Ухвала

від 17.02.2025 по справі 927/1058/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

17 лютого 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1058/24 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., при секретарі Ткачовій А.Ю., розглянувши у попередньому судовому засіданні матеріали справи

за заявою

кредитора: ОСОБА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ",

код ЄДРПОУ 32818390, проспект Миру, 45-А, м. Чернігів, 14005,

За участю розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Ушача Юрія Володимировича, свідоцтво №531 від 15.03.2013, вул. Шевченка, 42, оф. 105, м. Чернігів, 14035, код НОМЕР_2 ,

про відкриття провадження у справі про банкрутство

за участю представників учасників справи: від ГУ ДПС у Чернігівській області Протченко О.М.; арбітражний керуючий Ушач Ю.В., від кредитора ОСОБА_2 .

У судовому засіданні відповідно до ч.6 ст.233 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Обставини справи.

У провадженні Господарського суду Чернігівської області (суддя М.В. Фесюра) перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ", код ЄДРПОУ 32818390.

Ухвалою суду від 09.12.24, серед іншого, постановлено:

-відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ";

-визнати грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у сумі 14 477 930 грн, з якої: 14 447 650 грн основного боргу та 30 280,00 грн витрат зі сплати судового збору;

-ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів;

-ввести процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ", (код ЄДРПОУ 32818390) на 170 календарних днів, до 06 травня 2025 року.

-призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ушача Ю.В.;

-попереднє засідання суду призначити на 03" лютого 2025 р. на 09:00.

09.12.24 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство на офіційному веб порталі судової влади України.

24.12.24 до суду надійшла заява від Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 64 935,59 грн (64806,59 грн основний платіж, 129 грн штрафні санкції), а також 6056 грн судових витрат, та включити їх до реєстру вимог кредиторів. Ухвалою суду від 25.12.23 постановлено прийняти до розгляду та приєднати до матеріалів справи, та призначити до розгляду у попередньому засіданні.

02.01.25 до суду надійшла заява від Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк, в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 259 350,07 грн, а також 4844,80 грн судових витрат, та включити їх до реєстру вимог кредиторів. Ухвалою суду від 20.01.25 постановлено прийняти до розгляду та приєднати до матеріалів справи, та призначити до розгляду у попередньому засіданні.

23.01.25 до суду надійшла заява від Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 67000,45 грн з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (66965,12 грн основний платіж, 34,30 грн штрафні санкції, 1,03 грн пеня), а також 6056 грн судових витрат, та включити їх до реєстру вимог кредиторів. Ухвалою суду від 27.01.25 постановлено прийняти до розгляду та приєднати до матеріалів справи, та призначити до розгляду у попередньому засіданні.

За наслідками попереднього засідання 03.02.25, суд постановив із занесенням до протоколу судового засідання від 03.02.25, про оголошення перерви у попередньому засіданні на 17 лютого 2025 р. на 10:30.

Також у межах справи до суду надійшли:

-20.01.25 через систему «Електронний суд» від розпорядника майна Ушача Ю.В. надійшли заперечення на заяву Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання грошових вимог у сумі 64 935,59 грн, якими заперечує проти визнання заявлених грошових вимог та просить застосувати строк позовної давності до заявлених кредиторських вимог Головного управління ДПС у Чернігівській області у розмірі 64 935,59 грн;

-27.01.25 через систему «Електронний суд» від розпорядника майна Ушача Ю.В. надійшли заперечення на заяву Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк про визнання грошових вимог у сумі 259 350,07 грн, якими заперечує проти визнання заявлених грошових вимог повністю та просить застосувати строк позовної давності до заявлених кредиторських вимог Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк;

-27.01.25 через систему «Електронний суд» від розпорядника майна Ушача Ю.В. надійшов відзив на заяву Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання грошових вимог у сумі 67000,45 грн, у якому повідомляє про визнання заявлених вимог з ЄСВ із внесенням до другої черги реєстру вимог кредиторів;

-31.01.25 через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк надійшли письмові заперечення на заперечення арбітражного керуючого Ушача Ю.В. з додатком;

-10.02.25 від Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг (п.3.18.) з тарифами;

-10.02.25 через систему «Електронний суд» від розпорядника майна Ушача Ю.В. клопотання про залучення до матеріалів справи інвентаризаційний опис ТОВ «МЕДІУМ»;

-17.02.25 через систему «Електронний суд» від розпорядника майна Ушача Ю.В. заперечення на заяву про грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк, у яких зазначив, що підлягають визнанню та включенню вимоги банку частково за рішеннями господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.13 у розмірі 42 876,47 грн.

Судом приєднано до матеріалів справи надані докази та прийнято до розгляду зазначені заяви та клопотання.

Усі учасники по справі були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

У судове засідання з`явились представники кредиторів Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк та Головного управління ДПС у Чернігівській області та розпорядник майна.

Розпорядник виклав заперечення на грошові вимоги кредиторів. Представник Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк виклала заперечення на доводи розпорядника щодо заяви з грошовими вимогами та просила суд визнати грошові вимоги в повному обсязі.

Представник Головного управління ДПС у Чернігівській області просила суд визнати заявлені податковою вимоги в повному обсязі, надавши пояснення щодо заперечень розпорядника майна.

Додаткових заяв, пояснень не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд, встановив наступне.

Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

За приписами ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з ч.1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Як вже було зазначено вище, 09.12.24 на офіційному веб порталі судової влади України відповідне повідомлення оприлюднено за №74803.

Судом встановлено, що до господарського суду після оприлюднення оголошення у передбачений Кодексом строк, надійшли заяви:

- 24.12.24 від Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання кредиторських вимог в сумі 64 935,59 грн (64806,59 грн основний платіж, 129 грн штрафні санкції), а також 6056 грн судових витрат;

-02.01.25 від Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк про визнання кредиторських вимог в сумі 259 350,07 грн, а також 4844,80 грн судових витрат.

Водночас заяву Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання кредиторських вимог в сумі 67000,45 грн, а також 6056 грн судових витрат, подано з пропущенням встановленого ч.1 ст. 45 Кодексу строку.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання.

У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Подібна правова позиція була сформульована Верховним Судом у постанові від 07.10.2020 у справі №914/2404/19 та знайшла своє стале застосування в подальшому.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області заявлено грошові вимоги в сумі в сумі 64 935,59 грн (64806,59 грн основний платіж, 129 грн штрафні санкції), а також 6056 грн судових витрат.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у встановлені строки.

Положеннями пункту 38.1 статті 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як вказує кредитор, в порушення зазначених вимог податкового законодавства, боржник неналежним чином виконував податкові обов`язки і станом на 23.12.24 за ним обліковується податковий борг згідно інтегрованих карток платника, які ведуться в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області, а саме:

-з орендної плати з юридичних осіб (код платежу 18010600) в сумі 64806,59 грн. (основний борг);

- збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, нарахований до 01 січня 2015 року (код платежу 19060100) в сумі 129 грн. (штрафні санкції).

Зазначений податковий борг виник до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до змісту заяви, податковий борг по орендній платі за землю виник на підставі самостійно поданих платником декларацій:

-податкова декларація з плати за землю від 30.01.2012 року №935, відповідно до якої платником задекларовано зобов`язання з орендної плати в загальному розмірі 35 583,13 грн., з щомісячними нарахуваннями в розмірі 2965,26 грн. за січень-листопад, в розмірі 2965,27 грн. за грудень. Боржником зобов`язання з орендної плати у строки визначені п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, не були сплачені, що призвело до виникнення податкового боргу у сумі 35 583,13 грн. платником часткового було сплачено зобов`язання у сумі 429,14 грн., що призвело до зменшення боргу по податковій декларації №935 від 30.01.2012р. Сума непогашених зобов`язань складає 35 153,99 грн.

-податкова декларація з плати за землю від 20.02.2013 року №9008418343, відповідно до якої платником задекларовано зобов`язання з орендної плати в загальному розмірі 29 652,60 грн., з щомісячними нарахуваннями в розмірі 2965,26 грн. Боржником зобов`язання з орендної плати у строки визначені п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, не були сплачені, що призвело до виникнення податкового боргу у сумі 29 652,60 грн.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України сума податкового та/або грошовсМ) зобов`язання, самостійно обчислена платником податків, яку він зазначає у податкові декларації, вважається узгодженою.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року по справі №2а/2570/2824/2012 позов податкового органу про стягнення з ТОВ «МЕДІУМ» податкового боргу з орендної плати за землю в загальному розмірі 14826,30 грн. задоволено в повному обсязі, постановлено стягнути з боржника борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 14826,30 грн., який виник у зв`язку з несплатою самостійно нарахованих зобов`язань по податковій декларації з плати за землю №935 за період з січня по травень 2012 року. Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду №2а/2570/2824/2012 від 27.09.2012 року набрала законної сили 11.10.2012 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року по справі №825/4568/13-а позов податкового органу про стягнення з ТОВ «МЕДІУМ» податкового боргу - задоволено в повному обсязі, постановлено стягнути з боржника, в тому числі борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 50 409,43 грн., який виник у зв`язку з несплатою самостійно нарахованих зобов`язань по зазначеним вище деклараціям, а саме: по податковій декларації з плати за землю №935 за період з червня по грудень 2012 року у сумі у сумі 20756,83 грн; по податковій декларації з плати за землю №9008418343 за період з січня по жовтень 2013 року у сумі у сумі 29 652,60 грн. Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду №825/4568/13-а від 24.12.2013 року набрала законної сили 09.01.2014 року.

Також згідно змісту заяви, податкові зобов`язання із збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, нарахований до 01 січня 2015 року підтверджуються наступним:

-податковим повідомленням-рішенням №0000361540 від 07.08.2012 року, відповідно до якого платнику нараховано штрафну санкцію у сумі 129 грн.

З огляду на положення пунктів 56.17 та 56,18 статті 56 ПК України зазначене грошове зобов`язання платником не оскаржено, тож є узгодженим, проте в порушення пункту 57.3 статті 57 не сплачено боржником.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року по справі №825/4568/13-а позов податкового органу про стягнення з ТОВ «МЕДІУМ» податкового боргу задоволено в повному обсязі, постановлено стягнути з боржника, в тому числі, борг із збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в розмірі 129 грн. Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду №825/4568/13-а від 24.12.2013 року набрала законної сили 09.01.2014 року.

Відповідно до приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Як вказує кредитор, податковий борг у ТОВ «МЕДІУМ» виник під час дії Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181, тому і заходи погашення податкового боргу вживались відповідно до норм вказаного закону.

На виконання вказаних норм (п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181) відповідачу надіслано податкові вимоги: першу податкову вимогу від 31.12.2009 року №1/2084, яка отримана представником 08.04.2010 року, про що свідчить відмітка про вручення на корінці вимоги, та другу податкову вимогу від 14.05.2010 року №2/583, яка отримана представником боржника 05.06.2010 року.

Надіслані платнику податків податкові вимоги в судовому порядку не оскаржувались та в порядку, визначеному чинним законодавством, відкликаними не визнавались.

Розпорядник майна у своїх запереченнях просив застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні вимог, посилаючись, зокрема, на те, що маючи усі підстави для пред`явлення до виконання судових рішень, останній не вжив відповідних заходів. Після пропущення процесуального строку для пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання, кредитором не було вчинено дій для його поновлення.

Стосовно викладеного, суд відмовляє у застосуванні строків позовної давності та зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підстави та суми нарахованих зобов`язань, а також розмір податкового боргу підтверджуються також інтегрованими картками платника.

Відповідно до п.102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абз.З п.59.1 ст.59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу.

Дана правова позиція підтверджена і постановами Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі №826/8231/15 та від 11.06.2020 року у справі №823/127/17 згідно яких «у разі, коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3. пункту 101.2 статті 101 ПКУ, тому, у разі його стягнення за рішенням суду яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійними тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПКУ».

Крім того, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області заявлено грошові вимоги в сумі 67 000,45 грн (заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в тому числі 66 965,12 грн основного платежу, 34,30 грн штрафних санкцій та 1,03 грн пені).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VІ (надалі - Закон №2464) боржник є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).

Пунктами 1 та 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 визначено, що обов`язками платника податку є своєчасне та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску, а також подання звітності з ЄСВ.

Зобов`язання боржника з ЄСВ в сумі 67000,45 грн підтверджуються:

звітом за серпень 2012 року №58747 від 12.09.2012 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 345,18грн.

Разом з тим, у зв`язку з наявною переплатою у сумі 3,69 грн., непогашеними залишились зобов`язання у сумі 341,49 грн.;

звітом №2126 від 05.09.2012 року, де боржником самостійно нараховано штрафну санкцію у розмірі 34,30 грн. та пеня у розмірі 1,03 грн. за несвоєчасну сплату зобов`язань з ЄСВ;

звітом за вересень 2012 року №64238 від 11.10.2012 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 343,22 грн.;

звітом за жовтень 2012 року №68729 від 08.11.2012 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 350,58 грн.;

звітом за листопад 2012 року №73606 від 05.12.2012 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 350,58 грн.;

звітом за грудень 2012 року №4551 від 15.01.2013 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 353,16 грн.;

звітом за січень 2013 року №20059 від 18.02.2013 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 362,84 грн.;

звітом за лютий 2013 року №25684 від 12.03.2013 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 362,84 грн.;

звітом за березень 2013 року №30900 від 05.04.2013 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 365,11 грн.;

звітом за квітень 2013 року №38112 від 15.05.2013 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 364,91 грн.;

звітом за травень 2013 року №42727 від 05.06.2013 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 346,02 грн.;

звітом за червень 2013 року №48146 від 03.07.2013 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 358,63 грн.;

звітом за липень 2013 року №54972 від 08.08.2013 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 998,68 грн.;

звітом за серпень 2013 року №62531 від 13.09.2013 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1212,76 грн.;

звітом за вересень 2013 року №1300828227 від 16.10.2013 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1293,17 грн.;

звітом за жовтень 2013 року №1301625501 від 07.11.2013 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1318,59 грн.;

звітом за листопад 2013 року №1302814015 від 11.12.2013 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1301,25 грн.;

звітом за грудень 2013 року №1400650378 від 15.01.2014 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1393,79 грн.;

звітом за січень 2014 року №1403453037 від 17.02.2014 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1399,72 грн.;

звітом за лютий 2014 року №1404238181 від 12.03.2014 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1397,41 грн.;

звітом за березень 2014 року №1405290223 від 10.04.2014 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1399,82 грн.;

звітом за квітень 2014 року №1407144642 від 15.05.2014 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1650,46 грн.;

звітом за травень 2014 року №1407971216 від 13.06.2014 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1650,85 грн.;

звітом за червень 2014 року №1408479304 від 04.07.2014 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1650,85 грн.;

звітом за липень 2014 року №1410147430 від 12.08.2014 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1693,90 грн.;

звітом за серпень 2014 року №1411480926 від 16.09.2014 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1613,16 грн.;

звітом за вересень 2014 року №1412287638 від 08.10.2014 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 2384,88 грн.;

звітом за жовтень 2014 року №1414034892 від 17.11.2014 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1787,63 грн.;

звітом за листопад 2014 року №1416306596 від 15.12.2014 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1787,63 грн.;

звітом за грудень 2014 року №1504188588 від 02.02.2015 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1782,43 грн.;

звітом за січень 2015 року №1509362735 від 20.02.2015 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 2839,77 грн.;

звітом за лютий 2015 року №1607089685 від 15.03.2016 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 2839,77 грн.;

звітом за березень 2015 року №1607102566 від 15.03.2016 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 2839,77 грн.;

звітом за квітень 2015 року №1607166241 від 16.03.2016 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 2971,63 грн.;

звітом за травень 2015 року №1607099450 від 15.03.2016 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 3255,32 грн.;

звітом за червень 2015 року №1607221635 від 16.03.2016 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 4108,54 грн.;

звітом за липень 2015 року №1607224311 від 16.03.2016 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 2961,94 грн.;

звітом за серпень 2015 року №1607227137 від 16.03.2016 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 2961,94 грн.;

звітом за вересень 2015 року №1607228528 від 16.03.2016 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 2329,02 грн.;

звітом за жовтень 2015 року №1607231317 від 16.03.2016 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 2329,02 грн.;

звітом за листопад 2015 року №1607102086 від 15.03.2016 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 2329,02 грн.;

звітом за грудень 2015 року №1607102603 від 15.03.2016 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 2329,02 грн.;

звітом за січень 2016 року №1606842215 від 12.03.2016 року, де боржником самостійно визначені зобов`язання з ЄСВ у сумі 1254,00 грн.

Підстави та суми нарахованих зобов`язань з ЄСВ, податкових та грошових зобов`язань (основного боргу, штрафних (фінансових) санкцій та пені), а також період, за який нарахована пеня, підтверджуються також інтегрованими картками боржника та є належними та допустимими доказами, що підтверджують наявну заборгованість боржника.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (п.16 ст.25 Закону №2464, п. 13 розділу VII Інструкції № 449).

Підстави та суми нарахованих зобов`язань з ЄСВ, податкових та грошових зобов`язань (основного боргу, штрафних (фінансових) санкцій та пені), а також період, за який нарахована пеня, підтверджуються інтегрованими картками боржника з відповідних видів податків та зборів.

Боржник належних доказів погашення заборгованості перед кредитором до суду не подав, доводи кредитора не спростував.

Також, Кредитором за подання до Господарського суду Чернігівської області заяви про визнання кредиторських вимог з ЄСВ до Боржника було сплачено судовий збір в розмірі 6056 грн.

Розпорядником зазначені ГУ ДПС у Чернігівській області вимоги з ЄСВ визнано в повному обсязі.

Суд звертає увагу, що оскільки звернення ГУ ДПС у Чернігівській області з заявою про визнання вимог з ЄСВ відбулось з пропуском встановленого ч.1 ст. 45 Кодексу строку, а отже вимоги є конкурсними, однак без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Таким чином, сума грошових вимог ГУ ДПС у Чернігівській області за двома заявами, які підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника складає 144 048,04 грн, із включенням 66 965,12 грн до другої черги, 64 806,59 грн до третьої черги, 164,33 грн - до шостої черги, та 12 112 грн. судового збору до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо заяви АТ КБ "ПриватБанк" про грошові вимоги кредитора до боржника:

Відповідно до вимог заяви, кредитор просить визнати кредиторські вимоги АТ КБ "ПриватБанк" у сумі 144 448,57 грн та 4844,80 грн - судовий збір за подання заяви.

Заява кредитора подана в межах тридцятиденного строку на заявлення кредиторських вимог.

Згідно заяви ТОВ "МЕДІУМ" приєдналось до Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів Банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://privatbank.ua та які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 05.04.2011, та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

Відповідно до умов Договору ТОВ "МЕДІУМ" встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_3 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (система клієнт - банк, інтернет клієнт - банк, інтернет клієнт-банк, sms повідомлення або інше), що визначено Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.18.1.16 Умов та правил - при укладенні договорів чи угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі) Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, які належить уповноважені особі ТОВ "МЕДІУМ" з правом підпису. Підписання угод і договорів таким чином прирівнюється до укладання угод і договорів у письмовій формі.

Відповідно до п.3.18.1.1 Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на доповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в межах кредитного ліміту. Відповідно до п.3.18.1.3 Умов та Правил кредит надається в обмін на зобов`язання ТОВ "МЕДІУМ" щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Згідно п.3.18.1.8 Умов та Правил проведення платежів у порядку обслуговування ждедитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання до Умов та Правил.

АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов`язання за Кредитним договором та норм законодавства виконані в повному обсязі, а саме видано ТОВ "МЕДІУМ" кредитний ліміт у розмірі 32 000,00 грн.

Відповідно до п.3.18.4 Умов та Правил, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредиту.

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суки залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом ирсценти в розмірі 24,0% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягає обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно змісту заяви, в порушення умов Кредитного договору ТОВ "МЕДІУМ" свої зобов`язання не виконані, а саме не здійснено погашення заборгованості за кредитом у встановлені строки та розмірах. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2013 по справі №904/4045/13 позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" задоволено, постановлено стягнути солідарно з ТОВ "МЕДІУМ" та ТОВ "Українського фінансового агентства 'Верус" на користь ПАТ КБ "ПриватБанк"» - 32 000,00 грн. суми заборгованості за кредитом, 5 461,34 грн. суми заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 393,23 грн. суми пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором , 2 301,40 грн. суми заборгованості по комісії за користування кредитом «заборгованість станом на 17.12.2012), 1 720,50 грн. витрат на судовий збір. Рішення суду набрало законної сили 12.08.13, наказ про примусове виконання видано 13.08.13.

Як вказує кредитор, заборгованість за Кредитним договором в повному обсязі не погашена, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2013 по справі №904/4045/13 як в добровольному так і в примусовому порядку ТОВ "МЕДІУМ" не виконано.

У зв`язку з наведеним та невиконанням своїх зобов`язань станом на 08.12.24 розмір заборгованості ТОВ "МЕДІУМ" перед АТ КБ "ПриватБанк" за договором б/н від 05.04.2011 становить 257 629,57 грн., з яких:

-32 000,00 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту);

-102 954,67 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

-7 773,40 грн. - заборгованість з комісії;

-114 901,50 грн. - заборгованість з нарахованої пені;

-та 1 720,50 грн. - сплачений судовий збір в рамках позовного провадження.

Розпорядник майна у поданих до суду запереченнях від 14.02.25 повідомив про часткове визнання вимог банку в розмірі 42 876,47 грн за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.13 по справі №904/4045/13. В частині заявлених банком відсотків за користування кредитом у розмірі 97 493,33 грн, 5472 грн заборгованості з комісії та 113 508,27 грн пені, які нараховані після рішення Господарського суду Дніпропетровської області, розпорядник майна заперечив.

В обґрунтування нарахування після рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2013 по справі №904/4045/13 відсотків за користування кредитом у розмірі 97 493,33 грн, 5472 грн заборгованості з комісії та 113 508,27 грн пені, кредитор у своїх запереченнях на заперечення розпорядника зазначив про наступне.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно правового аналізу положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України вбачається, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18), від 24 квітня 2024 року у справі №657/1024/16-ц (провадження №14-5цс23).

Так, Умовами та Правилами сторони погодили наслідки порушення ТОВ "Медіум" грошового зобов`язання щодо погашення заборгованості, в тому числі відповідно до п. 3.18.4.1.3 Умов та Правил, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91- го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у 4 розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Таким чином, після звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості Банком здійснені нарахування, обумовлені домовленностями Сторін згідно Умов та правил, що передбачено чинним законодавством України. Розрахунок заборгованості наведено в Розрахунку заборгованості за договором станом на 08.12.2024, який додано до заяви з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до наданих банком відомостей з виконавчого провадження, Постановою заступника начальника Центрального відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції від 10.09.2013 відкрито ВП №39681597 з примусового виконання наказу №904/4045/13 від 13.08.13 про стягнення з ТОВ «Медіум» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 42 876,47 грн заборгованості.

Постановою заступника начальника Центрального відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції від 26.12.14 в межах ВП №39681597 наказ №904/4045/13 від 13.08.13 про стягнення з ТОВ «Медіум» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 42 876,47 грн заборгованості повернуто стягувачу на підставі п.5 ч.3 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою головного державного виконавця Центрального відділу ДВС у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.12.2019 відкрито ВП №60782078 з примусового виконання наказу №904/4045/13 від 13.08.13 про стягнення з ТОВ «Медіум» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 42 876,47 грн заборгованості та відповідно до поданої Інформаційної довідки кредитором в межах ВП №60782078, 08.02.21 винесено постанови про стягнення виконавчого збору, про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника, про арешт коштів боржника, 04.10.23 постанова про арешт коштів боржника, 24.10.23- постанова про зняття арешту з коштів. Згідно наданого кредитором витягу з реєстру АСВП станом на 31.01.25 виконавче провадження №60782078 відкрито.

Відтак, як установлено судом, строк пред`явлення виконавчого документа на примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.13 по справі №904/4045/13 наразі не закінчився, та заборгованість боржником на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишається не погашеною, та як свідчать матеріали справи перебуває на виконанні.

За положеннями статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина 1 статті 18 ГПК України).

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визнання Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" кредитором боржника на суму 42 876,47 грн. за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.13 по справі №904/4045/13.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини 2 статті 1054 ЦК України.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Отже, з моменту припинення дії кредитного договору у позичальника залишається обов`язок повернути позивачеві заборгованість, нараховану за цим договором станом на день його розірвання, а кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку за період після припинення дії цього договору.

Ураховуючи наведене, нараховані Банком за договором від 05.04.2011 відсотків за користування кредитом у розмірі 97 493,33 грн, 5472 грн заборгованості з комісії та 113 508,27 грн пені не підлягають задоволенню.

Відмовляючи у визнанні заявлених Банком відсотків за користування кредитом у розмірі 97 493,33 грн, 5472 грн заборгованості з комісії та 113 508,27 грн пені суд також посилається на викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.22 у справі №363/1834/17 висновки, та зазначає наступне.

У частині третій статті 6 ЦК України зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тобто частина третя статті 6 ЦК України не допускає встановлення договором умов, які не відповідають закону.

У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).

Тобто твердження скаржників про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).

Несправедливість цього підходу стає особливо очевидною у випадках, коли ринковий розмір процентів за «користування кредитом» за час після укладення кредитного договору істотно знизився. У таких випадках кредитор стає навіть більше зацікавлений у невиконанні договору, ніж у задоволенні своїх вимог. За такого підходу кредитор може продовжувати нарахування процентів за «користування кредитом» (який при цьому навіть не надавався на новий строк) у розмірі, якого вже не існує на ринку. Цим самим створюються штучні передумови для банкрутства підприємств та збільшення кількості фізичних осіб, які не мають надії повернутися до нормального життя інакше, як через банкрутство, що негативно відбивається на економіці та підвищує соціальну напруженість.

Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору.

Натомість Велика Палата Верховного Суду вважає, що у цивільних та господарських відносинах, які регулює глава 71 ЦК України, важливо дотримати баланс інтересів позичальника та позикодавця в межах кредитних відносин, так само як і банку та вкладника у межах відносин за договором банківського вкладу.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 57).

Боржник належних доказів погашення заборгованості перед кредитором до суду не подав, доводи кредитора не спростував.

Також, Кредитором АТ КБ «ПриваБанк» за подання до Господарського суду Чернігівської області заяви про визнання кредиторських вимог до Боржника було сплачено судовий збір в розмірі 4844,80 грн.

Таким чином, сума грошових вимог АТ КБ «ПриваБанк», які підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника складає у розмірі 47 721,27 грн, із включенням основного боргу в сумі 41 483,24 грн до четвертої черги, 1393,23 грн до шостої черги, та 4844,80 грн. судового збору до першої черги задоволення вимог кредиторів. У визнанні вимог Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк у розмірі 216 473,60 грн суд відмовляє з підстав викладених вище.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Доказів наявності у боржника майна, що перебуває у заставі (іпотеці) на підставі інших господарських договорів, суду не подано.

Відповідно до абзацу 2 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Заяви з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян до суду не надходили.

Станом на день проведення судового засідання заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надійшло.

Враховуючи вищевикладене, є всі необхідні підстави для закінчення попереднього засідання.

Керуючись ст. ст. 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк про визнання кредиторських вимог до боржника задовольнити частково.

2.Заяви Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання кредиторських вимог до боржника задовольнити повністю.

3.Визнати вимоги до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ" (код ЄДРПОУ 32818390, проспект Миру, 45-А, м. Чернігів, 14005) наступних кредиторів:

- Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) у розмірі 47 721,27 грн, із включенням основного боргу в сумі 41 483,24 грн до четвертої черги, 1393,23 грн до шостої черги, та 4844,80 грн. судового збору до першої черги задоволення вимог кредиторів.

- Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 44094124) у розмірі 144 048,04 грн, із включенням 66 965,12 грн до другої черги, 64 806,59 грн до третьої черги, 164,33 грн - до шостої черги, та 12 112 грн. судового збору до першої черги задоволення вимог кредиторів.

4.У визнанні вимог Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк у розмірі 216 473,60 грн відмовити.

5.Зобов`язати розпорядника майна боржника Ушача Ю.В. 26.02.25 провести збори кредиторів відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства.

6.Підсумкове засідання суду призначити на 02 квітня 2025 року на 10:00 у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №201.

7.Судове засідання у справі, призначене на 02.04.25 на 10:00, провести в режимі відеоконференції за участю представника Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua/).

8.Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 20.02.25.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв`язку - тел.099 420 54 50.