Ухвала

від 20.02.2025 по справі 911/1378/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/1378/21 (911/3063/24)

за заявою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; код ЄДРПОУ 00032112)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про притягнення до солідарної відповідальності у справі № 911/1378/21 про банкрутство ТОВ «Бор-Авто» в порядку та з підстав, передбачених ч. 6 ст. 34 КУзПБ

у справі № 911/1378/21

за заявою Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» (49027, м. Дніпро, пл. Соборна, буд. 1-Б; код ЄДРПОУ 05808592)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бор-Авто» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 45; код ЄДРПОУ 33104370)

про банкрутств

Суддя Наріжний С.Ю.

Без виклику представників учасників у справі.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1378/21 за заявою АТ «АК «Богдан Моторс» про банкрутство ТОВ «Бор-Авто», провадження в якій відкрите ухвалою суду від 25.05.2021.

Постановою Господарського суду Київської області від 22.02.2022 визнано банкрутом ТОВ «Бор-Авто» та відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором Банкрута призначено арбітражного керуючого Ніколаєву І.В.

Ухвалою суду від 11.10.2022 ліквідатором Банкрута призначено арбітражного керуючого Гамана О.М.

На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.

12.11.2024 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява АТ «Укрексімбанк» від 11.11.2024 б/№ (вх. № 4026) про притягнення ОСОБА_1 до солідарної відповідальності у справі № 911/1378/21 про банкрутство ТОВ «Бор-Авто» в порядку та з підстав, передбачених ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.11.2024 вказану заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін; зобов`язано ліквідатора ТОВ «Бор-Авто» арбітражного керуючого Гамана О.М. надати суду письмові пояснення по суті заяви АТ «Укрексімбанк» від 11.11.2024 б/№ (вх. № 4026) про притягнення ОСОБА_1 до солідарної відповідальності; встановлено ОСОБА_1 та АТ «Укрексімбанк» строки для надання відзиву на заяву, відповіді на відзив та заперечень.

25.12.2024 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 від 24.12.2024 б/№ (вх. № 12350/24) на заяву АТ «Укрексімбанк» про притягнення до солідарної відповідальності.

13.01.2025 до суду надійшли письмові пояснення ліквідатора ТОВ «Бор-Авто» арбітражного керуючого Гамана О.М. по суті заяви АТ «Укрексімбанк» від 11.11.2024 б/№ (вх. № 4026) про притягнення ОСОБА_1 до солідарної відповідальності.

15.01.2025 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшли письмові пояснення АТ «Укрексімбанк» від 15.01.2025 б/№ (вх. № 593/25) по суті справи, з урахуванням відзиву ОСОБА_1 та пояснень ліквідатора ТОВ «Бор-Авто» арбітражного керуючого Гамана О.М.

31.01.2025 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 від 29.01.2025 б/№ (вх. № 833/25) по суті справи, з урахуванням поданих пояснень АТ «Укрексімбанк».

Розглянувши заяву АТ «Укрексімбанк» про притягнення ОСОБА_1 до солідарної відповідальності, відзив ОСОБА_1 та письмові пояснення учасників у справі, а також дослідивши матеріали справи в цілому, суд зазначає наступне.

В поданій заяві АТ «Укрексімбанк» просить суд:

- визнати порушеними керівником Боржника ОСОБА_1 строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Бор-Авто» за наявністю ознак неплатоспроможності Боржника;

- покласти на ОСОБА_1 солідарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ «Бор-Авто» перед АТ «Укрексімбанк»;

- стягнути з ОСОБА_1 , як особи, яка відповідно до закону несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів Боржника - ТОВ «Бор-Авто» на користь АТ «Укрексімбанк» 1238111185,07 грн.

Узагальнені доводи АТ «Укрексімбанк» є наступними.

Боржник у даній справі - ТОВ «Бор-Авто» визнаний банкрутом відповідно до постанови Господарського суду Київської області від 22.02.2022 у зв`язку з відсутністю достатніх активів для задоволення вимог кредиторів.

Зокрема, загальний розмір пасиву Боржника склав 3910981991,58 грн, в той час як загальний розмір балансової вартості активів Боржника становив 3569718,68 грн

На даний час кредиторами ТОВ «Бор-Авто» у даній справі про банкрутство є АТ АК «Богдан Моторс» з розміром вимог 19103262,09 грн, компанія «Саревін Інвестментс ЛТД» з розміром вимог 2231813954,90 грн та АТ «Укрексімбанк» з розміром вимог 1667301142,27 грн (заявлений АТ «Укрексімбанк» залишок вимог у зв`язку з частковим погашенням становить 1238111185,07 грн).

Заявником в заяві наведено власний аналіз структури заборгованості Боржника перед кредиторами в різні періоди часу, за результатом чого зроблено висновок про те, що станом на 15.10.2020 залишок заборгованості ТОВ «Бор-Авто» перед АТ АК «Богдан Моторс» становив 19103262,09 грн; станом на 15.11.2020 заборгованість ТОВ «Бор-Авто» перед АТ «Укрексімбанк» становила 4164293,06 грн; отже загальний розмір заборгованості ТОВ «Бор-Авто» перед двома кредиторами - АТ АК «Богдан Моторс» та ТОВ «Бор-Авто», строк виконання якої настав на 15.11.2020, складає 23267555,15 грн.

АТ «Укрексімбанк» посилається на фінансові показники ТОВ «Бор-Авто» станом на 31.12.2020 і зазначає, що станом на вказану дату загальний розмір активів Боржника становив 7789 тис.грн.

У зв`язку з цим АТ «Укрексімбанк» робить висновок про те, що керівник Боржника ОСОБА_1 щонайменше з 31.12.2020 був обізнаний про реальний фінансовий стан підприємства та найпізніше 31.01.2021 був зобов`язаний звернутися в порядку ч. 6 ст. 34 КУзПБ до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

Оскільки керівником Боржника не було виконано даного обов`язку АТ «Укрексімбанк» вважає наявними підстави для притягнення ОСОБА_1 до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів в порядку ч. 6 ст. 34 КУзПБ, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» суми незадоволених кредиторських вимог до ТОВ «Бор-Авто» в розмірі 1238111185,07 грн.

ОСОБА_1 у відзиві на заяву заперечив проти заявлених вимог і просив суд відмовити у задоволенні заяви АТ «Укрексімбанк» повністю.

Узагальнені доводи ОСОБА_1 є наступними.

Щодо зобов`язань ТОВ «Бор-Авто» (попереднє найменування ТОВ «Богдан-Індустрія») перед АТ «Укрексімбанк»: у зв`язку з невиконанням позичальником (АТ АК «Богдан Моторс») зобов`язань за кредитними договорами, АТ «Укрексімбанк» звернулось до ТОВ «Богдан-Індустрія» як до поручителя з вимогою від 11.11.2020 про погашення простроченої заборгованості, в загальному розмірі 4164293,06 грн. В даній частині відзив ОСОБА_1 не містить заперечень стосовно заявленої обставини.

Щодо зобов`язань ТОВ «Богдан-Індустрія» перед АТ АК «Богдан Моторс»: між ТОВ «Богдан-Індустрія» та АТ АК «Богдан Моторс» укладено договір про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 26/12 від 26.12.2014 на загальну суму 150106247,52 грн зі строком повернення до 31.12.2015.

В подальшому вказаний строк неодноразово продовжувався на підставі відповідних додаткових угод.

27.12.2019 між ТОВ «Богдан-Індустрія» та АТ АК «Богдан Моторс» укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 26/12 від 26.12.2014, відповідно до якого сторони продовжили строк повернення фінансової допомоги до 16.03.2021.

Отже, залишок заборгованості ТОВ «Богдан-Індустрія» перед АТ АК «Богдан Моторс» за вказаним договором в сумі 19103262,09 грн підлягав поверненню до 16.03.2021, що спростовує твердження АТ «Укрексімбанк» про наявність станом на 15.11.2020 заборгованості ТОВ «Богдан-Індустрія» перед двома кредиторами на загальну суму 23267555,15 грн.

Крім того ОСОБА_1 зазначив, що баланс ТОВ «Богдан-Індустрія» станом на 31.12.2020 (на який посилається заявник) був поданий керівником Боржника 25.02.2021, відтак обов`язок щодо звернення до суду із заявою про банкрутство не міг виникнути 31.12.2020.

За показниками балансу Боржника за 2020 рік активи ТОВ «Богдан-Індустрія» є більшими ніж вимоги кредиторів, строк виконання яких настав (7789 тис.грн / 4164 тис.грн). Перевищення пасивів над активами ТОВ «Богдан-Індустрія» відбулось 17.03.2021, оскільки 16.03.2021 настав строк виконання зобов`язань перед АТ АК «Богдан Моторс» в сумі 19103262,09 грн.

В той же час, 15.03.2021 ОСОБА_1 було звільнено з посади керівника Боржника та призначено керівником ОСОБА_2

02.04.2021 АТ АК «Богдан Моторс» ініціювало процедуру банкрутства ТОВ «Богдан-Індустрія» (ТОВ «Бор-Авто»).

Таким чином ОСОБА_1 стверджує, що станом на 15.11.2020 / 31.12.2020 вартість активів ТОВ «Богдан-Індустрія» значно перевищувала розмір простроченої заборгованості, що свідчить про відсутність у Боржника стану загрози неплатоспроможності.

Враховуючи зазначене вище ОСОБА_1 вважає відсутніми підстави для притягнення його до солідарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Бор-Авто» в порядку ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

Зазначені вище обставини, про які стверджує ОСОБА_1 , підтверджені ліквідатором Банкрута арбітражним керуючим Гаманом О.М. в письмових поясненнях.

За наслідком розгляду матеріалів справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ, боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Отже, солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника.

Тобто, солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (див. постанови Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21).

Зазначене дає підстави для висновку про те, що застосуванням «солідарної відповідальності» законодавець стимулює виконання боржником обов`язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених/невиконаних боржником зобов`язань за вимогами кредитора (стаття 1, частини перша, друга статті 34, частина шоста статті 39 КУзПБ).

При цьому, задоволення кредитором або кредиторами своїх вимог у разі покладення на керівника та/або органів управління боржника, тобто інших осіб, ніж боржник солідарної відповідальності не призводить до зміни розміру або складу ліквідаційної маси боржника у бік зменшення активів, за рахунок яких підлягають задоволенню кредиторські вимоги, а навпаки, має наслідком зменшення сукупного розміру кредиторських вимог і, як наслідок, більш ефективне задоволення таких кредиторських вимог.

Водночас, таке задоволення вимог кредиторів в обхід встановленої КУзПБ процедури та порядку їх задоволення суперечить самій процедурі та меті здійснення провадження у справі про банкрутство, відкриття якого передбачає пріоритет колективного задоволення вимог кредиторів боржника (за рахунок його активів у межах відповідної конкурсної процедури з пропорційним у межах черги розподіленням, відповідно до закону, цих активів з метою задоволення вимог кредиторів) над індивідуальним задоволенням вимог окремого кредитора (кредиторів) у межах покладення солідарної відповідальності на керівника/органи управління боржника.

Беручи до уваги принцип конкурсного імунітету, що діє разом із принципом судового контролю під час здійснення процедур банкрутства, не допускається стягнення кредитором або кредиторами з керівника/органів боржника коштів у рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури.

Суд зазначає, що у справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.

Тому солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положення частини шостої статті 34 КУзПБ з урахуванням статті 22 ЦК України та mutatis mutandis наведених висновків Великої Палати Верховного Суду слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику, а відповідно, і його кредиторам.

Водночас, суд звертає увагу, що закон визначає суб`єктом правопорушення керівника як одноособовий орган управління підприємства боржника, а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX, суб`єктами правопорушення, а отже, і солідарної відповідальності, є органи управління боржника, які можуть бути як одноособовим органом управління, так і колективними.

Оскільки органи управління юридичної особи не є учасниками цивільних відносин, суб`єктами права, вони не можуть нести відповідальність. Тому при тлумаченні частини шостої статті 34 КУзПБ під суб`єктами відповідальності слід розуміти членів органів управління боржника - юридичної особи.

Визначення керівника боржника (а з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX - членів органів управління боржника) суб`єктом солідарної відповідальності узгоджується з наведеними положеннями частини першої статті 92 ЦК України, через що саме на керівника (членів органів управління) боржника покладений обов`язок у встановлених законом випадках ініціювати справу про банкрутство, і, відповідно, і нести відповідальність у разі невиконання цього обов`язку.

За змістом положень частини шостої статті 34 КУзПБ порушення, яке є умовою покладення солідарної відповідальності, є допущене керівником боржника (а з 20.03.2023 - органами управління боржника) порушення місячного строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності боржника та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Такими іншими випадками можна б було вважати, зокрема, визначений законом припис частини третьої статті 110 ЦК України - якщо вартості майна юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Суд зауважує, що загроза неплатоспроможності боржника визначається недостатньою вартістю майна юридичної особи для задоволення вимог кредиторів. Тому для покладення солідарної відповідальності на керівника/члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов`язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Момент виникнення такого обов`язку залежить у кожному конкретному випадку від наявності об`єктивних юридичних фактів, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності і вочевидь свідчать про неможливість продовження нормальної господарської діяльності без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.

Для покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство, доцільним є визначення моменту, коли задоволення боржником вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. Важливість правильного та об`єктивного визначення загрози неплатоспроможності боржника (її критеріїв, а відповідно, і моменту настання) обумовлено наслідками відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки з моменту відкриття щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Своєчасне, з дотриманням вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ, подання боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є запорукою раціонального та справедливого розподілення активів боржника, якого за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності (звітності) боржника виявилося недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Належне (об`єктивне) визначення загрози неплатоспроможності боржника дає змогу уникнути як необґрунтованого відкриття за заявою боржника провадження у справі про банкрутство (з виключенням відповідного суб`єкта господарювання із звичайного господарського обороту), так і порушення прав кредиторів через несвоєчасне ініціювання боржником такої справи, приховання неплатоспроможності боржника тощо.

Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів: 1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); 2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку. При цьому зобов`язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими.

Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов`язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов`язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.

Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов`язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов`язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.

При цьому, фінансово-економічний стан, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо) як загроза неплатоспроможності, має бути не умовно-тимчасовим, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами. Також доцільно враховувати реальні (доведені належними доказами) майбутні зміни вартості та/або складу активів, з використанням яких можуть бути задоволені вимоги кредиторів, що відбудуться (повинні відбутись) протягом відповідного місяця, тому що керівник має право посилатись на реальні очікування зміни складу та вартості активів, фінансового стану підприємства з огляду на його господарську діяльність.

Якщо звернення або незвернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство жодним чином не впливає і не змінює стану та порядку розрахунків з кредиторами, не призводить до порушення їхніх прав на задоволення вимог до боржника (інших негативних наслідків для кредиторів: простій, збитки, штрафні санкції внаслідок невиконання боржником зобов`язання перед кредиторами) або якщо внаслідок неподання боржником відповідної заяви не змінились/не погіршились його розрахункові можливості (можливості відповідати за зобов`язаннями, зокрема і належними йому активами: майном, коштами, правом вимоги до третіх осіб тощо), - cуд зазначає про очевидну відсутність загрози неплатоспроможності боржника.

Щодо характеру позову про покладення солідарної відповідальності, то слід зазначити, що позов кредитора (кредиторів) слід кваліфікувати як похідний, оскільки грошові суми солідарної відповідальності фактично є сумою збитків, завданих боржнику його керівником (членом органу управління) неподанням (несвоєчасним поданням) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, попри загрозу неплатоспроможності боржника, оскільки наслідком невиконання (несвоєчасного виконання) керівником/органами управління боржника відповідного обов`язку під час загрози неплатоспроможності стала неможливість боржника задовольнити грошові вимоги кредитора, через що кредитор звертає такі вимоги до суб`єкта солідарної відповідальності, тим самим задовольняючи їх за відповідними зобов`язаннями боржника.

Отже, відповідний похідний інтерес кредитора до солідарного боржника задовольняється через інститут солідарної відповідальності.

Уявлення щодо застосування положень частини шостої статті 34 КУзПБ, відповідно до якого стягнення з винних осіб відбувається на користь кредиторів, а не боржника, не відповідає природі правовідносин, які полягають у заподіянні збитків саме боржнику.

Крім того, таке уявлення не відповідає духу КУзПБ, який спрямований на погашення вимог кредиторів з дотриманням принципів черговості та пропорційності задоволення вимог в межах однієї черги і недопущення порушення принципу конкурсного імунітету. Таке порушення призвело б до очевидно несправедливих результатів, оскільки якщо з члена органу управління боржника будуть стягнуті кошти на користь окремого кредитора, інші кредитори можуть не отримати задоволення своїх вимог через брак коштів у такого члена органу управління боржника. Тоді кредитор, який першим отримав на свою користь судове рішення, яке набрало законної сили, матиме можливість позачергово задовольнити свої вимоги на шкоду іншим кредиторам, у тому числі і тим, які належать до вищих черг, встановлених законом.

Отже, стягнення коштів із керівника/члена органу управління боржника на підставі частини шостої статті 34 КУзПБ має здійснюватися на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси.

Така позиція в повній мірі узгоджується з позицією та висновками Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21.

Окрім того, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у наведеній вище постанові зазначила, що за змістом абзацу другого статті 34 КУзПБ передумовою для звернення кредиторів своїх вимог щодо зобов`язань боржника до суб`єкта солідарної відповідальності (керівника/члена органу управління боржника) є розглянуте та вирішене судом питання порушення керівником/органами управління боржника вимог щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності із встановленням судом такого порушення та зазначення про це у відповідній ухвалі. Такий порядок означає, що і встановлення відповідного порушення, і вирішення спору про покладення солідарної відповідальності на відповідного суб`єкта солідарної відповідальності (керівника/члена органу управління боржника) зі стягненням з нього суми цієї відповідальності здійснюються судом в одному судовому провадженні за відповідним зверненням кредитора/кредиторів.

Тобто, законодавець не розділяє ні в часі, ні в кількості звернень і судових проваджень вирішення питання про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство, встановлюючи лише процедуру розгляду та вирішення такого спору: 1) встановлення порушення; 2) з подальшим покладенням за таке порушення солідарної відповідальності та стягнення із суб`єкта відповідної суми. Такий підхід у вирішенні спору про покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство узгоджується із закріпленим статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на ефективний засіб правового захисту.

У контексті наведеного вище, судове рішення про виявлення порушення без притягнення винної особи до відповідальності вочевидь не призводить до захисту будь-чиїх прав і створює потребу в повторному зверненні до суду, що порушує статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не відповідає усталеній практиці Великої Палати Верховного Суду (пункт 10.37 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21).

Тож належним та ефективним способом захисту при зверненні із заявою про покладення солідарної відповідальності є пред`явлення вимог щодо встановлення порушення із покладенням за таке порушення солідарної відповідальності з одночасним стягненням із суб`єкта відповідної суми.

У вказаній постанові було змінено загальну концепцію солідарної відповідальності, зокрема судова палата намагалася усунути прогалини законодавства, які стосувалися самого процесу виявлення підстав для застосування солідарної відповідальності, подання відповідних заяв, та те, куди повинні включатися стягнуті з органів управління грошові кошти.

Окрім того, підставою для передачі справи 908/3236/21 на розгляд судової палати була встановлена наявність різного підходу колегій суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду до вирішення питання щодо можливості застосування принципу конкурсного імунітету щодо стягнення кредитором(-ами) з керівника боржника грошових коштів в рахунок індивідуального погашення заявлених вимог.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В силу правової позиції, яка була викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/10947/17, судам слід враховувати останню позицію суду касаційної інстанції.

Як встановлено судом з матеріалів справи, кредиторами Боржника ТОВ «Бор-Авто» є: АТ АК «Богдан Моторс» з розміром вимог 19103262,09 грн, компанія «Саревін Інвестментс ЛТД» з розміром вимог 2231813954,90 грн та АТ «Укрексімбанк» з розміром вимог 1667301142,27 грн (заявлений АТ «Укрексімбанк» залишок вимог у зв`язку з частковим погашенням становить 1238111185,07 грн).

Отже, загальний розмір грошових вимог кредиторів у даній справі становить 3918218359,26 грн (3489028402,06 грн з урахуванням зменшення вимог АТ «Укрексімбанк»).

У заяві про притягнення ОСОБА_1 до солідарної відповідальності АТ «Укрексімбанк» просить суд стягнути з ОСОБА_1 безпосередньо на користь АТ «Укрексімбанк» непогашений залишок грошових вимог Банку в розмірі 1238111185,07 грн.

Враховуючи викладене вище, визначений АТ «Укрексімбанк» спосіб захисту (саме в частині стягнення) суперечить змісту КУзПБ, який спрямований на погашення вимог кредиторів з дотриманням принципів черговості та пропорційності задоволення вимог в межах однієї черги і недопущення порушення принципу конкурсного імунітету.

Відтак заявлена вимога про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» не підлягає задоволенню.

Водночас, оскільки заява АТ «Укрексімбанк» про притягнення ОСОБА_1 до солідарної відповідальності містить також вимоги, які відповідають визначеному способу захисту - визнати порушеними керівником Боржника ОСОБА_1 строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Бор-Авто» за наявністю ознак неплатоспроможності Боржника; - покласти на ОСОБА_1 солідарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ «Бор-Авто» перед АТ «Укрексімбанк», такі вимоги підлягають розгляду судом з наданням оцінки фактичним обставинам справи з метою встановлення факту наявності/відсутності порушення ОСОБА_1 вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

Як про це вже було позначено вище, підставами покладення на керівника боржника солідарної відповідальності є порушення керівником боржника визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов`язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, факт чого за абзацом другим частини шостої вказаної статті встановлюється судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство. Будь-яких інших підстав для покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство на керівника боржника КУзПБ не передбачено.

До предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення таких обставин:

- виникнення обставин, визначених абзацом 1 частини 6 статті 34 КУЗПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника;

- моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;

- факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку;

- обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів:

- порушення визначеного абзацом 1 частини 6 статті 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.

Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.

Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави.

Частиною шостою статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативний обов`язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Така презумпція полягає в наявності причинно-наслідкового зв`язку між неподанням керівником боржника заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та негативними наслідками для кредиторів у вигляді неможливості погашення збільшеної заборгованості.

Однак наведена презумпція є спростовною, оскільки керівник боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, може довести відсутність причинного зв`язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов`язку, визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ, щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Для цілей вирішення питання покладення солідарної відповідальності на керівника суттєве значення має встановлення моменту, з якого виникає в керівника боржника визначений абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов`язок зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на наявну загрозу неплатоспроможності, враховуючи, що момент виникнення такого обов`язку в кожному конкретному випадку визначається моментом усвідомлення керівником критичності ситуації, що склалася, яка очевидно свідчить про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.

Отже, умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:

- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21.

Суд наголошує, що наведені правові висновки щодо застосування норм частини шостої статті 34 КУзПБ є усталеними у практиці Верховного Суду, причому відступу від таких висновків судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 здійснено не було.

Розглянувши матеріали справи та зокрема заяву АТ «Укрексімбанк» на предмет встановлення ознак загрози неплатоспроможності ТОВ «Бор-Авто» (попереднє найменування ТОВ «Богдан-Індустрія») в розумінні ч. 6 ст. 34 КУзПБ, в період з жовтня 2020 року по березень 2021 року, суд зазначає наступне.

Щодо зобов`язань ТОВ «Богдан-Індустрія» перед АТ «Укрексімбанк»: у зв`язку з невиконанням позичальником (АТ АК «Богдан Моторс») зобов`язань за кредитними договорами, АТ «Укрексімбанк» звернулось до ТОВ «Богдан-Індустрія» як до поручителя з вимогою від 11.11.2020 про погашення простроченої заборгованості, в загальному розмірі 4164293,06 грн.

Отже, станом на 11.11.2020 розмір зобов`язань Боржника перед АТ «Укрексімбанк», строк виконання яких настав, склав 4164293,06 грн.

Щодо зобов`язань ТОВ «Богдан-Індустрія» перед АТ АК «Богдан Моторс».

Між АТ АК «Богдан Моторс» та ТОВ «Богдан-Індустрія» укладено договір про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 26/12 від 26.12.2014 на загальну суму 150106247,52 грн.

Згідно п. 4.1. Договору № 26/12 від 26.12.2014, користувач зобов`язаний повернути допомогодавцю надану за даним договором поворотну безпроцентну фінансову допомогу у повному розмірі до 31.12.2015.

Пунктом 4.2. Договору № 26/12 від 26.12.2014 визначено, що строк, вказаний у п. 4.1. даного договору, може бути продовжено за взаємною згодою сторін. Згода сторін про продовження строку надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги повинна в обов`язковому порядку бути оформлена в письмовому вигляді.

31.12.2015 між АТ АК «Богдан Моторс» та ТОВ «Богдан-Індустрія» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 26/12 від 26.12.2014, якою сторони продовжили строк повернення поворотної безпроцентної фінансової допомоги до 31.12.2016.

31.12.2016 між АТ АК «Богдан Моторс» та ТОВ «Богдан-Індустрія» укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 26/12 від 26.12.2014, якою сторони продовжили строк повернення поворотної безпроцентної фінансової допомоги до 31.12.2017.

29.12.2017 між АТ АК «Богдан Моторс» та ТОВ «Богдан-Індустрія» укладено Додаткову угоду до Договору № 26/12 від 26.12.2014, якою сторони продовжили строк повернення поворотної безпроцентної фінансової допомоги до 31.12.2018.

28.12.2018 між АТ АК «Богдан Моторс» та ТОВ «Богдан-Індустрія» укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 26/12 від 26.12.2014, якою сторони продовжили строк повернення поворотної безпроцентної фінансової допомоги до 31.12.2019.

27.12.2019 між АТ АК «Богдан Моторс» та ТОВ «Богдан-Індустрія» укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 26/12 від 26.12.2014, відповідно до якої сторони домовились, що надана поворотна безпроцентна фінансова допомога повертається позичальником двома частками в наступні терміни і в наступному порядку:

- 06.08.2020 позичальник зобов`язаний повернути першу частку поворотної фінансової допомоги у сумі 5 млн;

- 16.03.2021 позичальник зобов`язаний повернути другу частку поворотної фінансової допомоги у сумі 132290262,09 грн.

06.08.2020 ТОВ «Богдан-Індустрія» повернуто на рахунок АТ АК «Богдан Моторс» суму в розмірі 5000000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 92 від 06.08.2020.

15.10.2020 між ТОВ «Богдан-Індустрія» та АТ АК «Богдан Моторс» укладено Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, за результатом якого зобов`язання ТОВ «Богдан-Індустрія» перед АТ АК «Богдан Моторс» за Договором № 26/12 від 26.12.2014 припинено на суму 113187000,00 грн відповідно до положень ст. 598, 601 ЦК України, ст. 202, 203 ГК України. Встановлено, що решта заборгованості ТОВ «Богдан-Індустрія» перед АТ АК «Богдан Моторс» в сумі 19103262,09 грн підлягає погашенню в порядку, встановленому Договором № 26/12 від 26.12.2014 (з наступними змінами та доповненнями) та чинним законодавством України.

Таким чином, враховуючи Додаткову угоду № 4 до Договору № 26/12 від 26.12.2014, суд дійшов висновку про те, що залишок заборгованості ТОВ «Богдан-Індустрія» перед АТ АК «Богдан Моторс» за Договором № 26/12 від 26.12.2014 в сумі 19103262,09 грн підлягав поверненню до 16.03.2021.

Вказані вище обставини спростовують твердження АТ «Укрексімбанк» про наявність станом на 15.11.2020 / 31.12.2020 заборгованості ТОВ «Богдан-Індустрія» перед двома кредиторами на загальну суму 23267555,15 грн.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що баланс ТОВ «Богдан-Індустрія» станом на 31.12.2020 (на який посилається заявник) був поданий керівником Боржника до Центру обробки електронних звітів Держстату України 25.02.2021, що також спростовує доводи АТ «Укрексімбанк» про виникнення у керівника Боржника обов`язку щодо звернення до суду із заявою про банкрутство 31.12.2020.

За показниками балансу Боржника за 2020 рік активи ТОВ «Богдан-Індустрія» є більшими ніж вимоги кредиторів, строк виконання яких настав (7789 тис.грн / 4164 тис.грн).

Отже, в період з 11.11.2020 по 16.03.2021 єдиним кредитором з вимогами до Боржника, строк виконання яких настав, було АТ «Укрексімбанк» з сумою кредиторської заборгованості в розмірі 4164293,06 грн.

Вказані обставини свідчать про те, що до 16.03.2021 у Боржника були відсутні зобов`язання, строк яких настав, перед двома кредиторами.

Перевищення пасивів над активами ТОВ «Богдан-Індустрія» відбулось 17.03.2021, оскільки 16.03.2021 настав строк виконання зобов`язань перед АТ АК «Богдан Моторс» в сумі 19103262,09 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2021 ОСОБА_1 було звільнено з посади керівника Боржника та призначено керівником ОСОБА_2 .

В подальшому, 02.04.2021 АТ АК «Богдан Моторс» ініціювало процедуру банкрутства ТОВ «Богдан-Індустрія» (ТОВ «Бор-Авто»).

Враховуючи все викладене вище суд дійшов висновку про те, що станом на 15.11.2020 / 31.12.2020 (дати, визначені АТ «Укрексімбанк» в заяві) вартість активів ТОВ «Богдан-Індустрія» (7789 тис.грн) перевищувала розмір простроченої заборгованості перед АТ «Укрексімбанк» (4164 тис.грн); до дати 16.03.2021 у ТОВ «Богдан-Індустрія» були відсутні зобов`язання, строк яких настав, перед двома кредиторами, що свідчить про відсутність у Боржника стану загрози неплатоспроможності.

Крім того, враховуючи що ОСОБА_1 було звільнено з посади керівника ТОВ «Богдан-Індустрія» 15.03.2021, тобто до дати виникнення прострочених зобов`язань перед двома кредиторами, вказані обставини додатково свідчать про неможливість притягнення ОСОБА_1 до солідарної відповідальності в порядку ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

Крім того, враховуючи, що факт виникнення у ТОВ «Богдан-Індустрія» прострочених зобов`язань перед двома кредиторами: АТ «Укрексімбанк» в сумі 4164293,06 грн та АТ АК «Богдан Моторс» в сумі 19103262,09 грн, мав місце починаючи з 17.03.2021, а процедура банкрутства ТОВ «Богдан-Індустрія» (ТОВ «Бор-Авто») була ініційована кредитором 02.04.2021, слід дійти висновку про те, що стан загрози неплатоспроможності Боржника тривав менше місяця, отже підстави для застосування солідарної відповідальності органів управління Боржника в порядку ч. 6 ст. 34 КУзПБ у даній справі відсутні.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини цієї справи щодо відсутності факту загрози неплатоспроможності Боржника до відкриття справи про його банкрутство в розумінні норми частини шостої статті 34 КУзПБ, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви АТ «Укрексімбанк» від 11.11.2024 б/№ (вх. № 4026) про притягнення керівника Боржника до солідарної відповідальності.

Керуючись ст. 232-235, 255 ГПК України, ст. 34, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні заяви АТ «Укрексімбанк» від 11.11.2024 б/№ (вх. № 4026) про притягнення ОСОБА_1 до солідарної відповідальності у справі № 911/1378/21 про банкрутство ТОВ «Бор-Авто».

2.Копію ухвали надіслати учасникам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Повна ухвала підписана 20.02.2025.

Суддя С.Ю. Наріжний