Рішення

від 18.02.2025 по справі 904/5050/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5050/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Вікторі Транс", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл -Оіл", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в розмірі 632 194,77 грн.

Представники:

Від позивача: Шурин Ігор Васильович, посвідчення № 3326 від 13.05.2022, адвокат

Від відповідача: Носкова Наталія Миколаївна, посвідчення № 1653 від 08.11.2018, адвокат

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Вікторі Транс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл-Оіл" про стягнення заборгованості в розмірі 632 194,77грн., з яких:

- сума боргу в розмірі 555 000,00 грн.,

- штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості, що становить 55 500,00 грн;

- сума інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 18 464,85 грн;

- 3 % річних у сумі 3 229,92 грн.

Ухвалою від 20.11.2024 позовну заяву залишено без руху.

22.11.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 12.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10.12.2024.

10.12.2024 сторони в підготовче засідання не з`явились.

Позивач через систему "Електронний суд" направив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю повноважного представника в іншому судовому засіданні.

Відповідач через систему "Електронний суд" направив клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позов, в якому зазначив, що підтримує клопотання Позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 10.12.2024 в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву відмовлено. Відкладено підготовче засідання на 17.12.2024.

Зобов`язано позивача надати письмові пояснення щодо зазначення адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Вікторі Транс" в позові:49600, м. Дніпро, вул. Каштанова, 4б., а не офіційної, яка міститься в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 49051, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 4.

12.12.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечив.

17.12.2024 від позивача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Клопотання обґрунтоване тим, що ТОВ "Смайл-Оіл" договір № ВТ-08.24 Ф безпроцентної поворотної допомоги від 11.04.2024 на суму 755 000,00 грн. з позивачем не укладало, Акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.04.2024-01.09.2024 між позивачем та відповідачем за договором ВТ-08.24Ф від 11.04.2024, складений позивачем станом на 01.09.2024, відповідно до якого за відповідачем значиться заборгованість у сумі 555 000,00 грн., відповідач взагалі не підписував.

Відповідач стверджував, що, договір безпроцентної поворотної допомоги № ВТ-08.24Ф від 11.04.2024 на суму 755 000,00 грн. він не підписував, таким чином, спірний договір не укладався.

17.12.2024 протокольною ухвалою суд оголосив перерву в судовому засіданні на 14.01.2025. Суд зобов`язав Позивача: надати письмові пояснення на клопотання Відповідача про призначення судової експертизи, надати оригінал договору № ВТ-08.24Ф від 11.04.2024; Відповідача: надати оригінал договору № ВТ-08.24ф. від 11.04.2024, забезпечити явку в судове засідання колишнього директора ТОВ "Смайл Оіл" ОСОБА_1 .

18.12.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі щодо адреси позивача.

23.12.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив.

14.01.2025 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав клопотання про витребування доказів, в якому просив суд витребувати у ТОВ СМАЙЛ-ОІЛ оригінали наступних документів: договору безпроцентної поворотної допомоги від 15.04.2024 № ФД-03.24 Ф на суму 300 000 (триста тисяч) гривень; договору безпроцентної поворотної допомоги від 11.04.2024 № ВТ-08.24 Ф гривень та 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень; договору поставки 01.05-ВТ від 01.05.2024; видаткової накладної № 1211 від 01.05.2024; рахунку на оплату № 1211 від 01.05.2024; видаткової накладної № 11466 від 07.06.2024, рахунку на оплату № 11466 від 07.06.2024; копії оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями; копії звіту по рахунку 6432. Податкові зобов`язання непідтверджені (очікувані).

Відповідач в судове засідання не з`явився, вимоги суду не виконав, через систему "Електронний суд" направив клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.

Ухвалою від 14.01.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 календарних днів по 25.02.2025 включно. Відкладено підготовче засідання на 28.01.2025. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Зобов`язано відповідача надати в судове засідання оригінали наступних документів: договір безпроцентної поворотної допомоги від 15.04.2024 № ФД-03.24 Ф на суму 300 000 (триста тисяч) гривень; договір безпроцентної поворотної допомоги від 11.04.2024 № ВТ-08.24 Ф гривень на 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень; договір поставки 01.05-ВТ від 01.05.2024; видаткову накладну № 1211 від 01.05.2024; рахунок на оплату № 1211 від 01.05.2024; видаткову накладну № 11466 від 07.06.2024, рахунок на оплату № 11466 від 07.06.2024; копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями; копію звіту по рахунку 6432. Податкові зобов`язання непідтверджені (очікувані). Зобов`язано відповідача забезпечити явку в судове засідання колишнього директора ТОВ "Смайл Оіл" ОСОБА_1 .

28.01.2025 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 04.02.2025.

04.02.2025 в судовому засіданні відповідач підтримав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що оригінали документів відсутні, їй були передані лише їх копії, пояснити де знаходяться оригінали суду не змогла.

Позивач надав заперечення на клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, в яких зазначив, що, як вбачається із договору безпроцентної поворотної допомоги від 11.04.2024 № ВТ-08.24 Ф на суму 755 000 гривень та акту звірки до цього договору за період з 01.04.2024 - 01.09.2024, кольорову скан-копію якого подано до матеріалів справи, на цьому договорі міститься «жива» печатка ТОВ «Смайл-Оіл» та підпис біля імені та прізвища директора цього товариства - Марини Білоконь.

Крім того, на акті звірки за період 01.04.2024-01.09.2024 за договором безпроцентної поворотної допомоги № ВТ-08.24 Ф від 11.04.2024 також міститься «жива» печатка ТОВ «Смайл-Оіл» та підпис біля імені та прізвища директора цього товариства -Марини Білоконь.

11.04.2024 ТОВ «ТК «Вікторі Транс» отримало від ТОВ «Смайл-Оіл» підписаний примірник договору безпроцентної поворотної допомоги № ВТ-08.24 Ф від 11.04.2024 на суму 755 000 гривень.

02.09.2024 ТОВ «ТК «Вікторі Транс» отримало від ТОВ «Смайл-Оіл» підписаний примірник акту звірки за період 01.04.2024-01.09.2024 за договором безпроцентної поворотної допомоги № ВТ-08.24 Ф від 11.04.2024

Вказані документи було отримано ТОВ «ТК «Вікторі Транс» від Відповідача після їх підписання, при тому, що в момент їх підписання представник ТОВ «ТК «Вікторі Транс» присутнім не був, та не встановлював особу, яка проставляла підпис на договорі та акті звірки. Примірники цих документів, підписані зі сторони ТОВ «ТК «Вікторі Транс» було передано ТОВ «Смайл-Оіл» для підписання. Після підписання договору та акту звірки їх примірники отримано назад.

Позивач вважає, що позиція Відповідача щодо невизнання факту укладання договору безпроцентної поворотної допомоги № ВТ-08.24 Ф від 11.04.2024 на суму 755 000 грн., а також підписання акту звірки, направлена на ухилення від зобов`язань за цим договором, а також затягуванням розгляду справи шляхом подання клопотання щодо проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою від 04.02.2025 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл-Оіл" про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовлено. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл-Оіл" про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 відмовлено з наступних підстав..

Слід зазначити, що суд неодноразово витребовував у відповідача оригінали документів, копії яких залучено ним до справи, в т.ч. договорів безпроцентної поворотної допомоги від 15.04.2024 № ФД-03.24 Ф на суму 300 000,00 грн. та від 11.04.2024 № ВТ-08.24 Ф на суму 150 000,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що оригінали документів відсутні, їй були передані на флешці лише їх копії, пояснити де знаходяться оригінали суду не змогла.

Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

За змістом частин першої та другої статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування та встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Крім того, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. При цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.

Аналогічні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №916/2740/19, від 06 вересня 2022 року у справі №924/898/21, від 02 листопада 2022 року у справі №915/442/21.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що позивач та відповідач на обґрунтування своїх доводів і заперечень подали докази, які дозволяють суду встановити фактичні обставини, що мають значення для справи (фактичні дані, що входять до предмета доказування).

При цьому позивач не заперечує факт можливості підписання спірного договору іншою особою, а не керівником підприємства, оскільки його представник не був присутнім при підписанні спірних документів з боку відповідача.

Призначення експертизи та зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав порушує розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу є порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Частиною 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини, прийнятої Радою Європи 4 листопада 1950 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

З огляду на викладене, у суду були відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі.

На підставі викладеного, суд ухвалою від 04.02.2025 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл-Оіл" про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовив, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 18.02.2025.

Ухвалою від 12.02.2025 внесено виправлення до описової та мотивувальної частин ухвали від 04.02.2025.

Ухвалою від 13.02.2025 відхилено зауваження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл-Оіл" Носкової Наталії Миколаївни щодо неправильності чи неповноти протоколу судового засідання від 04.02.2025 у справі.

18.02.2025 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті.

Сторони підтримали свої правові позиції.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

18.02.2025 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 11.04.2024 №ВТ-08.24 Ф в частині повного та своєчасного повернення грошових коштів, отриманих за цим договором.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що у нього в наявності є копії Договору №ВТ-08.24 Ф безпроцентної поворотної допомоги від 11.04.2024 р. на суму 150 000,00 грн. з іншим строком повернення грошових коштів до 31.12.2024 р., Договору №ФД-03.24 Ф від 15.04.2024 р. безпроцентної поворотної допомоги на суму 300 000,00 грн., строк повернення до 31.12.2024 р. Договору поставки №01.05-ВТ від 01.05.2024 р. з відповідними рахунками-фактурами, видатковими накладними, підписаними зі сторони Відповідача.

Відповідно до умов вищевказаних договорів безпроцентної поворотної допомоги строк повернення грошових коштів до 31.12.2024 р., внаслідок чого вимога про повернення грошових коштів у набагато більшому розмірі є передчасною, незаконною, необґрунтованою та повністю нівелюється умовами договорів, наявних у Відповідача.

Відповідач зазначає, що відповідно до банківських виписок Відповідача та долучених платіжних доручень Позивача, чітко вбачається наявність 3 договорів, які наявні в копіях у Відповідача.

Відповідач вказує, що з метою встановлення обставин справи, представник Відповідача 11.12.2024 р. звернулась до банківських установ - АТ "УКРСИББАНК" та АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК із адвокатськими запитами щодо надання інформації та копій документів, якщо вони витребовувалися від Позивача в рамках вимог Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідач стверджує, що надана Позивачем в якості доказу копія претензії жодним чином нічого не підтверджує, до того ж Позивачем не долучено жодних доказів її направлення Відповідачу.

Відповідач зазначає, що з 10.09.2024 р. на підприємстві змінився керівник та єдиний учасник, та довідавшись про наявність справи №904/5050/24 новий керівник ТОВ СМАЙЛ-ОІЛ звернувся до попереднього керівника з вимогою про надання пояснень та надав для ознайомлення долучені Позивачем, в якості доказів, оригінали, скріплені печатками сторін та підписами, Договору №ВТ-08.24 Ф безпроцентної поворотної допомоги від 11.04.2024 р. та Акту звірки взаєморозрахунків.

Після ознайомлення з наданими вищевказаними документами (Договору №ВТ-08.24 Ф безпроцентної поворотної допомоги від 11.04.2024 р. та Акту звірки взаєморозрахунків) попередній керівник Білоконь М.Г. підтвердила, що договори безпроцентної поворотної допомоги укладалися, проте не в поданій Позивачем редакції, а щодо наданого доказу Позивачем у вигляді Акту звірки до Договору №ВТ-08.24 Ф безпроцентної поворотної допомоги від 11.04.2024 р. взагалі не підписувались попереднім керівником.

Відповідач вказує, що з метою встановлення автентичності підпису гр. Білоконь М.Г. (попередній керівник ТОВ СМАЙЛ-ОІЛ), Відповідач буде звертатися до суду з клопотанням про проведення відповідної експертизи та залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору попереднього керівника, яка ніби то підписала спірний договір Білоконь М.Г.

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.

Позивач зазначив, що представник відповідача подав до суду три договори, які ніби-то укладались між Позивачем та Відповідачем: два договори безпроцентної поворотно допомоги від 15.04.2024 № ФД-03.24 Ф, від 11.04.2024 № ВТ-08.24 Ф на суми 300 000 (триста тисяч) гривень та 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень відповідно, та договір поставки 01.05-ВТ від 01.05.2024.

Позивач вважає, що такими діями Відповідач намагається ввести суд в оману, спотворюючи реальні обставини справи, надаючи копії підроблених договорів безпроцентної поворотної допомоги від 15.04.2024 № ФД-03.24 Ф, від 11.04.2024 № ВТ-08.24 Ф на суми 300 000 (триста тисяч) гривень та 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень відповідно, та договір поставки 01.05-ВТ від 01.05.2024, а також іншої первинної документації, виходячи із наступного.

Позивач стверджує, що з наданих представником Відповідача договорів безпроцентної поворотної допомоги від 15.04.2024 № ФД-03.24 Ф, від 11.04.2024 № ВТ-08.24 Ф на суми 300 000 (триста тисяч) гривень та 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень відповідно, та договору поставки 01.05-ВТ від 01.05.2024 вбачається, що на цих договорах проставлені живі підпис директора Марини Білоконь та печатка ТОВ Смайл-Оіл, в той час як підпис директора ТОВ ТК Вікторі Транс Вікторії Вітанової та печатка цього підприємства виконані в копіях.

Позивач вважає, що зі змісту поданих договорів вбачається, що сторони цих договорів не погодили, що ці договори, усі доповнення до них, підписані та передані по засобах електронної пошти, факсимільного зв`язку, сторони визнають такими, що мають юридичну силу оригіналів до фактичного отримання оригіналів таких документів поштою впродовж 20 календарних днів з дати їх підписання. Також Сторони не погодили, що документи, підписані та передані сторонами за допомогою факсимільного зв`язку або електронної пошти можуть бути використані в якості письмових доказів узгодження умов цього договору, а також доказів виконання сторонами цього договору в суді.

Позивач стверджує, що, враховуючи відсутність підпису директора ТОВ ТК Вікторі Транс та печатки цього підприємства на поданих представником Відповідача договорах та первинних документах (зокрема видаткових накладних), договори безпроцентної поворотної допомоги від 15.04.2024 № ФД-03.24 Ф, від 11.04.2024 № ВТ-08.24 Ф на суми 300 000 (триста тисяч) гривень та 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень відповідно, та договір поставки 01.05-ВТ від 01.05.2024 є підробленими з метою введення суду в оману та спотворення фактичних обставин справи, оскільки вказані договори не підписувались зі сторони ТОВ ТК Вікторі Транс та печатка цього підприємства на цих документах не проставлялась.

Щодо договору безпроцентної поворотної допомоги № ВТ-08.24 Ф від 11.04.2024 на суму 755 000 (сімсот п`ятдесят п`ять тисяч) гривень, строк повернення якої встановлено цим договором до 31.08.2024, позивач вказав, що, як вбачається із вказаного договору, кольорову скан-копію якого подано до матеріалів справи, на цьому договорі міститься жива печатка ТОВ Смайл-Оіл та підпис біля імені та прізвища директора цього товариства Марини Білоконь.

Крім того, на акті звірки за період 01.04.2024-01.09.2024 за договором безпроцентної поворотної допомоги № ВТ-08.24 Ф від 11.04.2024 також міститься жива печатка ТОВ Смайл-Оіл та підпис біля імені та прізвища директора цього товариства Марини Білоконь.

11.04.2024 ТОВ ТК Вікторі Транс отримало від ТОВ Смайл-Оіл підписаний примірник договору безпроцентної поворотної допомоги № ВТ-08.24 Ф від 11.04.2024 на суму 755 000 (сімсот п`ятдесят п`ять тисяч) гривень.

02.09.2024 ТОВ ТК Вікторі Транс отримало від ТОВ Смайл-Оіл підписаний примірник акту звірки за період 01.04.2024-01.09.2024 за договором безпроцентної поворотної допомоги № ВТ-08.24 Ф від 11.04.2024

Вказані документи було отримано ТОВ ТК Вікторі Транс від Відповідача після їх підписання, при тому, що в момент їх підписання представник ТОВ ТК Вікторі Транс присутнім не був, та не встановлював особу, яка проставляла підпис на договорі та акті звірки. Примірники цих документів, підписані зі сторони ТОВ ТК Вікторі Транс було передано ТОВ Смайл-Оіл для підписання. Після підписання договору та акту звірки їх примірники отримано назад.

Позивач вважає, що позиція Відповідача щодо невизнання факту укладання договору безпроцентної поворотної допомоги № ВТ-08.24 Ф від 11.04.2024 на суму 755 000 грн., а також підписання акту звірки, направлена на ухилення від зобов`язань за цим договором, а також затягуванням розгляду справи шляхом подання клопотання щодо проведення почеркознавчої експертизи.

Позивач вказує, що на договорі безпроцентної поворотної допомоги № ВТ-08.24 Ф від 11.04.2024 на суму 755 000 грн. містяться живі печатка ТОВ Смайл-Оіл та підпис директора Марини Білоконь. Враховуючи, що печатка ТОВ Смайл-Оіл використовується лише посадовими та службовими особами цього товариства, за умови, що відповідач жодними належними та допустимими доказами не доводить факт того, що печатка вибула з його володіння, позивач вважає, що наявність мокрої печатки дає всі підстави стверджувати, що Відповідач був стороною цих правовідносин, за якими ним отримано від позивача фінансову допомогу у розмірі 755 000 грн., тобто Відповідачем було проявлено наявність волевиявлення на настання вказаних вище наслідків.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що ті договори безпроцентної поворотної допомоги від 15.04.2024 № ФД-03.24 Ф, від 11.04.2024 № ВТ-08.24 Ф на суми 300 000 (триста тисяч) гривень та 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень відповідно, та договір поставки 01.05-ВТ від 01.05.2024, які представник Відповідача подає разом із відзивом, не містять печаток та підписів Позивача.

Позивач стверджує, що ТОВ ТК Вікторі Транс надало ТОВ Смайл-Оіл фінансової допомоги на суму 755 000 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: від 12.04.2024 № 210 на суму 100 000 грн.; від 23.04.2024 № 231 на суму 100 000 грн.; від 23.04.2024 № 230 на суму 1000 000 грн.; від 01.05.2024 № 3 на суму 299800 грн.; від 07.06.2024 № 11 на суму 8800 грн.; від 28.06.2024 № 14 на суму 146 400 грн.

Однак, під час формування грошових переказів 01.05.2024, 07.06.2024 та 28.06.2024 Позивачем було допущено помилку при зазначенні призначення платежу. Але, вказану помилку було помічено в ті ж самі дні та надіслано Відповідачу листи із зазначенням вірного написання призначення платежу: надання поворотної фінансової допомоги згідно договору № ВТ-08.24 Ф від 11.04.2024р., без ПДВ.

Щодо посилання у відзиві на договір поставки 01.05-ВТ від 01.05.2024, за яким нібито Відповідач поставив Позивачу нафтопродукти, а саме бензин А-95 у кількості 160 л на суму 8 800 грн. (скетч-картки, видаткова накладна від 07.06.2024) та дизельне паливо у кількості 5810 л на суму 299 800 грн. (скетч картки, видаткова накладна від 01.05.2024), видаткові накладні нібито підписані директором ТОВ ТК Вікторі Транс та проставлена печатка цього підприємства, позивач зазначає, що підпис директора ТОВ ТК Вікторі Транс Вікторії Вітанової та печатка цього підприємства виконані в копіях. Так само, як і сам договір поставки цих нафтопродуктів. Крім того, у вказаних видаткових накладних відсутня специфікація та конкретизація щодо того, які номери талонів, на яку кількість літрів Відповідачем нібито було реалізовано Позивачу.

Позивач вказує, що у випадку реальної реалізації нафтопродуктів Відповідачем Позивачу за договором поставки Відповідач зобов`язаний скласти та зареєструвати в органах державної податкової служби акцизну накладну щодо такої операції, податі відповідні відомості в податковій декларації, в тому числі зі сплати ПДВ, а також здійснювати облік нафтопродуктів у відповідності до вимог Інструкції 281. Однак за видатковими накладними від 01.05.2024 та від 07.06.2024 Відповідач не складав податкових накладних, що, на думку позивача, свідчить про те, що операції з реалізації пального фактично не здійснювались.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору про надання поворотної фінансової допомоги, строк користування позикою, строк повернення позики, наявність прострочень та підстав для стягнення заборгованості ,правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ВІКТОРІ ТРАНС (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю СМАЙЛ-ОІЛ (Позичальник) укладено договір №ВТ-08.24 Ф безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 11.04.2024 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти у вигляді безпроцентної поворотної фінансової допомоги в розмірі, встановленому цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Умовами п. 1.2. та п. 1.3. Договору визначено, що безпроцентна поворотна фінансова допомога сума грошових коштів у національній валюті України гривні, передана позикодавцем Позичальнику в користування на визначений строк відповідно до умов цього договору, та яка не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій, як плати за користування такими коштами.

Плата за користування коштами безпроцентної поворотної фінансової допомоги не передбачається.

Сума безпроцентної поворотної фінансової допомоги, яка надається Позичальнику в національній валюті України, за цим Договором становить 755 000,00 грн (сімсот п`ятдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок). Кошти надаються Позикодавцем шляхом їх внесення на розрахунковий рахунок Позичальника єдиним платежем або окремими платежами за домовленістю Сторін (п. 2.1. Договору).

Безпроцентна поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення Позикодавцем, але на строк, не більший ніж до 31 серпня 2024 року (п. 2.4. Договору).

Безпроцентна поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній та безпроцентній основі, тобто будь-яка плата за користування грошовими коштами та сплата процентів чи інших видів компенсації Сторонами не стягується (п. 2.5. Договору).

Грошові кошти отриманої безпроцентної поворотної фінансової допомоги мають бути повернуті Позичальником Позикодавцеві в спосіб, яким вони були перераховані, якщо Сторонами не буде досягнуто домовленості про інше, в строк, що не перевищує дванадцять календарних місяців з дати отримання коштів Позичальником (п. 2.7. Договору).

Датою повернення коштів безпроцентної поворотної фінансової допомоги (її частини) вважається дата їх отримання Позикодавцем (п. 2.8. Договору).

Умовами п. 4.1. Договору встановлено, що при простроченні повернення отриманих коштів безпроцентної поворотної фінансової допомоги Позичальник на вимогу Позикодавця сплачує останньому штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від несвоєчасно повернутої суми.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором. (п. 5.1. договору).

На виконання умов договору Позивач на розрахунковий рахунок Відповідача перераховано грошові кошти в розмірі 755 000,00 грн, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: від 12.04.2024 № 210 на суму 1000 000,00 грн; від 23.04.2024 №230 на суму 100 000,00 грн; від 23.04.2024 №231 на суму 100 000,00 грн; від 01.05.2024 №3 на суму 299 800,00 грн, лист від 01.05.2024 №13 про уточнення призначення платежу, від 07.06.2024 №11 на суму 8 800,00 грн, лист від 07.06.2024 №17 про уточнення призначення платежу, від 28.06.2024 №14 на суму 146 400,00 грн, лист від 28.06.2024 №19 про уточнення призначення платежу.

Позичальник повернув Позикодавцеві грошові кошти в розмірі 200 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.04.2024 №36.

Сума заборгованості Відповідача перед Позивачем з урахуванням повернутих коштів становить 555 000,00 грн.

На підтвердження розміру заборгованості за Договором від 11.04.2024 №ВТ-08.24 Ф між Позикодавцем та Позичальником 01.09.2024 здійснено звірку взаємних розрахунків за період 01.04.2024-01.09.2024, про що складено акт звірки, підписаний з обох сторін та скріплений печатками.

Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією вих № 2409НК,24 від 24.09.2024 про повернення протягом одного робочого дня, з дня її отримання, сплатити заборгованість в розмірі 555 000,00 грн. та штраф у розмірі 55 500,00 грн. за договором № ВТ-08.24 Ф від 11.04.2024. (а.с. 52-54).

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Вказане стало причиною звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина перша статті 173 Господарського кодексу України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарський суд зазначає, що норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України не містять визначення поняття поворотної фінансової допомоги.

Зміст вказаного поняття наведено в п.п. 14.1.257 Податкового кодексу України, за яким поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Разом з цим, за своїм правовим характером вказані правовідносини відносяться до договору позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина перша статті 1046 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 1049 Цивільного кодексу України).

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором (частина друга статті 1049 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).

З урахуванням наведеного, також враховуючи умови п. 3.1 договору, строк повернення позики є таким, що настав.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 Цивільного кодексу України).

Доказів повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 555 000,00грн відповідач до суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо невизнання факту укладання договору безпроцентної поворотної допомоги № ВТ-08.24 Ф від 11.04.2024 на суму 755 000 грн., а також підписання акту звірки з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені документи, окрім підпису з боку відповідача, мають відтиск печатки підприємства, що не оспорюється відповідачем.

При цьому, навіть, якщо прийняти позицію відповідача щодо підписання спірного договору не його директором, а іншою особою, слід зазначити наступне.

Оцінюючи доводи відповідача щодо підписання спірного договору, наданого позивачем, невстановленою особою, суд виходить із того, що підпис особи, який міститься на накладних від імені відповідача, скріплений печаткою ТОВ «Смайл-Оіл», що є зовнішнім реквізитом відповідача, який засвідчує легітимність підпису перед третіми особами.

Так, відповідно до п.64 постанови Кабінету Міністрів України №1893 від 27.11.1998 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію", яка є обов`язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство.

Згідно п.65 зазначеної постанови особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Відповідно до ст.2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження та основі відносин власності.

Згідно зі ст.62 ГК України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органами місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Слід зазначити, що відповідачем не спростовано, що відтиск печатки на договорі проставлено саме ТОВ «Смайл-Оіл».

Про призначення експертизи у справі щодо встановлення належності відтиску печатки відповідачем клопотання не заявлялось.

Матеріали справи також не містять документів, які б свідчили про втрату зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі ТОВ "Смайл-Оіл.". Доказів звернення до правоохоронних органів стосовно втрати печатки ТОВ "Смайд-Оіл" відповідачем також не надано.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що відбиток печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - укладенні договору на певних умовах). Тобто, наявність печатки на спірному договорі є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документу.

При цьому, позивач не заперечує, що підпис на договорі може бути проставлено іншою особою, оскільки екземпляр з підписом позивача було передано відповідачу і потім підписаний екземпляр повернуто позивачу. Тому ним не оспорюється можливість проставлення підпису від імені директора Відповідача. іншою особою, а не Білоконь М.Г.

За викладеного, у суду не було підстав для призначення почеркознавчої експертизи у справі.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

В силу ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правомірність правочину презюмується.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про укладення між сторонами Договору №ВТ-08.24 Ф безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 11.04.2024 в редакції, наданій позивачем.

Суд не приймає посилання відповідача на наявність спірного договору №ВТ-08.24 Ф безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 11.04.2024 в іншій редакції, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідачем до матеріалів справи долучено копії договорів № ВТ-08.24 Ф безпроцентної поворотної допомоги від 11.04.2024, № ФД-03.24 Ф безпроцентної поворотної допомоги від 15.04.2024 та договору поставки 01.05.-ВТ від 01.05.2024, які, за його твердженням, укладено з позивачем (а.с. 89-90, 94-95, 97 -98).

При цьому, редакція спірного договору № ВТ-08.24 Ф безпроцентної поворотної допомоги від 11.04.2024 містить інші суттєві умови ніж редакція позивача, в тому числі сума договору складає 150 000,00 грн. (п. 2.1), а не 755 000,00 грн., та строк повернення до 31.12.2024, а не до 31.08.2024 (п.2.4).

Зважаючи на заперечення позивача проти укладення будь-яких інших договорів з відповідачем в будь-яких інших редакціях, окрім наданого позивачем та на його клопотання, суд, з метою з`ясування всіх обставин справи, витребовував у відповідача оригінали наступних документів: договір безпроцентної поворотної допомоги від 15.04.2024 № ФД-03.24 Ф на суму 300 000 (триста тисяч) гривень; договір безпроцентної поворотної допомоги від 11.04.2024 № ВТ-08.24 Ф гривень на 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень; договір поставки 01.05-ВТ від 01.05.2024; видаткову накладну № 1211 від 01.05.2024; рахунок на оплату № 1211 від 01.05.2024; видаткову накладну № 11466 від 07.06.2024, рахунок на оплату № 11466 від 07.06.2024; копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями; копію звіту по рахунку 6432. Податкові зобов`язання непідтверджені (очікувані).

В свою чергу, представник відповідача оригінали цих документів суду не надала, в усній формі пояснила, що директором підприємства їй були передані лише копії договорів на флешці, оригінали цих договорів відсутні. Докази або пояснення щодо причин їх відсутності суду не надано.

На запитання суду, яким чином відповідач може підтвердити відповідність цих копій їх оригіналам, представник відповідача не відповіла.

Приписами ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Учасник справи повинен надати засвідчені власноручним підписом копії письмових доказів, оригінали яких у нього є; подати за наявності копії письмових доказів, яких у нього немає, зазначивши, в якого учасника такі докази можуть бути витребувані судом, або заявити клопотання про витребування таких доказів (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 170/129/21 (провадження № 14-97цс22)). Для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу такого письмового документа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі №906/1336/19).

Отже, учасник справи має обов`язок підтверджувати відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього. Учасник справи може подати доказ в копії, що не засвідчена, якщо у нього відсутній оригінал, але у такому разі необхідно зазначити особу, в якій знаходиться оригінал письмового доказу, та заявити клопотання про витребування доказу з обґрунтуванням неможливості самостійно його надати.

Таким чином, зважаючи на те, що у відповідача відсутні оригінали договорів № ВТ-08.24 Ф безпроцентної поворотної допомоги від 11.04.2024, № ФД-03.24 Ф безпроцентної поворотної допомоги від 15.04.2024 та договору поставки 01.05.-ВТ від 01.05.2024 , суд вважає, що відповідач, з урахуванням ч. 5 ст. 91 ГПК України, не мав права завіряти їх, як копії оригіналів договорів, тому ці документи не можуть бути належними та допустимими доказами у справі.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Так, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" Європейський суд з прав людини наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

За таких обставин суд приймає позицію позивача, як більш вірогідну, тому вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 555 000,00 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Правомірність нарахування штрафу.

Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Умовами п. 4.1. Договору встановлено, що при простроченні повернення отриманих коштів безпроцентної поворотної фінансової допомоги Позичальник на вимогу Позикодавця сплачує останньому штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від несвоєчасно повернутої суми.

Відповідно до зазначених умов договору, Позивач просить стягнути з Відповідача штраф у розмірі 10% від несвоєчасно повернутої суми, який за його розрахунком становить 55 500,00 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд помилок не виявив, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 55 500,00 грн.

Правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3% річних за період прострочення з 01.09.2024 по 11.11.2024, розмір яких склав суму 3 229,92 грн.

Суд перевірив розрахунки позивача та виявив, що сума 3% річних більша, ніж визначено позивачем, однак, зважаючи на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі, визначеному позивачем ,а саме 3 229,92 грн.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в розмірі 18 464,85 грн. нараховані за період прострочення з вересня 2024 по жовтень 2024.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат судом помилок не виявлено, тому позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 18 464,85 грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 555 000,00 грн. штрафу в розмірі 55 500,00 грн; інфляційних втрат у розмірі 18 464,85 грн; 3 % річних у розмірі 3 229,92 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").

При зверненні до господарського суду заявлено вимогу майнового характеру в розмірі 632 194,77 грн. Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 9 482,92 грн., про що свідчить платіжна інструкція № 453 від 12.11.2024.

Враховуючи подання позову в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 7 586,34 грн.

Таким чином, позивачем під час звернення з позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (п.2 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір").

Отже, поверненню з Державного бюджету України підлягає 1 896,58грн.

Суд не вирішує питання повернення судового збору в цій частині, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 7 586,34 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Вікторі Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СмайлОіл про стягнення заборгованості в розмірі 632 194,77 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СМАЙЛ-ОІЛ (49038, м. Дніпро, вул. Мудрого Ярослава, 59а, код за ЄДРПОУ 45183031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія ВІКТОРІ ТРАНС (49051, м. Дніпро, вул. Каштанова, 4Б, код за ЄДРПОУ 45045550) основний борг у розмірі 555 000,00 грн., штраф у розмірі 55 500,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 18 464,85 грн, 3 % річних у розмірі 3 229,92 грн., судовий збір у розмірі 7 586,34 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20.02.2025.

Суддя Н.Г. Назаренко