Ухвала

від 19.02.2025 по справі 520/27991/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 520/27991/24

адміністративне провадження № К/990/4410/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Кіндрашівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі за позовом Кіндрашівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Кіндрашівська сільська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про:

- скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шарової Д.В. від 01 жовтня 2024 року у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 на виконавчий лист №520/10379/24 від 19 вересня 2024 року:

- про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2024 року № ВП № НОМЕР_1;

- про стягнення з Кіндрашівської сільської військової адміністрації виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. від 01 жовтня 2024 року № ВП № НОМЕР_1;

- про визначення та стягнення з Кіндрашівської сільської військової адміністрації розміру мінімальних витрат виконавчого провадження: 200 гривень, від 01 жовтня 2024 року № ВП НОМЕР_1.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позовні вимоги задоволено. Скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шарової Д.В. від 01 жовтня 2024 року у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 на виконавчий лист №520/10379/24 від 19 вересня 2024 року про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2024 року № ВП № НОМЕР_1. Скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шарової Д.В. від 01 жовтня 2024 року у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 на виконавчий лист №520/10379/24 від 19 вересня 2024 року про стягнення з Кіндрашівської сільської військової адміністрації виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. від 01 жовтня 2024 року № ВП № НОМЕР_1. Скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шарової Д.В. від 01 жовтня 2024 року у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 на виконавчий лист №520/10379/24 від 19 вересня 2024 року про визначення та стягнення з Кіндрашівської сільської військової адміністрації розміру мінімальних витрат виконавчого провадження 200 гривень, від 01 жовтня 2024 року № ВП НОМЕР_1.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року апеляційну скаргу Фермерського господарства "Клепки" задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у цій справі скасовано. Прийнято постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

08 січня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2025 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

09 лютого 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у цій справі.

Предметом спору у цій справі є правомірність постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шарової Д.В. про відкриття виконавчого провадження від 01 жовтня 2024 року № ВП № НОМЕР_1.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування правових висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 10 вересня 2018 року у справі № 905/3542/15, від 04 липня 2023 року у справі № 400/4175/22.

Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.

Водночас аргументи скаржника зводяться лише до зазначення постанов Верховного Суду, їх цитування, указання норм права, які на думку скаржника, неправильно застосовані судами попередніх інстанцій, проте в касаційній скарзі не зазначено, по-перше, конкретної норми права, щодо якої викладено висновки Верховного Суду у справах, на які посилається скаржник, та, по-друге, неправильність застосування судами попередніх інстанцій саме цієї норми права всупереч позиції Верховного Суду.

Отже, з огляду на викладене, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Разом з цим заявник касаційної скарги посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, - щодо відкриття виконавчого провадження на території активних бойових дій та вжиття заходів примусового виконання рішень, на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, стосовно рішення немайнового характеру, на яких функціонують електронні ресурси.

Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.

Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 цієї норми КАС України, вимагає не лише зазначення скаржником про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду, та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.

Проаналізувавши доводи заявника, Суд доходить висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності зазначеної конкретної норми (норм) права та мотивованих аргументів неправильного її (їх) застосування, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, скаржником не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Кіндрашівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі за позовом Кіндрашівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанов - повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Уханенко