Ухвала

від 14.10.2010 по справі 2-а-11379/09/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2010 р. Справа № 2-а-11379/09/1570

Категорія: 2.11.1 Головуючий в 1 інстанції: Єф іменко К.С.

Колегія суддів Одесько го апеляційного адміністрат ивного суду у складі:

головуючого Шеметенко Л.П.

судді - Жука С.І.

судді - Запорожана Д.В.

при секретарі Жуковській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засідан ні в місті Одесі апеляцій ну скаргу Державної податков ої інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адмініс тративного суду від 24 лютого 2 010 року по справі за адміністр ативним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська Транспортна Ко мпанія»до Державної податко вої інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання ч астково протиправними та ска сування податкових повідомл ень-рішень та зобов' язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 20 09 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейс ька Транспортна Компанія»зв ернулось до суду з позовом до Державної податкової інспек ції у Приморському районі м. О деси про скасування податков их повідомлень-рішень Держав ної податкової інспекції у П риморському районі м. Одеси № 0003242310/0 від 14.04.2009 року, №0003242310/1 від 30.06.2009 р ., №0003242310/2 від 25.08.2009 р. в частині 23298,14 гр н., в тому числі податку на при буток за основним платежем н а суму 15532,09 грн. та штрафні санкц ії на 7766,05 грн.

В подальшому по зивачем були уточнені позовн і вимоги про визнання частко во протиправними та скасуван ня податкових повідомлень-рі шень Державної податкової ін спекції у Приморському район і м. Одеси від 14.04.2009 року №0003262310/0, від 30.06.2009 року №0003262310/1, від 25.08.2009 року №00032623 10/2 з податку на додану вартіст ь на суму 873782,00 грн. (в тому числі д онарахованого податку на дод ану вартість на суму 582521,00 грн. т а штрафні санкції 291261,00 грн.), від 14.04.2009 року №0003242310/0, від 30.06.2009 року №00032423 10/1, від 25.08.2009 року №0003242310/2 з податку н а прибуток підприємств в час тині суми 143856,75 грн. (в тому числі податок на прибуток 95904,50 грн. та штрафні санкції 47952,25 грн.) та зо бов'язання поновити податков ий кредит з податку на додану вартість в розмірі 1125344,00 грн.

Свої позовні ви моги позивач обґрунтовував т им, що відповідачем при прове денні перевірки було припуще не самостійне трактування та прямі порушення норм законо давства, яке регулює оподатк ування діяльності морських а гентів, що надають послуги не резидентам з оформленням док ументів - дисбурсментських рахунків, порядок оформленн я яких регулюються нормами м іжнародного права, та самост ійно визначив характер госпо дарських операцій позивача з надання агентських послуг, о податкування винагороди екс педиторів, які надають послу ги нерезидентам з експедирув ання транзитних вантажів, не застосування положення про к онфлікт інтересів з питань в ключення позивачем до валов их витрат сум податку на дода ну вартість, що включений до с кладу вартості легкових авто мобілів, які в подальшому вик ористовувались в господарсь кій діяльності, позбавлення позивача податкового кредит у сплаченого ним грошовими к оштами при ввезенні на терит орію Україну обладнання, яке належало нерезиденту, який б ув підтверджений актами пере вірок відповідача в попередн іх періодах.

В судовому засі данні представник позивача п ідтримав позовні вимоги в по вному обсязі, посилаючись на обґрунтування викладені у п озовній заяві, уточненнях та додаткових обґрунтуваннях.

Представник від повідача заперечував проти з адоволення позовних вимог, п осилаючись на безпідставніс ть віднесення вказаних сум д о складу валових витрат підп риємства у зазначених податк ових періодах та порушення п озивачем порядку формування податкового кредиту з подат ку на додану вартість.

Постановою Одеського окр ужного адміністративного су ду від 24 лютого 2010 року адміні стративний позов Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Європейська Транспорт на Компанія»задоволено.

Визнано протиправними та с касовано податкові повідомл ення-рішення Державної подат кової інспекції у Приморсько му районі м. Одеси від 14.04.2009 року №0003262310/0, від 30.06.2009 року №0003262310/1, від 25.08.200 9 року №0003262310/2 з податку на додану вартість на суму 873782,00 грн. (в том у числі податок 582521,00 грн. та штр афні санкції 291261,00 грн.), від 14.04.2009 р оку №0003242310/0, від 30.06.2009 року №0003242310/1, від 25.08.2009 року №0003242310/2 з податку на при буток підприємств в частині суми 143856,75 грн. (в тому числі пода ток на прибуток 95904,50 грн. та штра фні санкції 47952,25 грн.).

Зобов'язано Державну подат кову інспекцію у Приморськом у районі м. Одеси поновити То вариству з обмеженою відпові дальністю «ЄВРОПЕЙСЬКА ТРАН СПОРТНА КОМПАНІЯ»суму безпі дставно зменшеного податков ого кредиту з податку на дода ну вартість (рядок 26) в розмірі 1125344,00 грн.

Державна податкова інспек ція у Приморському районі м. О деси, не погоджуючись з прийн ятим по справі судовим рішен ням, подала апеляційну скарг у, в якій апелянт, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, пр осить скасувати постанову Од еського окружного адміністр ативного суду від 24 лютого 2010 р оку та ухвалити нову постано ву, якою відмовити в задоволе нні адміністративного позов у Товариству з обмеженою від повідальністю «Європейська транспортна компанія»повні стю.

Розглянувши матеріали спр ави, доводи апеляційної скар ги, заслухавши суддю-доповід ача, перевіривши законність і обґрунтованість судового р ішення в межах позовних вимо г і доводів апеляційної скар ги, колегія суддів вважає, що а пеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав .

Судом першої інстанції вст ановлені наступні обставини справи.

Державною податковою інсп екцією у Приморському районі м. Одеси була проведена плано ва виїзна документальна пере вірка діяльності позивача з питань дотримання вимог пода ткового, валютного та іншого законодавства України за пе ріод з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року.

Результати виїзної докуме нтальної перевірки оформлен і актом від 31.03.2009 року №5590/23-1/33657945, на підставі якого відповідачем було прийняте податкове пов ідомлення-рішення 14.04.2009 року №00 03262310/0 (т.1 а.с.132) з податку на додану вартість на суму 873782,00 грн. (в том у числі податок 582521,00 грн. та штр афні санкції 291261,00 грн.). За резул ьтатами адміністративного о скарження цього податкового повідомлення-рішення, відпо відачем були прийняті податк ові повідомлення-рішення від 30.06.2009 року №0003262310/1 (т.1 а.с.133) та від 25.08.200 9 року №0003262310/2 (т.1а.с.134), якими сума п одаткового зобов'язання з по датку на додану вартість не з мінювалась.

На підставі вищезазначено го акту перевірки відповідач ем було прийняте податкове п овідомлення-рішення 14.04.2009 року №0003242310/0 (т.1 а.с.129) з податку на приб уток підприємств на суму 211836,00 г рн. (в тому числі податок 140924,00 гр н. та штрафні санкції 70462,00 грн.). З а результатами адміністрати вного оскарження цього подат кового повідомлення-рішення відповідачем були прийняті податкові повідомлення-ріше ння від 30.06.2009 року №0003242310/1 (т.1 а.с.130) та від 25.08.2009 року №0003242310/2 (т.1 а.с.131), якими сума податкового зобов'язан ня з податку на прибуток підп риємств не змінювалась.

В частині визначення зобов 'язання з податку на прибуток підприємства позивач оскарж ує винесені податкові повідо млення-рішення з цього подат ку лише частково в сумі 143856,75 грн . (в тому числі податок на приб уток 95904,50 грн. та штрафні санкці ї 47952,25 грн.).

Згідно вказаного акту пере віркою встановлено порушенн я позивачем п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.10, п .5.2, п.п.5.3.2. п.5.3, п.п.5.3.3 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п.7.9.1, п .п.7.9.2 п.7.9 ст.7, п. 18.3 ст.18 Закону Украї ни «Про оподаткування прибут ку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР. п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 З акону України «Про податок н а додану вартість»від 22.05.1997 рок у №168/97-ВР, а саме: заниження пода тку на прибуток на суму 140924,00 грн ., заниження податку на додану вартість на суму 582521,00 грн., зави щення залишку від'ємного зна чення, який після бюджетного відшкодування включається д о складу податкового кредиту наступного податкового пері оду, рядок 26 Декларації за вер есень 2008 року на суму 1121261,00 грн.

Вирішуючи справу та задово льняючи позовні вимоги, суд п ершої інстанції виходив із т ого, що оскаржувані позиваче м податкові-повідомлення ріш ення №0003242310/0 від 14.04.2009 р.; №0003242310/1 від 3 0.06.2009 р.; №003242310/2 від 25.08.2009 р., №0003262310/0 від 14.0 4.2009 р., №0003262310/1 від 30.06.2009 р., №0003262310/2 від 25.0 8.2009 р., прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного за конодавства та підлягають с касуванню, оскільки підставо ю для винесення оскаржуваних актів було невірне застосув ання відповідачем норм матер іального права та на підстав і положень ч.3 ст.162 КАС України зобов' язав відповідача пон овити права позивача на пода тковий кредит з податку на до дану вартість (рядок 26) в розмі рі 1125344,00 грн.

Судом встановлено, що позив ач виступав покупцем, згідно додаткової угоди №2 від 01.08.2008 ро ку до договору №345 від 17.11.2005 року (а.с.176-178 т.1). укладеного між нерез идентом, що має офшорний стат ус - ATLANTA INDUSTRIES LIMITED (British Virgin Islands) - продавець , на придбання самохідного пе ревантажувача «SENNEBOGEN»835М типу С 270, оформив ввезення вказаного обладнання в режимі імпорту з оформленням відповідної В МД №500050030/8/009279 від 08.08.2008 року (а.с.180-181 т.1) та на підставі вказаної вант ажної митної декларації опри буткував вказане обладнання . Оскільки додаткова угода №2 в ід 01.08.2008 року до договору №345 від 17.11.2005 року за своєю природою є д окументом про передання прав а власності на вказане в ній о бладнання, а вищезазначена в антажно-митна декларація офо рмлена в режимі ІМПОРТ 40, на пі дставі якої позивач оприбутк ував вказане обладнання у се бе, підтверджує переоформлен ня обладнання та його випуск у вільний обіг.

Відповідно до п.п.11.3.1. п.11.3 ст.11 З акону України «Про оподаткув ання прибутку підприємства» датою збільшення валового до ходу вважається дата, яка при падає на податковий період, п ротягом якого відбувається б удь-яка з подій, що сталася ран іше: або дата зарахування кош тів від покупця (замовника) на банківський рахунок платник а податку в оплату товарів (ро біт, послуг), що підлягають про дажу, у разі продажу товарів (р обіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі пла тника податку, … або дата відв антаження товарів, а для робі т (послуг) - дата фактичного на дання результатів робіт (пос луг) платником податку.

Пунктом 18.3 ст.18 Закону Україн и «Про оподаткування прибут ку підприємств», передбачено , що у разі укладення договорі в, які передбачають здійснен ня оплати товарів (робіт, посл уг) на користь нерезидентів, щ о мають офшорний статус чи пр и здійсненні розрахунків чер ез таких резидентів або чере з їх банківські рахунки, неза лежно від того чи здійснюєть ся така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо а бо через інших резидентів аб о нерезидентів, витрати плат ників податку на оплату варт ості таких товарів (послуг) вк лючаються до їх валових витр ат у сумі, що становить 85 відсо тків від вартості цих товарі в (робіт, послуг).

Колегія суддів підтримує п равову позицію суду першої і нстанції, який прийшов до вис новку, виходячи з положень п.п .11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.7.9.1, п.п.7.9.2 п.7.9 ст.7 та п.18 .3 ст.18 Закону України «Про опод аткування прибутку підприєм ств», що позивачем правомірн о включено з дотриманням вим ог п.18.3 ст. 18 Закону України «Пр о оподаткування прибутку під приємств»до валових витрат т ільки - 938230,00 грн. - 85 відсотків ва ртості (1103800 грн. -100% вартості това ру придбаного у нерезидента, що має офшорний статус) вищез азначеного товару, оскільки таке включення до складу вал ового доходу та до валових ви трат вартості придбання това ру у нерезидента, що має офшор ний статус прямо передбачене зазначеними нормами закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.п.7.4.2 п.7.4. ст.7 Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість»не включається до складу податкового кредиту т а відноситься до складу вало вих витрат сума податку, спла чена платником податку при п ридбанні легкового автомобі ля (крім таксомоторів), що вклю чається до складу основних ф ондів.

Одночасно при формуванні в алових витрат застосовуєтьс я інша норма п.5.3.3 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», за як ою встановлено, що не включаю ться до складу валових витра т витрати на сплату податку н а додану вартість, включеног о до ціни товарів (робіт, послу г), що придбаваються платнико м податку для виробничого аб о невиробничого використанн я без врахування вимог п.7.4.3 Зак ону України «Про податок на д одану вартість» та суперечит ь наведеному в п.п.7.4.2 п.7.4. ст.7 Зак ону України «Про податок на д одану вартість».

Підпунктом 4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону У країни «Про порядок погашенн я зобов'язань платників пода тків перед бюджетами та держ авними цільовими фондами»пе редбачено, що у випадку коли н орма закону чи іншого нормат ивно-правового акта, виданог о на підставі закону, або коли норми різних законів чи різн их нормативно-правових актів припускають неоднозначне (м ножинне) трактування прав та обов'язків платників податк ів або контролюючих органів, в результаті чого є можливіс ть прийняти рішення на корис ть як платника податків, так і контролюючого органу, рішен ня приймається на користь пл атника податків.

Судом першої інстанції вст ановлено, що позивачем у пере віреному періоді з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року для використання в с воїй господарській діяльнос ті на підставі господарських договорів (а.с.71-72,76,80-81,83-84 т.1) придба ні легкові автомобілі, які бу ли включені позивачем до скл аду його основних фондів. Под аток на додану вартість спла чений ним у складі вартості п ридбаних легкових автомобіл ів, який він згідно з вимогами п.п.7.4.2 п.7.4. ст. 7 Закону України «П ро податок на додану вартіст ь»включав до складу валових витрат. Відповідачем при про веденні перевірки було засто совано п.п.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону Укра їни «Про оприбуткування пода тку підприємств», у зв'язку з ч им із валових витрат позивач а було виключено податок на д одану вартість в розмірі 62128,00 г рн., сплачений в складі вартос ті легкових автомобілів прид баних для використання у вла сній господарській діяльнос ті та включених до основних ф ондів в наступних періодах: І кварталі 2008 року - 8963,33 грн.; І пі вріччі 2008 року - 17823,33 грн.; за три кв артали 2008 року - 35341,67 грн.

Виходячи з наведених полож ень вказаних Законів, суд пер шої інстанції зазначив, що за правилами п.п.4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону У країни «Про порядок погашенн я зобов'язань платників пода тків перед бюджетами та держ авними цільовими фондами»ві дповідач, здійснюючи перевір ку формування позивачем вало вих витрат по операціях, пов'я заних з придбанням легкових автомобілів мав застосовува ти положення п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закон у України «Про податок на дод ану вартість», а не визначати суму податкового зобов'язан ня з податку на прибуток.

Суд прийшов до висновку, що віднесення позивачем 62128,33 грн. ПДВ, сплаченого у складі варт ості придбаних легкових авто мобілів, до валових витрат пі дприємства, було здійснено в ідповідно вимог п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 За кону України «Про податок на додану вартість», а тому прав ових та фактичних підстав зм еншувати позивачеві валові в итрати у розмірі 62128,33 грн. у відп овідача не було.

Колегія суддів погоджуєть ся з наведеними висновками с уду першої інстанції та вваж ає доводи апелянта про те, що в іднесення до складу валових витрат регулюється Законом № 334 («Про оподаткування прибут ку підприємств»), а до нього не внесено відповідних змін, от же сума податку на додану вар тість, сплачена платником по датку при придбані легкового автомобіля, який буде включе но до складу основних фондів , не включається до складу ні п одаткового кредиту ні до скл аду валових витрат - не ґрунт овними та такими, що не відпов ідають наведеним вище полож енням зазначених Законів.

Суд першої інстанції також дослідив обставини справи т а підтвердив правильність ви значених відповідачем поруш ень п.п.5.2.10 п.5.2, п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 та п.п.8.7.1 . п.8.7 ст.8 Закону України «Про оп одаткування прибутку підпри ємств», що призвело до завище ння позивачем валових витрат на 180078,00 грн., яке було допущене ш ляхом включення до валових в итрат в повному обсязі варто сті товарно-матеріальних цін ностей, що використовувались для проведення ремонту (полі пшення) основних фондів пози вача, що призвело до правомір ного донарахування ним пода тку на прибуток підприємств в сумі 45019,50 грн. та штрафних санк цій в розмірі 50%, що складає 22509,75 г рн.

В перевіреному періоді з 01.04. 2007 року по 30.09.2008 року позивач над авав нерезидентам послуги з морського агентування.

Відповідно до п.п.7.9.1 Закону У країни «Про оподаткування пр ибутку підприємств»з урахув анням особливостей, встановл ених цим Законом, не включают ься до валового доходу і не пі длягають оподаткуванню ... кош ти або майно, залучені платни ком, податку у зв'язку з: залуч енням платником податку майн а на підставі договору конце сії, комісії, консигнації, дов ірчого управління, схову (від повідального зберігання), з у рахуванням положень підпунк ту 7.9.6 цього пункту.»; пп.7.9.2 - з ура хуванням особливостей, встан овлених цим Законом, не включ аються до валових витрат кош ти або майно, надані платнико м податку у зв'язку з: ...надання м платником податку майна на підставі договорів концесії , комісії, консигнації, довірч ого управління, схову (відпов ідального зберігання), з урах уванням положень підпункту 7 .9.6 цього пункту.

Виходячи з матеріалів спра ви та зазначених в ст.117 Кодекс у торговельного мореплавств а України прав та обов'язків м орського агента, суд першої і нстанції обґрунтовано зазна чив, з яким погоджується і кол егія суддів, що за своєю суттю вказана діяльність (послуги з агентування морських суде н) є операціями комісії, оскіл ьки всі отримані від нерезид ента грошові кошти, за виключ енням комісійної винагороди агента, є компенсацією понес ених агентом витрат, здійсне них за рахунок власних кошті в, або мають цільове призначе ння - для забезпечення викона ння договірних відносин нере зидентом, якого представляє морський агент. Зважаючи на п оложення пп.7.9.1, п.п.7.9.2. п.7.9 ст.7 - Зак ону «Про оподаткування прибу тку підприємств», суд прийшо в до висновку, що позивачем пр авомірно не включались грошо ві кошти отримані ним як плат ником податку від нерезидент а, ні до валового доходу, ні до валових витрат такого платн ика податку, окрім сум комісі йної винагороди.

Крім того, за замовленням н ерезидента - судновласника, п озивачем як морським агентом було замовлено організацію послуг, які були необхідні су дну у юридичних осіб - зареєст рованих платниками податків - ПП «Послуги та консалтинг»к од ЄДРПОУ 34598708 (а.с. 189 т.2), ТОВ «Авте кс-ЕН»код ЄДРПОУ 34674825 (а.с.222 т.3), ТО В «Техносервіс+»код ЄДРПОУ 3189 3608 (а.с.50-52 т.4), ПП «Техно-Експресс» код ЄДРПОУ 34320088 (а.с.72 т.4), ТОВ «Стро йбізнесгрупп», код ЄДРПОУ 35050867 (а.с.83 т.4), ПП «Дінго Експресс» ко д ЄДРПОУ 35504102 (а.с. 127 т.3), ПП «ТТК ТРО ЛЛ»код ЄДРПОУ 35117774 (а.с.23 т.4). Згідн о замовлень нерезидента вказ аним юридичним особам позива ч від імені нерезидента замо вляв проведення, організацію (проведення) замовлених нере зидентом послуг з ремонту.

Позивачем проводилась опл ата замовлених послуг, що під тверджується наданими до суд у платіжними дорученнями на проведення оплати на користь вказаних юридичних осіб, тоб то замовлені послуги були на лежним чином оплачені позива чем, згідно виставлених раху нків.

Судом встановлено, що вказ ані юридичні особи відповідн о до вимог Закону України «Пр о податок на додану вартість »надавали податкові накладн і, виписані на адресу позивач а. Факти отримання вказаних п ослуг підтверджуються актам и виконаних робіт. Вказані по слуги позивач правомірно вкл ючив до складу наданих агент ських послуг в дисбурсментсь кий рахунок, який виставляв с удновласнику-нерезиденту.

Колегія суддів вважає обґр унтованими висновки суду пер шої інстанції зроблені на пі дставі дослідження копій дис бурсментських рахунків, нада них до суду позивачем та залу чених до матеріалів справи п ро те, що дисбурсментський ра хунок за своєю природою та зг ідно існуючої міжнародної пр актики є уніфікованим докуме нтом, який виступає єдиною пі дставою для компенсації поне сених агентом витрат та спла ти агенту комісійної винагор оди. Розмір комісійної винаг ороди встановлено у вигляді фіксованих ставок згідно Нак азу Міністерства транспорту України №214 від 27.06.1996 року «Про з атвердження зборів та плат з а послуги, що надаються судна м у Морських торгівельних по ртах України».

З урахуванням зазначеного , колегія суддів вважає прави льним висновок суду першої і нстанції про те, що остаточні розрахунки по фінальному ди сбурсменту з виплатою винаго роди агенту проводяться судн овласником - нерезидентом пі сля завершення агентом надан ня послуг з обслуговування й ого судна. Факт проведення оп лати дисбурсментського раху нку підтверджує прийняття су дновласником наданих агенто м послуг з обслуговування су дна в порту.

Суд першої інстанції право мірно не прийняв до уваги зап еречення представника відпо відача з посиланням на Інстр укцію про порядок митного ко нтролю за агентською (шипчан длерською) діяльністю в морс ьких та річкових портах Укра їни, що відкриті для заходу су ден закордонного плавання за твердженою Наказом Державно ї митної служби України №491 ві д 25.10.1996 року, оскільки, згідно На казу Державної митної служби України від 08.10.1998 року №632 вищеза значена Інструкція втратила силу, а позивачем в обґрунтув ання своїх позовних вимог, од ночасно з копіями дисбурсмен тських рахунків, якими він оф ормляв передання наданих нер езиденту послуг з агентуванн я суден, суду було надано копі ї підтвердження замовлень ві дповідних послуг з боку нере зидента, копії банківських в иписок, що підтверджують ком пенсацію замовлених та оплач ених позивачем послуг з обсл уговування суден, тобто поси лання представника відповід ача на відсутність первинних документів, що підтверджуют ь факт проведення нерезидент ом оплати замовлених послуг також правомірно не було взя то до уваги, оскільки в акті пе ревірки та в запереченнях є ч исленні посилання, що при про веденні перевірки оригінали дисбурсментських рахунків т а замовлень нерезидента на н адання позивачем послуг з те хнічного обслуговування над авались посадовим особам від повідача та були ними дослід жені, правильність їх заповн ення ні під час перевірки, ні п ід час судового розгляду під сумнів не ставилась, а порядо к своєчасності отримання та використання позивачем валю тних коштів було окремим пит анням перевірки.

Відповідно до положень п.п .7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, чинній в перевірен ому періоді, податковий кред ит звітного періоду складаєт ься із сум податків, нарахова них (сплачених) платником под атку за ставкою, встановлено ю п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, пр отягом такого звітного періо ду у зв' язку, зокрема, з придб анням або виготовленням това рів (у тому числі при їх імпорт і) та послуг з метою їх подальш ого використання в оподатков уваних операціях у межах гос подарської діяльності платн ика податку.

При проведенні перевірки п озивачем було надано оригіна ли належним чином оформлених податкових накладних на зам овлені та оплачені ним послу ги. Ця обставина не заперечув алась представником відпов ідача та була встановлена в с удових засіданнях під час ро згляду справи судом першої і нстанції.

Зважаючи на те, що надані по справі податкові накладні о формлені з повним дотримання м правил щодо їх складання ві дповідно до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 З акону України «Про податок н а додану вартість», відображ ені в реєстрі отриманих та ви даних податкових накладних з а перевірений період, арифме тичну правильність показник ів податкових декларацій за перевірений період, доведенн я позивачем належними доказа ми, в тому числі прийнятими та оплаченими нерезидентом дис бурсментськими рахунками, в яких було включено отримані послуги з метою їх подальшог о використання в оподатковув аних операціях у межах своєї господарської діяльності, т а включення суми отриманого податкового кредиту, до суми своїх податкових зобов'язан ь перед нерезидентом з відпо відним оформленням податков их накладних, суд вважав непр авомірним зменшення податко вого кредиту на 96686,00 грн. по опер аціях, пов'язаних з наданням т а організацією агентських по слуг для нерезидента.

Колегія суддів погоджуєть ся з вказаними висновками су ду та обґрунтованим вважає в исновок суду першої інстанці ї, що посилання на неможливіс ть проведення зустрічних пер евірок юридичних осіб, з яким и позивач мав господарські в ідносини та замовляв і оплач ував послуги та те, що більшіс ть з зазначених юридичних ос іб на дату проведення переві рки позивача знято з обліку я к платники податків, а їх держ авна реєстрація скасована у зв'язку з банкрутством, не мож е бути підставою для збільше ння позивачеві валового дохо ду, та донарахування податко вих зобов'язань, оскільки на д ату здійснення господарськи х операцій вказані юридичні особи були належним чином за реєстровані як платники пода тків та мали право оформляти і видавати податкові наклад ні. Доводи апелянта в зазначе ній частині є необґрунтовани ми та такими, що не спростовую ть висновків суду першої інс танції.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивачем надавався комплекс транспортно-експед иційних послуг з перевезення транзитних вантажів нерезид ента через митну територію У країни згідно договорами на експедирування вантажів з не резидентами, копії яких нада но до суду та залучено до мате ріалів справи.

Згідно вказаних договорів з нерезидентами за експедир ування транзитних вантажів п озивач отримав в перевіреном у періоді з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року винагороду експедитора в су мі 1438538,05 грн. та як учасник транз иту використав пільгу передб ачену ст.5.15 Закону України «Пр о податок на додану вартість »з урахуванням умов абзацу т ретього підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про п одаток на додану вартість».

Суд першої інстанції вважа в неправомірним та безпідста вним з боку відповідача, позб авлення позивача, який надав ав послуги нерезидентам з ек спедирування транзитних ван тажів статусу учасника транз иту, пільг передбачених п.5.15 та абзацом 3 пп.6.2.4 Закону України «Про податок на додану варті сть» в редакції чинній на дат у здійснення операцій, що пер едбачають звільнення від опо даткування податком на додан у вартість послуг з перевезе ння транзитних вантажів та п ослуг пов'язаних з перевезен ням (переміщенням) вантажів т ранзитом та протиправним дон арахування відповідачем под аткових зобов'язань з податк у на додану вартість в сумі 287708 ,00 грн. нараховану на винагоро ду експедитора.

Колегія суддів погоджуєть ся з наведеними висновками с уду першої інстанції, виходя чи з наступного.

Відповідно до п.5.15 Закону Укр аїни «Про податок на додану в артість», якщо послуги транс портного експедирування є тр анзитними послугами, пов'яза ні з перевезенням (переміщен ням) вантажів транзитом чере з територію і порти України, т о ці послуги звільняються ві д оподаткування.

Згідно абзацу третього під пункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Зако ну України «Про податок на до дану вартість»операції з пос тавки послуг платником подат ку, пов'язані з перевезенням (п ереміщенням) пасажирів і ван тажів транзитом через терито рію України, оподатковуються у порядку, передбаченому пун ктом 5.15 цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни "Про транзит вантажів" транзит вантажів - це перевез ення транспортними засобами транзиту транзитних вантажі в під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного п ункту пропуску через державн ий кордон України. При цьому у часники транзиту - вантажовл асники та СПД (перевізники, по рти, станції, експедитори, мор ські агенти, декларанти та ін ші), які у встановленому поряд ку надають (виконують) транзи тні послуги (роботи).

Згідно ст. 3 Закону України « Про транзит вантажів»свобод а транзиту вантажів забезпеч ується шляхом відсутності бу дь-якої дискримінації стосов но учасників транзиту при оп одаткуванні операцій, пов'яз аних з транзитом вантажів.

Відповідно до ст.4 вищевказа ного Закону України, якою виз начено маршрути та способи т ранзиту вантажів, зазначено, що транзит вантажів може зді йснюватися у прямому або змі шаному (комбінованому) сполу ченні. У прямому сполученні т ранзит вантажів передбачає ї х транспортування одним видо м транспорту без перевантаже ння на інший. У змішаному спол ученні транзит вантажів може бути пов'язаний з їх перевант аженням з одного виду трансп орту на інший, переробкою, сор туванням, пакуванням, обмірю ванням, накопиченням, формув анням або подрібненням парті й транзитного вантажу, тимча совим зберіганням тощо. Такі операції здійснюються в зон ах митного контролю виключно за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особи).

Одночасно вказаний Закон н е містить обмежень щодо здій снення таких операцій при тр анзиті вантажів у прямому сп олучені.

Виходячи з наведених полож ень Закону України «Про тран зит вантажів», колегія судді в приходить до висновку, що по слуги пов'язані з перевезенн ям пасажирів та вантажів тра нзитом через територію і пор ти України (зокрема, навантаж ення, розвантаження, переван таження, зберігання транзитн их вантажів тощо) є складовою транзиту.

Колегія суддів, з огляду на зазначені правові норми, нав едені та встановлені вище су дом обставини справи, вважає необґрунтованими доводи апе лянта про те, що оскільки посл уги, які надавались позиваче м з організації транспортног о обслуговування транзитних вантажів, не належать до посл уг із перевезення таких вант ажів і надавались позивачем на митній території України, то операції з поставки таких послуг оподатковуються за с тавкою ПДВ, яка становить 20 % ві д бази оподаткування.

Положеннями п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість»передбачен о, що податковий кредит звітн ого періоду складається із с ум податків, нарахованих (спл ачених) платником податку за ставкою, встановленою пункт ом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звіт ного періоду у зв'язку з: придб анням або виготовленням това рів (у тому числі при їх імпорт і) та послуг з метою їх подальш ого використання в оподатков уваних операціях у межах гос подарської діяльності платн ика податку; придбанням (буді вництвом, спорудженням) осно вних фондів (основних засобі в, у тому числі інших необорот них матеріальних активів та незавершених капітальних ін вестицій в необоротні капіта льні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшог о використання у виробництві та/або поставці товарів (посл уг) для оподатковуваних опер ацій у межах господарської д іяльності платника податку.

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари ( послуги) та основні фонди поч али використовуватися в опод атковуваних операціях у межа х господарської діяльності п латника податку протягом зві тного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковув ані операції протягом такого звітного податкового період у.

П.п. 3.1.3 ст.3 Закону «Про подато к на додану вартість»в редак ції, що була чинною на дату зді йснення операції та проведен ня перевірки передбачає у ві дносинах з нерезидентом наст упне: з метою оподаткування д о експорту товарів також при рівнюється: вивезення товарі в (супутніх послуг) за межі мит ного кордону України за дого ворами фінансового лізингу ( оренди) (у тому числі у разі по вернення об'єкта фінансового лізингу лізингодавцю-нерези денту або іншій особі за дору ченням такого лізингодавця), застави та іншими договорам и, які не передбачають переда ння права власності на такі т овари (майно) або передбачают ь їх обмін на корпоративні пр ава чи цінні папери, у тому чис лі якщо таке вивезення пов'яз ане із припиненням дії зазна чених договорів.

Позивачем згідно Договору №345 від 17.11.2005 року (а.с.135-137 т.1) та дода тків до нього з №1 до №9 (а.с.150-163 т.1), додаткової угоди №1 від 01.12.2005р. (а .с.138-149 т.1) укладених з нерезиден том компанією ATLANTA INDUSTRIES LIMITED (British Virgins Island s) було взято на себе зобов'яза ння по ввезенню цілісних май нових комплексів для пошуку осіб із числа резидентів, які заінтересовані в отриманні на умовах оренди вказаних ма йнових комплексів, в тому чис лі здавання їх в оренду з укла денням відповідних договорі в та використання їх у власні й господарській діяльності.

Згідно перелічених Додатк ів в період з 02.02.2006 року по 21.12.2006 ро ку на митну територію Україн и було завезено 8 одиниць обла днання, з яких 3 одиниці було в везено на митну територію Ук раїни в режимі «переміщення вантажу на безоплатній основ і для некомерційних операцій » та при цьому сплачені відпо відні митні платежі та подат ок на додану вартість в сумі 12 22365,83 грн., які було внесено до по даткового кредиту позивача. Правильність формування под аткового кредиту в розмірі 1223 66,00 грн., сплаченого митним орга нам в 2006 році, при ввезенні в ор енду, на митну територію Укра їни, обладнання, що належало н ерезиденту INDUSTIES LTD»(BVI) та відобра ження податкового кредиту в рядку 26 Декларації з податку н а додану вартість, під час про ведення перевірки під сумнів не ставилось, перевірене пра цівниками відповідача в мину лих періодах (Акт №5896/23-10/33657945 від 05. 07.2007 року) та не є предметом спор у. Ця обставина не заперечуєт ься представником та згідно положень ч.3 ст. 72 КАС України вв ажається встановленою.

Судом досліджено, що позива чем, при поверненні із оренди обладнання, що належало нере зиденту на праві приватної в ласності, з вивезенням його з а межі митної території Укра їни та оформленням відповідн их вантажно-митних деклараці й в режимі Експорт-10 ВМД №500010000/7/0034 27 від 27.06.2007 (а.с.163 т.1); ВМД№500010000/8/000974 від 2 9.02.2008 (а.с.165-166 т.1); ВМД№500010000/8/000970 від 29.02.2008 (а .с.168-169 т.1); ВМД№500010000/8/001740 від 09.08.2008 (а.с.171-172 т.1); ВМД№500010000/8/011701 від 23.09.2008р. (а.с.174-175 т.1) було правомірно застосовано п.п.3.1.1. Закону «Про податок на д одану вартість» та вартість обладнання яке поверталось і з оренди нерезиденту включен о до бази оподаткування пода тком на додану вартість, за ст авкою «нуль»відсотків, що за стосовується при експорті то варів, як це передбачено п.п.3.1.1 ., п.3.1.2. та п.4.1, п.6.2 Закону України « Про податок на додану вартіс ть».

Суд першої інстанції прави льно та обґрунтовано не прий няв до уваги доводи представ ника відповідача про те, що дл я застосування п.3.1.1. Закону Укр аїни «Про податок на додану в артість»позивач повинен над ати докази того, що вказане об ладнання було здано в оренду на території України, з огляд у на те, що застосування п.3.1.1. не передбачає додаткових умов окрім вимоги власника поверн ути майно, яке йому належить т а було завезено на митну тери торію України для здавання в оренду. Твердження представ ника відповідача про необхід ність зменшення податкового кредиту через відсутність у позивача можливості викорис товувати вивезене обладнанн я, у власній господарській ді яльності судом правомірно не було прийнято через те, що поз ивач не починав використовув ати обладнання в операціях, я кі не є об'єктом оподаткуванн я, а повернув майно, що належит ь нерезиденту на праві власн ості, а вказана операція - це п овернення обладнання нерези денту по договору оренди, що н е передбачає його купівлю-пр одаж (оренда, лізинг) і не пере дбачають переходу права влас ності на такий товар, вказуюч и при цьому, що позивачем прав омірно не проводилось корегу вання податкового кредиту в сумі 1222366,00 грн., при здійсненні п оверненням ним із оренди май на, що належало нерезиденту.

Виходячи з встановлених об ставин та наведених правових норм, колегія суддів вважає правильним висновок суду пер шої інстанції про те, що позив ачем правомірно не проводило сь коригування податкового кредиту в сумі 1222366,00 грн. при зді йснені повернення ним із оре нди майна, що належало нерези денту.

Посилання в апеляційній ск арзі ДПІ у Приморському райо ні м. Одеси на ті обставини, що вивезення зазначеного обла днання підтверджує той факт, що воно не буде використовув атись в господарській діяльн ості позивача, а факт його вик ористання у час, коли це облад нання знаходилось у володінн і позивача не доведено та не с простовує зазначених виснов ків суду першої інстанції.

Одночасно судом першої інс танції зазначено на правомір ності встановлених під час п еревірки порушень положень п .п.7.7 ст.7 Закону України «Про по даток на додану вартість»поз ивачем при формуванні податк ової декларації з податку на додану вартість за серпень 200 7 р., внаслідок чого позивачем було безпідставно збільшено податковий кредит на суму 97022,0 0 грн., який підлягає зменшенню за рахунок зменшення залишк у податкового кредиту в рядк у 26 Декларації з податку на до дану вартість в розмірі 12223600,00 г рн. на суму завищеної суми под аткового кредиту в розмірі 9702 2,00 грн.

Колегія суддів погоджуєть ся з наведеними висновками с уду першої інстанції та вваж ає їх такими, що відповідають обставинам справи, наданими сторонами доказами по справ і та зазначеним правовим нор мам.

Крім цього, доводи апеляцій ної скарги ніяким чином не сп ростовують наведених вище су дом першої інстанції висновк ів, ніяким чином не обґрунтов ують вимоги викладені в апел яційній скарзі та порушення судом першої інстанції норм матеріального права при вине сенні оскаржуваного рішення , а сама скарга фактично повто рює заперечення на адміністр ативний позов.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першо ї інстанції правильно застос овані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обстав ини справи та дана правова оц інка, а наведені в апеляційні й скарзі доводи висновків су ду першої інстанції не спрос товують.

За таких обставин підстав д ля скасування постанови суду першої інстанції та задовол ення апеляційної скарги не в бачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 К АС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Д ержавної податкової інспекц ії у Приморському районі м. Од еси - залишити без задовол ення.

Постанову Одеського окруж ного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року по справі з а адміністративним позовом Т овариства з обмеженою відпов ідальністю «Європейська Тра нспортна Компанія» до Держав ної податкової інспекції у П риморському районі м. Одеси п ро визнання частково протипр авними та скасування податко вих повідомлень-рішень та зо бов' язання вчинити певні ді ї - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду н абирає законної сили негайно після її проголошення та мож е бути оскаржена безпосередн ьо до Вищого адміністративно го суду України протягом два дцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 19.10.2010 року.

Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: С.І. Жук

Суддя: Д.В.Запорожан