Рішення

від 13.02.2025 по справі 917/1702/24

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2025 Справа № 917/1702/24

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент", вул. І. Дорошенка, 34, м. Полтава, 36023,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмазний мір", вул. Шемші Калдаяков, 40, кв. 34, м. Астана, район Алмати, Республіка Казахстан 010000

про стягнення 425 134,12 євро заборгованості,

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Михатило А. В.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

Обставини справи: 08.10.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмазний мір" про стягнення 425 134,12 євро заборгованості за договором поставки товару №373-220001 від 18.042022 року (вх. № 1778/24).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024р. даний позов був переданий на розгляд судді Тимощенко О. М.

11.10.2024 року до суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, а саме: доказу відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу - поштової квитанції АТ "Укрпошта" віл 11.10.2024 року.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач по справі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

Місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмазний мір" (на момент подачі позову) є вул. Шемші Калдаяков, 40, кв. 34, м. Астана, район Алмати, Республіка Казахстан 010000, яке є юридичною особою, що створене та діє за законодавством іншої держави та є нерезидентом із місцезнаходженням у Республіці Казахстан. Інформації щодо наявності на території України представництва відповідача у справі немає.

Ухвалою від 14.10.2024 року суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 05.12.2024 року. Суд зобов`язав позивача протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду нотаріально засвідчений переклад на казахську мову копії даної ухвали; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167, 184 ГПК України; встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

03.12.2024 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення витребуваних судом документів (вх.№16332). В поданому клопотанні позивач просив поновити строк на подачу нотаріально засвідченого перекладу ухвали суду на казахську мову, зазначивши причину пропуску строку - хвороба перекладача.

В судове засідання 05.12.2024 року представник позивач не з`явився, подавши через загальний відділ суду (канцелярію) клопотання про проведення судового засідання у його відсутність (вх. №16482).

Відповідач також в судове засідання 05.12.2024 не з`явився, у суду відсутні відомості щодо отримання відповідачем ухвали від 14.10.2024 року.

Ухвалою від 06.12.2024 року суд задовольнив клопотання Приватного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" про поновлення пропущеного строк на подачу нотаріально засвідченого перекладу на казахську мову копії ухвали суду від 14.10.2024 року (вх. № 16332 від 03.12.2024 року), прийняв до розгляду документ - нотаріально засвідчений переклад на казахську мову копії ухвали суду від 14.10.2024 року, продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 13.02.2025 р. на 09:00 год.

Нотаріально засвідчений переклад на казахську мову копії ухвали суду від 14.10.2024 року та копія ухвали суду від 06.12.2024 року, що були направлені на офіційну адресу відповідача (вул. Шемші Калдаяков, 40, кв. 34, м. Астана, район Алмати, Республіка Казахстан 010000) повернулась на адресу суду 06.02.2025 року без вручення з поштовою відміткою причини невручення - "за закінченням строку зберігання" (дата відмітки - 22.01.2025 року).

10.02.2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про визнання позовних вимог у розмірі 425 134,12 євро (вх. № 1743).

У судове засідання 13.02.2025 року позивач не направив свого повноважного представника, надавши клопотання проведення підготовчого засідання 13.02.2025 року без участі його представника, а також клопотання про розгляд справи по суті у підготовчому провадженні (у зв`язку із визнанням відповідачем позовних вимог) (вх. № 2003). Позивач також просив вирішити питання щодо повернення 50% сплаченого судового збору у зв`язку з визнанням позову відповідачем на стадії підготовчого провадження.

Відповідач також не направив свого повноважного представника в судове засідання 13.02.2025 року.

При цьому, суд розцінює відзив відповідача (вх. № 1743 від 10.02.2025 року) як заяву про визнання позову.

Згідно з ч.2 ст.46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч.3 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, явка сторін в судове засідання обов`зковою не визнавалась, а також приймаючи до уваги, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству і не порушує чиїсь права, чи охоронювані законом інтереси, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності представників позивача та відповідача за наявними матеріалами за результатами підготовчого провадження.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

18 квітня 2022 року між Приватним акціонерним товариством «Полтавський алмазний інструмент» (далі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмазний мір" (далі відповідач, покупець) був укладений договір поставки товару № 373-220001 (далі договір, а. с.10 - 12).

Відповідно до п.1.1. договору, покупець зобов`язується прийняти та оплатити, а постачальник поставити товар в асортименті, кількості і за цінами згідно номерних специфікацій, що є невід`ємною частиною даного договору і оформлюються на всі наступні поставки в рамках суми договору.

Поставка товару здійснюється у відповідності з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010 на умовах СРТ, м. Актобе, Республіка Казахстан (п. 2.1. договору).

Ціна на товар згідно з п. 1.1 даного договору встановлюється в євро, враховуючи ціну транспортних витрат , упаковки, маркування, навантажувальних робіт, а також зборів з митного оформлення експорту в країні постачальника (п. 3.1 договору).

Оплата за товар, що поставляється згідно договору №373 220001 від 18.04.2022 року здійснюється в євро шляхом банківського переказу вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 90 днів з дати оформлення митної декларації експортного призначення. Датою оплати товару вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.2 договору).

Датою поставки товару та датою переходу права власності на товар до покупця вважається дата, поставлена перевізником в товаротранспортних документах постачальника при прийманні товару для транспортування покупцю (п.5.2. договору).

20 вересня 2022 року сторонами договору була підписана додаткова угода № 1, якою сторони внесли зміни в розділ 2 договору «Умови поставки».

03 січня 2023 року сторонами була підписана додаткова угода № 2 до договору, якою сторони внесли зміни до розділу 17 Договору «Місцезаходження, поштові і платіжні реквізити сторін», якою були змінені реквізити постачальника.

01 квітня 2023 року сторонами була підписана додаткова угода № 3 до договору, відповідно до якої сторони змінили загальну суму договору, визначивши її в розмірі 4 500 000 євро (п. 4.1. договору), продовжили строк дії договору до 18 квітня 2024 року включно (п.13.1. договору) та внесли зміни до розділу 17 договору «Місцезнаходження, поштові та платіжні реквізити сторін».

07 квітня 2023 року сторонами була підписана додаткова угода № 4 до договору, якою сторони домовились внести зміни до п. 10.2 договору та визначили арбітражне застереження, відповідно до якого всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають за даним договором або у зв`язку з ним вирішуються в Господарському суді Полтавської області, за місцезнаходженням постачальника. Правом, що регулює відносини за договором є матеріальне право України.

На виконання договору поставки, постачальником були, в тому числі підписані: Специфікація № 46 від 08.04.2024 року на загальну суму 23 364,70 євро, Специфікація № 47 від 15.04.2024 року на суму 30 445,40 євро, Специфікація № 2248 від 23.04.2024 року на суму 12 208,00 євро, Специфікація № 49 від 24.04.2024 року на суму 176 025,62 євро, Специфікація № 50 від 24.04.2024 року на суму 120 295,51 євро, Специфікація № 51 від 14.06.2024 року на суму 12 208,00 євро, Специфікація №52 від 26.06.2024 року на суму 26 170,89 євро, Специфікація № 53 від 26.06.2024 року на суму 24 416,00 євро.

Позивач вказує, що постачальником здійснені такі поставки:

1. По специфікації №46 від 08.04.2024 року на загальну суму 23 364,70 євро: відвантаження товару за цією специфікацією відбулось відповідно до експортної митної декларації ВМД 24UA100290003631U0, дата оформлення 11.04.2024 р., поставка: круги алмазні із синтетичних алмазів, паста шліфувальна, круги шліфувальні із кубічного нітриду бору, правлячий інструмент (олівці) із синтетичних алмазів.

Загальна вартість поставки - 23 364,70 євро.

Кінцевий строк оплати за даною експортною декларацією 09.07.2024 року.

На дату подання позову розрахунок за цією поставкою не здійснений покупцем. Залишок заборгованості складає 280 695,08 євро.

2. По специфікації № 47 від 15.04.2024 року на загальну суму 30 445,40 євро: відвантаження товару за цією специфікацією відбулось відповідно до експортної митної декларації ВМД 24UA100290003911U2, дата оформлення 18.04.2024 р., поставка: круги алмазні відрізні із синтетичних алмазів.

Загальна вартість поставки - 30 445,40 євро.

Кінцевий строк оплати за даною експортною декларацією 17.07.2024 року.

На дату подання позову розрахунок за цією поставкою не здійснений покупцем. Залишок заборгованості складає 30 445,40 євро.

3. По специфікації № 48 від 23.04.2024 року на загальну суму 12 208,00 євро: відвантаження товару за цією специфікацією відбулось відповідно до експортної митної декларації ВМД 24UA100290004322U6, дата оформлення 30.04.2024 р., поставка: круги шліфувальні із синтетичних алмазів.

Загальна вартість поставки 12 208,00євро.

Кінцевий строк оплати за даною експортною декларацією 29.07.2024 року.

На дату подання позову розрахунок за цією поставкою не здійснений покупцем. Залишок заборгованості складає 12 208,00 євро.

4. По специфікації № 49 від 24.04.2024 року на загальну суму 176 025,62 євро: відвантаження товару за цією специфікацією відбулось відповідно до експортної митної декларації ВМД 24UA806020003113U6, дата оформлення 29.04.2024 р, поставка: круги шліфувальні відрізні із синтетичних алмазів.

Загальна вартість поставки 176 025,62 євро.

Кінцевий строк оплати за даною експортною декларацією 28.07.2024 року.

На дату подання позову розрахунок за цією поставкою не здійснений покупцем. Залишок заборгованості складає 176 025,62 євро.

5. По специфікації № 50 від 24.04.2024 року на загальну суму 120 295,51 євро відвантаження товару за цією специфікацією відбулось відповідно до експортної митної декларації ВМД 24UA806020003119U6, дата оформлення 29.04.2024 р, поставка: круги шліфувальні із синтетичних алмазів.

Загальна вартість поставки 120 295,51 євро.

Кінцевий строк оплати за даною експортною декларацією 28.07.2024 року.

На дату подання позову розрахунок за цією поставкою не здійснений покупцем. Залишок заборгованості складає 120 295,51 євро.

6. По специфікації №51 від 14.06.2024 року на загальну суму 12 208,00 євро: відвантаження товару за цією специфікацією відбулось відповідно до експортної митної декларації ВМД 24UA100310403181U4, дата оформлення 20.06.2024 р., поставка: круги шліфувальні із синтетичних алмазів.

Загальна вартість поставки 12 208,00 євро.

Кінцевий строк оплати за даною експортною декларацією 18.09.2024 року.

На дату подання позову розрахунок за цією поставкою не здійснений покупцем. Залишок заборгованості складає 12 208,00 євро.

7. По специфікації № 52 від 26.06.2024 року на загальну суму 26 170,89 євро: відвантаження товару за цією специфікацією відбулось відповідно до експортної митної декларації ВМД 24UA100310403207U0, дата оформлення 02.07.2024 р., поставка: круги шліфувальні із синтетичних алмазів.

Загальна вартість поставки 26 170,89 євро.

Кінцевий строк оплати за даною експортною декларацією 30.09.2024 року.

На дату подання позову розрахунок за цією поставкою не здійснений покупцем. Залишок заборгованості складає 26 170,89євро.

8. По специфікації № 53 від 26.06.2024 року на загальну суму 24 416,00 євро: відвантаження товару за цією специфікацією відбулось відповідно до експортної митної декларації ВМД 24UA100310403206U0, дата оформлення 01.07.2024 р., поставка: круги шліфувальні із синтетичних алмазів.

Загальна вартість поставки 24 416,00 євро.

Кінцевий строк оплати за даною експортною декларацією 29.09.2024 року.

На дату подання позову розрахунок за цією поставкою не здійснений покупцем. Залишок заборгованості складає 24 416,00 євро.

Таким чином, за твердженням позивача, станом на дату звернення до суду розмір заборгованості Відповідача складає 425 134,12 євро.

При вирішенні спору суд приймає до уваги наступне.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 18 квітня 2022 року між сторонами був укладений договір поставки товару № 373-220001, відповідно до п.1.1. якого покупець зобов`язується прийняти та оплатити, а постачальник поставити товар в асортименті, кількості і за цінами згідно номерних специфікацій, що є невід`ємною частиною договору.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) приватноправові відносини - це відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Окрім того, частиною 1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у випадках, передбачених законом, учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Зокрема, додатковою угодою № 4 від 07 квітня 2023 року сторони договору поставки товару № 373-220001 від 18.04.2022 р. визначили, що усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають за цим договором або у зв`язку з ним, в тому числі ті, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в Господарському суді Полтавської області, за місцезнаходженням постачальника. Правом, що регулює цей договір є матеріальне право України.

Як свідчать матеріали справи, вказаний договір підписаний представниками продавця і покупця та скріплений печатками обох сторін.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який регулюється нормами §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що постачальником здійснені поставки по специфікаціям: № 46 від 08.04.2024 року на загальну суму 23 364,70 євро, № 47 від 15.04.2024 року на суму 30 445,40 євро, № 2248 від 23.04.2024 року на суму 12 208,00 євро, №49 від 24.04.2024 року на суму 176 025,62 євро, № 50 від 24.04.2024 року на суму 120 295,51 євро, № 51 від 14.06.2024 року на суму 12 208,00 євро, №52 від 26.06.2024 року на суму 26 170,89 євро, № 53 від 26.06.2024 року на суму 24 416,00 євро.

Судом встановлено відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо виконання позивачем умов договору в частині поставки товару.

Проте, як встановлено судом за матеріалами справи та зазначено позивачем в позовній заяві, відповідач за поставлену продукцію, оплату у повному обсязі не здійснив. Станом на дату звернення до суду розмір заборгованості відповідача складає 425 134,12 євро.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги та не заперечував проти стягнення заборгованості у розмірі 425 134,12 євро.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги про стягнення заборгованості у вищезазначеному розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

З огляду на викладені обставини, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазний мір» заборгованість за договором поставки товару № 373-220001 від 18.04.2022 року з додатковими угодами 1,2,3,4, за специфікаціями №46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53 до договору в загальній сумі 425 134,12 євро є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачу при зверненні з даним позовом до суду було необхідно було сплатити судовий збір в сумі 231 777,34 грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8)

Платіжною інструкцією №29568 від 07.10.2024 року на суму 231 777,34 грн позивачем було здійснено оплату судового збору за подання позовної заяви (а. с. 7).

Випискою від 07.10.2024 року підтверджено зарахування судового збору у розмірі 231 777,34 грн до спеціального фонду державного бюджету України (а. с. 52).

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, то 50% судового збору, що становить 115 888,67 грн, підлягають поверненню позивачу з державного бюджету, в іншій частині судовий збір покладається на відповідача.

Роз`яснити позивачу, що з 07.01.2025 р. повернення судового збору здійснюється органами Казначейства виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судом чи територіальним управлінням Державної судової адміністрації України. Таким чином, для формування Господарським судом Полтавської області електронного подання на повернення судового збору, позивачу необхідно надати суду вичерпну інформацію згідно з абзацом сьомими пункту 5 розділу I «Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 606 від 26.11.2024 р.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазний мір» (вул. Шемші Калдаяков, 40, кв.34, м. Астана, район Алмати, Республіка Казахстан 010000, ІПН 220440026290) на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський алмазний інструмент" (вул. Ігоря Дорошенка, 34, м. Полтава, 36023, ЄДРПОУ 33804724) заборгованість у загальному розмірі 425 134,12 євро та 115 888,67 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Приватному акціонерному товариству "Полтавський алмазний інструмент" (вул. Ігоря Дорошенка, 34, м. Полтава, 36023, ЄДРПОУ 33804724) з державного бюджету України судовий збір у сумі 115 888,67 грн, який сплачено платіжною інструкцією №29568 від 07.10.2024 року на суму 231 777,34 грн.

Рішення складено та підписано 20.02.2025 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О. М. Тимощенко