Ухвала

від 20.02.2025 по справі 916/576/25

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/576/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Югпромтехмонтаж» про забезпечення позову за вх.№2-217/25 від 18.02.2025

у справі №916/576/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Югпромтехмонтаж» (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, 3 км, код ЄДРПОУ 36671356)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (68600, Одеська обл, м. Ізмаїл, вул. Флотська, буд.28, код ЄДРПОУ 01125821)

про стягнення 3 809 023,26 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Югпромтехмонтаж» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» 3 809 023,26 грн., з яких: сума основної заборгованості за Договором №541-В-ГВСП КСБСРЗ-23 від 15.12.2023 в розмірі 3 080 000 грн., пеня в розмірі 408 712,70 грн., 3% річних в розмірі 52 543,98 грн., інфляційні втрати в розмірі 267 766,58 грн., а також стягнення суми понесених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором №541-В-ГВСП КСБСРЗ-23 від 15.12.2023 щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Разом із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Югпромтехмонтаж» подано до Господарського суду Одеської області заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу, а також на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (код ЄДРПОУ 01125821, адреса: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, Ізмаїлський район, вул. Флотська, буд. 28), у тому числі на рахунках Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу «Кілійський суднобудівельно-ремонтний завод» приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (скорочена назва ГВСП «КСБСРЗ» ПрАТ «УДП»); юр. адреса: 68300, Одеська обл., м. Кілія, вул. Леніна (Миру), 3; Код ЄДРПОУ 33113076), в межах ціни позову, у сумі 3 809 023,26 грн.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що фактично з липня 2024 року відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань по Договору та безпідставно відмовляється сплачувати грошові кошти за отриманий товар (Обладнання), що призвело до існування дуже значної заборгованості в розмірі 3 809 023,26 гривень. Така поведінка відповідача, на думку позивача, вказує на умисне безпідставне затягування оплати, яка, можливо, спричинена намаганнями вивести активи відповідача з метою невиконання рішення суду у разі задоволення позову.

Вказане, за посиланнями позивача, свідчить про недобросовісність поведінки відповідача та його намагання уникнути у будь-який спосіб виконання передбачених Договором грошових зобов`язань та унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви.

Крім того, позивач вказує, що йому стало відомо про існування великої кількості судових справ проти відповідача у зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань перед іншими його контрагентами. Вказана обставина, на думку позивача, додатково свідчить про недобросовісність поведінки відповідача.

Отже, позивач вважає, що відповідач - боржник може ухилитися від виконання свого обов`язку та виконання рішення суду шляхом розпорядження грошовими коштами, які перебувають на його рахунках, та відчуження належного йому майна, чим унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви.

Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №915/1912/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст.137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як встановлено судом, предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення грошових коштів у розмірі 3 809 023,26 грн.

В свою чергу, позивач, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення посилається на те, що відповідач з липня 2024 року ухиляється від виконання зобов`язань за спірним договором, а також на існування великої кількості судових справ проти відповідача у зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань перед іншими його контрагентами.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 наявний правовий висновок, згідно з яким у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

У постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22 зазначено, що у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.

Отже, із врахуванням заявлених позивачем підстав для забезпечення позову, господарський суд погоджується із позивачем, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу, в межах ціни позову у сумі 3 809 023,26 грн. забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Арешт майна, який накладається судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, має на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову та відсутністю у боржника грошових коштів. Можливість накладення арешту на майно в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Водночас судом враховано, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Тобто, забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а тому вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу, в межах ціни позову у сумі 3 809 023,26 грн. є співмірними позовним вимогам.

Разом з тим, господарський суд враховує, що заборгованість відповідача, яка є предметом стягнення у даній справі виникла лише в липні 2024 року. При цьому загальна вартість робіт за спірним договором становила 13 200 000 грн., з яких відповідачем вже оплачено 10 120 000 грн.

За таких обставин, а також враховуючи, що позивач не надав до суду будь-яких доказів того, що відповідач вчиняє фактичні дії, внаслідок яких його кошти на рахунках можуть зменшитися або зникнути, господарський суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, оскільки застосування такого заходу за умови недостатнього його обґрунтування може мати наслідок перешкоджання господарській діяльності відповідача.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.

Щодо зустрічного забезпечення, то законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України), відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Керуючись ст. 136, ст. 137, ст. 140, ст.234 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Югпромтехмонтаж» про забезпечення позову за вх.№2-217/25 від 18.02.2025 у справі №916/576/25 задовольнити частково.

2.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить Приватному акціонерному товариству «Українське Дунайське пароплавство» (68600, Одеська обл, м. Ізмаїл, вул. Флотська, буд.28, код ЄДРПОУ 01125821), в межах ціни позову в сумі 3 809 023 (три мільйони вісімсот дев`ять тисяч двадцять три) грн. 26 коп.

3.У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Стягувачем за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Югпромтехмонтаж» (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, 3 км, код ЄДРПОУ 36671356)

Боржником за цією ухвалою є: Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Флотська, буд.28, код ЄДРПОУ 01125821)

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили 20.02.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 20.02.2025.

Суддя Смелянець Ганна Євгенівна