Рішення

від 20.02.2025 по справі 646/10807/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/10807/24

№ провадження 2/646/360/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді - Клімової С.В.,

за участю секретаря - Герко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до Курилівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, 3-тя особа: Куп`янська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом-,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Трегуб О.О. звернувся до суду з позовом до відповідача Курилівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, 3-тя особа: Куп`янська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . За життя померлий заповіт не склав. В установлений законом строк позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Донька померлого ОСОБА_4 відмовилася від спадщини. Постановою державного нотаріуса Третьої Харківськоїнотаріальної конторивиконуючи обов`язкидержавного нотаріусаКуп`янської державноїнотаріальної конториХарківської області від 27.06.2024 року відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутня державна реєстрація права власності на житловий будинок. У зв`язку з чим, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Щодо територіальної підсудності справи, суд зазначає, що Рішенням Вищої Ради Правосуддя «Про зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Харківської області» за № 399/0/15-23 від 20.04.2023 з 1 травня 2023 року територіальну підсудність судових справ Куп`янського міськрайонного суду Харківської області змінено на Червонозаводський районний суд міста Харкова.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2024 року провадження по справі було відкрито та справу призначено до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2024 року по справі замінено відповідача.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2024 року проведено підготовчий розгляд, справу призначено до судового розгляду.

Позивач тапредставник позивача усудове засіданняне з`явилися,надали досуду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач Курилівська сільська військова адміністраціяКуп`янського районуХарківської областіу судовезасідання нез`явилися,надали заявупро розглядсправи без участі представника військової адміністрації, не заперечують проти задоволення позову.

3-тя особа: Куп`янська державна нотаріальна контора у судове засідання не звилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, при вирішенні позову покладаються на розсуд суду.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

З`ясувавши думку учасників справи, дослідивши письмові докази суд приходить до наступного.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Так судом встановлені наступні фактичні обставини.

З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 05.11.1965 року вбачається, що ОСОБА_3 , 1938 року народження та ОСОБА_5 , 1943 року народження зареєстрували шлюб 05.11.1965 року прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 ».

З довідки виданої Курилівською сільською військовою адміністрацією Куп`янського району Харківської області за № 50 від 08.02.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала з чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

З свідоцтва про право власності на жилий будинок виданого виконкомом Курилівської сільської ради від 20.12.2001 року вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 частина, ОСОБА_3 частини.

З свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори від 26.12.2001 року вбачається, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7 , яка складається з частини жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на вказаний будинок зареєстроване у Куп`янському міжміському бюро технічної інвентаризації 03.01.2002 року в книзі №62 під р. № 8887.

Згідно технічного паспорта, виготовленого Куп`янським бюро технічної інвентаризації, від 03.01.2002 реєстровий номер 62/8887 житловий будинок АДРЕСА_1 , має загальну площу: 75,3 кв. м, житлову площу 37,8 кв. м., який в плані земельної ділянки позначений літерою «А», при якому є такі надвірні будівлі та служби: літня кухня - літ. «Д», два сараї літ. «Б, В», сіни літ. «в», льох літ. «в-1», вбиральня літ «Г», огорожа №1,2 власником вказаний ОСОБА_3 ..

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Третьої Харківськоїнотаріальної конторивиконуючи обов`язкидержавного нотаріусаКуп`янської державноїнотаріальної конториХарківської області від 27.06.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, оскільки відсутня державна реєстрація права власності на житловий будинок ( а.с. 5-23).

Частиною першоюст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.

Згідно ч. 1 та ч. 2ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно дост. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч. 1 та ч. 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

За нормою частини першої статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Зазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину, повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступив управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Статтею 392 ЦК України регламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання, у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав (на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів (виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦПК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст.ст. 25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19- 32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

За змістом статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, провадження № 12-234гс18, та Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18.

Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 зазначається, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Також, у даному листі, зазначено, що «найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем».

Згідно п. п. 4.15, п. 4, глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Відповідно до п. 3, глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що спірний житловий будинок був набутий спадкодавцем ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 - до набуття чинності ЦК України, що діє з 1 січня 2004 року. Закон, який існував до 1 січня 2004 року не передбачав обов`язкової державної реєстрації права власності на нерухоме майно, позивачка в силу вимог ст. 1268 ЦК України є спадкоємцем за законом та прийняла спадщину після смерті чоловіка, але реалізувати своє право на оформлення спадщини вона не може, у зв`язку з відмовою нотаріальної контори видати свідоцтво про право власності на спадщину, тому суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі, насамперед як спосіб захисту прав, свобод та інтересів позивача.

Задоволення позову не порушує прав, свобод та інтересів відповідача, а також інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 259, 264-265, 293, 315 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 1216, 1217,1218,1258,1264,1268,1296,1297,1299 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до Курилівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, 3-тя особа: Куп`янська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою с. Петрівка Дворічанського району Харківської області, громадянинкою України, РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який має загальну площу: 75,3 кв. м, житлову площу 37,8 кв. м., та складається з житлового будинку літера «А», літня кухня - літ. «Д», два сараї літ. «Б, В», сіни літ. «в», льох літ. «в-1», вбиральня літ. «Г», огорожа №1,2 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua

Суддя: С.В. Клімова