Постанова

від 19.02.2025 по справі 140/7703/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 140/7703/24 пров. № А/857/30643/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 140/7703/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДІМСЕРВІС" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

місце ухвалення судового рішення м.ЛуцькРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїМачульський В.В.дата складання повного тексту рішенняне зазначенаВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 140/7703/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДІМСЕРВІС" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці №UA205140/2024/000022/2 від 23.01.2024.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодімсервіс» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено певні розбіжності, які спричинили сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, а саме:

- згідно рахунків-фактур від 18.01.2024 № (S)FSE-8/24, (S)FSE-9/24, від 15.12.2023 № (S)FSE-601/23 та № (S)FSE-602/23 сумарна вартість товару становить 139364,87 злотих (51614,3+6125,7+62275,56+19349,31), що суперечить вартості, зазначеній в копіях митних декларацій країн відправлення від 15.12.2023 №23PL39101OE3823817, №23PL39101OE3823311, від 18.01.2024 №23PL39101OE0192857, №23PL39101OE0192830 139352 (19687+ (54207+5913+3242)+46465+3313+1088+6037);

- прайс-лист товару б/н є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

- згідно гр.1 автотранспортної накладної від 22.01.2024 №710169 відправником товару є POL-CEL Sp.z.o.o., що суперечить відправнику, зазначеному в копіях митних декларацій країни відправлення, поданих до митного оформлення, - TOMEX Brakes Sp. Z o.o. sp.k.

Оскільки, позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.10.2012 між ТзОВ «Автодімсервіс» (покупець) та «Tomex A.J.C. Tomczyk Sp. Jawna» (продавець) було укладено контракт №7/2012, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця автомобільні запчастини (надалі - товар) за найменуванням, асортиментом (номенклатурою), ціною і в кількості, погодженою сторонами. Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього погоджену сторонами ціну (п.1.1.). Ціни на товари встановлюються в євро (п.2.1.). Ціна товару також включає в себе вартість його пакування, маркування та завантаження на транспортний засіб покупця (п.2.3.). Поставка здійснюється з різних складів продавця, які вказані в товаросупровідних документах та рахунках-фактурах, на умовах FCA (Інкотермс-2010) (п.3.1.). За згодою сторін умови поставки можуть бути змінені. Сторони можуть вибрати будь-який з режимів поставки відповідно до правил Інкотермс-2010. (п.3.2,). Поставка товару за цим контрактом здійснюється партіями на підставі замовлень покупця, які розміщаються в електронному вигляді за допомогою електронних засобів зв`язку (п.3.3.). Остаточний склад кожної партії (асортимент, кількість), умови поставки і оплати, ціни, що діють для зазначених у інвойсі товару, а також додаткові знижки (у разі, якщо такі надані продавцем), зазначаються в інвойсі (інвойсах) на партію, що поставляється (п.3.4.). Покупець оплачує 100 % від вартості виставленого рахунку-фактури (п.4.1.). Платежі за цим контрактом здійснюються покупцем платіжним дорученням, виходячи з умов, зазначених у рахунках-фактурах, наданих продавцем (п.4.2).

23.01.2024 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці для проведення митного оформлення партії товару (4 товарних позиції) торгівельної марки ТОМЕХ, яка поставлялася нам відповідно до умов вказаного контракту, уповноваженою нами особою - приватним підприємством «СІА-БРОК» було подано митну декларацію типу ІМ 40ДЕ №24U А205140004746U6.

Митна вартість визначена за першим методом - за ціною договору (контракту).

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи:

- контракт №7/2012 від 01.10.2012;

- додаткові угоди до контракту №1 від 05.04.2013, №2 від 27.01.2014, №4 від 01.06.2016, №5 від 19.01.2018, №6 від 08.07.2020;

- рахунки-фактури (інвойси) (S)FSE-60I/23 та (S)FSE-602/23 від 15.12.2023, (S)FSE-8/24 та (S)FSE-9/24 від 18.01.2024;

- автотранспортну накладну (CMR) 710169 від 22.01.2024;

- декларації про походження товару (S)FSE-601/23 та (S)FSE-602/23 від 15.12.2023, (S)FSE-8/24 та (S)FSE-9/24 від 18.01.2024;

- сертифікати з перевезення (походження) товару форми PL/MF/AT 0283903 від 15.12.2023 та PL/MF/AT 0283908 від 18.01.2024;

- прайс-лист виробника товару від 18.01.2024;

- документ, на підтвердження вартість перевезення товару №2 від 22.01.2024;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору СФ-0000003 від 22.01.2024;

- договір №1/27032023 на перевезення вантажу від 27.03.2023;

- заявку на перевезення вантажу №22/01/24 від 22.01.2024;

- договір про надання послуг митного брокера №75 від 25.05.2012;

- копію митних декларацій країни відправлення 23PL3910ЮЕ3823311 та 23PL39101ОЕ3823817 від 15.12.2023, 23PL39101ОЕОІ92830 та 23PL39101ОЕ0192857 від 18.01.2024.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунки сплачено; 7) транспортні (перевізні) документи.

23.01.2024 декларант листом №1 надав відповідачу:

- інвойси (S)FSE-601/23, (S)FSE-602/23, (S)FSE-8/24 та (S)FSE-9/24 та прайс-лист до них;

- пакувальні листи до інвойсів;

- митні декларації країни відправлення;

- видаткові накладні по оцінюваних товарах;

- картки рахунку 281 по товарах, зазначених у інвойсах.

Також у даному листі декларант повідомив, що в митних деклараціях країни відправлення №23PL39101ОЕ3823817, №23PL39101ОЕ3823311, №23PL3910IOE0192857, №23PL39101ОЕ0192830, вказано статистичну вартість товару. Відповідно до положень ст.ст.49-50 МК України статистична вартість ніяким чином не впливає на базу оподаткування і суму податків і зборів, що підлягали сплаті по митних деклараціях №23PL39101ОЕ3823817, №23PL39101ОЕ3823311, №23PL3910IOE0192857, №23PL39101ОЕ0192830.

23.01.2024 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000022/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000208.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товару №4 який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- згідно рахунків-фактур від 18.01.2024 № (S)FSE-8/24, (S)FSE-9/24, від 15.12.2023 № (S)FSE-601/23 та № (S)FSE-602/23 сумарна вартість товару становить 139364,87 злотих (51614,3+6125,7+62275,56 + 19349,31), що суперечить вартості, зазначеній в копіях митних декларацій країн відправлення від 15.12.2023 №23PL39101OE3823817, №23PL39101OE3823311, від 18.01.2024 №23PL39101OE0192857, №23PL39101OE0192830 - 139352 (19687+(54207 + 5913+3242)+46465 + 3313 + 1088+6037);

- прайс-лист товару б/н є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

- згідно гр.1 автотранспортної накладної від 22.01.2024 №710169 відправником товару є POL-CEL Sp.z.o.o., що суперечить відправнику, зазначеному в копіях митних декларацій країни відправлення, поданих до митного оформлення, - TOMEX Brakes Sp. Z o.o. sp.k.

Митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Декларантом на вимогу митниці надано:

- Заяву ТзОВ «АВТОДІМСЕРВІС» №1 від 23.01.2024 з повідомленням щодо поданих документів.

- Видаткові накладні.

- Картки рахунки ТзОВ «АВТОДІМСЕРВІС» від 08.08.2023, від 16.12.2023, від 07.09.2023, 17.10.2023 №281, однак дані документи не стосуються товару поданого до митного оформлення.

Декларант на вимогу митниці не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За умови надання, згідно статті 53 МК України документів, витребуваних митним органом, які містять достовірну, об`єктивну інформацію щодо визначення митної вартості товару, яка піддається обчисленню, і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МК України) та методу 26 (статті 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (статті 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар №4 на рівні - 4,23 дол.США/кг за МД № UA205140/2023/ 041529 від 27.05.2023.

Декларант подав №24UA205140004918U5 від 24.01.2024, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій передбачених ч. 7 ст. 55 МК України.

Не погоджуючись із рішенням про коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Відповідно до частин першої, другої, восьмої - одинадцятої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

А стаття 53 МК України регулює перелік та порядок подачі документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Так, відповідно до приписів цієї статті у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

За змістом цих норм митний орган може витребувати від декларанта додаткові документи лише у разі, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, є ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

При цьому митний орган повинен вказати конкретні факти та обставини, які викликали такі сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки цих відомостей та вказати перелік документів, які необхідно надати для усунення цих сумнівів чи розбіжностей.

Якщо наданих відомостей недостатньо для підтвердження задекларованої митної вартості товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити ці складові та які документи необхідно подати для підтвердження відповідних складових.

Разом з тим відсутність у рішеннях про коригування митної вартості товарів підтверджень того, що надані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи викликають сумнів у достовірності поданої інформації, та які документи повинні це підтвердити чи спростувати, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості товарів.

Водночас витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу методу значення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.

Як вбачається із матеріалів справи, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме:

- контракт №7/2012 від 01.10.2012;

- додаткові угоди до контракту №1 від 05.04.2013, №2 від 27.01.2014, №4 від 01.06.2016, №5 від 19.01.2018, №6 від 08.07.2020;

- рахунки-фактури (інвойси) (S)FSE-60I/23 та (S)FSE-602/23 від 15.12.2023, (S)FSE-8/24 та (S)FSE-9/24 від 18.01.2024;

- автотранспортну накладну (CMR) 710169 від 22.01.2024;

- декларації про походження товару (S)FSE-601/23 та (S)FSE-602/23 від 15.12.2023, (S)FSE-8/24 та (S)FSE-9/24 від 18.01.2024;

- сертифікати з перевезення (походження) товару форми PL/MF/AT 0283903 від 15.12.2023 та PL/MF/AT 0283908 від 18.01.2024;

- прайс-лист виробника товару від 18.01.2024;

- документ, на підтвердження вартість перевезення товару №2 від 22.01.2024;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору СФ-0000003 від 22.01.2024;

- договір №1/27032023 на перевезення вантажу від 27.03.2023;

- заявку на перевезення вантажу №22/01/24 від 22.01.2024;

- договір про надання послуг митного брокера №75 від 25.05.2012;

- копію митних декларацій країни відправлення 23PL3910ЮЕ3823311 та 23PL39101ОЕ3823817 від 15.12.2023, 23PL39101ОЕОІ92830 та 23PL39101ОЕ0192857 від 18.01.2024.

Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Контрактом від 01.10.2012 № 7/2012 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Вказуючи в електронному повідомленні на відсутність цих даних, відповідач так і не конкретизував, яких саме даних йому недостатньо для визначення митної вартості в означений спосіб.

Як видно з митних декларацій країни відправлення від 15.12.2023 №23PL39101OE3823817, №23PL39101OE3823311, від 18.01.2024 №23PL39101OE0192857, №23PL39101OE0192830 вбачається, що вказана в них вартість товару є статистичною (графа «Wartosc statystyczna (46)» - «Статистична вартість»), а тому відповідно до положень ст.ст.49-50 МК України ніяким чином не впливає на базу оподаткування та суму податків і зборів, що підлягали сплаті по митній декларації №24UA205140004746U6, в зв`язку з чим невідповідність цієї вартості товару, вказаній в інвойсах від 18.01.2024 № (S)FSE-8/24, (S)FSE-9/24, від 15.12.2023 № (S)FSE-601/23 та № (S)FSE-602/23, не могла бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів. При цьому, всі необхідні відомості щодо числових значень складових митної вартості імпортованого товару були вказані в поданих відповідачу товаросупровідних документах, в т.ч. визначених в п.3.5. контракту №7/2012 від 01.10.2012.

За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару, а може підтверджувати таку вартість лише в випадках, визначених її ч.3, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, є необґрунтованим і витребування відповідачем додаткових документів через нібито розбіжності в зазначених деклараціях країни відправлення і CMR №710169 від 22.01.2024 відомостях щодо відправника товару - TOMEX BRAKES і POL-CEL відповідно.

Відповідно до п.1.3 контракту №7/2012 від 01.10.2012 оформлення інвойсів проводиться за адресою фірми «Tomex A.J.C. Tomczyk Sp. Jawna», р-н Цехове 8, 64-840 Будзинь, Польща. Передача Товару та документів здійснюється з різних складів Продавця, на які надходить Товар, який виробляється на підприємствах у різних країнах. Назви складів зазначаються у товаросупровідних документах та рахунках-фактурах.

Згідно п. 3.5 контракту вантажно-транспортна накладна міжнародного зразка (CMR) є товаросупровідним документом.

Зазначення в інвойсах від 18.01.2024 № (S)FSE-8/24, (S)FSE-9/24, від 15.12.2023 № (S)FSE-601/23 та № (S)FSE-602/23 та вантажотранспортній накладній (CMR) адреси поставки товару та його відправника - POL-CEL Sp.z.o.o,, м. Хелм, Польща - є достатнім підтвердженням належності виконання постачальником своїх зобов`язань щодо поставки ним товару, повністю відповідає умовам даного контракту та є підтвердженням відсутності розбіжностей щодо відправника товару та країною його відправки.

Стосовно твердження відповідача у спірному рішенні, що прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу, колегія суддів зазначає, що прайс-лист не передбачений частиною 2 ст. 53 МК України, як документ, що підтверджує митну вартість товару.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що зазначені розбіжності, які зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні, не впливають на митну вартість.

Заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.

Тобто, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Також колегія суддів не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, як і висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

За обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Відтак, є необґрунтованою вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Враховуючи наведений висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними.

При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Верховний Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16, від 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 зазначив, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Згідно пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

У спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю товару (за штуку), тоді як митний орган у спірному рішенні визначив відкориговану митну вартість товару не за одиницю товару, а за кілограм. Більше того, не дивлячись на те, що за однією митною декларацією оформлялися інші товари, спірне рішення прийняте тільки стосовно коригування митної вартості товару №5, тобто, стосовно двох товарних позицій із п`яти, хоч їх оформлення здійснювалося за тим ж самими документами. Таким чином, відповідач вибірково скоригував митну вартість товару без наведення при цьому обґрунтування такого коригування, не довівши підстав для таких дій.

Верховний Суд у постановах від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16 зазначив, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відтак рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Досліджуючи питання, яке стосуються розподілу судових витрат понесених у даній справі, колегією суддів установлено, що позивачем не понесено витрат по сплаті судового збору у суді апеляційної інстанції, а відтак підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 140/7703/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос