Ухвала

від 19.02.2025 по справі 686/3147/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/3147/25

Провадження № 11-сс/820/120/25

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря с/з ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференцзв`язку матеріали справи за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 04 лютого 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 04 лютого 2025 року частково задоволено клопотання старшого слідчого ВРЗСПЖЗО СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Слобідка, Волочиського району, Хмельницької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, раніше не судимого,

та застосовано відносно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 28 березня 2025 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12025240000000144 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.

02 лютого 2025 року о 23 годині 45 хвилин ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 1 ст. 115 КК України.

03 лютого 2025 року ОСОБА_6 винесено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, а саме про те, що: «02 лютого 2025 року у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті неприязних відносин, виник умисел на вбивство ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_6 підготував знаряддя вчинення злочину, а саме молоток та обріз мисливської рушниці, споряджений патронами, взявши їх з собою, 02 лютого 2025 року близько 19 години 00 хвилин прийшов на територію домогосподарства по АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_9 .

Надалі ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, а саме ОСОБА_9 , тобто, посягаючи на найвищу соціальну цінність життя людини, на ґрунті неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки у вигляді смерті людини та бажаючи їх настання, діючи умисно, із застосуванням заздалегідь підготовленого молотка, який ОСОБА_6 приніс з собою, наніс близько 4 ударів в голову ОСОБА_9 , який перебував на подвір`ї вказаного домогосподарства, спричинивши останньому тілесні ушкодження.

Після чого між ОСОБА_9 , який намагався врятувати власне життя, та ОСОБА_6 розпочалася бійка, в ході якої ОСОБА_6 , продовжуючи репарацію свого злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , здійснив один постріл із вогнепальної зброї, а саме обрізу мисливської рушниці, невстановленої марки, в напрямку ОСОБА_9 , однак ОСОБА_6 не довів свій злочинний умисел до кінця, оскільки вказаним пострілом спричинив собі тілесні ушкодження».

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що існують заявлені стороною обвинувачення ризики, передбаченні ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду оскільки підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого є доведеним, так як слідство знаходиться на початковій стадії, свідки, потерпілий йому раніше знайомі та на даний час не всі свідки встановлені, відповідно на сьогоднішній день і не допитані, а тому існує ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. Також існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_6 готувався до вчинення вказаного кримінального правопорушення, підшукував знаряддя та засоби для вчинення злочину, а також не довів свій злочинний умисел до кінця.

При обранні виду запобіжного заходу слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 є особою похилого віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання, хворіє на ряд хронічних захворювань, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, постановити нову, якою задовольнити клопотання сторони захисту та обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та покласти на нього відповідні процесуальні обов`язки.

Вказує, що ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Стверджує, що повідомлення про підозру його підзахисному вручено слідчим, що суперечить вимогам КПК, а саме ст.22 КПК України, нині діючий КПК випадків вручення особі повідомлення про підозру слідчим, ще не передбачив. В повідомленні про підозру ОСОБА_6 зазначено мотив вчинення злочину на ґрунті неприязних відносин, однак, з долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження такий мотив не доводиться, про це свідчать показання потерпілого та свідків, але слідчий суддя ці обставини залишив поза увагою.

Зазначає захисник, що судом не надано належної оцінки та не взято до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має постійне місце проживання та чудово розуміє відповідальність за порушення покладених на нього зобов`язань.

Вказує, що в процесі досудового розслідування уже допитано потерпілого та свідків, що були очевидцями події, а тому доводи сторони обвинувачення та слідчого судді є необґрунтованими.

Стверджує, що до клопотання слідчого не додано жодного суттєвого доказу, який би підтверджував факт повідомлення обґрунтованої підозри ОСОБА_6 .

Крім того, стороною захисту у процесі слухання справи заявлено клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, але воно слідчим суддею залишено без вирішення.

Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення з коротким викладом доводів апеляційної скарги, пояснення підозрюваного та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та безпідставність доводів сторони захисту, перевіривши судове рішення та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, яка задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 , слідчий суддя встановив наявні ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного у кримінальному провадженні, взяв до уваги тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтованість пред`явленої підозри та дані про його особу, навівши відповідні мотиви прийнятого рішення.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного на стадії досудового розслідування.

Доводи апеляційної скарги сторони захисту стосовно того, що слідчий суддя не розглянув можливість застосування відносно підозрюваного альтернативних запобіжних заходів, є безпідставними, оскільки, приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя тим самим виключив можливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів через неспроможність їх забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні, з чим і погоджується колегія суддів.

Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, доведена слідчим та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавленні волі строком від 7 до 15 років.

Про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду, свідчить та обставина, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків також є доведеним, оскільки слідство знаходиться на початковій стадії, потерпілий та свідки ОСОБА_6 раніше знайомі, на даний час не усі свідки встановлені та допитані, а тому існує ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Про можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість та наявність доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_6 готувався до вчинення вказаного кримінального правопорушення, підшукував знаряддя та засоби для його вчинення та не довів свій злочинний умисел до кінця.

Подане до суду першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Так, у клопотанні про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим викладено фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , які відомі слідству, наведено перелік доказів на підтвердження обґрунтованості підозри (протоколи огляду місця події, протокол огляду речей, протокол допиту потерпілого, протоколи допитів свідків).

Наведені в клопотанні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином перевірялись слідчим суддею. При цьому відібрано пояснення у підозрюваного, витребувані та оглянуті матеріали кримінального провадження, вислухана думка прокурора, захисника, відібрані пояснення у посадової особи, в провадженні якої перебувають матеріали кримінального провадження, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу.

Наявність у підозрюваного постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків, позитивної характеристики не є визначальними, оскільки враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, а тому не дають підстав для обрання ОСОБА_6 більш м`якого виду запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту.

Не є підставою для пом`якшення запобіжного заходу і наявність у підозрюваного хвороби та необхідність у лікуванні, оскільки вказані обставини не позбавляють його можливості отримати кваліфіковану медичну допомогу у місцях тримання під вартою.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що КПК не передбачено вручення підозри слідчим є абсурдними, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення по справі, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 04 лютого 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, по 28 березня 2025 року включно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її постановлення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3