» та розпорядження від 14.11.2023 № 311-р «Про усунення порушень ТОВ «Закарпатгаз Збут» прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а виявлені порушення позивачем не спростовано.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 р. №1540-VIII (далі - Закон №1540).Відповідно до ст. 1, ст. 3 Закону №1540, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Статтею другою Закону №1540 передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері комунальних послуг: діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора ( ст. 19 Закону №1540 ).

Відповідно до ч.7 ст.19 Закону №1540, підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:

- подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;

- обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав;

- обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних / теплових / газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;

- перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;

- перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.

У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що НКРЕКП проаналізовано реєстри надання послуг та письмових звернень споживачів, реєстри надання компенсацій споживачам постачальників природного газу за ІІ квартал 2023 року, що подаються до НКРЕКП відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затвердженої Постановою НКРЕКП №1416, на підставі яких заповнюється форма звітності №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна), за даними яких за ІІ квартал 2023 року ТОВ «Закарпатгаз Збут» не надавалися компенсації споживачам у звітному періоді.

Також встановлено, що позапланова виїзна перевірка щодо дотримання ТОВ «Закарпатгаз Збут» вимог законодавства та Ліцензійних умов була проведена Сектором НКРЕКП у Закарпатській області у термін з 11.10.2023 р. по 24.10.2023 р. на підставі постанови НКРЕКП від 04.10.2023 р. №1835 та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 10.10.2023 р. №489, а тому жодних порушень процедури проведення такої, в тому числі щодо обсягу перевірених питань, не відбулось.

Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.06.2018 р. № 428 (далі Порядок).

Відповідно до пп. 1.1, 1.2 та 1.3 Порядку, його дія поширюється на суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ліцензіати): 1) у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, зберігання енергії; постачання електричної енергії споживачу; трейдерської діяльності на ринку електричної енергії; здійснення функцій оператора ринку електричної енергії; здійснення функцій гарантованого покупця на ринку електричної енергії; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.

Цей Порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок.

Цей Порядок установлює процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов.

Згідно ч.1 ст.17 Закону №1540 для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Пунктом першим частини 1 ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що до правопорушень на ринку природного газу віднесено, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Постановою НКРЕКП від 21.04.2017 р. №527 ТОВ «Закарпатгаз Збут» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.

Відповідно до п. 1.2 глави 1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 р. №201 (далі - Ліцензійні умови), вони є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з постачання природного газу.

Пунктом 2.1 глави 2 Ліцензійних умов передбачено, що господарська діяльність з постачання природного газу здійснюється з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу.

За результатами аналізу реєстрів надання послуг та письмових звернень споживачів, реєстрів надання компенсацій споживачам постачальників природного газу за ІІ квартал 2023 року, що подаються до НКРЕКП відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затвердженої постановою НКРЕКП від 10.11.2022р. №1416, на підставі яких заповнюється форма звітності №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна), за даними яких за ІІ квартал 2023 року, НКРЕКП встановлено факт не виплати ТОВ «Закарпатгаз Збут» компенсації споживачам у звітному періоді. Окрім того, комісією виявлено допущені неточності та помилки у заповнених формах звітності.

За наслідками виявлених порушень 14 листопада 2023 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, за результатами розгляду акта №441, НКРЕКП прийняті постанова №2126 та Розпорядження №311-р.

Штраф, накладений постановою №2126 від 14.11.2023, станом на день розгляду даної адміністративної справи позивачем сплачено у повному обсязі.

Суд першої інстанції вірно відхилив покликання позивача на п. 3.5 розділу І Мінімальних стандартів та п. 11 розділу V Правил постачання, щодо необхідності врахування компенсації начебто виключно у рахунках за спожитий природний газ та виключно за заявою споживачів з огляну на наступне.

Постачальник надає споживачу компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу шляхом врахування суми відповідної компенсації у рахунку за спожитий природний газ у строк не більше 45 днів з дня недотримання мінімального стандарту якості (у разі недотримання мінімального стандарту, визначеного підпунктом 2 пункту 3.2 цієї глави, - з дати зміни умов договору постачання природного газу для непобутових споживачів) ( п. 3.5 розділу ІІІ Мінімальних стандартів ).

Згідно п. 11 розділу V Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2496 (далі - Правила постачання), споживач зобов`язаний здійснити повний остаточний розрахунок з попереднім постачальником. Попередній постачальник не пізніше ніж через шість тижнів після виключення побутового споживача з Реєстру його споживачів в інформаційній платформі зобов`язаний виставити такому споживачеві остаточний рахунок з урахуванням усієї непогашеної суми заборгованості, у тому числі за графіком погашення заборгованості (за його наявності) за договором постачання природного газу. Побутовий споживач зобов`язаний здійснити оплату такого рахунка не пізніше десяти робочих днів з дня виставлення такого рахунка.

Відповідно до п. 3.8. розділу ІІІ Мінімальних стандартів, постачальник за домовленістю зі споживачем може надавати компенсацію іншим способом, у тому числі шляхом перерахування коштів споживачу за банківськими реквізитами.

П. 3.6 глави 3 Мінімальних стандартів передбачено, що постачальник самостійно визначає факт недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, визначає споживача, якому він має надати компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості, та надає таку компенсацію без додаткового звернення зі сторони споживача.

Тобто, наведене спростовує доводи апелянта щодо необхідності врахування компенсації начебто виключно у рахунках за спожитий природний газ та виключно за заявою споживачів, оскільки відповідно до наведених вище норм, відсутність додаткової заяви про надання компенсацій від споживачів, відповідно до положень п. 3.10 глави 3 Мінімальних стандартів, не є підставою для ненадання компенсації, а подання такої заяви є правом споживача, а не обов`язком.

Крім цього, у Акті №441 зазначена Інформація щодо повернення ТОВ «Закарпатгаз збут» споживачам сум переплат на їх письмові вимоги у ІІ кварталі 2023 року та Інформація щодо даних, зазначених ТОВ «Закарпатгаз Збут» у формі №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затвердженою Постановою НКРЕКП №1416, за ІІ квартал 2023 року.

Тобто, така інформація надавалась до НКРЕКП самим ТОВ «Закарпатгаз Збут» та містить необхідні для виплати компенсації відомості, зокрема: прізвище, ім`я, по батькові споживачів, адреса об`єкта, суми переплати, суми повернутих коштів, дата початку та закінчення надання послуги, тощо.

Також суд першої інстанції правильно зауважив, що суть Розпорядження №311-р зводиться саме до виплати компенсації за недотримання Стандартів. При цьому, сама сума переплат повернута споживачам, а тому у позивача залишились відповідні реквізити таких повернень (реквізити платіжних інструкцій зазначені в Акті 441).

Щодо доводів позивача про те що на сьогоднішній день діють дві норми права, а саме: п. 3.2 Мінімальних стандартів та абз. 4 п. 24 розділу ІІІ Правил постачання, де перша має обов`язок для попереднього постачальника повертати переплати, а друга - не має, причому обидва нормативно-правові акти прийняті саме Відповідачем НКРЕКП, то апеляційний суд в цій частині погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Мінімальні стандарти окремим нормативно-правовим актом, прийнятим на виконання положень п. 20 ч.1 ст.17 Закону №1540, відповідно до якого для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів у сферах енергетики та комунальних послуг, визначає умови, порядок і розміри компенсації споживачам, що застосовується у разі недотримання встановлених стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів, здійснює моніторинг їх дотримання.

П. 3.2 Мінімальних стандартів передбачено, що до мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належать, зокрема, повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача.

Абз. 4 п. 24 розділу ІІІ Правил постачання встановлено, що у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом п`яти робочих днів після отримання такої вимоги.

Тобто наведені норми чітко передбачають для Ліцензіата строк для повернення переплати споживачам - п`ять робочих днів після отримання їх вимоги.

З огляду на наведене доводи позивача, що начебто «у ТОВ «Закарпатгаз Збут» відсутні підстави, як попереднього постачальника, повертати такі переплати побутовим споживачам на підставі їх вимог» є помилковими та з врахуванням зазначених норм, дані норми не суперечать одна одній. З даних норм не вбачається, що «перша має обов`язок для попереднього постачальника повертати переплати, а друга - не має».

П. 3.2 Мінімальних стандартів та вимог встановлюють вимогу повернення переплати як діючим, так і попереднім постачальником. Водночас абз. 4 п. 24 розділу ІІІ Правил постачання визначає як саме має зараховуватись така переплата постачальником.

Щодо порушення строків застосування відповідальності за правопорушення.

Суд першої інстанції вірно висновував, що оскаржуване Розпорядження №311-р стосується виключно обов`язку ТОВ «Закарпатгаз Збут» сплатити компенсацію за недотримання Мінімальних стандартів, та не стосується самої переплати споживачів, а тому будь-які покликання позивача на норми та обставини щодо «переплати» не відносяться до предмету спору.

Окрім того, вимоги щодо повернення споживачам переплати задоволені ТОВ «Закарпатгаз Збут», усім 832 побутовим споживачам повернуто переплати, які стали підставою для проведення перевірки НКРЕКП, що підтверджується матеріалами справи.

Також є вірним висновок суду першої інстанції помилковість доводів позивача щодо розповсюдження вимог ст.17 Закону України «Про звернення громадян» в частині строків подання скарг на листи споживачів про повернення переплат, оскільки такі подавались на виконання положень Мінімальних стандартів.

Одночасно актом перевірки зафіксовано, що письмові вимоги щодо переплати, отримані постачальником з 01.01.2023 р., коли відповідні зміни до Мінімальних стандартів та вимог вже діяли.

Отже, ТОВ «Закарпатгаз Збут» у другому кварталі 2023 року, після набрання чинності Мінімальними стандартами, здійснено повернення переплати 832 споживачам з порушенням строків визначених п.3.2 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог.

Оскільки у ТОВ «Закарпатгаз Збут» відсутні договірні відносини із побутовими споживачами з травня 2022 року, товариство не постачає природний газ вказаним споживачам й не виставляє рахунки попереднім споживачам за поставлений природний газ, надання компенсації споживачам ТОВ «Закарпатгаз Збут», як попереднім постачальником, здійснюється відповідно до п. 3.8 глави 3 Мінімальних стандартів шляхом перерахування коштів споживачу за банківськими реквізитами.

Водночас у ТОВ «Закарпатгаз Збут» наявні усі необхідні дані для надання компенсації відповідно до п.3.8 глави 3 Мінімальних стандартів, зокрема, банківські реквізити споживачів, оскільки зазначені дані надавалися споживачами разом із письмовими вимогами щодо повернення переплати та відповідно до яких ТОВ «Закарпатгаз Збут» здійснено повернення переплати вказаним споживачам.

Що стосується покликань Товариства на форс-мажорні обставини в умовах воєнного стану в державі, то суд першої інстанції вірно встановив, що станом як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних постанови та розпорядження ТОВ «Закарпатгаз збут» не додано сертифікату, який би підтверджував настання форс-мажорних обставин.

Так, згідно з постановою НКРЕКП «Про затвердження форм звітності щодо показників якості газопостачання та інструкцій щодо їх заповнення» від 10.11.2022 №1416, затримка у наданні послуги внаслідок форс-мажорних обставин або з вини споживачів має бути документально підтверджена (п. 3.1 Розділу 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності №4-НКРЕКП-газ- якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам»), згідно з Мінімальними стандартами - настання форс-мажорних обставин підтверджується відповідно до чинного законодавства (пункт 3.14 Мінімальних стандартів).

Ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП України) та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

Крім цього, ТОВ «Закарпатгаз Збут» не знаходиться на територіях, на яких велись бойові дії у ІІ кварталі 2023 року або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 р. №309.

Отже, на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень ТОВ «Закарпатгаз Збут» не було надано належні документи, що підтверджують настання форс-мажорних обставин при наданні послуг для кожного із 832 споживачів, вказаних в Акті №441, та засвідчених відповідно до вимог чинного законодавства.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що значне скорочення штату працівників Товариства та неможливість виконання Ліцензіатом своїх зобов`язань зі сплати 832 споживачам компенсації за недотримання Мінімальних стандартів не перебуває у будь-якому причинно-наслідковому зв`язку.

Також переведення споживачів відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 08.06.2022 р. №198 «Про постачання природного газу побутовим споживачам», не є свідченням непередбачуваності обставин з забезпечення виконання Ліцензіатом своїх зобов`язань відповідно до вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 р. та Мінімальних стандартів.

Пп. 25 п.2.2 Ліцензійних умов передбачено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема, дотримуватись мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП.

При цьому, відповідно до п. 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів (у редакції постанови НКРЕКП від 10 листопада 2022 №1415) до мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належить, зокрема, повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача. Даний стандарт введений в дію з 01.01.2023 р.

П.3.4 глави 3 Мінімальних стандартів встановлено, що у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, Постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до Мінімальних стандартів та вимог.

Актом перевірки від 24.10.2023 р. №441 зафіксовано, надходження до ТОВ «Закарпатгаз Збут» заяв споживачів про повернення переплати вартості природного газу на їх поточний рахунок у ІІ кварталі 2023 року.

При цьому, проміжок часу між прийняттям Міністерством енергетики України наказу від 08.06.2022 р. №198 та отриманням ТОВ «Закарпатгаз Збут» заяв від споживачів про повернення переплати вартості природного газу складає загалом півроку.

З огляду на зазначене, надіслані на адресу ТОВ «Закарпатгаз Збут» вимоги про повернення переплати вартості природного газу не є подією, що Ліцензіат не міг передбачити чи подією яка носить надзвичайний характер.

Отже, станом на ІІ квартал 2023 року, на момент надходження вимог споживачів про повернення переплати вартості природного газу, позивач знав про наявність таких переплат та міг передбачити появу таких вимог споживачів.

Відповідно до п. 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів (у редакції постанови НКРЕКП від 10.11.2022 №1415), до мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належить, зокрема, повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача. Даний стандарт введений в дію з 01.01.2023.

Згідно п. 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, Постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до Мінімальних стандартів та вимог.

Однак, відповідно до п. 6.2. Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Встановлення форс-мажорних обставин проводять у кожному окремому випадку індивідуально щодо окремого зобов`язання (лист ТПП України від 24.02.2016р. № 473/05.0-5).

П. 4 форми Заяви про засвідчення форс-мажорних обставин (Додаток №4 до Регламенту) імперативно вимагає визначення конкретного суб`єкта (в однині), перед яким необхідно виконувати обов`язки (зобов`язання).

При цьому, у цій графі ТОВ «Закарпатгаз Збут» у Заяві зазначено про побутових споживачів, а до Заяви на отримання Сертифіката ТТП ТОВ «Закарпатгаз Збут» надано тільки «реєстр звернень побутових споживачів на флеш-носію» (звернення не надавались ).

Отже, Сертифікат №4600-24-0179 видавався не щодо окремого зобов`язання перед окремим побутовим споживачем.

Ураховуючи наведені вище обставини справи, суд першої інстанції вірно висновував, що матеріали справи не містять жодних доказів вчинення ТОВ «Закарпатгаз Збут» будь-яких дій, спрямованих на реальне виконання Розпорядження №311-р, які б могли беззаперечно свідчити про те, що дії з виконання Розпорядження є утрудненими через форс-мажорні обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону №1540 за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб`єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.

За приписами ч. 4 ст. 22 Закону №1540 Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання», «Про енергетичну ефективність».

П. 1 ч. 2 ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року №329-VIII (далі Закон - №329) передбачено, що правопорушеннями на ринку природно газу зокрема є: порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарем діяльності.

Відповідно до пп. «б» п. 5 ч. 4 ст. 59 Закону №329, Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення і накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.

Згідно ч. 5 ст. 59 Закону №329 під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини. Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами. Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушенню на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами.

Постановою НКРЕКП від 29 вересня 2023 року №1800 затверджено Порядок (методику) визначення розміру штрафів, які накладаються Регулятором.

За результатами розгляду акту від 24 жовтня 2023 року №441 НКРЕКП відповідно до статей 17, 19 та 22 Закону №1540, статті 59 Закону №329 була прийнята постанова №2126, якою на ТОВ «Закарпатгаз Збут» накладено штраф у розмірі 172363,00 грн за порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, а також застосовано застереження.

Отже відповідачем правомірно застосовані до позивача застереження та накладення штрафу постановою №2126 від 14.11.2023

Сума штрафу сплачена позивачем в повному обсязі.

У постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 260/2484/21, Колегія суддів висновувала, що «Закон України «Про ринок природного газу» було прийнято на виконання Закону України «Про ратифікацію протоколу щодо приєднання України до Договору про заснування Енергетичного співтовариства», розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 847-р «Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однією сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 864-р «Про внесення змін до плану заходів щодо виконання зобов`язань в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства», Директиви 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу (Directive 2009/73/Ec of The European Parliament And Of The Council of 13 July 2009 concerning common rules for the internal market in natural gas and repealing Directive 2003/55/EC), Регламенту 715/2009 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж передачі природного газу (Regulation (EC) No 715/2009 of the European Parliament and of the Council of 13 July 2009 on conditions for access to the natural gas transmission networks and repealing Regulation (EC) No 1775/2005), та з метою створення ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу з урахуванням основних вимог законодавства ЄС.

86. Дотримання законодавства у сфері енергетики є особливо важливим, а вимоги до діяльності суб`єктів господарювання - значно суворішими, оскільки ця сфера безпосередньо пов`язані з питаннями національної безпеки як складного поняття, що охоплює собою стан мирного та стабільного існування держави та її інститутів, а також стан відсутності реальних екзистенційних загроз у сфері суспільно-управлінських та міждержавних відносин.

87. Відповідно до статті 1 Закону України «Про національну безпеку України» національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз; національні інтереси України - життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян.

88. Згідно з пунктом 54 Стратегії національної безпеки України «Безпека людини - безпека країни», затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020, економічний розвиток і безпека неможливі без стійкого розвитку енергетики, для цього, зокрема, необхідно сприяти розширенню енергетичного потенціалу України та ефективності його використання.

89. Крім того, у Стратегії енергетичної безпеки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2021 року № 907-р, зазначено, що енергетична безпека - це захищеність національних інтересів у сфері забезпечення доступу до надійних, стійких, доступних і сучасних джерел енергії технічно надійним, безпечним, економічно ефективним та екологічно прийнятним способом в нормальних умовах і в умовах особливого або надзвичайного стану; загрози енергетичній безпеці - короткочасні або тривалі, реальні або потенційні обставини, явища, чинники або події, що можуть порушити безпеку та стійкість функціонування енергетичного сектору країни, обмежити або порушити енергозабезпечення споживачів, призвести до аварій та інших негативних наслідків».

Що стосується покликань апелянта Позивача на постанову НКРЕКП від 26.06.2024 № 1186 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» (далі - Зміни), якою внесено зміни до положень Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 № 1156 (далі - Мінімальні стандарти), то таке є невірним, оскільки з урахуванням положень статті 58 Конституції України не можуть бути застосовані до спірних Постанови № 2126 та Розпорядження № 311-р, адже відповідно до пункту 2 Змін, вони набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному вебсайті НКРЕКП, а саме 28.06.2024.

Також помилковими є доводи апелянта щодо суперечності спеціальних норм права, з приводу чого Позивач зазначає, що «на сьогоднішній день діють дві норми права, а саме: п. 3.2 Мінімальних стандартів та абз. 4 п. 24 розділу 111 Правил постачання, де перша має обов`язок для попереднього постачальника повертати переплати, а друга - не має».

Абзацом четвертим пункту 24 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання), на який посилається Позивач, передбачено, що у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом п`яти робочих днів після отримання такої вимоги.

Мінімальні стандарти не є похідним нормативно-правовим актом від Правил постачання, а є окремим нормативно-правовим актом, прийнятим на виконання положень пункту 20 частини першої статті 17 Закону України «Про НКРЕКП», відповідно до якого для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів у сферах енергетики та комунальних послуг, визначає умови, порядок і розміри компенсації споживачам, що застосовується у разі недотримання встановлених стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів, здійснює моніторинг їх дотримання.

Крім того, у пункті 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів передбачена аналогічна вимога щодо повернення переплати споживачам, встановлена абзацом четвертим пункту 24 розділу ІІІ Правил постачання, а саме, що повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати відбувається у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача (стандарт введений в дію з 01.01.2023).

Так, норма пункту 3.2 Мінімальних стандартів передбачає вимогу повернення переплати як діючим, так і попереднім постачальником, водночас, абзац четвертий пункту 24 розділу ІІІ Правил постачання визначає як саме має зараховуватись така переплата постачальником.

Одночасно, Актом № 441 зафіксовано, що письмові вимоги щодо переплати, отримані Постачальником після 01.01.2023, коли відповідні зміни до Мінімальних стандартів вже діяли. При цьому, стандарт відраховується з дати отримання такої письмової вимоги.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У цій справі, судом надається оцінка оскаржуваному рішенню відповідача, яке прийняте останнім саме з тих мотивів, що були предметом перевірки на підставі досліджених у справі доказів та з урахуванням доводів та заперечень сторін саме щодо цих доказів та обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є контроль за законністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач застосував до ТОВ «Закарпатгаз Збут» санкції в межах наданих повноважень з урахуванням критеріїв, які впливають на визначення розміру санкції.

У постанові від 21 квітня 2021 року у справі №480/2675/20 Верховний Суд сформулював правовий висновок стосовно наявності у НКРЕКП дискреційних повноважень щодо визначення конкретного розміру штрафної санкції, за змістом якого якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених ч. 4 з урахуванням вимог ч. 5 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», є дискреційним повноваженням НКРЕКП.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2126 від 14.11.2023 «Про застосування санкцій до ТОВ «Закарпатгаз Збут» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» та розпорядження від 14.11.2023 № 311-р «Про усунення порушень ТОВ «Закарпатгаз Збут» вказаним вище критеріям відповідають, тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.

З урахуванням наведеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» - залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі №260/3383/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. НіколінПовний текст постанови складено та підписано 17.02.2025 у зв`язку із перебуванням судді Гінди О.М. у відпустці з 28.01.2025 по 14.02.2025; судді Ніколіна В.В. з 06.02.2025 по 14.02.2025.