Ухвала

від 19.02.2025 по справі 910/11422/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.02.2025Справа № 910/11422/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді - Князькова В.В., за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК-Тракс", м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «ЛТСП», м. Київ

про стягнення 1 259 226,72 грн,

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕК-Тракс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «ЛТСП» про стягнення основного боргу в сумі 1 164 314,28 грн та пені в розмірі 94912,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договорами поставки №ЕК-02/12/20 від 23.11.2020 та №612023 від 31.05.2023 в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою від 23.09.2024 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що за договором №ЕК/02/12/20 від 23.11.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «ЛТСП» повністю сплачено за поставлений товар, а за договором №6/2023 від 31.05.2023, за яким у відповідача є невиконані зобов`язання за поставлений товар. Відповідачем наголошено, що позивач неправильно здійснив облік коштів, які сплачував відповідач на виконання зобов`язань за договором поставки №6/2023 від 31.05.2023. Позивач, всупереч вимог ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», здійснив нарахування пені у більшому розмірі, ніж визначено законом. Відсутні підстави для нарахування 25% річних від суми боргу та інфляційного збільшення. Зазначені нарахування є пенею у розумінні ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України. Відповідач заявив про застосування спеціальної позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки ( п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України). Позивачем проігноровано вимогу ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Відповідачем заявлено клопотання про зменшення пені до 50%, що буде підлягати до стягнення.

Позивач у відповіді на відзив вказав, що згідно підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків за договором №6/2023 від 31.05.2023 року відповідачем було сплачено: 02.08.2023 року - 351293,78 грн.; 08.12.2023 року - 100000,00 грн. 02.05.2024 року - 100000,00 грн. На момент підписання вказаного акту відповідач не заперечував правильності зарахування позивачем сплачених відповідачем коштів. Позовні вимоги сформовані відповідно до підписаних (узгоджених) сторонами актів звірки взаєморозрахунків. Відповідач просить суд застосувати до стягнення неустойки спеціальну позовну давність, а отже просить відмовити в задоволені позову в цій частині з нереабілітуючих підстав, тобто відповідач фактично визнає правильність нарахування такої неустойки. Така процесуальна заява вказує на внутрішню суперечливість у позиції відповідача.

Ухвалою від 25.11.2025 судом було постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.01.2025.

У судовому засіданні 08.01.2025 було оголошено перерву до 22.01.2025.

22.01.2025 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 19.02.2025.

22.01.2025 та 27.01.2025 до суду надійшли пояснення відповідача, до яких додано докази погашення в повному обсязі основного боргу в сумі 1 164 314,28 грн, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи платіжні інструкції в національній валюті та банківську виписку з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «ЛТСП».

18.02.2025 позивачем подано заяву про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому, особа вільно розпоряджається своїм право на доступ до суду в межах, встановлених процесуальним законодавством.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Пунктом 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Надане позивачу право на подання такої заяви не залежить від думки інших учасників справи. Суд не зобов`язаний при вирішенні відповідного питання з`ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв`язку з якими така заява подана.

Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням. Аналогічних правових висновків щодо залишення позову без розгляду на підставі заяви позивача наведено у постанові Верховного Суду від 05.10.2021 по справі №308/13199/17.

Зі змісту заяви від 18.02.2025 про залишення позову без розгляду вбачається, що остання підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК-Тракс" - адвокатом Лукою А.В.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що позивач до початку розгляду справи по суті скористався своїм процесуальним правом на подання заяви про залишення позову без розгляду, господарським судом встановлено наявність правових підстав для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК-Тракс" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «ЛТСП» про стягнення основного боргу в сумі 1 164 314,28 грн та пені в розмірі 94912,44 грн, без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Порядок розподілу судових витрат у разі залишення позову без розгляду визначено статтею 130 Господарського процесуального кодексу України. Підстави для повернення судового збору з державного бюджету встановлені у статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, оскільки позов залишається судом без розгляду за заявою позивача, судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви, не підлягає поверненню та покладається на позивача, а отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК-Тракс" в частині повернення з державного бюджету 50% судового збору задоволенню не підлягає.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК-Тракс" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «ЛТСП» про стягнення основного боргу в сумі 1 164 314,28 грн та пені в розмірі 94912,44 грн.

В судовому засідання підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.02.2025

Суддя В. В. Князьков